Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №296/5722/26 — Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/5722/26

2/296/3780/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого судді Рожкової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Мазурець К.О.,

представника позивача Шуляк О.В.,

представника третьої особи Горіної Т.М.,

прокурора Толкачової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Житомирі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Житомирської міської ради як органу опіки та піклування, який діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , за участю третьої особи - Органу опіки і піклування Житомирської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

У С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПРАВИ

1. 12.05.2026 представник Виконавчого комітету Житомирської міської ради як органу опіки та піклування Шуляк О.В. звернулася до Корольовського районного суду міста Житомира з позовом в інтересах неповнолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до їх матері ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

2. Позивач просив позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо обох синів та стягувати з неї на утримання кожної дитини по 1/4 частині всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь особи чи установи, яка здійснюватиме утримання дитини.

3. Позов обґрунтовано тим, що після смерті батька дітей відповідачка систематично зловживала алкогольними напоями, не забезпечувала дітям безпечних умов проживання, харчування, належного догляду, медичного забезпечення та навчання, неодноразово залишала їх без нагляду і засобів існування. Попри тривалу профілактичну роботу, попередження та проходження реабілітації, відповідачка знову самоусунулася від виконання батьківських обов`язків, у зв`язку з чим діти повторно звернулися по захист, були поміщені до лікарні, а надалі тимчасово влаштовані до сім`ї знайомих.

ІІ. ПРОЦЕДУРНІ ПИТАННЯ

4. 01.06.2026 ухвалою суду відкрито провадження у справі, вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі Орган опіки і піклування Житомирської міської ради та призначено підготовче засідання на 02.07.2026.

5. 30.07.2026 ухвалою суду підготовче провадження закрито, а справу призначено до розгляду по суті на 13.08.2026 (а.с. 74).

6. 30.07.2026 представник позивача подав клопотання про заслуховування думки неповнолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо виконання відповідачкою батьківських обов`язків. Клопотання задоволено, а участь дітей у судовому засіданні забезпечено.

7. 13.08.2026 суд розпочав розгляд справи по суті за участю представника позивача ОСОБА_4 , представника третьої особи ОСОБА_5 , прокурора Костишина О.Д., неповнолітніх ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_6 . Суд заслухав учасників справи, дітей і свідка, після чого в засіданні оголошено перерву (а.с. 91-98).

8. 27.08.2026 суд продовжив розгляд справи за участю представника позивача ОСОБА_4 , представника третьої особи Горіної Т.М. та прокурора Толкачової Г.В., закінчив з`ясування обставин і перевірку їх доказами та перейшов до судових дебатів (а.с. 100-101).

9. Відповідачка у судові засідання не з`являлася, заяв і відзиву до суду не подала, про дату, час і місце розгляду справи її повідомлено належним чином. Представник позивача, представник третьої особи та прокурор не заперечували проти продовження розгляду справи за відсутності відповідачки.

ІІІ. КОРОТКІ ПОЗИЦІЇ СТОРІН

10. Представник позивача ОСОБА_4 позов підтримала повністю. Пояснила, що проблеми у сім`ї існують з 2019 року, відповідачка тривалий час залишала дітей самих, не забезпечувала належного догляду, а проведені з нею заходи та реабілітація не дали стійкого результату.

11. Відповідачка позиції щодо позову не висловила, відзиву і доказів на спростування наведених у позові обставин не подала.

12. Представники третьої особи ОСОБА_5 і ОСОБА_7 підтримали позов. Вказали, що з відповідачкою неодноразово проводилась соціальна робота через зловживання алкоголем та невиконання батьківських обов`язків, однак позитивного тривалого результату не досягнуто.

13. Прокурори Костишин О.Д. і Толкачова Г.В. вважали позбавлення відповідачки батьківських прав доцільним, посилаючись на неодноразове притягнення її до адміністративної відповідальності, підтверджене зловживання алкоголем, невстановлене місцеперебування та тривале невиконання обов`язків щодо дітей.

14. Неповнолітній ОСОБА_1 пояснив, що після смерті батька мати почала вживати алкоголь, надалі робила це частіше, а 19.03.2026 пішла з дому, нічого не пояснивши. Він з братом певний час залишався вдома без матері. Після тимчасового припинення вживання алкоголю відповідачка знову почала пити та ставилася до дітей байдуже. У новій сім`ї йому краще, наслідки позбавлення матері батьківських прав він розуміє.

15. Неповнолітній ОСОБА_2 пояснив, що мати періодично зловживала алкоголем, пішла з дому, нічого не повідомивши, після чого дітей забрали соціальні служби. Мати їх не відвідувала, телефонувала лише інколи. На його думку, мати без поважних причин не виконує батьківських обов`язків. Під час проходження відповідачкою реабілітації діти її підтримували.

16. Свідок ОСОБА_6 пояснила, що з 2024 року здійснювала соціальний супровід сім`ї. Житло було занедбаним і непридатним для нормального проживання, відповідачка не забезпечила своєчасного оформлення документів старшого сина та його вступу до навчального закладу, продовжувала вести асоціальний спосіб життя. Під час реабілітації алкоголь не вживала, однак після її завершення знову почала уникати працівників соціальних служб, а діти фактично проживали самі.

IV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

17. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження і витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Відомості про батька дітей внесені відповідно до статті 126 Сімейного кодексу України (а.с. 12-19).

18. Батько дітей ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 20).

19. 07.06.2024 служба у справах дітей отримала інформацію про те, що діти залишені матір`ю без нагляду у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , у житлі відсутні електропостачання та продукти харчування, а мати зловживає алкогольними напоями і належного догляду не здійснює. Того ж дня дітей доставлено до КП "Лікарня № 2 ім. В.П. Павлусенка" Житомирської міської ради на підставі актів органу внутрішніх справ і закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку (а.с. 21-22).

20. 10.06.2024 відповідачка звернулася із заявою про повернення дітей з лікарні. З нею проведено бесіду щодо недопущення зловживання алкоголем, створення належних умов проживання та виконання батьківських обов`язків, попереджено про правові наслідки ухилення від цих обов`язків, після чого вона забрала дітей.

21. 17.06.2024 наказом служби у справах дітей № 205-П ОСОБА_1 та ОСОБА_2 взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, як таких, що проживають у сім`ї, в якій мати ухиляється від виконання батьківських обов`язків (а.с. 23-24).

22. Актами спроб обстеження умов проживання від 19.06.2024, 20.06.2024, 21.06.2024 та 24.06.2024 зафіксовано неодноразову відсутність доступу працівників соціальних служб до помешкання, зміну місця проживання сім`ї та неможливість здійснювати належний контроль за станом дітей (а.с. 25-30).

23. Листом Житомирського районного управління поліції від 27.06.2024 підтверджено, що під час перевірки 21.06.2024 відповідачка перебувала за місцем проживання з ознаками алкогольного сп`яніння. З нею проведено профілактичну бесіду та складено адміністративний протокол за статтею 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 31).

24. 24.10.2024 дітей знову виявлено без належного нагляду. Вони не могли потрапити до помешкання, оскільки не мали ключів, повідомили про зловживання матір`ю алкоголем та про наявність тілесних ушкоджень. Обох дітей доставлено до КП "Лікарня № 2 ім. В.П. Павлусенка" Житомирської міської ради, що підтверджується актами та листом лікарні від 24.10.2024 № 2535 (а.с. 32-34).

25. 28.10.2024 ОСОБА_2 у зв`язку із закритим переломом кісток носа переведено до КНП "Житомирська обласна дитяча клінічна лікарня" для оперативного лікування. Відповідачка до лікарні не з`явилася, тому дозвіл на госпіталізацію, оперативне втручання і лікування надано Виконавчим комітетом Житомирської міської ради як органом опіки та піклування листом від 28.10.2024 № 18/4823 (а.с. 35-36).

26. 01.11.2024 відповідачка звернулася з проханням дозволити відвідування дітей, однак 05.11.2024 на засідання комісії з питань захисту прав дитини для вирішення питання їх подальшого влаштування не з`явилася і на телефонні дзвінки не відповідала.

27. 08.11.2024 відповідачка заявила про готовність належно виконувати батьківські обов`язки та разом із дітьми пройти шестимісячний курс реабілітації у громадській організації "Грані можливого". У зв`язку з цим звернення до суду було відкладено. Після повернення у травні 2025 року відповідачка певний час працювала, не вживала алкоголь та приділяла увагу дітям.

28. З грудня 2025 року відповідачка почала уникати спілкування зі спеціалістами соціальних служб, не відчиняла двері під час планових візитів, не відповідала на телефонні дзвінки та повідомлення. Актом від 11.03.2026 зафіксовано неможливість обстежити умови проживання, а також відомості про тривалу відсутність дітей на навчанні та відсутність належного материнського догляду (а.с. 37).

29. Служба у справах дітей звернулася до поліції для проведення профілактичної роботи та притягнення відповідачки до відповідальності. Листом Житомирського районного управління поліції від 27.04.2026 № 77740-2026 повідомлено, що місце перебування ОСОБА_3 встановлюється для притягнення її до адміністративної відповідальності за статтею 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 38-39).

30. 29.04.2026 ОСОБА_1 і ОСОБА_2 самостійно звернулися до служби у справах дітей із заявами про захист, оскільки мати залишила їх без догляду і засобів існування, місце її перебування їм невідоме, а зв`язок із нею відсутній. Дітей знову доставлено до КП "Лікарня № 2 ім. В.П. Павлусенка" Житомирської міської ради, що підтверджується актами від 29.04.2026 та письмовими заявами дітей (а.с. 40-43).

31. Медичними виписками № 3274 та № 3275 підтверджено перебування дітей на стаціонарному обстеженні з 29.04.2026 до 07.05.2026. У документах зазначено, що дітей доставлено за актами про підкинуту чи знайдену дитину, мати про них не піклується; за результатами обстеження обом дітям призначено подальше медичне спостереження і лікування (а.с. 46-49).

32. 07.05.2026 наказом служби у справах дітей № 113 обох неповнолітніх тимчасово влаштовано на шість місяців у сім`ю знайомої ОСОБА_9 , на яку покладено відповідальність за їх життя і здоров`я (а.с. 50-51).

33. У листі Житомирського міського центру соціальних служб, який надійшов до суду 20.07.2026, зазначено, що сім`я перебувала під соціальним супроводом з 11.06.2024; з відповідачкою систематично проводилася профілактична робота, їй надавалася гуманітарна допомога та інформація про реабілітаційні центри, однак з грудня 2025 року вона уникала спілкування зі спеціалістами, не працювала і, зі слів сусідів, знову вела асоціальний спосіб життя (а.с. 84).

34. За результатами психологічної роботи з дітьми Центр соціальних служб повідомив, що у сім`ї тимчасового влаштування вони почуваються комфортно, отримують достатньо уваги, турботи та забезпечення потреб. Діти повідомили про повторне зловживання матір`ю алкоголем після реабілітації, відсутність харчування та тривалі запої, висловили розчарування її поведінкою і переконання, що вона не зміниться. Діти розуміють зміст судового розгляду і підтримують позбавлення матері батьківських прав (а.с. 85).

35. Викладені у письмових документах обставини узгоджуються з поясненнями неповнолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і показаннями свідка ОСОБА_6 , наданими в судовому засіданні 13.08.2026, та не спростовані відповідачкою.

36. Рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 05.08.2026 № 1062 затверджено висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо неповнолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У висновку зазначено, що питання розглядалося комісією з питань захисту прав дитини 07.07.2026 (протокол № 27); попри проведену профілактичну роботу, надання гуманітарної допомоги, соціальний супровід і проходження реабілітації, відповідачка належних умов для дітей не створила, їх вихованням, доглядом і утриманням не займалася, неодноразово залишала без нагляду, а під час їх тимчасового влаштування жодного разу не поцікавилася місцем перебування, життям і здоров`ям дітей. Орган опіки та піклування, виходячи з інтересів дітей, визнав доцільним позбавлення відповідачки батьківських прав щодо обох синів (а.с. 89-90).

V. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

37. Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 5 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

38. За змістом пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, прийнятій Резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27.02.1991 (далі - Конвенції про права дитини) слідує, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

39. Згідно статей 18, 19 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

40. Згідно з частиною першою статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

41. Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

42. Відповідно до пункту 2 частини першої та частини третьої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них (частина третя).

43. Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (стаття 165 СК України).

44. Статтею 166 СК України встановлено, що особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

45. Відповідно до статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

46. Частиною 1 статті 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

47. Згідно із частиною 2 статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

48. Відповідно до частини 1 статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

49. Згідно з частиною першою статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

VI. МОТИВИ ТА ВИСНОВОК СУДУ

(а) Щодо позбавлення батьківських прав

50. Орган опіки та піклування в інтересах неповнолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про позбавлення їх матері ОСОБА_3 батьківських прав у зв`язку з ухиленням від виконання обов`язків щодо виховання дітей.

51. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом втручання у сімейне життя і може застосовуватися лише після повного, всебічного та об`єктивного з`ясування ставлення матері або батька до дитини, причин невиконання обов`язків та можливості захистити інтереси дитини менш обтяжливими засобами.

52. Під ухиленням від виконання батьківських обов`язків слід розуміти не окремий недолік у вихованні, а тривалу винну поведінку, яка виявляється у свідомому невиконанні обов`язків щодо харчування, лікування, навчання, безпечних умов проживання, спілкування з дитиною та турботи про її фізичний і духовний розвиток.

53. Суд установив не одиничний випадок неналежної поведінки відповідачки, а послідовне невиконання нею батьківських обов`язків упродовж тривалого часу. У червні та жовтні 2024 року, а також у квітні 2026 року діти залишалися без належного нагляду та двічі доставлялися до лікарні як знайдені діти. У помешканні бракувало електропостачання і продуктів, а відповідачка не забезпечила дітям стабільного проживання, належного медичного догляду та відвідування навчальних закладів.

54. Відповідачка знала про необхідність належного виконання обов`язків і правові наслідки їх невиконання. Її неодноразово попереджали, з нею проводили профілактичні бесіди та соціальну роботу, сім`ю взято під соціальний супровід, їй пропонували реабілітацію, гуманітарну й організаційну допомогу. Отже, невиконання обов`язків не пояснюється відсутністю підтримки або необізнаністю.

55. Суд бере до уваги, що після шестимісячної реабілітації відповідачка певний час працювала, не вживала алкоголь та піклувалася про дітей. Ця обставина свідчить про надання їй реальної можливості змінити поведінку та зберегти сімейні зв`язки. Водночас з грудня 2025 року вона знову припинила співпрацю із соціальними службами, а в березні 2026 року залишила дітей. Станом на розгляд справи місце її перебування не встановлено, зв`язку з дітьми вона фактично не підтримує, до суду не з`явилася і доказів зміни поведінки не подала.

56. Медичні документи, акти органів поліції, документи служби у справах дітей та Центру соціальних служб, заяви самих дітей, їх пояснення в суді і показання свідка є взаємно узгодженими. Вони підтверджують, що поведінка відповідачки створювала ризики для здоров`я, безпеки, навчання та нормального розвитку дітей.

57. Суд окремо враховує думку обох неповнолітніх, які на час розгляду справи досягли віку, що дозволяє усвідомлено оцінити обставини. Вони послідовно повідомили про повторювані випадки зловживання матір`ю алкоголем, відсутність належної турботи та залишення їх самих, розуміють правові наслідки позбавлення батьківських прав і підтримують позов. Їхня думка узгоджується з іншими доказами та не є єдиною підставою рішення.

58. У сім`ї тимчасового влаштування діти забезпечені харчуванням, доглядом і підтримкою, почуваються безпечно та комфортно. За цих обставин збереження лише формального правового зв`язку з матір`ю, яка тривалий час не виконує обов`язків і не демонструє наміру відновити належне піклування, не відповідає найкращим інтересам дітей.

59. Суд враховує висновок органу опіки та піклування, затверджений рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 05.08.2026 № 1062, про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо обох синів. Цей висновок ґрунтується на відомостях про тривале невиконання відповідачкою батьківських обов`язків, проведену з нею профілактичну й соціальну роботу, повторне залишення дітей без догляду та відсутність інтересу до них після тимчасового влаштування. Він узгоджується з дослідженими судом доказами, є обґрунтованим і відповідає найкращим інтересам дітей, тому підстав не погоджуватися з ним суд не встановив.

60. Сукупність установлених обставин свідчить про свідоме та винне ухилення ОСОБА_3 від виконання обов`язків щодо виховання обох дітей. Менш обтяжливі заходи, включно з попередженнями, соціальним супроводом, допомогою та тривалою реабілітацією, вже застосовувалися, але не забезпечили стійкої зміни поведінки. Тому позбавлення відповідачки батьківських прав є необхідним і пропорційним заходом захисту дітей, а позов у цій частині підлягає задоволенню.

(б) Щодо стягнення аліментів на дітей

61. Позбавлення батьківських прав не звільняє особу від обов`язку щодо утримання дітей. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дітей, що передбачено частинами другою та третьою статті 166 СК України.

62. З урахуванням обов`язку відповідачки утримувати дітей, кількості дітей, відсутності доказів інших утриманців чи обставин, які перешкоджають їй працювати, суд вважає заявлений розмір - по 1/4 частині її доходу на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - необхідним і достатнім. Тому вимоги про стягнення аліментів підлягають задоволенню.

63. Аліменти підлягають присудженню з 12.05.2026, тобто з дня подання позову, і до досягнення кожною дитиною повноліття. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

VII. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

64. Оскільки позивач як орган опіки та піклування звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі пункту 12 частини другої статті 3 та пункту 3 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", у зв`язку із задоволенням позову з відповідачки в дохід держави належить стягнути судовий збір за вимогу про позбавлення батьківських прав і вимогу про стягнення аліментів у розмірі, визначеному підпунктами 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 цього Закону, а саме 2 662 грн 40 коп. (1 331 грн 20 коп. + 1 331 грн 20 коп.).

У Х В А Л И В :

1. Позов Виконавчого комітету Житомирської міської ради як органу опіки та піклування, який діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , задовольнити.

2. Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав щодо неповнолітніх синів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

3. Стягувати з ОСОБА_3 аліменти на неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь особи чи установи, яка здійснюватиме його утримання, у розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12 травня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

4. Стягувати з ОСОБА_3 аліменти на неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на користь особи чи установи, яка здійснюватиме його утримання, у розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12 травня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

5. Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

6. Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп. (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

7. Копію рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили направити до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Рішення суду може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

Виконавчий комітет Житомирської міської ради як орган опіки та піклування,

місцезнаходження за адресою:

10014, м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 4/2,

код ЄДРПОУ 04053625

Відповідач:

ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_5 ,

зареєстроване місце проживання за адресою:

АДРЕСА_2

РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа:

Орган опіки і піклування Житомирської міської ради,

місцезнаходження за адресою:

10014, м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 4/2,

код ЄДРПОУ 04053625.

Повний текст рішення складено 15 вересня 2026 року.

Суддя Олена РОЖКОВА