Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №181/1976/24 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Суд: Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №181/1976/24

Суддя: Перекопський М. М.

Справа № 181/1976/24

Провадження № 2-п/185/100/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Перекопського М.М.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко Н.О.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

встановив:

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на двох синів: неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, від дня звернення до суду до повноліття; повнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, до закінчення навчання, але не довше ніж до 23 років. У позові щодо ОСОБА_4 початок стягнення визначено днем набрання рішенням законної сили.

Позов мотивовано тим, що відповідач є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , продовжує навчатись, у зв`язку із чим позбавлений можливості працевлаштуватись та потребує матеріальної допомоги. Діти проживають разом із матір`ю та перебувають на її утриманні. Угода про добровільну сплату ним аліментів між сторонами відсутня. Раніше ухвалене заочне рішення у справі від 20 листопада 2025 року скасовано за результатами його перегляду.

Відповідач заперечував проти позову, зокрема стверджував, що ОСОБА_4 навчається на заочній формі навчання та працює. Сторони повідомлені про дату, час і місце судового розгляду належним чином, відповідач просив розглядати справу за його відсутності.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач та відповідач є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 змінила прізвище на ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.

Відповідно до довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 навчається у КЗ «Дніпровський професійний залізничний ліцей» Дніпровської міської ради.

Згідно з довідкою, виданою Новогригорівським старостинським округом Межівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з дітьми: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Діти перебувають на утриманні матері, ОСОБА_1 .

З наданої довідки Єдиної державної електронної бази з питань освіти № 292004, сформованої 06 вересня 2024 року, убачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здобував освіту в комунальному закладі «Дніпровський професійний залізничний ліцей» Дніпровської міської ради за денною формою, дата початку навчання — 01 вересня 2024 року, зазначена дата завершення — 15 лютого 2026 року.

Твердження відповідача про заочну форму навчання не підтверджено належними доказами і суперечить змісту наведеної довідки. Водночас суд зазначає, що відповідно до статті 199 СК України сама по собі форма навчання не є умовою виникнення права на утримання: значення мають продовження навчання, пов`язана з ним потреба в матеріальній допомозі та можливість батька її надавати. Так само саме лише твердження про працевлаштування без підтвердження доходу й обставин забезпечення потреб сина не доводить відсутності потреби в утриманні.

У відповідності до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. У відповідності до ч.2 ст.182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст.199 СК України, передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Вимога про утримання ОСОБА_3 підлягає задоволенню в заявленому розмірі. Доводи відповідача про форму навчання іншого сина не спростовують його обов`язку утримувати неповнолітню дитину. Жодних доказів на підтвердження факту навчання старшого сина сторін, ОСОБА_6 , на заочній формі навчання відповідачем до суду не надано.

Згідно зі змістом уже наведених статтей 199, 200 СК України обов`язок утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання, існує за сукупності передбачених законом умов і припиняється у разі припинення навчання. Надана довідка підтверджує навчання ОСОБА_4 на дату її видачі, проте зазначена в ній дата завершення 15 лютого 2026 року є плановою. Документального підтвердження фактичної дати припинення навчання чи його продовження після цієї дати в наданих суду матеріалах справи не встановлено. Водночас довідка є доказом навчання на момент її формування.

Відоповідачем не надано належних і допустимих доказів в обґрунтування своїх доводів.

Відповідно до статей 12, 81, 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається, а суд оцінює докази в сукупності. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Питання судового збору підлягає вирішенню відповідно до статті 141 ЦПК України з урахуванням звільнення позивачки від сплати судового збору у справах про стягнення аліментів.

Керуючись статтями 180–183, 191, 199, 200 СК України, статтями 12, 81, 89, 141, 259, 263–265, 430 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 , аліменти на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, на час навчання, починаючи з 06 грудня 2024 року але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 , аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06 грудня 2024 року та до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) грн.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення; особливості обчислення строку в разі складення повного тексту рішення та його невручення визначаються статтею 354 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

Відповідач:

Суддя М. М. Перекопський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua