Вирок від 11 жовтня 2026 р. у справі №279/5110/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/5110/26

Провадження № 1-кп/279/718/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м.Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , із секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурорів Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції), обинуваченого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Коростень кримінальне провадження 12026060490000311 від 24.05.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коростень Житомирської області, громадянина України, з середньою освітою, який не працює, не є депутатом, не має інвалідності, є військовослужбовцем, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 26.01.2012 Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ст.75, 104, 76 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки; 20.03.2013 Коростенським міськрайонним судом

Житомирської області за ч.2 ст.187, ч.1 ст.69, 98, ч.2 ст.289, 98, 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26.01.2012 року та призначено покарання до 6 років позбавлення волі,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , 23 травня 2026 року близько 04:00 год. перебував у під`їзді №6, що у будинку АДРЕСА_2 , де помітив примкнутий тросовим замком електровелосипед торговельної марки «Maxx Pro M300» чорного кольору, який належить ОСОБА_7 , де у нього виник злочинний умисел. спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 у вказаний день, час та місці переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та |бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу за допомогою розкладного ножа, який мав при собі, розрізав тросовий замок та таємно викрав майно, електровелосипед торговельної марки «Maxx Pro М300» чорного кольору вартістю 15625 грн, що належить ОСОБА_7 . У подальшому ОСОБА_5 , утримуючі при собі викрадене майно. зник з місця події, розпорядившись майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріального збитку на загальну суму 15625 грн.

Крім того, 18.06.2026 року близько 12:00 годин ОСОБА_5 перебуваючи в приміщенні «Харчблок», що знаходиться на території КНП «Коростенської ЦМЛ», за адресою: м. Коростенm, вул. Амосова буд.8, підійшов до незачиненої металевої шафи для зберігання особистих речей та помітив в середині даної шафи сумку жіночу чорного кольору, яка належить ОСОБА_8 , де у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 у вказаний день, час та місці переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану шляхом вільного доступу із жіночої сумки чорного кольору дістав гаманець рожевого кольору, у середині якого знаходилися грошові кошти в сумі 8000 гривень купюрами по 1000 грн. та 500 грн., банківські картки «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , банківські картки «РайффайзенБанк» № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 та паспорти ца ім`я ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що належить ОСОБА_8 . У подальшому ОСОБА_5 , утримуючі при собі викрадене майно зник з місця події, розпорядившись майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_8 матеріального збитку на загальну суму 8000 грн.

Крім того, 07 червня 2026 року у невстановлений слідством час ОСОБА_5 , перебуваючи біля будинку, що за адресою: АДРЕСА_3 , переслідуючи злочинний умисел спрямований на викрадення чужого майна, незаконно проник в приміщення квартири АДРЕСА_4 вказаного будинку, де в одній з кімнат на стіні побачив телевізор марки «Artel», модель «А32КН5500» чорного кольору, який належить ОСОБА_10 , який вирішив викрасти. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 у вказаний день, час та місці переконавшись, що за його злочинними діями ніхто- не спостерігає, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу зняв зі стіни телевізор марки «Artel» модель «А32КН5500» чорного кольору та, утримуючи його при собі, зник з місця події, таким чином вчинивши крадіжку майна, яким надалі розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_10 матеріального збитку на загальну суму 5056,80 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у таємному викрадені чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, повторно, з проникненням у житло, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Обвинувачений в судовому засіданні дав показання, відповідно яких свою вину у вчиненному визнав повністю, підтвердив, що дійсно вчинив крадіжку велосипеда, з жіночої сумочки гаманця з грошима, банківськими картками та документами, а також телевизора за обставин, зазначених в обвинувальному акті, щиро розкаявся, частково відшкодував заподіяні збитки, повернув викрадене майно.

Захисник ОСОБА_6 з огляду на позицію обвинуваченого, який добровільно визнав свою вину, не заперечував обставин інкримінованого йому правопорушення, заявив клопотання про розгляд справи без дослідження інших доказів у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Обвинувачений підтримав думку захисника та погодився на розгляд справи без дослідження всіх доказів.

Прокурор не заперечив щодо проведення розгляду справи за правилами ч.3 ст.349 КПК України.

Суд з`ясував, що учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи та упевнився у добровільності їх позиції. Учасникам кримінального провадження роз`яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржувати фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 вину визнав повністю, показання якого в цілому узгоджуються з обставинами, викладеними в обвинувальному актів, за згодою обвинуваченого, захисника та прокурора у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, дійшов до висновку про недоцільність дослідження доказів у повному обсязі, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого і дослідженням даних, що характеризують останнього.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 доведена повністю і кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинених повторно, в умовах воєнного стану, з проникненням у житло.

У відповідності до положень ч.2 ст.50 КК України суд враховує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Також керується нормами ч.1, 2 ст.65 КК України, відповідно яких при суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_5 відповідно до ст.66 КК України суд визнає активне сприяння розкриттю злочину, яке виразилось в тому, що він брав участь у слідчих діях під час досудового розслідування та в суді дав визнавальні показання про всі обставини вчиненого ним злочину, а також щире каяття, яке проявляється у тому, що обвинувачений визнав та усвідомив скоєне діяння, висловив жаль з приводу вчиненого, повернув викрадене майно та добровільно відшкодував частину заподіяних збитків, запевнив, що більше не вчинятиме подібних дій. Під час дебатів обвинувачений заявив, що має бажання відшкодувати потерпілій ОСОБА_8 залишок завданих збитків.

Обставиною, яка обтяжує покарання згідно ст.67 КК України, є рецидив кримінальних правопорушень, оскільки будучи судимим за вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20.03.2013 за ч.2 ст.187, ч.1 ст.69, ст.98, ч.2 ст.289, ст.98, ст.70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутогопокарання за вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26.01.2012 року з призначенням покарання до 6 років позбавлення волі, вчинив нові умисні кримінальні правопорушення.

Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінальних правопорушень, які відносяться до тяжких злочинів; кількість епізодів та спосіб вчинення злочинів; особу винуватого, який раніше судимий, на обліках у психіатра, нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, є військовослужбовцем, учасником бойових дій, який отримав вогнепальне порання під час виконання бойового завдання із захисту Вітчизни, проходив лікування, однак вважається таким, що не повернувся після відпустки до розташування підрозділу військової частини, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей 5 років та 13 років .

Враховуючи особу винуватого, зважаючи на наявність однієї обставини, що обтяжує покарання, та наявність двох обставини, що його пом`якшують, керуючись ст.65 КК України та принципом індивідуалізації покарання, виходячи з вимог закону про необхідність та достатність покарання для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, з урахуванням думки потерпілих осіб, які не наполягали на суворому покаранні, суд вважає можливим призначити покарання у виді позбавлення волі, яке перевищує мінімальну межу згідно із санкцією ч.4 ст.185 КК України. Саме таке покарання, на переконання суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого. Підстав для застосування положень ст.69,75 КК України судом не встановлено.

Також суд вважає за необхідне застосувати положення ч.4 ст.70 КК України та призначити обвинуваченому остаточне покарання шляхом часткового складання покарання за вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 05.10.2026 року, яким ухвалено визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна на праві власності, оскільки кримінальні правопорушення за вироком у даній справі вчинені обвинуваченим до постановлення попереднього вироку. При цьому суд з урахуванням презумпції невинуватості не констатує наявність вини ОСОБА_5 у вчиненні злочину за попереднім вироком, який не набрав законної сили, а лише враховує юридичний факт наявності судового рішення як акта правосуддя, дату його постановлення та здійснює зарахування строку покарання з метою консолідації покарання, чим не порушуються права обвинуваченого, та є реалізацією принципу гуманізму та права на справедливий суд.

Схожі за змістом висновки щодо врахування при застосуванні ч.4 ст.70 КК України часу постановлення вироку, а не дати набрання ним законної сили, викладені, зокрема у постанові ОП ККС Верховного Суду № 766/39/17 від 01.06.2020 року.

Цивільний позов не заявлений. Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні за проведення судових товарознавчих експертиз, що становлять 3850,88 грн, підлягають стягненню з обвинуваченого.

До ОСОБА_5 в рамках даного кримінального провадження застосовувався запобіжний захід у виді тримання під вартою з моменту затримання з 18.06.2026 року по день ухвалення вироку, який з огляду на продовження існування ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, підлягає продовженню судом до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів.

Арешт, накладений згідно з ухвалами слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02.06.2026 року у справі № 279/3593/26 (провадження № 1-кс/279/681/26); від 18.06.2026 року у справі № 279/3976/26 (провадження № 1-кс/279/759/26); від 22.06.2026 року у справі № 279/4046/26, підлягає скасуванню.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст. 100, 131,183, 369-371, 373, 374, 394, 395 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.

На підставі ч.4 ст.70 Кримінального кодексу України за сукупністю кримінальних правопорушень до покарання за цим вироком шляхом часткового складання основного покарання та додаткового покарання, призначеного за вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 05.10.2026 року, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 раховувати з 12 жовтня 2026 року.

На підставі ч.5 ст.72 Кримінального кодексу України зарахувати у строк відбування покарання попереднє ув`язнення, застосоване до ОСОБА_5 у виді тримання під вартою з 18.06.2026 року по 11.10.2026 з розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідає один день попереднього ув`язнення.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_5 залишити в силі до набрання вироком законної сили, але не пізніше, ніж по 10.12.2026 року (включно).

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових товарознавчих експертиз згідно з висновками від 16.06.2026 № СЕ-19/106-26/10351-ТВ, від 24.06.2026 № СЕ -19/106-26/1093-ТВ у розмірі 3850,88 грн.

Скасувати арешт на майно, накладений згідно з ухвалами слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02.06.2026 року у справі № 279/3593/26 (провадження № 1-кс/279/681/26); від 18.06.2026 року у справі № 279/3976/26 (провадження № 1-кс/279/759/26); від 22.06.2026 року у справі № 279/4046/26.

Після набрання вироком законної сили речові докази:

- велисипед торгівельної марки «Maxx Pro M300» чорного кольору, переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_7 згідно з розпискою від 15.06.2026 року, вважати повернутим власниці;

- жіночий гаманець рожевого кольору, грошові кошти в сумі 4000 гривень, купюрами номіналом 1000 гривень, банківські картки «ОщадБанк» № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , банківські картки «РайфайзенБанк» № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 та паспорти на ім`я ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_8 згідно з розпискою від 29.06.2026 року, вважати повернутим власниці та законному володільцю;

- телевізор марки «Artel» модель «А32КН5500» чорного кольору, переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_10 згідно з розпискою від 26.06.2026 року, вважати повернутим власниці;

- оптичні DVD-R диск із відеозаписом з камер зовнішнього відеоспостереження з КНП «Коростенська центральна міська лікарня» за адресою: вул. Амосова, 8, м.Коростень, Житомирська область; СD-диск, на якому зображені фотознімки гр. ОСОБА_5 , два фотозображення телевізора, який знаходився на стіні у квартирі АДРЕСА_5 , залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;

- змив на ватний аплікатор з поверхні плям речовини бурого кольору та пластиковий уламок із надписом «Bravvos» чорного кольору знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з особливостями, передбаченими ст.394 КПК України.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_11