Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №184/1109/26 — Покровський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 184/1109/26

Номер провадження 2/184/1021/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 рокум. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Гукової Р.М.,

за участю секретаря судового засідання – Бринзи Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Покровського міського суду Дніпропетровської області із вказаним вище позовом, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № 605090802 від 04.07.2024 року про надання споживчого кредиту між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 , відповідачу відкрито кредитну лінію на суму 11014,00 гривень, сума якої у подальшому була збільшена до 19000 грн. із сплатою процентів за користування кредитом. Проте, відповідач свої договірні зобов`язання належним чином не виконав, зважаючи на що в останнього виникла заборгованість по тілу кредиту в сумі 18997,94 грн. та несплаченим процентам – 28307,02 грн. Разом з тим, 17.12.2024 між первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі – ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № МВ-ТП/13, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. 04.12.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» та позивачем укладено Договір факторингу № 04/1225/01, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Наведене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Ухвалою Покровського міського суду Дніпропетровської області від 12.05.2026р. суддею прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено вищевказану справу до розгляду.

Ухвалою суду від 06. 07.2026 року клопотання представника позивача задоволено та витребувано у АТ КБ «Прриватбанк» інформацію стосовно зарахування грошових коштів на рахунок відповідача.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує та просить розглянути справу за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином.

Водночас від представника відповідача надійшов відзив, відповідно до якого останній проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Зокрема, представник відповідача посилається на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт надання кредитних коштів відповідачу; позивачем до позовної заяви додані розрахунок боргу та довідка про перерахування коштів, які не відповідають вимогам чинного законодавства та не можуть бути доказом розміру боргу; позивач, в якості доказу перерахування кредиту відповідачу по справі, надав суду не підтверджені банком платіжні «доручення» про прийняття їх до виконання та без відмітки банку про проведення переказу по даному «дорученні», що не підтверджує здійснення перерахування кредитних коштів по кредитному договору; позивач, просить суд стягнути з відповідача відсотки за користування кредитом всупереч умовам договору про відкриття кредитної лінії та вимогам чинного законодавства, з огляду на що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до наступного висновку.

Згідно ст..11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено судом, 04.07.2024 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено договір № 605090802 про надання споживчого кредиту, згідно п.2.1. якого Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в сумі Кредитного ліміту у розмірі 19000 грн 00 коп. (дев`ятнадцять тисяч грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора. Кредитний договір підписаний Відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Підписання кредитного, договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою Відповідача з умовами Кредитного, договору, Правилами надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА", з яким він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту.

Факт укладення та підписання відповідачем відповідного кредитного договору не оспорюється відповідачем.

Відповідно до ст.205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або - в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено порядок укладення електронного договору.

У відповідності до порядку визначеному статтею 11 Закону, Відповідач зареєструвався на ІТС, для чого пройшов ідентифікацію та верифікацію особи (заповнив анкету-заяву з зазначенням ПГБ, даних паспорту, РНОКПП, місця проживання, місця реєстрації, зазначив реквізити картки для отримання кредиту) підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами Кредитного договору, Правилами кредитування здійснив акцептування Кредитного договору, шляхом надсилання електронного повідомлення підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому стапею12-цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній, формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну, комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться: в: іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання), до нього. Особі, якій адресована , пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних - документів що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Отже, як встановлено судом та не заперечується відповідачем, 04.07.2024 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір.

Згідно п.2.2 договору сума Кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору (19000 грн.), є загальною сумою Кредиту за цим Договором і є максимальною сумою грошових коштів на умовах кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника.

Відповідно до п. 2.3.,2.4.,2.5. договору Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 11014 грн 00 коп. (одинадцять тисяч чотирнадцять грн. нуль коп.) 04.07.2024 (що є датою надання Кредиту). Другий та решта Траншів за Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим Договором. Кредит надається з метою задоволення поточних споживчих потреб Позичальника (не цільовий кредит), окрім участі в азартних іграх.

Згідно п. 5.1. договору сторони погодили, що кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 4149-60XX-XXXX-1609, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором.

Відповідно до паспорту споживчого кредиту, строк кредитування сторони погодили до 1826 днів (дисконтний період 30 днів з можливістю його продовження).

Як слідує із матеріалів справи, у тому числі виписки по рахунку відповідача, яка надана АТ КБ «Приватбанк», кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору.

У свою чергу заперечення відповідача щодо відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження надання позикодавцем кредитних коштів відповідачу повністю спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами.

Так, суд погоджується із твердженням відповідача про те, що укладений між сторонами кредитний договір сам по собі, без підтвердження надання кредиту первинними фінансовими документами бухгалтерського обліку, не може бути доказом отримання кредитних коштів відповідачем.

Водночас, згідно приписів ст..80,89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведену та здійснивши оцінку наданих сторонами доказами у їх сукупності, зокрема, кредитного договору від 04.07.2024 року, згідно п.5.1. якого передбачено перерахування кредитних коштів на реквізити платіжної картки відповідача - 4149-60XX-XXXX-1609 не пізніше 3-х банківських днів з моменту укладення договору, яка згідно відомостей, наданих АТ КБ «Приватбанк» належить ОСОБА_1 та на яку відповідно було здійснено зарахування грошових коштів у період з 04.07.2024 року по 20.09.2024р., у тому числі із призначенням платежу «виплата займа Манівео», що підтверджується копіями платіжних доручень про перерахування коштів відповідачу, які у повній мірі співвідносяться із випискою банку по рахунку відповідача, яка є первинним документом бухгалтерського обліку та співвідноситься із датою укладення договору.

Наведене у сукупності, на переконання суду свідчить про належне виконання кредитодавцем своїх договірних зобов`язань та надання відповідачу кредитних коштів у строкове та платне користування.

Водночас, відповідач свої зобов`язання щодо своєчасного повернення суми отриманих кредитних коштів, з урахуванням процентів за користуванням кредиту, належним чином не виконав, допустивши виникнення заборгованості.

Так, у зв`язку з порушенням договірних зобов`язань, позивачем визначено відповідачу заборгованість за Кредитним договором у сумі 47 304,96 гривень, яка складається з: 18997,94 грн. – заборгованість за кредитом; 28 307,02 грн. – заборгованість за нарахованими процентами відповідно до Кредитного договору.

У той же час, як встановлено судом, 17.12.2024 між первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/13, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

04.12.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» та позивачем укладено Договір факторингу № 04/1225/01, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Статтею 512 Цивільного кодексу України визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні. За однією із таких підстав кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом. Крім того, ст. 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним договором або законом.

Процесуальне законодавство не містить жодних обмежень щодо можливості заміни кредитора у зобов`язанні, оскільки відповідно до вимог ст. ст. 512-514 ЦК України новий кредитор набуває права первісного кредитора у зобов`язанні, у тому числі і право вимоги за кредитним договором.

За таких обставин, позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором від 07.08.2023 року.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості врегулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.7.1. договору сторони погодили, що рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 03.08.2024, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником. У разі Пролонгації чи Поновлення Дисконтного періоду Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту зміщується на відповідну дату закінчення Дисконтного періоду, визначену за правилами цього Договору.

Згідно п.7.2. даного правочину, в обов`язковому порядку сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору.

Пунктом 7.3. договору визначено, що кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 03.08.2029.

Як слідує із матеріалів справи, останній платіж щодо перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача та їх отримання відповідачем здійснено 15.09.2024 року.

Проте, на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав позивача.

Зокрема, як свідчать матеріали справи, у тому числі виписка АТ КБ «Приватбанк» по рахунку відповідача, ОСОБА_1 отримала у строкове платне користування кредитні кошти відповідно до умов кредитного договору від 04.07.2024 року, активно ними користувалась та розпоряджалась, у тому числі здійснювала перекази на свою картку * НОМЕР_1 та інші транзакції, які відображені у відповідній банківській виписці по рахунку відповідача, однак отримані кредитні кошти вчасно кредитодавцю не повернула.

Доказів протилежного відповідач суду не надав та матеріали справи таких доказів не містять.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованості за кредитним договором в частині тіла кредиту в розмірі 18 997,94 грн., оскільки такі вимоги є законними обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Крім того суд приходить до переконання про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення нарахованих процентів за користування кредитними коштами, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право - на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Так, відповідно до п. 7.4. договору, проценти за Договором сплачуються в наступному порядку: протягом Дисконтного періоду кредитування Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування. У разі продовження Позичальником Дисконтного періоду кредитування чи Поновлення Дисконтного періоду, Позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього Договору; після закінчення Дисконтного періоду кредитування, Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно.

Згідно п. 3.1. договору, позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може отримати черговий Транш в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором.

Пунктом 8.1. договору передбачено, що за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом. Інших витрат Позичальника Договором не передбачено.

Процентна ставка за користування Кредитом є Базовою процентною ставкою, яка визначається на момент отримання кожного окремого Траншу за цим Договором, виходячи з максимального дозволеного розміру Денної процентної ставки та розраховується відповідно до частини четвертої статті 8 Закону, з урахуванням пункту 17 Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону. Процентна ставка за Договором є фіксованою і не підлягає зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника. Разом з тим, Кредитодавець має право в односторонньому порядку зменшити загальну вартість Кредиту для Позичальника, що не є зміною істотних умов цього Договору. У разі якщо Позичальник не здійснить повного дострокового погашення всієї суми Кредиту протягом Дисконтного періоду кредитування, то зобов`язання Позичальника по оплаті процентів за користування Кредитом визначаються шляхом множення Базової процентної ставки на фактичну кількість днів користування Кредитом (від дати видачі першого Траншу до закінчення строку дії Договору чи його дострокового припинення). Фактичне значення загальних витрат за Договором та загальна вартість Кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки Позичальника і прораховується в порядку описаному нижче (п. 8.2. договору).

Відповідно до п. 8.3. правочину, на момент укладення цього Договору та отримання першого Траншу за цим Договором Базова процентна ставка складає 1,500 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 547,500 (п`ятсот сорок сім цілих п`ять десятих) відсотків річних. У разі отримання додаткових Траншів за цим Договором після 21.08.2024 року Базова процентна ставка, яка використовується нарахування процентів за користування цими додатковим Траншами, обмежується та розраховується від максимального розміру Денної процентної ставки зазначеної в частині 5 статті 8 Закону, що складає що складає 1% за день користування таким Траншем.

Пунктом 8.5.1. кредитного договору передбачено, що за період від дати видачі першого Траншу до 03.08.2024 р. (включно) розрахунок витрат за Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою 0,500 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 182,500 (сто вісімдесят дві цілих п`ять десятих) відсотків річних.

Згідно п.8.5.2. договору, у разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів або здійснить Поновлення Дисконтного періоду, на період після 03.08.2024 р. розрахунок витрат за Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою 1,000 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 365,180 (триста шістдесят п`ять цілих вісімнадцять сотих) відсотків річних. Кредитодавець має право зменшити розмір Індивідуальної процентної ставки у наступних періодах Пролонгації, зокрема у разі отримання Позичальником від Кредитодавця та введення в Особистому кабінеті спеціального набору символів (промокоду), які дають право на отримання додаткової знижки на Індивідуальну процентну ставку.

Згідно п. 3.2. договору, сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Як вбачається із розрахунку заборгованості за Договором від 04.07.2024р. відповідачу за період з 04.07.2024р. по 04.05.2025 р. нараховано відсотки за користування кредитними коштами на суму 28 307,02 грн.

Водночас, відповідно до вказаного розрахунку вбачається, що відповідачем, до закінчення дії дисконтного періоду здійснювалось погашення наявної заборгованості, зокрема, 29.07.2024, 26.08.2024, 12.09.2024, 25.09.2024, 15.10.2024, з огляду на що нарахування процентів за користування кредитом здійснювалось за дисконтною процентною ставкою.

Перевіривши правильність здійснених позивачем нарахувань, суд вважає заявлену до стягнення суму процентів обґрунтованою, нарахування здійснені відповідно до умов кредитного договору, а відтак остання підлягає до задоволення.

При цьому слід зазначити, що вирішуючи питання щодо законності та обґрунтованості заявлених до стягнення позивачем сум, суд перш за все враховує відомості, які наявні у виписці по рахунку відповідача, яка надана АТ КБ «Приватбанк» та яка є первинним бухгалтерським документом, яка засвідчує здійснення розрахункових операцій. При цьому слід зазначити, що відомості вказаної виписки у повній мірі відповідають відомостям, які наведені у розрахунку заборгованості, який наданий позивачем, у тому числі щодо надання відповідачу кредитних коштів у користування, дат здійснення відповідних операції та їх сум.

З огляду на наведене заперечення відповідача щодо неналежності наданого позивачем розрахунку заборгованості суд вважає необґрунтованим, оскільки наведені у ньому відомості узгоджуються із матеріалами справи та не суперечать їм.

Щодо посилань відповідача на відсутність доказів пролонгації першого дисконтного періоду з огляду на що сплив строк кредитування, а тому з відповідача на користь позивача можливе стягнення відсотків лише за період 30 днів, то слід зазначити наступне.

Відповідно до 7.3. кредитного договору кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 03.08.2029.

Отже, сторонами договору погоджено загальний термін, на який видається позичальнику кредит, тобто строк кредитування – до 03.08.2029 року.

При цьому сторонами договору також визначено наявність дисконтного періоду.

Згідно п. 1.1.5. договору, дисконтний період кредитування або дисконтний період – період користування Кредитом, протягом якого Позичальник має право отримувати нові Транші у межах встановленого Кредитного ліміту, у тому числі у разі часткового погашення Кредиту протягом строку дії Договору.

Зазначений дисконтний період, відповідно до умов договору складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Протягом вказаного строку Позичальник може отримати черговий Транш в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту (п.3.1. договору).

При цьому, відповідно до умов п.3.3.,3.4 кредитного договору сторонами погоджено можливість як пролонгації, так і продовження строку дисконтного періоду.

Згідно умов кредитного договору, вбачається, що сторони погодили базову процентну ставку за користування кредитом в розмірі 1,5% в день від суми залишку кредиту (п.8.2., 8.3.); за період від дати видачі першого Траншу до 03.08.2024 р. (включно) розрахунок витрат за Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою 0,500 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (п.8.5.1.); у разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів або здійснить Поновлення Дисконтного періоду, на період після 03.08.2024 р. розрахунок витрат за Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою 1,000 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (п.8.5.2.).

Отже, із наведених вище умов договору слідує, що дисконтний період – це період, протягом якого сторони погодили можливість застосування кредитодавцем дисконтної (зниженої) процентної ставки, на відміну від базової, яка визначена у п.8.3. договору, а не зміну строку кредитування, який визначений у п.7.3. кредитного договору, що у свою чергу не впливає на законність нарахування позивачем процентів за користування кредитом, а лише визначає розмір застосованої позивачем денної процентної ставки.

Водночас слід зазначити, що згідно з наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості, позивачем при нарахуванні відповідачу процентів за користування кредитом застосовано знижену процентну ставку у розмірі 0,5% та 1% в день від суми боргу (а не 1,5%), що на користь саме відповідача.

З огляду на наведене, заперечення відповідача щодо незаконності нарахування позивачем процентів за користування кредитом, оскільки відсутні докази пролонгації дисконтного періоду, суд вважає необґрунтованими.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь понесені витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 7 000 грн.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, позивач просить стягнути на свою користь судові витрати в сумі 10 000,00 грн., які були понесені ним при звернення до суду.

На підтвердження наданих послуг позивач долучив до матеріалів справи: договір про надання юридичних послуг, акт приймання-передачі наданих послуг, свідоцтво, довіреність.

Ознайомившись із вказаними доказами, суд приходить до переконання про наявність підстав для стягнення із відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, разом з тим, вважає за необхідне зменшити розмір останніх у зв`язку із їх не співмірністю.

Так, згідно ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

У свою чергу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 року по справі № 686/5757/23 зазначила, що у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

За таких обставин, з огляду обсяг виконаних адвокатом робіт, який фактично зводився до складення позовної заяви та часом, витраченим на її виконання, суд приходить до переконання, що заявлені позивачем витрати на оплату послуг адвоката в сумі 7 000,00 грн. є не співмірними та не відповідають критерію розумності їхнього розміру, а тому підлягають до задоволення у розмірі 5000,00 грн.

Крім того, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 77, 81, 141, 247, 259, 263-268, ЦПК України суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333), (Код ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за кредитним договором № 605090802 від 04.07.2024 у розмірі 47 304,96 грн., яка складається з 18 997,94 грн. заборгованості за тілом, 28 307,02 грн. заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333), (Код ЄДРПОУ: 43541163) судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333), (Код ЄДРПОУ: 43541163) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 09.10.2026р.

Суддя Покровського міського суду Р. М. Гукова