Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №287/1340/26 — Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/1340/26

провадження 3/287/2159/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Нижник Григорій Петрович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 виданий 23.11.2012 Олевським РС УДМС, не працюючого, жителя АДРЕСА_1 , раніше притягувався за ч. 1 ст. 184 КУпАП, за ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

Встановлено, що 03.08.2026 уповноваженою службовою особою складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 191173 від 03.08.2026, відповідно до якого 18.07.2026 приблизно о 21 год в с. Нові Білокоровичі, неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розпивала алкогольні напої REVO та GARAGE на зупинці залізничного транспорту, в громадському місці, чим вчинила правопорушення передбачене ст. 178 КУпАП. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 150 Сімейного кодексу України.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 184 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, проте на адресу суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність, вину визнає.

За таких обставин, враховуючи встановлені законодавством строки розгляду справ про адміністративні правопорушення та положення ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши адміністративні матеріали та подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

За змістом частини 1 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП України визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Диспозиція ч. 3 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, а саме, вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини в сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

При цьому ухилення може полягати в різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Отже, диспозиція даної статті посилається на певне законодавство, яке передбачає виконання обов`язків. Тому для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності повинно бути доведено, які саме обов`язки не були виконані ним, і яким законодавством передбачене їх виконання.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 в справі про тлумачення терміну "законодавство" визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

Тобто, якщо вказані акти передбачають обов`язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно диспозицій норм ст. 184 КУпАП.

Статтею 150 СК України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Вказаний перелік обов`язків є вичерпним.

Згідно ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" - виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Суб`єктами адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, є фізичні осудні особи - батьки, або особи, що їх замінюють.

У справах про адміністративні правопорушення суддя при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у вчиненні цього правопорушення. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості звинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати особу винною.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обставини вчинення зазначеного правопорушення підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 191173 від 03.08.2026, який складений у відповідності до вимог КУпАП, містить формулювання суті вчиненого адміністративного правопорушення та у якому ОСОБА_1 розписався; копією рапорту поліцейського офіцера громади Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області капітана поліції Корнійчука В. від 30.09.206; копією свідоцтва про шлюбу серії НОМЕР_2 , відповідно до якого 28.09.2024 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали шлюб; письмовими поясненнями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 ; копією паспорта ОСОБА_2 ; копією постанови Олевського районного суду Житомирської області за №287/171/26 від 16.02.2026, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП; розпискою інформування та ознайомлення особи, про порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Дослідивши та оцінивши в судовому засіданні докази у справі про адміністративне правопорушення в їх сукупності, суд вважає, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 184 КУпАП, оскільки він ухилявся від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дитини.

Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, суд відповідно до вимог ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , передбачених статтями 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, його майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах санкції ч. 3 ст. 184 КУпАП.

З огляду на наведене суд вважає достатнім та необхідним призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді попередження.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 26, 40-1, ч. 3 ст. 184, ст. ст. 283,284,294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн, які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Г. П. Нижник