Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №295/8771/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Суд: Богунський районний суд м. Житомира

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №295/8771/26

Суддя: Чішман Л. М.

Справа №295/8771/26

Категорія 140

2-а/295/111/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі головуючого судді Чішман Л.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Муніципальної інспекції Житомирської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить :

1. Витребувати у відповідача всі матеріали, на підставі яких оформлено повідомлення та винесено постанову серії ІЖ №00102730, у тому числі:

- Повну копію постанови серії ІЖ №00102730;

- Докази направлення та вручення / невручення постанови Позивачу;

- Усі оригінальні фото- та відеоматеріали, сформовані за допомогою технічного засобу / ПАК “Інспектор”, у повній якості;

- Метадані фото-/відеофіксації: дату, час, GPS-координати, технічний ідентифікатор, серійний номер або інший ідентифікатор технічного засобу;

- Відомості про технічний засіб / ПАК “Інспектор”, за допомогою якого здійснювалася фото-/відеофіксація, зокрема щодо ідентифікатора 86QAC4670NXA23F0029;

- Службові матеріали інспектора Когута Віталія Володимировича щодо цієї фіксації;

- Схему місця, якщо така складалася;

- Результати будь-яких замірів ширини проїзду, якщо такі проводилися;

- Матеріали, якими Відповідач обґрунтовує висновок про неможливість зустрічного роз`їзду або об`їзду транспортного засобу;

- Відомості про внесення інформації до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху;

2. Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора з паркування Муніципальної інспекції Житомирської міської ради Когута Віталія Володимировича серії ІЖ №00102730 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП;

3. Закрити справу про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення;

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Муніципальної інспекції Житомирської міської ради на користь Позивача судові витрати, у тому числі судовий збір у розмірі 665, 60 грн, а також інші документально підтверджені судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом цієї справи.

Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки в її діях відсутні подія і склад адміністративного правопорушення. Так, на думку позивача для наявності складу правопорушення за п. 15.9(ж) ПДР України необхідно встановити не просто факт зупинки транспортного засобу, а саме те, що така зупинка зробила неможливим зустрічний роз`їзд або об`їзд. У даному випадку така обставина відсутня.

Транспортний засіб Hyundai Kona був розміщений біля стіни / краю будівлі, максимально близько до правого краю проїзду. Зліва від транспортного засобу залишалася значна вільна частина проїзду, що підтверджується як матеріалами фотофіксації відповідача, так і контрольними фотоматеріалами позивача, який показав, що вільна відстань від зовнішньої габаритної межі транспортного засобу Hyundai Kona до протилежної перешкоди / протилежного краю проїзду становила щонайменше 4,62 м.

Така відстань є достатньою для об`їзду транспортного засобу.

Таким чином, на думку позивача, об`єктивна ознака правопорушення, передбаченого п. 15.9(ж) ПДР України, а саме - неможливість зустрічного роз`їзду або об`їзду, відсутня.

Крім цього зазначила, що ні повід

омлення про притягнення до адміністративної відповідальності, ні електронні матеріали постанови не містять конкретного фактичного опису того, у чому саме полягала неможливість зустрічного роз`їзду або об`їзду, та не містять наступної інформації:

- фактичної ширини вільної частини проїзду;

- будь-яких замірів відстані від автомобіля до протилежної перешкоди;

- схеми місця, складеної інспектором;

- пояснень, чому саме об`їзд або зустрічний роз`їзд був неможливим;

- вказівки на конкретний транспортний засіб, якому було неможливо здійснити об`їзд;

- доказів фактичного блокування руху;

- доказів створення затору;

- доказів створення аварійної ситуації;

- пояснення водіїв або інших осіб, яким нібито було створено перешкоду.

В матеріалах зазначено лише норму ПДР і загальний висновок інспектора, але не наведено фактичних даних, які підтверджували б істотну ознаку складу правопорушення - неможливість зустрічного роз`їзду або об`їзду.

Саме по собі посилання на п. 15.9(ж) ПДР України не доводить наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Гудзовська І.А. також зазначила, що фотоматеріали відповідача фіксують лише факт розташування автомобіля, але не доводять неможливість зустрічного роз`їзду або об`їзду, контрольні фотоматеріали позивача додатково спростовують висновок про неможливість об`їзду.

Для притягнення до відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП відповідач мав довести не лише факт розміщення автомобіля, а й те, що таке розміщення створювало перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху. На думку позивача, відповідач фактично ототожнив сам факт зупинки транспортного засобу з наявністю адміністративного правопорушення, однак для п. 15.9(ж) ПДР України цього недостатньо, оскільки диспозиція цього пункту вимагає встановлення саме неможливості зустрічного роз`їзду або об`їзду.

Повідомлення та електронні матеріали постанови не містять конкретного опису фактичних обставин, які підтверджують неможливість зустрічного роз`їзду або об`їзду. У них зазначено лише загальну правову кваліфікацію та загальну назву порушення, без встановлення конкретних геометричних, технічних або фактичних параметрів, які б свідчили про наявність складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 27.05.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін (а.с. 22).

02.06.2026 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому представник муніципальної інспекції Житомирської міської ради просила закрити провадження у справі. Зазначила, що інспектором з паркування муніципальної інспекції Житомирської міської ради Когутом В.В. 12.05.2026 року о 14 год. 01 хв. було виявлено та зафіксовано у напівавтоматичному режимі транспортний засіб з реєстраційним номером НОМЕР_1 , який здійснив зупинку в місцях зустрічного роз`їзду або об`їзду транспортного засобу, в районі будинку, що знаходиться за адресою: м. Житомир, майдан Корольова, 8, чим порушено вимоги п.п. ж п.15.9 Правил дорожнього руху, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (зі змінами) (далі - Правила) відповідальність за що передбачено ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Факт порушення пп. ж п.15.9 ПДР було зафіксовано технічним засобом (планшетом) LOGIC INSTRUMENT FIELDBOOK K 80V2 із заводським номером 86QAC4670NXA23F0029, який є складовою програмно апаратного комплексу «Інспектор», що зазначено в доказовій базі по адміністративному правопорушенню. Вказаний технічний засіб (планшет) має сертифікат відповідності ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів».

Матеріали справи містять фото докази із зображенням декількох ракурсів автомобіля з реєстраційним номером AM3706YA із відображенням: дати порушення 12.05.2026; часу фотофіксації 14:01; місце розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів: майдан Корольова, в районі будинку 8; відповідних географічних координат: 50.25375360, 28.66660870.

Відповідно до вимог ст. 2791 КУпАП, 12.05.2026 року інспектором з паркування муніципальної інспекції складено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серії ІЖ №00102730, яке було залишено на лобовому склі транспортного засобу AM3706YA.

Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності містить відомості, передбачені частинами другою - четвертою статті 283 цього Кодексу, крім відомостей про особу, стосовно якої розглядатиметься справа. Також містить інформацію про технічний засіб яким здійснено фотофіксацію адміністративного правопорушення, посилання на офіційний Веб-сайт: https://my.zt-rada.gov.ua/Inps муніципальної інспекції Житомирської міської ради, де розміщено фото/ відеоматеріали транспортного засобу в момент вчинення правопорушення, порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що вважатиметься виконанням адміністративного стягнення у повному обсязі.

Повідомлення серії ІЖ №00102730 від 12.05.2026, складене інспектором з паркування муніципальної інспекції Житомирської міської ради, не є рішенням суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача, а лише є передумовою винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, тому не може бути предметом спору.

Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

З огляду на викладене, вимоги про скасування повідомлення ІЖ №00102730, складеного 12.05.2026 року інспектором з паркування муніципальної інспекції Житомирської міської ради, яке оспорюється позивачем як «постанова», не підлягає розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягає судовому розгляду (а.с. 25-27).

21.09.2026 подано відповідь на відзив, в якій позивач просила відхилити доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, відмовити відповідачу у задоволенні прохання про закриття провадження у справі.

Зазначила, що оскаржує саме постанову ІЖ №00102730, а не повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності, про що прямо зазначено у прохальній частині позову.

У повідомленні від 12.05.2026 прямо зазначено: «Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серія ІЖ №00102730». Тобто, серія ІЖ та номер 00102730 вказані самим відповідачем саме як реквізити постанови, до якої оформлено повідомлення.

Після подання первісного позову позивачу стала доступною персоніфікована копія постанови ІЖ №00102730, у якій зазначено її дані та дату 08.07.2026. При цьому, серія ІЖ та номер 00102730 не змінилися; збережено той самий транспортний засіб, подію 12.05.2026, місце, правову кваліфікацію та первинну суму штрафу. Позивач розглядає це як подальший етап персоніфікованого оформлення тієї самої постанови, яку від початку ідентифікувала та оскаржувала за серією ІЖ №00102730.

Зазначила, що відповідач у відзиві на позовну заяву не довів ключову ознаку порушення п. 15.9(ж) ПДР України - не навів замірів ширини вільної частини проїзду, схеми місця, розрахунку габаритів, технічного обґрунтування неможливості об`їзду, доказів фактичного блокування руху або відомостей про конкретний транспортний засіб, якому було неможливо здійснити об`їзд.

Повторно зазначила, що її контрольний замір місця за допомогою лазерного далекоміра спростовує висновок про неможливість об`їзду.

Зазначена у відзиві інформація про сертифікацію технічного засобу LOGIC INSTRUMENT FIELDBOOK K 80V2, а також матеріали фотофіксації не підтверджують ширину проїзду, не засвідчують проведення інспектором будь-якого заміру та не доводять неможливість зустрічного роз`їзду або об`їзду.

Відзив містить внутрішню неузгодженість щодо правової кваліфікації - спочатку відповідач посилається на порушення підпункту «ж» п. 15.9 ПДР України, але в іншому місці зазначає, що технічним засобом зафіксовано «факт порушення пп. ґ п. 15.9 Правил дорожнього руху», що на думку ОСОБА_1 свідчить про необхідність критичної оцінки обґрунтованості відзиву.

Повторно зазначила, що відповідач не надав об`єктивних даних, які доводять неможливість об`їзду або зустрічного роз`їзду, і не спростував контрольні матеріали позивача.

Після первісного формування відповіді на відзив виникли нові документи: персоніфікована копія постанови ІЖ №00102730 зі збереженням того самого номера, а також матеріали виконавчого провадження №81995876, у межах якого з позивача було примусово стягнуто кошти, які підтверджують, що спір не є абстрактним і що доводи відповідача про відсутність належного предмета судового захисту не відповідає фактичним обставинам справи (а.с. 56-58).

Крім відповіді на відзив 21.09.2026 позивачем подано до суду клопотання про прийняття відповіді на відзив до розгляду та визнання поважними причин її несвоєчасного подання, в якому зазначила, що 10.06.2026 підготувала відповідь на відзив та окрему заяву щодо процесуального строку і через підсистему «Електронний суд» направила обидва документи відповідачу. Позивач зазначила, що у переліку документів користувача ЄСІТС ці документи й досі відображаються з датою 10.06.2026 та статусом «Надіслано сторонам». Позивач добросовісно вважала, що після формування документів та їх надсилання іншій стороні процедура електронного подання завершена, однак 20.09.2026, під час подання нових матеріалів у цій же справі, виявила, що завершальний етап відправлення зазначених документів безпосередньо до суду не був виконаний і тому вони не були доставлені суду.

Несвоєчасне надходження відповіді на відзив саме до суду не було наслідком наміру затягнути процес або приховати позицію позивача. Відповідач отримав процесуальний документ ще 10.06.2026, тобто був завчасно ознайомлений з аргументами позивача та не був позбавлений можливості висловити щодо них свою позицію (а.с. 51-54).

21.09.2026 позивачем подано до суду клопотання про невідкладний розгляд справи, в якому остання зазначила, що відповідачем звернуто до примусового виконання постанову ІЖ №00102730.

17.09.2026 приватним виконавцем відкрито виконавче провадження №81995876; накладено арешт на банківські рахунки позивача; визначено до стягнення подвійний штраф, основну винагороду приватного виконавця та витрати виконавчого провадження; примусово стягнуто з позивача загалом 2188, 48 грн; за відомостями постанови про закінчення ВП, перераховано суму штрафу стягувачу; закінчено виконавче провадження лише після повного фактичного виконання; знято арешт із коштів позивача після примусового списання.

Таким чином, під час незавершеного судового розгляду оскаржувана постанова була фактично примусово виконана і спричинила не потенційні, а реальні майнові наслідки для позивача (а.с. 60-62).

21.09.2026 позивачем подано до суду клопотання про долучення нових доказів, які виникли та були отримані після подання позову:

- копію постанови серії ІЖ №00102730 у персоніфікованому вигляді із зазначеною в ній датою 08.07.2026, отриману у складі матеріалів виконавчого провадження;

- копію заяви Муніципальної інспекції Житомирської міської ради про відкриття виконавчого провадження та примусове виконання постанови ІЖ №00102730;

- копію постанови приватного виконавця від 17.09.2026 про відкриття виконавчого провадження №81995876;

- копію постанови приватного виконавця від 17.09.2026 про арешт коштів боржника;

- копію платіжної інструкції №34892 від 17.09.2026 на суму 2188, 48 грн;

- копію постанови про стягнення основної винагороди приватного виконавця у розмірі 136 грн;

- копію постанови про визначення мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 692, 48 грн;

- копію постанови від 17.09.2026 про закінчення виконавчого провадження №81995876;

- копію постанови від 17.09.2026 про зняття арешту з коштів позивача (а.с. 64-76).

28.09.2026 представником відповідача подано до суду додаткові пояснення, в яких остання повторно просила закрити провадження у справі.

Зазначила, що посилання позивача на виявлення помилки в частині направлення відповіді на відзив лише 22.09.2026 замість 10.06.2026 (тобто із затримкою у 3 місяці) є свідченням суб`єктивної бездіяльності та нехтуванням процесуальними обов`язками, у зв`язку з чим підстави для визнання причин пропуску строку поважними вважає відсутніми.

Повторно зазначила, що позивач ототожнює постанову у справі про притягнення до адміністративної відповідальності з повідомленням про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови.

Постанови серії ІЖ №00102730 від 12.05.2026, яку оскаржує позивач, не існує, натомість вказані реквізити відповідають повідомленню про притягнення до адміністративної відповідальності, яке складено 12.05.2026 інспектором з паркування муніципальної інспекції Житомирської міської ради Когутом В.В. і в якому прямо зазначено про те, що постанова про накладення адміністративного стягнення буде винесена та надіслана за місцем реєстрації власника транспортного засобу в порядку ст. 279-1 КУпАП.

Повідомлення серії ІЖ №00102730 від 12.05.2026, складене інспектором з паркування муніципальної інспекції Житомирської міської ради, не є рішенням суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача, є передумовою винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, тому не може бути предметом спору.

На день подання адміністративного позову, відкриття провадження у справі, а також подання відзиву та неподання належно оформленої відповіді на відзив, постанова про накладення адміністративного стягнення серії ІЖ №00102730 від 08.07.2026 ще не була винесена. Відповідно до приписів КАС України, предметом судового оскарження в адміністративній справі може бути виключно вже прийняте рішення суб`єкта владних повноважень. Оскільки на момент звернення до суду спірна постанова як юридичний факт ще не існувала, вона не могла і не може бути предметом судового оскарження.

Інспектором з паркування муніципальної інспекції Житомирської міської ради чітко дотримано вимоги законодавства при вирішенні питання щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, чітко та послідовно виконані вимоги положень нормативних актів в частині виявлення, фіксації правопорушення, встановлення відповідальної особи, як власника транспортного засобу, винесення постанови з дотриманням вимог ст. ст. 283, 284 КУпАП та чітко дотримано строки, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення щодо розгляду адміністративної справи та накладення адміністративного стягнення.

Щодо посилань позивача про недоведеність ключової ознаку порушення - п. 15.9(ж) ПДР України, зазначила, що відповідно до пп. ж п. 15.9 ПДР зупинка забороняється у місцях, де буде неможливим зустрічний роз`їзд або об`їзд транспортного засобу, що зупинився.

Під неможливим зустрічним роз`їздом мається на увазі ситуація, коли між зупиненим транспортним засобом і протилежним краєм проїзної частини (іншим транспортним засобом або нерухомою перешкодою) буде відстань, яка не дасть можливість проїхати іншим транспортним засобам в обох напрямках.

Правилами дорожнього руху та Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено вимоги щодо здійснення інспектором з паркування заміру ширини проїзної частини внутрішньо будинкового проїзду та ширини автомобіля у місці його зупинки.

Як слідує з тлумачення положень ч.3 ст.122 КУпАП складом адміністративного правопорушення, зокрема його об`єктивною стороною, вважається наявність перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Ділянка дорожнього руху, зображена на фотознімках, є дворовою територією. Дворові території призначені для забезпечення зручностей проживання людей і тому Правилами дорожнього руху встановлені певні обмеження щодо руху транспортних засобів в таких зонах.

Ці обмеження полягають в тому, що транспортні засоби мають право в`їжджати в дворові території лише тоді, коли вони обслуговують об`єкти й населення, виконують технологічні роботи або належать юридичним або фізичним особам, які працюють або знаходяться в таких зонах.

При цьому транспортні засоби юридичних або фізичних осіб повинні розташовуватися лише у призначених для цього місцях. Якщо таких місць немає, транспортні засоби потрібно ставити так, щоб вони не утруднювали рух пішоходів і проїзд транспортних засобів оперативних або спеціальних служб - як міжбудинковими проїздами, так і під`їзд до входу в будинок (а.с. 39-44).

Клопотань про розгляд справи з викликом сторін не надходило.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши клопотання про прийняття відповіді на відзив та визнання поважними причин її несвоєчасного подання, обставин, якими обґрунтоване таке клопотання, а також доказів, долучених до нього, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на подачу відповіді на відзив та продовження такого строку, прийняття та долучення до матеріалів справи відповіді на відзив.

Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі з посиланням на ту обставину, що на час звернення позивача до суду з даним позовом останньої не існувало, а постанова прийнята лише 08.07.2026 до задоволення не підлягає. Враховуючи, що постановою серії ІЖ №00102730 від 08.07.2026 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, між сторонами існує спір, суд не допускаючи надмірного формалізму вважає за необхідне розглянути питання щодо правомірності притягнення до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані сторонами докази, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що інспектором з паркування муніципальної інспекції Житомирської міської ради Когутом В.В. 12.05.2026 о 14 год. 01 хв. було виявлено та зафіксовано у напівавтоматичному режимі транспортний засіб з реєстраційним номером НОМЕР_1 , який здійснив зупинку в місці зустрічного роз`їзду або об`їзду транспортного засобу, в районі будинку, що знаходиться за адресою: м. Житомир, майдан Корольова, 8, чим порушено вимоги п.п. ж п.15.9 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачено ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Факт порушення ПДР було зафіксовано технічним засобом (планшетом) LOGIC INSTRUMENT FIELDBOOK K 80V2 із заводським номером 86QAC4670NXA23F0029, який є складовою програмно апаратного комплексу «Інспектор», що зазначено в доказовій базі по адміністративному правопорушенню. Вказаний технічний засіб (планшет) має сертифікат відповідності ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів».

За матеріалами фотофіксації 12.05.2026 вказаним інспектором складено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серії ІЖ №00102730, яке було залишено на лобовому склі транспортного засобу AM3706YA, що підтверджується наявним фото з доказової бази та не заперечується позивачем в позовній заяві (а.с. 8, 35).

Належним користувачем транспортного засобу Hyundai Kona, номерний знак НОМЕР_1 , є позивач – ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію такого транспортного засобу (а.с. 16).

08.07.2026 інспектором з паркування муніципальної інспекції Житомирської міської ради відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ІЖ №00102730, якою позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680, 00 грн (а.с. 67).

Виконуючи прямі приписи ст. 279-1 КУпАП інспектор з паркування 21.07.2026 направив постанову про накладення адміністративного стягнення, винесену відносно позивача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи зазначену в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів (а.с. 48).

Заявою від 15.09.2026 в.о. начальника муніципальної інспекції Житомирської міської ради звернулася до приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Сікорської О.А. про примусове виконання постанови серії ІЖ №00102730 (а.с. 68).

Постановою вказаного приватного виконавця від 17.09.2026 відкрито виконавче провадження №81995876 про стягнення з позивача на користь відповідача штрафу в сумі 1360, 00 грн (а.с. 69), постановою від 17.09.2026 накладено арешт на грошові/електронні кошти, що належать позивачці (а.с 70).

Постановами приватного виконавця Сікорської О.А. від 17.09.2026 з позивача стягнуто 136, 00 грн основної винагороди та 692, 48 грн мінімальних витрат виконавчого провадження (а.с. 72-74).

17.09.2026 позивач сплатила 2188, 48 грн адміністративного стягнення в рамках виконавчого провадження №81995876, що підтверджується платіжною інструкцією №34892 (а.с. 71).

Постановами приватного виконавця Сікорської О.А. від 17.09.2026 закінчено виконавче провадження №81995876 у зв`язку зі сплатою штрафу боржником в повному обсязі, а також знято арешт з коштів ОСОБА_1 (а.с. 75-76).

Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлений Правилами дорожнього руху.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно п. 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 15.1. ПДР передбачає: зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватися у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.

Відповідно до п. 1.10. ПДР зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).

Частиною третьою ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху та тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб: 1) поставлено на проїзній частині у два і більше рядів; 2) розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме: а) на залізничних переїздах; б) на трамвайних коліях; в) на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, у тунелях; г) на пішохідних переходах і ближче 10 метрів до них з обох боків, крім випадків зупинки для надання переваги в русі; ґ) на перехрестях та ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на ній пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга; д) на проїзній частині, де відстань між суцільною лінією розмітки чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 метрів; е) ближче 30 метрів від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а за їх відсутності - ближче 30 метрів від дорожнього знаку такої зупинки з обох боків; є) ближче 10 метрів від позначеного місця виконання дорожніх робіт і в зоні їх виконання; ж) у місцях, де буде неможливим зустрічний роз`їзд або об`їзд транспортного засобу, що зупинився; ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду; и) розташовано на позначених відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою місцях, призначених для паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома); 3) своїм розташуванням робить неможливим рух інших транспортних засобів або створює перешкоду для руху пішоходів, у тому числі осіб з інвалідністю на спеціальних засобах пересування та пішоходів із дитячими колясками; 4) розташовано на виділеній смузі для руху громадського маршрутного транспорту; 5) розташовано на позначеній відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою велодоріжці; 6) перешкоджає руху або роботі снігоприбирального та іншого технологічного комунального транспорту у разі запровадження надзвичайного стану або у разі оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації; 7) порушує схему паркування транспортних засобів таким чином, що він блокує проїзд по двох або більше смугах руху.

Відповідно до п. 15.9(ж) Правил дорожнього руху України зупинка забороняється у місцях, де буде неможливим зустрічний роз`їзд або об`їзд транспортного засобу, що зупинився.

Згідно ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок та особливості розгляду справи про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлений у статтях 279-1 – 279-4 КУпАП.

Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та сьомою статті 122 КУпАП (в частині порушення правил зупинки, стоянки), зафіксовано в режимі фотозйомки, інспектор з паркування зобов`язаний розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 КУпАП, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 КУпАП, на місці вчинення правопорушення). Оскільки технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 КУпАП, на місці вчинення правопорушення, постанову про накладення адміністративного стягнення інспектором з паркування винесено після встановлення особи, визначеної у частині першій статті 14-2 КУпАП.

За положеннями ст.279-1 КУпАП вбачається, що днем отримання постанови є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення її відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або повнолітньому члену сім`ї такої особи. У разі якщо відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, відмовляється від отримання постанови, днем отримання постанови є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову в її отриманні. У разі невручення постанови адресату за зазначеною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів адресою днем отримання постанови вважається день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до органу (підрозділу), уповноважена посадова особа якого винесла відповідну постанову. Відповідно датою набрання постанови законної сили є день повернення поштового відправлення.

Постанову про накладення адміністративного стягнення серія ІЖ №00102730 від 08.07.2026 було повернуто до Муніципальної інспекції Житомирської міської ради 06.08.2026 у зв`язку із відсутністю адресата.

Частиною 2 статті 291 КУпАП передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.

Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 14.01.2022 №2 «Про уповноваження інспекторів з паркування муніципальної інспекції Житомирської міської ради розглядати справи про адміністративні правопорушення, накладати адміністративні стягнення» уповноважено інспекторів з паркування муніципальної інспекції Житомирської міської ради розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1, 3 статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту) КУпАП та накладати адміністративні стягнення (а.с. 34).

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.

Зміст позовної заяви свідчить, що основним аргументом позиції позивача є те, що об`єктивна ознака правопорушення, передбаченого п. 15.9(ж) ПДР України, а саме неможливість зустрічного роз`їзду або об`їзду – відсутня у даному випадку, оскільки вільна відстань від зовнішньої габаритної межі транспортного засобу Hyundai Kona до протилежної перешкоди / протилежного краю проїзду становила щонайменше 4,62 м, що є достатньою відстанню для об`їзду транспортного засобу.

Разом з тим, під неможливим зустрічним роз`їздом мається на увазі ситуація, коли між зупиненим транспортним засобом і протилежним краєм проїзної частини (іншим транспортним засобом або нерухомою перешкодою) буде відстань, яка не дасть можливість проїхати іншим транспортним засобам в обох напрямках.

Дослідивши надані як позивачем, так і відповідачем фото, здійсненні технічним засобом (планшетом) LOGIC INSTRUMENT FIELDBOOK K 80V2 із заводським номером 86QAC4670NXA23F0029, на яких зазначено дату, час, адресу, географічні координати, вбачається, що транспортний засіб з реєстраційним номером НОМЕР_1 , належним користувачем якого є позивач, здійснив зупинку в місці зустрічного роз`їзду або об`їзду транспортного засобу, в районі будинку, що знаходиться за адресою: м. Житомир, майдан Корольова, 8, чим порушено вимоги п.п. ж п.15.9 Правил дорожнього руху.

У даній категорії справ, фотофіксація, у відповідності до вимог ст. 283 КУпАП, є належним та допустимим доказом, який підтверджує факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем.

У справах про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки, показання свідків, як засіб доказування не передбачений чинним законодавством.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що інспектором з паркування в повному обсязі дотримано вимоги ч. 1 ст. 14-2 КУпАП щодо встановлення відповідальної особи, яка несе адміністративну відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані 12.05.2026 року о 14 год. 01 хв. за адресою: м. Житомир, майдан Корольова, 8, та правомірно розглянуто справу з дотриманням передбачених законодавством України строків розгляду справи.

Фотознімки транспортного засобу Hyundai Kona, д.н.з НОМЕР_1 , зроблені інспектором з паркування повністю відповідають вимогам ст. 142 КУпАП та є належними та допустимими доказами у даній справі.

Отже, оскаржувана постанова, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, в межах санкції, передбаченою цією статтею, є законною та обґрунтованою, доводи позивача про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення спростовані належним та допустимим доказами, наданими відповідачем, так і самою позивачкою, у зв`язку з чим будь-які підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.

Ряд інших посилань позивача в обґрунтування позовних вимог (відсутність фактичного обґрунтування порушення в електронних матеріалах та повідомленні; відсутність ознак правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП; тощо) не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та спростовуються наявними матеріалами справи.

Також суд зазначає, що відповідач у даному випадку не зобов`язаний надати докази:

- фактичної ширини вільної частини проїзду;

- будь-яких замірів відстані від автомобіля до протилежної перешкоди;

- схеми місця, складеної інспектором;

- пояснень, чому саме об`їзд або зустрічний роз`їзд був неможливим;

- вказівки на конкретний транспортний засіб, якому було неможливо здійснити об`їзд;

- доказів фактичного блокування руху;

- доказів створення затору;

- доказів створення аварійної ситуації;

- пояснення водіїв або інших осіб, яким нібито було створено перешкоду.

З тлумачення положень ч.3 ст.122 КУпАП слідує, що складом адміністративного правопорушення, зокрема його об`єктивною стороною, вважається наявність перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

В даному випадку позивачем створено перешкоду дорожньому руху шляхом зупинки транспортного засобу, належним користувачем якого вона є, у місці зустрічного роз`їзду в районі будинку, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Корольова майдан, 8.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Аналогічною є правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 14.03.2018 року у справі № 760/2846/17, адміністративне провадження №К/9901/1018/17.

Суд дійшов переконливого висновку, що позивачем не доведено обґрунтованості заявлених вимог та не надано доказів на підтвердження викладених у позовній заяві доводів.

Отже, доводи позивача, викладені ним в адміністративному позові, про те, що оскаржувана постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, суд розцінює як версію захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності, що спростовуються дослідженими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії відповідача є правомірними та свідчать про законність прийнятого ним рішення стосовно винесення постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача за вчинене останньою адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 9, 72, 76, 242-246 КАС України, ст.ст. 126, 268, 280 КУпАП суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до муніципальної інспекції Житомирської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, набирає законної сили з моменту проголошення рішення суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2

Відповідач: Муніципальна інспекція Житомирської міської ради, адреса: м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 4/2, код ЄДРПОУ 40398555.

Повний текст рішення виготовлено 12.10.2026.

Суддя Л.М. Чішман

Оригінал: reyestr.court.gov.ua