Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №357/10157/26 — Народицький районний суд Житомирської області

Народицький районний суд Житомирської області

Справа № 357/10157/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року селище Народичі

Народицький районний суд Житомирської області в складі:

під головуванням судді Піщуліної І.С.,

з секретарем Ярошенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом та просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом терміном на два місяці після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , мотивуючи тим, що вчасно не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, оскільки після похорону виїхав на роботу до Чеської Республіки, де працював протягом року за договором.

Ухвалою суду від 23 липня 2026 року було прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито загальне позовне провадження та призначено справу до підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 09 вересня 2026 року було задоволено клопотання позивача та витребувано з Першої білоцерківської державної нотаріальної контори Київської області копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 29 вересня 2026 року було закрито підготовче провадження у цій цивільній справі й призначено її до судового розгляду по суті.

Сторони про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, в судове засідання не з`явились, подали письмові заяви про розгляд справи без їх участі, позивач позовні вимоги підтримує, відповідач позовні вимоги визнає.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач є її сином, що підтверджується копіями свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 13 вересня 2016 року, про народження серії НОМЕР_2 від 23 березня 1968 року.

За життя ОСОБА_3 розпорядилась належним їй майном та заповіла його своїм дітям: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , про що свідчить копія заповіту від 20 квітня 2010 року.

З довідки Базарського старостинського округу Народицької селищної ради №30 від 09 травня 2024 року убачається, що ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала до дня смерті селі Гуто-Мар`ятин Коростенського району Житомирської області, разом з нею ніхто не був зареєстрований та не проживав.

Статтею 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Частиною 1 статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (смерті спадкодавця), а тому строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 закінчився 12 березня 2017 року.

З постанови завідувача Малинської державної нотаріальної контори Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України №02-14/323 від 14 травня 2026 року слідує, що позивач 14 травня 2026 року звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після померлої матері ОСОБА_3 , але йому було відмовлено, оскільки пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини та не надано документів, що підтверджують факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 .

Згідно з частиною 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Досліджуючи поважність причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, суд зважає на таке.

Судом встановлено, що позивач на час відкриття спадщини не проживав з матір`ю ОСОБА_3 , протягом встановленого законом шестимісячного строку, визначеного для прийняття спадщини, заяву про прийняття спадщини не подав, із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом звернувся до нотаріуса 14 травня 2026 року, тобто через 9 років після відкриття спадщини.

Інші спадкоємці ОСОБА_3 – рідні брати позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заяв про прийняття спадщини після смерті матері до нотаріальної контори не подавали. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину після його смерті прийняв позивач ОСОБА_4 , подавши відповідну 22 лютого 2024 року заяву про прийняття спадщини після смерті брата, що підтверджується листом завідувача Малинської державної нотаріальної контори Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України №02-14/505 від 05 серпня 2026 року, копією спадкової справи №42/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

У позовній заяві та у підготовчому судовому засіданні, що мало місце 09 вересня 2026 року, позивач ОСОБА_1 , обґрунтовуючи поважність причини пропуску відповідного строку, посилався на те, що був позбавлений можливості подати заяву про прийняття спадщини після смерті матері у шестимісячний строк, оскільки перебував на роботі за кордоном у Чеській Республіці. Також зазначив, що підтвердити дату перетину кордону та факт перебування за кордоном він не може, оскільки закордонний паспорт, у якому містилась відмітка про перетин кордону, він змінив на новий, а договір, за яким він працював за кордоном, не зберігся.

З огляду на зазначене й враховуючи те, що позивачем не надав суду жодних доказів, які б підтверджували наявність у нього протягом строку, визначеного частиною 1 статті 1270 ЦК України, поважних причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері, а також наявність перешкод, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які могли вплинули на своєчасність подання ним до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є недоведеними.

За правилами частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Під час підготовчого судового засідання, у якому брали участь сторони, позивачу неодноразово роз`яснювалися положення статті 12 ЦПК України щодо принципу змагальності сторін, а також статті 81 ЦПК України стосовно обов`язку кожної сторони довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Водночас позивачем не було надано жодних доказів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, та не заявлено клопотань про витребування доказів.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

При цьому суд зауважує, що не приймає визнання відповідачем позовних вимог, оскільки вирішення питання про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини потребує встановлення передбачених законом підстав, зокрема наявності поважних причин пропуску строку для її прийняття. Однак, як вже зазначалось вище, позивачем належних доказів на підтвердження існування таких причин суду не надано.

Позивач сплатив судовий збір в сумі 1331 гривня 20 копійок, в силу положень статті 141 ЦПК України вказані судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 1269, 1270, 1272, 1276 ЦК України, статтями 3, 10, 263, 265, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду було складено 12 жовтня 2026 року.

Суддя: Ірина ПІЩУЛІНА