Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №295/7945/25 — Богунський районний суд м. Житомира

Суд: Богунський районний суд м. Житомира

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №295/7945/25

Суддя: Перекупка І. Г.

Справа №295/7945/25

Категорія 67

2/295/1725/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Перекупки І.Г.,

при секретарі судового засідання Городнюк Є.П.

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Шкляєва К.В.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача адвоката Левчук Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Богунського районного суду м. Житомира цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В :

До Богунського районного суду м. Житомира 13.06.2025 звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя. В обґрунтування позовних вимог вказала, що 5 серпня 1978 року вона, ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_2 (відповідач) у виконавчому комітеті Новогуйвинської селищної ради Житомирської області зареєстрували шлюб, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис № 33. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 27.06.2006 шлюб між позивачем та відповідачем розірвано, про що у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстрації служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 756. В період зареєстрованого шлюбу між позивачем та відповідачем, було набуто майно у вигляді трьох кімнатної кооперативної квартири АДРЕСА_1 . Це підтверджується ордером № 001988 від 20.08.1987, довідкою - характеристикою від 23.04.2024 виданою ПП ЖБК № 2 та довідкою - характеристикою від 19.05.2025 виданою ОСББ «Проспект Миру 19». Як вбачається з ордеру № 001988 від 20.08.1987, у квартирі АДРЕСА_1 , було зокрема вписано відповідача як члена Житлово-будівельного кооперативу № 2 та позивача як дружини відповідача.

Відповідно до довідки - характеристики від 19.05.2025 виданої ОСББ «Проспект Миру 19» повний пай за квартиру в сумі 11 103, 61 руб, виплачено в 1993 , в повному обсязі, заборгованості немає.

23.05.2025 відповідач, як член житлово - будівельного кооперативу № 2 здійснив реєстрацію право власності на квартиру АДРЕСА_1 на своє ім`я.

Просить визнати квартиру АДРЕСА_1 , спільним сумісним майном подружжя - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 . Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В судовому засіданні позивачка та її представник наполягали на задоволені позовних вимог, обґрунтовуючи свою позицію наданими суду доказами.

15.08.2025 ОСОБА_2 направив до суду відзив зі змісту якого заперечує проти задоволення позовних вимог наполягаючи на тому, що з 1993 квартира АДРЕСА_1 є об`єктом права особистої приватної власності його, ОСОБА_2 .

Свою позицію відповідач та його представник підтримували всього часу слухання справи у суді.

10.02.2026 від ОСОБА_2 надійшла заява про застосування позовної давності в межах позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя. (а. с. 73-75).

Дослідивши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, заслухавши учасників процесу, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 13.06.2025 головуючим по справі призначено суддю Перекупку І.Г. (а. с. 21).

Ухвалою суду від 26.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 11.00 год 23 вересня 2025 року (а. с. 24-25).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона прописана у квартирі АДРЕСА_1 з 08.10.1987. (а. с. 3-4).

Відповідно до довідки житлово-будівельного кооперативу № 2 від 26.04.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована разом з сином, ОСОБА_3 , 1979 року народження, та проживають у квартирі АДРЕСА_1 з 1987 року по теперішній час. (а.с.17).

20.08.1987 ОСОБА_2 було видано ордер № 001988 на квартиру за адресою: квартира АДРЕСА_2 . Склад сім`ї: ОСОБА_1 - дружина, ОСОБА_3 - син. (а.с.12).

Зі змісту Довідки про наявність (відсутність) зареєстрованого майна від 11.08.2025 № 4584 свідчить, що ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , квартира площею 68,00 кв. м. належить йому на підставі реєстраційного посвідчення виданого 23.02.1993, реєстровий № 11997 Житомирським міжміським бюро технічної інвентаризації. (а. с. 26).

Згідно з рішенням Богунського районного суду від 13.10.2006 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання втратившим право користування жилим приміщенням відмовлено за безпідставністю.

У пунктах 6, 6-1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 вересня 1987 року № 9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» судам роз`яснено, що при розгляді спорів про поділ квартири між подружжям, яке розлучилося, слід керуватися статтею 146 ЖК УРСР, статтею 15 Закону України «Про власність», пунктом 43 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30 квітня 1985 року № 186, (далі - Примірний статут ЖБК) і статтями 22, 24, 28, 29 КпШС України, враховуючи зокрема таке: пай, внесений подружжям в житлово-будівельному кооперативі у період сумісного проживання за рахунок спільних коштів, а також за рахунок коштів, подарованих подружжю або одержаних ним у позичку, та після повної сплати пайового внеску - квартира, є їх спільним майном і підлягає поділу на загальних підставах; внесений одним з подружжя до вступу в шлюб пай є його особистим майном; поділ квартири у будинку ЖБК може бути проведений, якщо кожному з колишнього подружжя можливо виділити ізольоване жиле приміщення; відповідно до п. 43 Примірного статуту ЖБК з часу набрання законної сили рішенням суду про поділ квартири колишній із подружжя визнається членом кооперативу, тому суд не повинен покладати обов`язок на ЖБК на прийом цього подружжя до кооперативу; до повної сплати пайового внеску за квартиру суд вирішує питання про право власності на частку в паєнагромадженні, а після завершення сплати - про право на частку в праві власності на квартиру залежно від належної особі частки у паєнагромадженні.

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України «Про власність» при внесенні паю в ЖБК за рахунок коштів, одержаних внаслідок сумісної праці сім`ї члена кооперативу, паєнагромадження, а після повного внесення паю - квартира є спільною сумісною власністю членів сім`ї, якщо інше не було встановлено письмовою угодою між ними. Інші особи права власності на пай та квартиру не набувають і можуть претендувати лише на відшкодування членом кооперативу коштів, наданих йому для внесення паю.

За правилами статті 22 КпШС України (чинним, на момент виникнення спірних правовідносин) майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших причин не мав самостійного заробітку.

Відповідно до статті 28 КпШС України в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу.

Згідно вимог статті 29 КпШС України якщо між подружжям не досягнуто згоди про спосіб поділу спільного майна, то за позовом подружжя або одного з них суд може постановити рішення: про поділ майна в натурі, якщо це можливо без шкоди для його господарського призначення; про розподіл речей між подружжям з урахуванням їх вартості та частки кожного з подружжя в спільному майні; про присудження майна в натурі одному з подружжя, з покладенням на нього обов`язку компенсувати другому з подружжя його частку грішми. При цьому суд також бере до уваги інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу. Поділ спільного майна подружжя може бути проведений як під час перебування в шлюбі, так і після розірвання шлюбу.

Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України» № 16 від 12.06.1998, роз`яснено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна.

За правилами статей 145 і 146 ЖК України члени сім`ї, які проживають разом з членом житлово-будівельного кооперативу, мають рівне з ним право користування жилим приміщенням. Члени сім`ї члена кооперативу, крім дружини, що має право на частину паєнагромадження, не вправі вимагати поділу приміщення, його обміну і здачі в найм, а також вселення інших осіб, за винятком неповнолітніх дітей.

До членів сім`ї члена житлово-будівельного кооперативу належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з членом кооперативу не позбавляє колишніх членів його сім`ї права користування займаним жилим приміщенням. У разі відсутності угоди між членом кооперативу і колишнім членом його сім`ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені частиною п`ятою статті 144 цього Кодексу.

Поділ квартири в будинку житлово-будівельного кооперативу між членом кооперативу і його дружиною/чоловіком допускається в разі розірвання шлюбу між ними, якщо пай є спільною власністю подружжя і якщо кожному з колишнього подружжя є можливість виділити ізольоване жиле приміщення в займаній ними квартирі. Поділ квартири провадиться за згодою між колишнім подружжям, а в разі відсутності згоди - за рішенням суду.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що право власності на пай, крім члена житлово-будівельного кооперативу ОСОБА_2 , який завершив сплату цього внеску в період перебування у шлюбі за рахунок спільного бюджету сторін, мала його дружина ОСОБА_1 , у якої виникло право спільної власності на пай відповідно до розміру часток у загальній сумі пайового внеску.

На підставі викладеного, з урахуванням норм матеріального права, що діяли на час виникнення спірних правовідносин, перевіривши наявні у матеріалах справи докази суд погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1 , що оскільки за час перебування сторін у шлюбі за квартиру АДРЕСА_1 ними було сплачено повний пайовий внесок за рахунок спільних коштів, то і наявні правові підстави для поділу майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя по частці спірної квартири за кожним.

До доводів сторони відповідача, що саме йому ОСОБА_2 видані довідки - характеристики про повну виплату вартості квартири АДРЕСА_1 (а. с. 82); замовником Технічного паспорту на квартири АДРЕСА_1 від 12.05.2026 являється ОСОБА_2 (а. с. 86-89) суд відноситься критично, так як придбання та оплата вартості квартири відбувалися під час перебування сторін у шлюбі.

Керуючись вимогами ст. 41 Конституції України, ст. ст. 57, 60, 69, 70, 71 СК України, ст. ст. 23, 320, 321, 316, 317, 319, 379, 383, 815 ЦК України, Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11), суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, задовільнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 суму в розмірі 1 211, 20 грн. (а. с. 20), в порядку компенсації сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 09.10.2026.

Суддя Богунського районного

суду м. Житомира І. Г. Перекупка

Оригінал: reyestr.court.gov.ua