Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №154/2883/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/2883/26

2-о/154/78/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 Володимирський міський суд Волинської області під головуванням судді Пустовойт Т.В., при секретарі судового засідання Мазій І.В., за участю заявника ОСОБА_1 , представника заявника адвоката Галащука С.Ю.,, заінтересованої особи ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Володимирського міського суду Волинської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Галащук Сергій Юрійович, заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року заявник ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Галащук С.Ю., звернувся до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, а саме просить встановити факт того, що він, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проходив військову службу у Збройних Силах України та зник безвісти під час виконання бойового завдання.

Свою заяву обґрунтовує тим, що у документах, які складалися у різні роки, його прізвище зазначалося як « ОСОБА_4 » та як « ОСОБА_5 ». Так, 04 січня 1973 він уклав шлюб із ОСОБА_6 . У свідоцтві про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 04.01.1973 його прізвище зазначено як « ОСОБА_4 », а дружині після укладення шлюбу також присвоєно прізвище « ОСОБА_4 ».

Під час спільного проживання подружжя ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Прієкуле Південно-Курземського регіону Латвії народився син — ОСОБА_3 . Відповідно до виданого Відділом реєстрації Міністерства юстиції Латвійської Республіки документа від 27.03.2026 №16.3-1 D-79, дитина ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Прієкуле, реєстрація народження проведена ІНФОРМАЦІЯ_4 , номер реєстру — 24. Батьком дитини зазначено ОСОБА_8 , громадянин України, матір`ю — ОСОБА_9 , громадянка України. Документ належним чином легалізований апостилем.

У той же час у чинному паспорті громадянина України заявника серії НОМЕР_2 , виданому 18.07.2005, його прізвище записано як « ОСОБА_5 ».

Заявник вказує, що фактично він і особа, зазначена у свідоцтві про народження його сина як « ОСОБА_10 », є однією і тією ж особою.

Після смерті першої дружини заявника — ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , заявник у подальшому уклав шлюб із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 18 січня 2011, актовий запис № 8, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 . Прізвище чоловіка після державної реєстрації шлюбу зазначено як « ОСОБА_5 ».

Син заявника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у 2025 році був призваний на військову службу.

Зі сповіщення № 43 сім`ї зниклого безвісти військовослужбовця встановлено, що солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був прийнятий на військову службу за мобілізацією 17.07.2025 ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Під час виконання бойового завдання 04 листопада 2025 року, внаслідок ворожого артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Покровськ Покровського району Донецької області, ОСОБА_3 зник безвісти. Відповідне сповіщення оформлено 13.11.2025.

Після отримання повідомлення про зникнення сина заявник звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_8 з метою оформлення документів для отримання передбачених законодавством виплат.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_8 від 17.06.2026 №4848 заявнику повідомлено, що під час перевірки поданих документів виявлено розбіжності: у свідоцтві про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , №16.3-1/D-79 від 27.03.2026, у графі «батько» зазначено « ОСОБА_10 », тоді як згідно з паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 від 18.07.2005 заявником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У зв`язку з неможливістю встановити на підставі поданих документів, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , РТЦК та СП рекомендував заявнику звернутися до суду для встановлення факту родинних відносин.

Встановлення такого факту необхідне заявнику для реалізації прав, передбачених законодавством для батьків військовослужбовця, який зник безвісти, зокрема вирішення питання щодо виплати належного військовослужбовцю грошового забезпечення.

В судовому засіданні заявник та його представник адвокат Галащук С.Ю. надали пояснення аналогічним, що викладені в заяві, підтримали заявлені вимоги а просили їх задовольнити.

Представник Міністерства оборони України Лісніченко Д.Ю. подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що Міністерство оборони України не має відношення до допущення помилок у записах актів цивільного стану, а законодавством передбачено порядок внесення змін до актових записів через органи ДРАЦС. При цьому Міністерством оборони України не заперечується, що метою звернення ОСОБА_1 до суду є оформлення виплат сім`ї військовослужбовця, який зник безвісти. Представник Міністерства оборони України просив врахувати письмові пояснення під час прийняття рішення та розглядати справу без участі представника Міністерства.

Допитана у судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_2 пояснила, що є дружиною заявника ОСОБА_1 . У заявника було двоє дітей. Донька заявника померла ще до початку їхнього спільного проживання. Син заявника — ОСОБА_3 — певний час проживав разом із ними, у подальшому одружився та створив власну сім`ю. У 2025 році ОСОБА_3 був мобілізований до лав Збройних Сил України. У листопаді 2025 року сім`я отримала повідомлення про те, що він зник безвісти. Однозначно підтвердила, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_2 пояснила, що саме під час оформлення документів, необхідних для отримання передбачених законодавством виплат у зв`язку зі зникненням військовослужбовця безвісти, було виявлено розбіжності у написанні прізвища батька та сина, у зв`язку з чим заявник був змушений звернутися до суду.

Суд, заслухавши пояснення заявника, заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, врахувавши письмові пояснення Міністерства оборони України, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження — це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, які мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України до справ окремого провадження віднесено справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

За змістом ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинні бути зазначені факт, який заявник просить встановити, мета його встановлення, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, та докази, які його підтверджують.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18, провадження №14-567цс18, сформульовано висновок, що для розгляду справи про встановлення юридичного факту у порядку окремого провадження необхідно, щоб такий факт породжував юридичні наслідки; законодавством не було передбачено іншого порядку його встановлення; заявник не мав іншої можливості одержати документ, який посвідчує факт; а встановлення факту не було пов`язане з наступним вирішенням спору про право.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024 року у справі №560/17953/21 також зазначила, що справи про встановлення юридичних фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у тому числі коли встановлення такого факту необхідне для подальшого отримання соціальних виплат у зв`язку з проходженням військової служби.

Особливе значення для вирішення цієї справи має постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2026 року у справі №463/2689/25, провадження №61-16410св25.

Верховний Суд зазначив, що мета встановлення такого факту має правовий характер, а юридичні факти можуть установлюватися для забезпечення реалізації особою належних їй прав. При цьому саме розбіжність у написанні прізвища батька і сина не виключає можливості встановлення родинних відносин за сукупністю інших доказів.

У тій же постанові Верховний Суд безпосередньо вказав, що коли в копії свідоцтва про народження та паспортних документах містяться розбіжності у написанні прізвищ, однак інші відомості про осіб збігаються, суд вправі встановити факт родинних відносин.

Верховний Суд також звернув увагу, що рішення суду про встановлення факту родинних відносин саме по собі не є рішенням про внесення виправлень, змін чи доповнень до актового запису цивільного стану та не замінює процедуру видачі нового паспорта.

Таким чином, доводи Міністерства оборони України про передбачену законом можливість внесення змін до актових записів цивільного стану не виключають можливості встановлення у порядку окремого провадження самостійного юридичного факту — родинних відносин між заявником та його сином.

У цій справі заявник не просить суд внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , змінити паспортні дані заявника чи визнати правильним певний варіант написання прізвища.

Предметом заяви є виключно встановлення кровного споріднення між батьком та сином.

Судом встановлено наступні обставини справи.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Коритниця Локачинського району Волинської області.

Із копії свідоцтва про народження заявника вбачається, що його прізвище зазначене як « ОСОБА_5 », ім`я — ОСОБА_12 , по батькові — ОСОБА_13 .

Разом із тим у документах більш ранніх років прізвище заявника неодноразово зазначалося як « ОСОБА_4 ».

Так, у свідоцтві про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 04.01.1973 заявника зазначено як ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У паспорті громадянина колишнього СРСР серії НОМЕР_4 , виданому 31.01.1983, заявник також значиться за прізвищем « ОСОБА_4 ».

У той же час чинний паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Володимир-Волинським МВ УМВС України у Волинській області 18.07.2005, оформлений на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, документи самого заявника підтверджують використання щодо однієї й тієї ж особи двох варіантів написання прізвища — « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_5 », при повному збігу імені, по батькові, дати народження та інших анкетних даних.

Відповідно до документа Відділу реєстрації Міністерства юстиції Латвійської Республіки від 27.03.2026 №16.3-1 D-79, ОСОБА_15 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , а його батьком зазначено ОСОБА_16 , матір`ю — ОСОБА_17 . Державна реєстрація народження проведена ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер 24.

Наявність сімейних відносин між заявником і матір`ю ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 04.01.1973, відповідно до якого заявник та ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі на момент народження ОСОБА_18 .

Сукупність зазначених документів підтверджує, що особа, яка в латвійському записі про народження ОСОБА_3 зазначена його батьком як « ОСОБА_8 », та заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є однією і тією ж фізичною особою.

Це також безпосередньо підтверджено поясненнями ОСОБА_2 , яка тривалий час проживає із заявником як його дружина, особисто знала ОСОБА_3 як сина заявника та підтвердила фактичні сімейні відносини між ними.

Показання ОСОБА_2 узгоджуються з письмовими доказами і не суперечать жодному з досліджених судом документів.

ІНФОРМАЦІЯ_9 у листі № 4848 від 17.06.2026 фактично констатував, що перешкодою для оформлення відповідних документів є саме різне написання прізвищ у документах батька та сина, та рекомендував звернутися до суду для встановлення факту родинних відносин.

Суд також враховує юридичну мету встановлення факту.

Відповідно до чинної редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти», у разі відсутності особистого розпорядження військовослужбовця право на відповідну частку його грошового забезпечення мають, зокрема, батьки військовослужбовця.

Таким чином, установлення факту того, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , безпосередньо породжує для заявника юридичні наслідки та необхідне для реалізації його прав як батька військовослужбовця, який зник безвісти.

При цьому суд у цій справі не вирішує питання про саме право заявника на конкретну виплату, її розмір, порядок чи строк призначення. Ці питання вирішуються компетентним органом у визначеному законом порядку після подання необхідного комплекту документів.

Суд установлює виключно юридичний факт родинних відносин.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги учасників справи та мають значення для її вирішення.

За змістом статей 77, 78, 80, 81 ЦПК України докази повинні бути належними, допустимими та достатніми, а кожна особа повинна довести ті обставини, на які посилається.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні.

Жоден доказ не має для суду наперед установленої сили.

Ураховуючи повний збіг імені, по батькові та дати народження заявника у документах, наявність документів, у яких заявник раніше значився як ОСОБА_14 , шлюб заявника з матір`ю ОСОБА_3 до народження дитини, запис про батька в офіційному латвійському реєстрі народжень, пояснення ОСОБА_2 , а також відсутність будь-яких доказів існування іншої особи — ОСОБА_16 з аналогічними анкетними даними, суд вважає факт родинних відносин доведеним належними, допустимими та достатніми доказами.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду має бути законним і обґрунтованим та ґрунтуватися на повно і всебічно з`ясованих обставинах справи.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду про встановлення факту, що має юридичне значення, повинні бути зазначені відомості про встановлений факт, мету його встановлення та докази, на підставі яких цей факт установлено.

Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а наявна розбіжність у написанні прізвища заявника не спростовує факту їх кровного споріднення.

Заявлені вимоги є законними, обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 263-265, 293, 294, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 318, 319 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Галащук Сергій Юрійович, заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин — задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_5 , є рідним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проходив військову службу у Збройних Силах України та зник безвісти 04 листопада 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Покровськ Покровського району Донецької області.

Рішення суду про встановлення факту родинних відносин не є підставою для автоматичного внесення змін чи виправлень до актових записів цивільного стану або паспортних документів та не вирішує питання про призначення конкретної соціальної чи іншої виплати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або справа розглядалась без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Суддя Тетяна ПУСТОВОЙТ.