Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №190/1352/26 — П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/1352/26

Провадження №2/190/965/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м.П"ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,

за участю секретаря Гук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Деал Фінанс Груп» звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, вказуючи, що 14 жовтня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 72882895, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 5000,00 грн., строком на 30 днів, зі сплатою базової процентної ставки у розмірі 2,5 % в день, та зобов`язувався повернути суму кредиту, сплатити проценти за його користування. ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» виконало умови кредитного договору в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти шляхом переказу на його картковий рахунок № НОМЕР_1 .

20.10.2022 року між ТОВ «Деал Фінанс Груп» та ОСОБА_1 за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду № 7892471 до Договору позики №72882895, за умовами якої сторони домовились про пролонгацію строку кредитування на 4 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 34 днів тобто до 17.11.2022 року).

07.11.2022 року між ТОВ «Деал Фінанс Груп» та ОСОБА_1 за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду № 8006636 до Договору позики №72882895, за умовами якої сторони домовились про пролонгацію строку кредитування на 4 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 38 днів тобто до 21.11.2022 року).

05 січня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладений договір факторингу №031-050123, за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відступили на користь ТОВ «Сіроко Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі й до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №72882895 від 14.10.2022 року.

05 грудня 2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладений договір факторингу №05/12/25-01, за умовами якого ТОВ «Сіроко Фінанс» відступили на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі й до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №72882895 від 14.10.2022 року.

Відповідно до Реєстру прав вимог №05/12/25-01 від 05.12.2025 року до ТОВ «Деал Фінанс Груп» перейшло право вимоги до відповідача в розмірі 20000 грн., з яких 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 15000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

На підставі викладеного просять суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп» заборгованість за кредитним договором у розмірі 20000 грн., сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 4500,00 грн.

Позивач ТОВ «Деал Фінанс Груп» свого представника в судове засідання не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, до суду надали заяву про розгляд справи без участі їх представника, проти заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представник відповідача Сербін Б.О. до суду надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнає частково. Вважає, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими відсотками в розмірі 15000 грн. не є співрозмірною сумі кредиту за договором, суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, та просить зменшити розмір процентів за вказаним договором до 50 відсотків розміру отриманих відповідачем кредитних коштів, тобто 2500 грн. Також. Вважає, що правова допомога в сумі 4500,00 грн є очевидно завищеною та підлягає зменшенню, адже виконані адвокатом роботи не потребували багато часу та були не складними. Тому просить суд позовні вимоги ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково, стягнувши з останнього 5000 грн. суми заборгованості по кредиту, 2500 грн. - сума відсотків по кредиту та 2000 грн. витрат на правову допомогу /а.с.20-22/.

За таких обставин, оскільки сторони в судове засідання не з`явились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, суд вважає, що судове засідання можливо провести без їх участі, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом, 14 жовтня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 72882895, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 5000,00 грн. (п.2.1. Договору), строком на 30 днів (п.2.2. Договору), зі сплатою базової процентної ставки у розмірі 2,50 % в день, дата повернення позики 13.11.2022 року(п.2.3. Договору).

Згідно п. 1. Договору Кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора «0Q0pdxr8YA" у порядку визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію".

20.10.2022 року між ТОВ «Деал Фінанс Груп» та ОСОБА_1 за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду № 7892471 до Договору позики №72882895 від 14.10.2022 року, за умовами якої сторони домовились продовжити Строк позики та викласти п.п. 2.2. п. 2 Договору в новій редакції: «2.2. Строк Позики (Строк Договору) 34 днів». Дата повернення Позики (останній день)- 17.11.2022 року.

07.11.2022 року між ТОВ «Деал Фінанс Груп» та ОСОБА_1 за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду № 8006636 до Договору позики №72882895 від 14.10.2022 року, за умовами якої сторони домовились продовжити Строк позики та викласти п.п. 2.2. п. 2 Договору в новій редакції: «2.2. Строк Позики (Строк Договору) 38 днів». Дата повернення Позики (останній день)- 21.11.2022 року.

Відповідно до довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України, відповідачу направлено на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2.: 14.10.2022 року для підписання кредитного договору одноразовий ідентифікатор «0Q0pdxr8YA»; 20.10.2022 року для підписання Додаткової угоди № 7892471 одноразовий ідентифікатор «j8UchCuP7K»; 07.11.2022 року року для підписання Додаткової угоди № 8006636 одноразовий ідентифікатор «9v81Qx7WGu».

На підтвердження перерахування коштів за кредитним договором № 72882895 від 14.10.2022 року позивачем надано довідку ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» № КД-000127147/ТНПП від 04.03.2026 року про підтвердження перерахування коштів від 14.10.2022 року на номер платіжної картки № НОМЕР_1 , отримувач ОСОБА_1 в сумі 5000,00 грн., номер платежу 4fc8010c-3ca8-4729-ad9e-efcb307341fb та копію платіжної інструкції № 4fc8010c-3ca8-4729-ad9e-efcb307341fb про перерахування коштів на рахунок відповідача № НОМЕР_1 в сумі 5000,00 грн.

Згідно листа АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260824/39339-БТ від 27.08.2026 року на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 ) /а.с.40/.

Відповідно до виписки про рух коштів за період 14.10.2022-17.10.2022р.., вбачається зарахування коштів на суму 5000 грн. від 14.10.2022 року /а.с. 41/.

05 січня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладений договір факторингу №031-050123, за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відступили на користь ТОВ «Сіроко Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі й до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №72882895 від 14.10.2022 року.

Відповідно до Реєстру прав вимог №031-050123 від 05.01.2023 року ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (порядковий номер 602) в розмірі 20000,00 грн.

05 грудня 2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладений договір факторингу №05/12/25-01, за умовами якого ТОВ «Сіроко Фінанс» відступили на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі прав вимог.

Відповідно до Реєстру прав вимог №05/12/25-01 від 05.12.2025 року до ТОВ «Деал Фінанс Груп» перейшло право вимоги до відповідача (порядковий номер 3008) в розмірі 20000,00 грн., з яких 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 15000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки ст. 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 243/6552/20.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно з ч. 1ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, встановивши факт укладення між позивачем та відповідачем договору позики, а також факт отримання відповідачем коштів за кредитним договором та їх неповернення у відповідності до умов вказаного договору та у строки визначені сторонами, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп» заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 5000, 00 грн.

Що ж стосується вимог позивача про стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 15000,00 грн., то суд приходить до наступног висновку.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти /частина перша статті 1048 ЦК України/.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як було зазначено вище, сторонами погоджено розмір процентів і порядок їх нарахування, який відповідно до розрахунку заборгованості, складає 15 000,00 грн, що в рази перевищує суму отриману відповідачем у позику 5 000, 00 грн.

Слід звернути увагу, що відповідач, як пересічний споживач кредитних послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не зміг ефективно здійснити свої права бути поінформованим про дійсні умови кредитування ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», які викладені в декількох значних за об`ємом документах, які не містять прозорості та зрозумілості, зокрема щодо дійсного періоду та розміру нарахувань за кредитом.

А тому на думку суду, укладення ОСОБА_1 договору перетворюється на непомірний тягар для відповідача, як споживача та джерело отримання невиправданих прибутків кредитором.

Отже, суд враховує, що вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Крім того, з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Це узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено наступне: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

У наведених Керівних принципах для захисту інтересів споживачів визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Пунктами 1.2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985року № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973року № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином ефективного вибору.

Відповідно до положень Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248 споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абз.3 пп.3.2 п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Окрім цього, як зазначено в рішенні Конституційного суду України від 11 липня 2013року № 7-рп/2013, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п.6 ст. 3, ч.3 ст. 509 та ч.1-2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити.

Застосовуючи дану норму, суд зобов`язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення.

У цьому рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками фізичними особами.

Такого ж самого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20).

Також, відповідно до постанови Великої палати Верховного Суду від 18 березня 2020року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Відповідно до пункту 8.38 зазначеної постанови з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика палата Верховного Суду дійшла до висновку, що виходячи з принципі розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Застосовуючи аналогію та враховуючи те, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість за договором за нарахованими процентами в розмірі 15 000,00 грн не є співрозмірною сумі кредиту у 5 000,00 грн, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що необхідно зменшити розмір процентів за вказаним договором до розміру отриманих відповідачем кредитних коштів.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 року, витяг з акту №8-ДІЛ від 16.02.2026 року приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 року, акту приймання-передачі справ на надання правової допомоги, ордер на надання правчиної допомоги, свідоцтво на зайняття адвокатською діяльність серія ПТ № 2099 на ім`я Ткаченко Ю.О., довіреність, у зв`язку з чим вказана сума у розмірі 4500 грн. підлягає стягненню з відповідача.

За положеннями частин першої та тринадцятої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги висновок суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Деал Фінанс Груп» підлягають стягненню судові витрати, що складаються із судового збору за подачу позову пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1331,20 грн. (2662,40 х 10000 / 20000).

Керуючись ст.ст.128,141,263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (код ЄДРПОУ 44280974, 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, банківські реквізити: НОМЕР_5 відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку - 300528) заборгованість у розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп., з яких 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, сплачений судовий збір у розмірі 1331,20 грн. та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 4500,00 грн.

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Ю.В. Фирса