Вирок від 08 жовтня 2026 р. у справі №214/4761/24 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4761/24

1-кп/214/132/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора – ОСОБА_3 ,

представника потерпілого – адвоката ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого – ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

його захисника – адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у місті Кривому Розі, кримінальне провадження №12024041230000409, внесене до ЄРДР 23 лютого 2024 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Біляївки Нововоронцовського району Херсонської області, громадянина України, маючого незакінчену вищу освіту, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого згідно положень ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2023 року, приблизно в 10 годині 50 хвилин, водій ОСОБА_5 , керуючи автомобілем марки «NISSAN SUNNY», р/н НОМЕР_1 , рухався по сухому покриттю проїзної частини дороги на вул. Бикова з боку вул. Об`їзна дорога та наближався до будинку №8, який розташований на вул. Бикова у Саксаганському районі м. Кривого Рогу.

У цей же час у зустрічному йому напрямку по проїзній частині дороги на вул. Бикова в напрямку вул. Об`їзна дорога рухався автомобіль марки «VOLKSWAGEN JETTA», р/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_10 .

У районі будинку №8, який розташований на вул. Бикова, водій ОСОБА_5 почав виконувати маневр розвороту ліворуч, при виконанні якого ОСОБА_5 , діючи з кримінальною протиправною недбалістю, проявив неуважність до дорожньої обстановки, маючи технічну можливість запобігти зіткнення з автомобілем «VOLKSWAGEN JETTA», вчасно не зменшив швидкості руху та не зупинив керований ним автомобіль, щоб надати дорогу автомобілю «VOLKSWAGEN JETTA», який рухався у зустрічному напрямку прямо, чим грубо порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме п. п. 2.3 б), 10.1 ПДР України, згідно яких для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, ... і не відволікатися від керування ним у дорозі; перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Унаслідок невиконання зазначених пунктів ПДР України, дотримання яких було достатньою умовою для запобігання події, водій ОСОБА_5 на проїзній частині на вул. Бикова в районі будинку №8 допустив зіткнення керованого ним автомобіля «NISSAN SUNNY» з автомобілем «VOLKSWAGEN JETTA», що рухався у зустрічному напрямку прямо під керуванням водія ОСОБА_10 , після чого автомобіль «VOLKSWAGEN JETTA» у некерованому стані виїхав за межі проїзної частини вправо, де допустив наїзд на нерухому перешкоду у вигляді стовбура дерева.

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у вигляді гематоми нижньої третини лівого передпліччя, перелому основи нігтьової фаланги 4 пальця правої кисті зі зміщенням, крайового перелому основи проксимальної фаланги 5 пальця лівої кисті з незначним зміщенням, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров`я більше 21 доби.

Між порушенням водієм ОСОБА_5 вищевказаних пунктів ПДР України та настанням наслідків у вигляді заподіяння потерпілому ОСОБА_10 середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень є прямий причинний зв`язок.

Своїми діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обвинувачений у судовому засіданні повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та повністю підтвердив усі обставини його вчинення, що викладені в обвинувальному акті, жодних з цих обставин не оспорював, при цьому у вчиненому щиро розкаявся, просив вибачення у потерпілого та просив суд не карати його суворо, пояснив, що у час та місці, вказаному в обвинувальному акті, він рухався на автомобілі «NISSAN SUNNY», хотів розвернутись, при цьому не оцінив дорожньої обстановки та автомобіля потерпілого не побачив, а тому допустив з ним зіткнення, що ніякої шкоди потерпілому він не відшкодував, він визнає зазначену потерпілим у його цивільному позові моральну шкоду у повному обсязі, щодо стягнення з нього на користь потерпілого матеріальної шкоди поклався на розсуд суду.

Представник потерпілого у судовому засіданні показала, що пред`явлений до обвинуваченого цивільний позов про стягнення з останнього на користь потерпілого матеріальної шкоди у розмірі 141 915,78 грн. та моральної шкоди в розмірі 20 000 грн. підтримує у повному обсязі та просить суд його задовольнити, у свої поясненнях, зокрема, зазначила, що, визначаючи матеріальну шкоду в розмірі 141 915,78 грн., вона виходила з того, що відповідно до висновків експерта від 25.12.2023 року та від 19.07.2024 року ринкова вартість автомобіля потерпілого становить 417 585,38 грн., утилізаційна вартість автомобіля становить 115 669,60 грн., а тому із розрахунку: 417 585,38 грн. (ринкова вартість автомобіля) – 160 000 грн. (сума, відшкодована потерпілому страховою компанією «ТАС») – 115 669,60 грн. (утилізаційна вартість) = 141 915,78 грн.

Окрім показань обвинуваченого та представника потерпілого, судом досліджені письмові документи, які підтверджують відсутність у обвинуваченого судимості згідно положень ст. 89 КК України та відповідні медичні довідки, які свідчать про те, що обвинувачений під наркологічним чи психіатричним наглядом не перебуває, що обвинувачений одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (т. 2 а.с. 98, 100, 101).

Суд, ураховуючи думки учасників судового провадження, повне визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому у обвинуваченого, чи правильно він розуміє зміст цих обставин та впевнився у добровільності його позиції, а також роз`яснив йому, що у такому випадку він буде позбавленим права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, а тому у відповідності до положень ст. 349 КПК України вважає достатнім дослідження наступних доказів: показань обвинуваченого, показань представника потерпілого щодо визначеного розміру матеріальної шкоди та письмових документів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особисте ставлення обвинуваченого до вчиненого та його щире каяття, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, під наркологічним чи психіатричним наглядом не перебуває.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, судом визнається щире каяття останнього.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, у судовому засіданні не встановлено.

Тому суд, ураховуючи всі обставини справи, дані про особу обвинуваченого, обставини, за яких було вчинено кримінальне правопорушення, тяжкість його наслідків, його суспільну небезпеку, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих вину обставин, уважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з метою перевиховання та виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень – у виді штрафу в межах санкції статті Особливої частини КК України із позбавленням права керувати транспортними засобами.

Так, санкція ч. 1 ст. 286 КК України зобов`язує суд призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Указане положення закону України про кримінальну відповідальність носить безальтернативний характер застосування.

Очевидно, що законодавець визначив таке додаткове покарання зважаючи на характер вчиненого правопорушення, а відтак суд повинен діяти в межах закону та обов`язково призначати додаткове покарання.

Цивільний позов потерпілого в частині вимог про стягнення з обвинуваченого на його користь 20 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, визнаних обвинуваченим у повному обсязі, підлягає задоволенню згідно з положеннями ст. 206 ЦПК України.

Щодо вимог потерпілого про стягнення з обвинуваченого на його користь матеріальної шкоди в розмірі 141 915,78 грн., завданої пошкодженням його автомобіля, при вирішенні яких обвинувачений поклався на розсуд суду, суд зазначає, що такі вимоги також підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Факт учинення обвинуваченим дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої потерпілому було спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження та було пошкоджено його автомобіль, установлений в судовому засіданні на підставі обставин, викладених в обвинувальному акті та показань обвинуваченого, який з боку останнього та його захисника не оспорювався.

Згідно з положеннями ЦК України, кожна особа має право на відшкодування матеріальної шкоди, завданої порушенням її прав.

Стаття 23 ЦК України передбачає, що особа, яка зазнала шкоди, має право на відшкодування завданих збитків, що підтверджуються належними доказами.

Згідно ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки (автомобілем), підлягає відшкодуванню, в тому числі через страховку, якщо вона була укладена.

У даному випадку відповідальність обвинуваченого за завдання матеріальної шкоди була застрахована на суму 160 000 грн., що підтверджується відповідним страховим полісом (т. 2 а.с.102), яка була виплачена потерпілому Страховою групою «ТАС».

Згідно зі ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, повинна відшкодувати різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, якщо страхова сума не покриває всі витрати на відновлення порушеного права.

У даному випадку страхова виплата не покриває повної суми завданої потерпілому матеріальної шкоди, що підтверджується відповідними розрахунками і документами, доданими до цивільного позову.

Так, відповідно до висновків експерта від 25.12.2023 року та від 19.07.2024 року ринкова вартість автомобіля потерпілого становить 417 585,38 грн., утилізаційна вартість автомобіля становить 115 669,60 грн., а тому із розрахунку: 417 585,38 грн. (ринкова вартість автомобіля) – 160 000 грн. (сума, відшкодована потерпілому страховою компанією «ТАС») – 115 669,60 (утилізаційна вартість) = 141 915,78 грн.

Указані експертні висновки та зазначений розрахунок з боку обвинуваченого та його захисником не оспорювались.

Таким чином, обвинувачений як особа, що спричинила ДТП, зобов`язаний відшкодувати різницю між фактичною вартістю завданого матеріального збитку та страховою виплатою.

Відшкодування таких витрат є необхідним для відновлення майнових прав потерпілого, оскільки без проведення цих витрат останній не зможе повернути свій транспортний засіб у належний стан.

На підставі ст. 126 КПК України суд стягує з обвинуваченого процесуальні витрати, а долю речових доказів вирішує у відповідності до положень ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, –

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) грн. із позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

Цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_10 20 000 (двадцять тисяч) грн. у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди та 141 915,78 (сто сорок одну тисячу дев`ятсот п`ятнадцять) грн. 78 коп. у рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5 у дохід держави 6 436,88 грн. у відшкодування витрат, понесених на проведення експертиз.

Після набрання вироком законної сили, речові докази – автомобіль марки «NISSAN SUNNY», р/н НОМЕР_1 , який зберігається у ОСОБА_5 та автомобіль марки «VOLKSWAGEN JETTA», р/н НОМЕР_2 , який зберігається у ОСОБА_10 , – повернути законним володільцям.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_11