Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №154/4196/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/4196/26

2-о/154/107/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2026 Володимирський міський суд Волинської області під головуванням судді Пустовойт Т.В., при секретарі судового засідання Мазій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Володимирі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа — Володимирський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Володимирському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,

УСТАНОВИВ:

01 жовтня 2026 ОСОБА_1 через свого представника адвоката Шевчук Д.О., звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті її діда — ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який, за твердженням заявниці, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Маріуполі Донецької області.

Заяву мотивовано тим, що ОСОБА_2 останні роки проживав у м.Маріуполі за адресою: АДРЕСА_1 . Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації та активних бойових дій у м. Маріуполі зв`язок із ним був істотно ускладнений, а згодом родичам стало відомо про його смерть.

Державна реєстрація смерті ОСОБА_2 компетентними органами України не проведена, лікарського свідоцтва про смерть або свідоцтва про смерть українського зразка заявниця не має.

Встановлення факту смерті діда необхідне заявниці для проведення державної реєстрації смерті в органі державної реєстрації актів цивільного стану, отримання відповідного свідоцтва та подальшої реалізації особистих немайнових і майнових прав, у тому числі спадкових.

Заявниця просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, чоловічої статі, уродженця м. Дзержинськ Донецької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Маріуполі Донецької області, Україна.

Заявниця та її представник у судове засідання не з`явилися, подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, заперечень щодо заявлених вимог до суду не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові та електронні докази, надані у справі, та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені наступні обставини справи

ОСОБА_1 є рідною онукою ОСОБА_2 .

Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 24.05.2001 Жовтневим відділом реєстрації актів громадянського стану м. Маріуполя Донецької області, вбачається, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , при народженні мала прізвище ОСОБА_3 , а її батьком зазначено ОСОБА_4 .

05 вересня 2020 року ОСОБА_5 зареєструвала шлюб із ОСОБА_6 , після державної реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 .

Витягом із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00058782140 від 03.06.2026 підтверджується, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , а його батьками є ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , та ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_4 . Актовий запис про народження № 924 від 21.10.1971.

Таким чином, родинний зв`язок між заявницею та ОСОБА_2 документально підтверджений.

Із свідоцтва про смерть ОСОБА_4 вбачається, що він помер ІНФОРМАЦІЯ_7 у м. Маріуполі Донецької області, у віці 43 років; актовий запис про смерть № 926 від 19.05.2015.

Довідкою про реєстрацію місця проживання від 03.11.2020 №07-13.01-2350 підтверджується, що ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Довідкою від 17.03.2025 №758-500365390 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , взята на облік як внутрішньо переміщена особа, а її попереднє місце проживання знаходилося у м. Маріуполі Донецької області.

Судом також установлено, що актовий запис про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян відсутній.

Із відповіді Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 01.09.2026 №19721/22831/26/26/4.2, наданої на адвокатський запит від 21.08.2026, вбачається, що за результатами перевірки наявних архівів відділів державної реєстрації актів цивільного стану Донецької області та Державного реєстру актів цивільного стану громадян актового запису про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не виявлено. Перевірку проведено щодо первинної державної реєстрації та поновлених актових записів про смерть із 01.01.2019 по дату надання відповіді.

Згідно з листом Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради від 19.08.2026 №25-1662-25.2, станом на 19.08.2026 інформація про факт смерті ОСОБА_2 до органу реєстрації Маріупольської міської територіальної громади не надходила.

Щодо доказів факту, дати та місця смерті

На підтвердження безпосередніх обставин смерті ОСОБА_2 заявницею надані електронні докази — скриншоти листування з особами, які у період активних бойових дій підтримували зв`язок із мешканцями будинку АДРЕСА_2 та здійснювали пошук інформації про ОСОБА_2 .

Із наданого скриншота листування з контактом, відображеним у месенджері як « ОСОБА_9 », вбачається послідовний обмін повідомленнями щодо діда адресата листування. Зокрема, до 28 травня 2022 року співрозмовниця повідомляла, що бачить його щодня, а у повідомленні від 29.05.2022 повідомила, що бачила його напередодні.

Із цього вбачається, що співрозмовниця володіла безпосередніми відомостями щодо особи, про яку велося листування, та незадовго до подальших подій особисто її бачила.

Надалі у листуванні, позначеному датою 22 червня 2022 року, ця ж особа повідомила, що діда адресата напередодні не стало. Адресат у відповідь зазначив, що про його смерть уже знав із попереднього дня.

Зміст та хронологія цих повідомлень у сукупності дають підстави для висновку, що повідомлена подія смерті мала місце 21 червня 2022 року.

При цьому суд оцінює не лише окрему фразу про смерть, а весь ланцюг листування: незадовго до події співрозмовниця повідомляла про особисте спостереження за ОСОБА_2 , а згодом повідомила про його смерть. Така послідовність підвищує доказове значення зазначеного електронного доказу.

Суд також дослідив інший скриншот електронного листування з акаунтом «m_dombay», у якому прямо зазначені анкетні дані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У повідомленні співрозмовниця зазначає, що зверталася до прокуратури, де їй повідомили про наявність відомостей щодо місця поховання ОСОБА_2 , однак відмовили у наданні детальної інформації через відсутність у неї родинного зв`язку з померлим.

Також у повідомленні зазначено, що знайомий співрозмовниці, який працював на Старокримському кладовищі, повідомив про наявність у журналі запису щодо особи з такими анкетними даними.

Суд ураховує, що ці відомості мають похідний характер, оскільки передані співрозмовницею зі слів інших осіб, і тому не можуть самостійно бути єдиною підставою для встановлення факту смерті.

Разом із тим вони стосуються конкретно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , узгоджуються з іншими матеріалами справи та додатково підтверджують інформацію про його смерть і подальше поховання.

Суд бере до уваги й те, що надане листування формувалося безпосередньо у період подій, а не значно пізніше з метою створення доказів для судового розгляду, що також враховується при оцінці його достовірності.

Відповідно до ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема електронні документи, текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, вебсайти, метадані та інші дані в електронній формі.

Верховний Суд у матеріалах щодо особливостей розгляду справ про встановлення юридичних фактів під час воєнного стану звертає увагу, що для підтвердження народження чи смерті на територіях, де отримання звичайних офіційних документів об`єктивно ускладнене або неможливе, суд може оцінювати різні джерела доказової інформації, в тому числі електронні докази, листування, фотографії, відеоматеріали та інші відомості у їх сукупності.

Таким чином, відсутність медичного свідоцтва про смерть сама по собі не перешкоджає встановленню відповідного юридичного факту, якщо сукупність інших доказів дає суду можливість достовірно встановити факт, дату та місце смерті.

При цьому суд ураховує, що офіційними відповідями компетентних органів підтверджено відсутність державної реєстрації смерті ОСОБА_2 ; документи підтверджують тривалий зв`язок сім`ї з м. Маріуполем; листування, створене безпосередньо у період подій, містить відомості про те, що ОСОБА_2 був живий наприкінці травня 2022 року та що 22.06.2022 особа, яка до цього особисто його бачила, повідомила про його смерть попереднього дня.

Крім того, інше листування містить повні анкетні дані ОСОБА_2 та інформацію про наявність відомостей щодо його поховання у м. Маріуполі.

Ураховуючи зазначені докази у взаємному зв`язку, а також об`єктивні обставини ведення бойових дій та окупації м. Маріуполя у відповідний період, суд вважає доведеним, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Маріуполі Донецької області.

Правова оцінка встановлених обставин

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Частиною першою ст. 317 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України може бути подана членами сім`ї померлого, їх представниками або іншими заінтересованими особами, якщо встановлення такого факту впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси, до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання чи перебування заявника. Частиною другою цієї статті встановлено, що такі справи розглядаються невідкладно.

Заявниця є рідною онукою ОСОБА_2 , а отже належною особою для звернення до суду із заявою про встановлення факту його смерті.

Місто Маріуполь Маріупольської міської територіальної громади Донецької області включене до Переліку територій, на яких ведуться або велися бойові дії чи які тимчасово окуповані Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за №380/43786, у редакції, чинній на час вирішення справи.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться, зокрема, на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою, або на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час чи про оголошення її померлою.

Отже, у разі відсутності документа медичної установи рішення суду про встановлення факту смерті є самостійною законною підставою для проведення державної реєстрації смерті.

Верховний Суд у роз`ясненнях щодо встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території зазначає, що для державної реєстрації смерті за українським законодавством у ситуації, коли смерть відбулася на такій території і неможливо отримати належні документи українського зразка, передбачено спеціальний судовий механізм установлення факту смерті.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заяви про встановлення факту смерті особи в певний час можуть бути задоволені за наявності доказів, які достовірно свідчать про смерть особи за певних обставин.

У цій справі сукупність досліджених судом доказів відповідає зазначеному критерію.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 80, 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв`язок доказів — у їх сукупності. Жоден доказ не має для суду заздалегідь установленої сили.

Судом установлено, що заявниця об`єктивно не має можливості провести державну реєстрацію смерті ОСОБА_2 у загальному порядку, оскільки медичний документ встановленого зразка відсутній, а актовий запис про його смерть у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян не виявлено. Вставлений текст markdown

Разом із тим електронні докази, досліджені судом, узгоджуються між собою та з іншими матеріалами справи, містять конкретні відомості про особу ОСОБА_2 , послідовно відображають обставини його перебування у м. Маріуполі та повідомлення про його смерть ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також містять інформацію про наявність відомостей щодо поховання особи з відповідними анкетними даними.

Суд не встановив суперечностей, які б давали підстави сумніватися у достовірності сукупності зазначених доказів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Маріуполі Донецької області є доведеним.

Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає державній реєстрації, не замінює собою документа, що видається органом державної реєстрації актів цивільного стану, а є підставою для його одержання.

Частиною четвертою ст. 317 ЦПК України встановлено, що рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України підлягає негайному виконанню. Оскарження такого рішення не зупиняє його виконання. Копія рішення повинна бути невідкладно направлена судом відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для проведення державної реєстрації смерті.

Заявниця відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, оскільки заява про встановлення юридичного факту подана у зв`язку зі збройною агресією та тимчасовою окупацією території України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 76–81, 89, 100, 247, 258–259, 263–265, 293, 294, п. 8 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 317, 319 ЦПК України, ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа — Володимирський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Володимирському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України — задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, чоловічої статі, уродженця м. Дзержинськ (нині — м. Торецьк) Донецької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Маріуполі Донецької області, Україна.

Рішення суду про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України підлягає негайному виконанню.

Копію рішення невідкладно надіслати до Володимирського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Володимирському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для державної реєстрації смерті ОСОБА_2 .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадках та порядку, встановлених ЦПК України.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суддя Тетяна ПУСТОВОЙТ