Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №279/3560/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/3560/26

Провадження № 2/279/2496/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Пацко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Стужук С.С.,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 17.08.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем було укладено кредитний договір № 9346789, згідно якого позичальнику надано кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів за реквізитами платіжної картки відповідача.

31.03.2026 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №31032026, у відповідності до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору за плату належні йому Права Вимоги, а Новий кредитор приймає належні Первісному Кредитору прав вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру Боржників від 31.03.2026 до Договору факторингу №31032026 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 9346789 в сумі 33000,00 грн, з яких: 10000,00 грн сума заборгованості за основним боргом; 18000,00 грн заборгованість за відсотками; 5000,00 грн сума заборгованості за пенею, штрафами.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 9346789 в сумі 33000,00 грн, яку позивач просив стягнути із відповідача.

Ухвалою суду від 07.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, відзив на позов не надала.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 17.05.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 9346789, згідно умов якого сума кредиту (загальний розмір) складає 10000,00 грн. Строк на який виданий кредит - 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,00 % в день, знижена процентна ставка 0,90 % в день.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.4. договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами.

Згідно листа ТОВ «Пейтек» до ТОВ «Авентус Україна» №20260401-1.1 від 01.04.2026, на підставі договору на переказ коштів, 17.08.2025 успішно перераховано кошти в сумі 10000 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 з призначенням платежу: виконання фінансових зобов`язань відповідно до договору №9346789.

Відповідно до картки обліку договору (розрахунок заборгованості), складеного ТОВ «Авентус Україна», ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 33000,00 грн, яка складається з заборгованості за основним боргом 10000,00 грн., за відсотками 18000,00 грн., за штрафом – 5000,00 грн.

31.03.2026 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) та ТОВ «Авентус Україна» (клієнт) укладено договір факторингу №31032026, у відповідності до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу №31032026 від 31.03.2026, складеного між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Авентус Україна», останній передав фактору право вимоги до відповідача за кредитним договором № 9346789 заборгованість на загальну суму 33000,00 грн, яка складається з заборгованості за основним боргом 10000,00 грн., за відсотками 18000,00 грн., за штрафом – 5000,00 грн.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», «так і строк (термін) виконання зобов`язання» (ст. 530 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України заборонено односторонню відмову від зобов`язання або односторонню зміну його умов.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З аналізу чинного законодавства слідує, що договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови.

Судом встановлено, що відповідач з умовами договору про споживчий кредит був ознайомлений, підписав такий договір, однак умови договору виконував не належним чином.

Факт отримання кредитних коштів відповідачем не спростований та станом на день вирішення спору в суді матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем заборгованості перед позивачем.

Пунктом 1 ч.1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем право грошової вимоги заборгованості за кредитним договором № 9346789 від 17.08.2025 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

З огляду на викладене вище, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в розмірі 1000,00 грн за тілом кредиту та 18000,00 за нарахованими відсотками є обґрунтованими, заявленими відповідно до умов договору та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення штрафу за договором в розмірі 5000,00 грн.

Позовна вимога про стягнення заборгованості за штрафними санкціями (штраф, пеня, неустойка) за кредитним договором № 9346789 від 17.08.2025 року задоволенню не підлягає в силу пункту 18 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України, якими встановлено звільнення від такого обов`язку позичальників під час воєнного стану. 17.03.2022 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 №2120-IX, в якому в підпункті 11, пункту 3 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення", зазначено, що розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., №1, ст.2 із наступними змінами) доповнити пунктом 6-1 такого змісту: "6-1. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Оскільки відповідачем не оспорено факт укладення кредитного договору та його умови, то правильність і правомірність визначення інших зобов`язань за ним судом не оцінюється.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач після отримання кредитних коштів взяті на себе зобов`язання відповідно до укладеного договору не виконує, істотно їх порушує, до погашення заборгованості заходів не вживала, що є підставою для стягнення з неї заборгованості за кредитним договором. Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст.141 ЦПК України пропорційно до задоволених позовних вимог (84,84 %).

Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 530, 549, 610-612, 628,629, 638, 1054, 1055 ЦК України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договором № 9346789 від 17.08.2025 року в розмірі 28000 (двадцять вісім тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 2258 (дві тисячі двісті п`ятдесят вісім) гривень 78 копійок.

В решті позовної вимоги відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Суддя: Пацко О.О.