Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №187/2086/26 — Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 187/2086/26

3/0187/749/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

12 жовтня 2026 року селище Петриківка

Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Говоруха В.О., розглянувши матеріали, що надійшли із відділення поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській області стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; пенсіонера; паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 виданий Дніпровським РВ 20.12.200 року; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса місця проживання: база відпочинку « АДРЕСА_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Судом встановлено, що 16.09.2026 о 15-00 годині гр. ОСОБА_1 вчинив сварку відносно дружини ОСОБА_2 , в ході якої ображав її нецензурною лайкою та вигнав з дому, чим вчинив насильство психологічного характеру.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

У судовому засіданні ОСОБА_1 були роз`яснені його права відповідно до ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Факт правопорушення він категорично заперечив та пояснив, що жодної сварки з дружиною не вчиняв.

Ч. 1 ст. 173-2 КУпАП встановлена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Згідно ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 року, під домашнім насильством слід вважати будь-які діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

При цьому, психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи, а фізичне насильство є формою домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється в тому числі і на осіб, які спільно проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою.

Суд, заслухавши ОСОБА_1 та потерпілу ОСОБА_3 і дослідивши матеріали справи та оцінивши на предмет належності та допустимості надані суду докази, а їх сукупність з точки зору достатності, вважає, що факт скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та винність в його вчиненні ОСОБА_1 поза розумним сумнівом, доказана повністю та підтверджується зібраними по справі доказами.

При визначенні доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, судом враховано позиція ЄСПЛ щодо розуміння доведеності вини поза розумним сумнівом сформованим в рішенн «Коробов проти України», 2011 рік п. 65, де зазначено, що суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. А також в рішенні «Авшар проти Туреччини», де зазначено таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Так, потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що протягом тривалого часу ОСОБА_1 ображає її, виганяв її з дому та погрожував їй фізичною розправою. Через насильницькі дії та погрози ОСОБА_1 16.09.2026 вона змушена була рятуватися та залишивши житло, викликала працівників поліції, оскільки хвилювалася за своє життя і здоров`я. На даний час вона проживає у своєї сестри так як побоюється за свою безпеку.

Судом досліджено матеріали справи та встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 165278 від 16.09.2026, того ж дня о 15-00 годині гр. ОСОБА_1 вчинив сварку відносно дружини ОСОБА_2 , в ході якої ображав її нецензурною лайкою та вигнав з дому, чим вчинив насильство психологічного характеру.

Згідно електронного рапорту працівника поліції від 16.09.2026 ОСОБА_1 повідомила, що чоловік побив, вигнав та погрожував вбити та зарізати.

Таким чином у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій фізичного, психологічного і економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, що тягне за собою накладення адміністративного стягнення.

До заперечень правопорушником факту вчинення насильства відносно дружини, суд відноситься критично так як вчинення насильницьких дій з боку ОСОБА_1 відносно ОСОБА_1 підтверджується встановленими в судовому засіданні обставинами.

Враховуючи умови та характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 173-2, ст. ст. 221, 283-285, 289, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 680 (шістсот вісімдесят гривень 00 копійок) грн. на користь держави (реквізити: отримувач ГУК у Дніпропетровській області/ТГсПетриків/21081100, р/р UA988999980313050106000004519, ЄДРПОУ 37988155, Банк отримувач: Казначейство України (ел.адм.податк.), код класифікації доходів бюджету 21081100 "00" Без деталізації за відомчою ознакою).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), порушник має право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять грн. 60 коп.) на користь держави (реквізити: отримувач коштів ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106, Призначення платежу «Судовий збір по справі про адміністративне правопорушення»).

Термін пред`явлення виконавчого документа становить три місяці з наступного дня після набрання постанови про накладення адміністративного стягнення законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її винесення апеляційної скарги.

Суддя: В. О. Говоруха