Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №167/953/26 — Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/953/26

Номер провадження 2/167/844/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

09 жовтня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючої судді Шептицької Н.В.,

з участю:

секретаря судового засідання Ващук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі - позивач, АТ, Банк) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором,

в с т а н о в и в:

1. Стислий виклад позовних вимог.

27.07.2026 року Банк звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 19.09.2024 року між ОСОБА_1 і позивачем підписано Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. 19.09.2024 року відповідач звернувся до позивача із Анкетою-заявою до Договору про надання банківських послуг про відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 та встановлення кредитного ліміту на суму, вказану в мобільному додатку (далі – Договір).

Банк свої зобов`язання за Договором виконав та встановив ліміт використання кредиту у розмірі 1000,00 гривень.

Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом і загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за Договором становить 19 373,54 грн, в тому числі:

- загальний залишок заборгованості за тілом кредиту: 13 274,72 грн,

- заборгованість за пенею: 2876,96 грн,

- борг за порушення грошового зобов`язання: 3221,86 грн,

яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача, а також судові витрати по справі.

2. Рух справи в суді.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2026 року, справа передана на розгляд головуючому судді Шептицькій Н.В. (ас 69).

У зв`язку з відсутністю інформації з ЄДДР, на запит суду (ас 70) від ВОМІРМП УДМС України у Волинській області 07.08.2026 року надійшла відповідь про місце реєстрації відповідача (ас 71), оскільки це має значення для вірного визначення територіальної підсудності даної категорії справ, згідно ч.1 ст.27 ЦПК України.

Ухвалою головуючої судді від 10.08.2026 року позовна заява АТ була прийнята до розгляду та постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні (ас 72-73).

Ухвалою суду від 09.09.2026 року розгляд справи відкладено (ас 79-80).

Представник позивача і відповідач в судове засідання не з`явились.

Представник позивача в позовній заяві просить про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, щодо заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечує (ас 10).

Відповідач, який був вчасно і належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи (ас 85, 86), відзиву на позовну заяву не подав.

Суд ухвалив: проводити заочний розгляд справи у відсутності учасників справи, згідно ч.ч.1, 4 ст.223, ч.1 ст.279 ЦПК України, на підставі ст.280 ЦПК України.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно частин 4, 5 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою прийняття рішення у цій справі є 09.10.2026 року - дата складення повного судового рішення.

3. Встановлені в судовому засіданні обставини та досліджені докази на їх підтвердження.

Дослідивши і об`єктивно оцінивши наявні у справі письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, суд встановив наступне.

У судовому засіданні встановлено, що АТ пропонує необмеженому колу фізичних осіб-резидентів України приєднатись до опублікованих на сайті банку Умов і правил обслуговування в АТ при надання банківських послуг щодо продуктів monobank/«Універсал Банк».

Приєднання до умов і правил здійснюється фізичними особами шляхом підписання Анкети-заяви у паперовому або електронному вигляді, що надається банком. Своїм підписом на Анкеті-заяві клієнт беззастережно підтверджує, що на момент її підписання ознайомився з текстом Умов і правил, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту, Тарифами, Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб та інших додатків повністю розуміє їхній зміст, погоджується з викладеним, розуміє свої права та обов`язки, в т.ч. право відмовитися від отримання рекламних матеріалів засобами дистанційних каналів комунікації.

В судовому засіданні встановлено, що 19.09.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 19.09.2024 року про відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 та встановлення кредитного ліміту на суму, вказану в мобільному додатку.

Положеннями Анкети-заяви визначено, що Анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови:

-ліміт кредиту: від 0 до 500 000,00 грн (в залежності від суми, яка погоджена в заявці на кредит та відображена в мобільному застосунку,

-строк дії кредитної лінії: 25 років з правом автоматичного продовження,

- пільгова відсоткова ставка 0,00001% річних,

-базова процентна ставка: 3,1% на місяць,

-збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості 6,2% на місяць.

Договір укладений в електронній формі і підписаний відповідачем ЕЦП.

АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатив щомісячні платежі).

При зверненні до суду Банк нарахував відповідачу заборгованість за Договором в розмірі 19 373,54 грн, в тому числі:

- загальний залишок заборгованості за тілом кредиту: 13 274,72 грн,

- заборгованість за пенею: 2876,96 грн,

- борг за порушення грошового зобов`язання: 3221,86 гривень.

Відповідач вказані обставини, як і розрахунок заборгованості, не заперечив та не спростував, хоча суд надав йому таку можливість.

Встановлені обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами: розрахунком заборгованості за Договором (ас 12), довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту (ас 13), Анкетою-заявою до Договору (ас 14), закордонним паспортом відповідача в додатку «Дія» (ас 15), запевненням клієнта до Договору (ас 16-17), Паспортом споживчого кредиту (ас 17зв-19), формою підтвердження електронного документу (ас 20), покроковою інструкцією активації картки монобанк та підписання УЕП Умов і правил (ас 21-24), покроковою інструкцією віддаленої реєстрації (ас 25-28), Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» (ас 29-59).

4. Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем - АТ «Універсал Банк» за Договором, внаслідок чого утворилась кредитна заборгованість.

5. Надаючи правову оцінку встановленим у судовому засіданні фактичним обставинам справи, суд керується такими нормами права.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1 ст.3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

За змістом ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4 ст.203 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.627 ЦК України та ст.6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно ч.1 ст.212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).

Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, необхідно дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно п.6 ч.1 ст.3 Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 ст.3 Закону).

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

Згідно ч.6 ст.11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно ст.64 ЦПК України, докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.

Згідно частиною першою ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч.1 ст.1056-1 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.3).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

6. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Позивачем доведено факт укладення 19.09.2024 року Договору між Банком та відповідачем. Даний договір був укладений в електронній формі та належним чином підписаний його сторонами.

Відповідач, уклавши з Банком Договір, був ознайомлений з умовами кредитування, строком надання кредиту, терміном повернення коштів, процентами за користування кредитними коштами. Підписавши Договір, відповідач схвалив умови кредитування, що були запропоновані АТ.

Всупереч умовам укладеного кредитного Договору, зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором, відповідачем належним чином не виконувалися, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість.

Встановивши, що позивачем на підтвердження позовних вимог надано Договір, а також розрахунок заборгованості, що підтверджують користування відповідачем кредитними коштами, які останнім не повернуті, суд доходить висновку, що у відповідача існує заборгованість перед позивачем за Договором.

Позичальник не довів належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених вказаним Договором, презумпція правомірності якого не спростована.

Враховуючи те, що відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення всіх отриманих в кредит коштів, всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України, відповідач не надав, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення частково, виходячи з наступного.

Щодо заборгованості за пенею в сумі 2876,96 грн і боргу за порушення грошового зобов`язання в сумі 3221,86 грн, то суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи вищенаведене, боржник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за кредитними договорами, а нараховані кошти підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд, враховуючи положення п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в частині вимоги про стягнення заборгованості по пені в розмірі 2876,96 грн і боргу за порушення грошового зобов`язання в сумі 3221,86гривень.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково, а саме на суму 13 274.72 грн простроченої заборгованості за тілом кредиту, а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

7. Розподіл між сторонами судових витрат.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи, що позовні вимоги Банку задоволено частково, то з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі: 13 274,72 грн : 19 373,54 грн : 100% х 3328,00 грн = 2 280,34 гривень.

Керуючись ст.ст.4,7,8,10,11,12,13,19,77-81,83,141,223,247,258,259,263,264,265,268,274-279,280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 19.09.2024 року у розмірі 13 274 (тринадцять тисяч двісті сімдесят чотири) гривень 72 (сімдесят дві) копійки простроченої заборгованості за тілом кредиту.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» 2 280 (дві тисячі двісті вісімдесят) гривень 34 (тридцять чотири) копійки судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Рожищенським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою до Рожищенського районного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається відповідачем протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», місцезнаходження: 04114, м.Київ, вул.Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ: 21133352.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Дата складення повного тексту рішення суду (заочного): 09.10.2026 року.

Головуючий суддя Шептицька Н.В.