Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №167/924/26 — Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/924/26

Номер провадження 2/167/821/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючої судді Шептицької Н.В.,

з участю:

секретаря судового засідання Ващук О.А.,

представника позивача – адвоката Якубчак І.А. (в режимі відеоконференцзв`язку),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області (далі - відповідач) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

1. Стислий виклад позовних вимог.

17.07.2026 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Якубчак І.П., звернулася в суд з позовом до відповідача про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, мотивуючи позов тим, щр ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки – ОСОБА_2 , і після її смерті відкрилась спадщина:

- квартира в м.Нововолинську,

- земельна ділянка для будівництва в м.Єлизаветин Рожищенського району.

Батько позивачки – ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

27.03.2017 року батьки позивачки уклали з нею спадковий договір про передачу належної їм квартири в м.Нововолинську в її особисту приватну власність після їхньої смерті.

Після смерті батьків позивачка звернулася із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини і 23.06.2026 року приватний нотаріус Пасюк Л.О. надала роз`яснення позивачу, що вона пропустила строк для прийняття спадщини і було рекомендовано звернутися до суду для визначення додаткового строку, про що було видано письмове роз`яснення.

Позивачка пропустила строк прийняття спадщини, оскільки помилково вважала, що згідно із спадковим договором до нотаріуса їй потрібно звертатися після роковини смерті матері. Позивач не розуміла те, що спадковий договір не охоплює все майно, і вважала себе такою, що прийняла спадщину шляхом фактичного володіння майном, оскільки було укладено спадковий договір. Усі ці фактори стали причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Враховуючи вищенаведене, усвідомлюючи, що причини пропуску строку, на які посилається позивач, хоча і не є безумовно поважними, проте, ураховуючи невеликий строк пропуску подання заяви про прийняття спадщини, з урахуванням принципу «Пропорційності», як невід`ємної складової та інструмента верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності, дотримуючись розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства, просить визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилася після смерті спадкодавця – ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: земельної ділянки для будівництва в с.Єлизаветин Рожищенського району, загальною площею 0,1507 га, кадастровий номер – 0724584600:04:001:0299, тривалістю три місяці з дати набрання рішенням законної сили.

2. Рух справи в суді.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2026 року, справу передано на розгляд головуючому судді Шептицькій Н.В. (ас 26).

Ухвалою головуючої судді від 24.07.2026 року позовна заява була залишена без руху і стороні позивача наданий строк для усунення недоліків (ас 28-29), яка була виконана 31.07.2026 року (ас 32-37).

Ухвалою суду від 03.08.2026 року позовна заява була прийнята до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (ас 38-40).

28.08.2026 року в суд надійшов лист за підписом приватного нотаріуса Лариси Пасюк щодо незаведення спадкової справи після смерті ОСОБА_2 і надання письмових роз`яснень ОСОБА_1 (ас 59).

Ухвалою суду від 03.09.2026 року підготовче провадження у справі було закрито, призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні (ас 71-72).

3. Правова позиція сторін в судовому засіданні.

Позивач, яка була вчасно і належним чином повідомлена про день, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, заяв та/або клопотань про відкладення розгляду справи не подала.

30.09.2026 року представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутності, у задоволенні заявлених вимог не заперечує.

Суд, заслухавши думку представника позивача, ухвалив: розгляд справи проводити у відсутності позивача та представника відповідача, згідно ч.1 ст.223 ЦПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, яку просила задовольнити.

Згідно ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою прийняття рішення у цій справі є 09.10.2026 року - дата складення повного судового рішення.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

В судовому засіданні, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і об`єктивно оцінивши наявні у справі письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, суд встановив наступне.

Встановлено, що батьками ОСОБА_1 були: тато - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , мама – ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

28.03.2017 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 (відчужувачі) і ОСОБА_1 (набувач) був укладений спадковий договір, згідно якого відчужувачі передають після їхньої смерті у особисту приватну власність набувачу належну їм квартиру АДРЕСА_1 .

На день смерті ОСОБА_2 належала на праві приватної власності земельна ділянка для будівництва в с.Єлизаветин Рожищенського району, загальною площею 0,1507 га, кадастровий номер – 0724584600:04:001:0299.

В червні місяці 2026 року позивач звернулася до приватного нотаріуса Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Пасюк Л.О. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 і їй було надано письмове роз`яснення про необхідність звернення до суду із заявою про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Встановлені обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами: свідоцтвом про укладення шлюбу ОСОБА_1 (ас 6), свідоцтвом про народження ОСОБА_5 (ас 7), свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 (ас 8), свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 (ас 9), Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (ас 10), спадковим договором від 28.03.2017 року (ас 11-12), Витягом з Державного реєстру речових прав (ас 13), Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (ас 14), кадастровим планом земельної ділянки (ас 15-16), рішенням Носачевичівської сільської ради Рожищенського району Волинської області №19/11 від 10.10.2017 року (ас 17), Витягом зі Спадкового реєстру (ас 18), довідкою приватного нотаріуса Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Пасюк Л.О. від 23.06.2026 року (ас 19), повідомленням приватного нотаріуса Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Пасюк Л.О. від 27.08.2026 року (ас 59).

4. Надаючи правову оцінку встановленим у судовому засіданні фактичним обставинам справи, суд керується такими нормами права.

Згідно ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.3 ст.1223, ч.1 ст.1220, ч.1 ст.1270 ЦК України, здійснення права на спадкування, право на спадщину, виникає у день її відкриття. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, згідно ч.3 ст.1272 ЦК України.

За змістом наведених норм ЦК України, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття і для реалізації цього права закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, а правила ч.3 ст.1272 ЦК України можуть бути застосовані лише у випадку, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини визнані судом поважними.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Звертаючись до суду із цим позовом, представник позивача покликається на те, що причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини було те, що позивач помилково вважала, що згідно із спадковим договором до нотаріуса їй потрібно звертатися після роковини смерті матері. Позивач не розуміла те, що спадковий договір не охоплює все майно, і вважала себе такою, що прийняла спадщину шляхом фактичного володіння майном, оскільки було укладено спадковий договір.

Надаючи правову оцінку поважності причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері, суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Крім того, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Також суд зазначає, що принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: зокрема, принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності», як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

5. Висновки суду.

Враховуючи вищенаведене та проаналізувавши зібрані і досліджені докази в їх сукупності, суд доходить висновку про наявність правових підстав для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері, оскільки причини пропуску строку, на які посилається позивач, хоча і є не є безумовно поважними та, які не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, проте, ураховуючи позицію відповідача щодо позовних вимог, зокрема незаперечення щодо задоволення позовних вимог, відсутність спору щодо спадкового майна, з урахуванням дотримання принципу «пропорційності», як невід`ємної складової та інструмента верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності, дотримуючись розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства, при встановленні позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, на переконання суду не буде порушений розумний баланс між інтересами суспільства і приватної особи - позивача, яка отримає можливість прийняти у власність спадщину після смерті рідної матері.

Відмова у задоволенні вимог позивача лише з підстав відсутності постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, при доведеності права позивача на вказане спадкове майно, носить виключно формальний характер і в подальшому приведе то повторного звернення позивача з аналогічним позовом. Обраний позивачем спосіб судового захисту, з врахуванням встановлених обставин, є ефективним та таким, що забезпечить якнайшвидший захист прав та інтересів ОСОБА_1 .

Таким чином, виходячи із характеру спірних правовідносин та обставин справи, суд доходить висновку, що пропущення позивачем строку для прийняття спадщини не має стати причиною усунення її від права спадкування за законом, а відтак, про наявність передбачених законом правових підстав для задоволення позову і визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Враховуючи заяву представника позивача, судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст.12,13,77,81,83,223,247,258,259,263,264,265,268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини: земельної ділянки для будівництва в с.Єлизаветин Луцького (раніше – Рожищенського) району Волинської області, загальною площею 0,1507 га, кадастровий номер – 0724584600:04:001:0299, за законом після смерті матері – ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , - 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідач: Рожищенська міська рада Луцького району Волинської області, місце знаходження: місто Рожище Луцький район Волинська область, вулиця Незалежності, 60, код ЄДРПОУ: 04333268.

Дата складення повного тексту рішення суду: 09.10.2026 року.

Головуючий суддя Шептицька Н.В.