Вирок від 08 жовтня 2026 р. у справі №175/9832/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/9832/26

Провадження № 1-кп/185/1753/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в умовах дії воєнного стану в залі суду в м. Павлоград матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026050000000241 від 12 березня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Кохівка, Павлоградського району, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, який має середню освіту, одруженого, який має на утримані малолітню дитину: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 солдата, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

за участі:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

Сержант ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, головним сержантом другої роти охорони 5 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 у невстановлений спосіб та час, але не пізніше 26 березня 2026 року, придбав у невстановленому місці ручний протитанковий гранатомет типу РПГ 22 у кількості 1 одиниці, ручний протитанковий гранатомет АТ4 у кількості 1 одиниці; гранати типу VOG-17М у кількості 36 одиниць у штатному заводському металевому коробі; підривачі типу ВМГ-М у кількості 2 одиниць; механічні частини до підривача ВМГ-М у кількості 14 одиниць, гранати типу ВОГ-17М у кількості 6 одиниць; корпуси гранат М-67 у кількості 10 одиниць із запалами М-213 у кількості 10 одиниць, які у конструктивному поєднанні відносяться до категорії боєприпасів, придатні до вибуху, які в подальшому, діючи умисно, переніс до фортифікаційної споруди розташованої у лісосмузі поблизу с. Кохівка, Павлоградського району, Дніпропетровської області де став зберігати з метою подальшого збуту.

В подальшому реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконний збут вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, ігноруючи вимоги «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 року, а також «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної зброї, а також бойових припасів до зброї та вибухових речовин», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 року, які забороняють носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут без відповідного дозволу вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв, 26 березня 2026 року, о 10 годині 21 хвилини, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості з відповідними координати на Google Maps у с-щі Карпівка, Краматорського району, Донецької області, де сержант ОСОБА_3 , збув «оперативному покупцю» ОСОБА_7 корпуси осколкової ручної гранати типу М67 виготовленими промисловим (заводським) способом, засоби підриву типу М213 у кількості 10 одиниць; осколкові-фугасні постріли калібру 30-мм ВОГ-17М у кількості 5 одиниць та VOG-17M у кількості 36 одиниць; підривачі типу ВМГ-М у кількості 2 одиниць; механічні частини до підривача ВМГ-М у кількості 14 одиниць; 72,5 мм реактивну протитанкову гранату типу РПГ-22 у кількості 1 одиниці, реактивну протитанкову гранату, типу АТ4 CS-RS у кількості 1 одиниці спорядженних вибуховою речовиною які у конструктивному поєднанні відносяться до категорії боєприпасів, придатні до вибуху, за що отримав від останнього грошові кошти в сумі 30000 (тридцять тисяч) гривень, які до того були вручені співробітниками правоохоронних органів в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки,

Крім того сержант ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, головним сержантом другої роти охорони 5 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 у невстановлений спосіб та час, але не пізніше 21 квітня 2026 року, придбав у невстановленому місці боєприпаси (протипіхотні міни), які у конструктивному поєднанні відносяться до категорії боєприпасів, придатні до вибуху, які в подальшому, діючи умисно, переніс до фортифікаційної споруди розташованої у лісосмузі поблизу с. Кохівка, Павлоградського району, Дніпропетровської області де став зберігати з метою подальшого збуту.

В подальшому реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконний збут вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, ігноруючи вимоги «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 року, а також «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної зброї, а також бойових припасів до зброї та вибухових речовин», затвердженої наказом Міністерство внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 року, які забороняють носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут без відповідного дозволу вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв, 21 квітня 2026 року, о 12 голині 02 хвилин, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості поблизу міста Краматорськ, Донецької області збув «оперативному покупцю» ОСОБА_7 , касети типу КПФМ-1С у кількості 41 одиниці спорядженими протипіхотними мінами типу ПФМ-1С у кількості 26 одиниць, відносяться до категорії боєприпасів, придатні до вибуху, за що отримав від останнього грошові кошти в сумі 40000 (сорок тисяч) гривень, які до того були вручені співробітниками правоохоронних органів в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, носіння та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

08 жовтня 2026 року між прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_6 була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, яка була надана в підготовче судове засідання.

Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_3 згоден з кваліфікацією дій, за ч. 1 ст. 263 КК України, а саме як придбання, носіння та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу і визнає обвинувачення в повному обсязі у судовому провадженні, сплатить витрати пов`язані з проведенням експертиз та упродовж 15 (п`ятнадцяти) днів після набрання вироком суду законної сили перерахує суму внесеної їм застави яка визначена відповідно до ухвали слідчого судді у розмірі 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень на спеціальний банківський рахунок - одержувач: Міністерство оборони України, назва банку: Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку (МФО): 820172, реєстраційний рахунок: UА458201720313281002302018611, код ЄДРПОУ: 00034022, призначення платежу: благодійна пожертва на користь Збройних сил України.

Сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

В судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості та ухвалити вирок, призначивши обвинуваченому узгоджене сторонами покарання, обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав повністю, в скоєному розкаявся, зазначивши, що згоден з узгодженим покаранням. Захисник також просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджене покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду про визнання винуватості.

Згідно п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження означеної угоди для прокурора, підозрюваного і обвинуваченого є обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст. 394 та 424 КПК України, а для підозрюваного – також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 пункту 1 частини 4 ст. 474 КПК України.

Також судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 розуміє, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку та що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 3891 КК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Дії ОСОБА_3 суд вважає правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, носіння та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

За місцем служби обвинувачений характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладену між прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 ем від 08 жовтня 2026 року і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді застави. Після набрання вироком законної сили заставу у розмірі 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень – повернути заставодавцю ОСОБА_8 .

Накладений арешт, шляхом заборони на відчуження, розпорядження та користування на: одну купюру номіналом 500 гривен (імітована) ЗГ1649404; одну купюру грошових коштів номіналом 500 гривень ХГ1823532, вилучені під час проведеного 21.04.2026 у період у період часу з 13 г 05 хв. до 13г 30хв. обшуку в автомобілі «Nissan Navaro» державний номерний знак « НОМЕР_2 », зеленого кольору, що знаходився на відкритій дільниці місцевості узбіччі автошляху сполученням с. Карпівка з с. Малинівка Олександрівської ОТГ Краматорського району Донецької області у присутності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Кам`янського від 24 квітня 2026 року – скасувати.

Накладений арешт, шляхом заборони на відчуження, розпорядження та користування на мобільний телефон Samsung Galaxy S24, в корпусі чорного кольору, в чохлі чорного кольору імей1: НОМЕР_3 , імей2: НОМЕР_4 з сім-карткою НОМЕР_5 , вилучений під час затримання у порядку ст. 208 КПК України на відкритій ділянці місцевості, узбіччя автошляху сполученням с. Карпівка з с. Малинівка Олександрівської ОТГ Краматорського району Донецької області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Кам`янського від 24 квітня 2026 року – скасувати.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

У справі маються процесуальні витрати за проведення судових вибухово-технічних експертиз в сумі 8914 грн. 00 коп., сумі 10696 грн. 80 коп., в сумі 8022 грн. 60 коп., та судової комплексної вибухово-технічної експертизи в сумі 11522 грн. 64 коп., всього на суму 39156 грн. 04 коп., які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання стосовно речових доказів у справі вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 08 жовтня 2026 року укладену між прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 .

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки та покласти на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді застави. Після набрання вироком законної сили заставу у розмірі 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень – повернути заставодавцю ОСОБА_8 .

Скасувати арешт, шляхом зняття заборони на відчуження, розпорядження та користування на: одну купюру номіналом 500 гривен (імітована) ЗГ1649404; одну купюру грошових коштів номіналом 500 гривень ХГ1823532, вилучені під час проведеного 21.04.2026 у період у період часу з 13 г 05 хв. до 13г 30хв. обшуку в автомобілі «Nissan Navaro» державний номерний знак « НОМЕР_2 », зеленого кольору, що знаходився на відкритій дільниці місцевості узбіччі автошляху сполученням с. Карпівка з с. Малинівка Олександрівської ОТГ Краматорського району Донецької області у присутності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , накладений відповідно до ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Кам`янського від 24 квітня 2026 року.

Скасувати арешт, шляхом зняття заборони на відчуження, розпорядження та користування на мобільний телефон Samsung Galaxy S24, в корпусі чорного кольору, в чохлі чорного кольору імей1: НОМЕР_3 , імей2: НОМЕР_4 з сім-карткою НОМЕР_5 , вилучений під час затримання у порядку ст. 208 КПК України на відкритій ділянці місцевості, узбіччя автошляху сполученням с. Карпівка з с. Малинівка Олександрівської ОТГ Краматорського району Донецької області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , накладений відповідно до ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Кам`янського від 24 квітня 2026 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_3 в строк відбування покарання зарахувати строк попереднього ув`язнення останнього в межах даного кримінального провадження, починаючи з 21 квітня 2026 року по 24 квітня 2026 року включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 39156 грн. 04 коп. в рахунок відшкодування процесуальних витрат.

Речові докази: металеві уламки та зразки ґрунту упаковані в свої первинні упаковки (три спец. пакети), передані до камери схову Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, квитанція № 1598 – знищити; грошові кошти в сумі 40 000 (сорок тисяч) грн., передані на зберігання до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» - повернути ГУНП в Донецькій області; мисливський карабін «Savage» калібру 5.65 мм з набоями у кількості 35 шт., передані до камери схову Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, квитанція № 654 – повернути ОСОБА_3 ; мобільний телефон Samsung Galaxy S24, в корпусі чорного кольору, в чохлі чорного кольору імей1: НОМЕР_3 , імей2: НОМЕР_4 з сім-карткою НОМЕР_5 , переданий до камери схову Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, квитанція № 1599 – повернути ОСОБА_3 .

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1