Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №208/15263/25 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/15263/25

провадження № 2/208/1285/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06 квітня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Кам`янського у складі: Головуючого, судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання - Золотоноші А.Р.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулося до Заводського районного суду міста Кам`янського з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту № 71837193 від 17.06.2025 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 17.06.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит № 71837193, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 11 000,00 грн строком на 30 днів, з 17.06.2025 року по 16.07.2025 року.

За умовами договору процентна ставка за користування кредитом становила 0,5 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, а комісія за надання кредиту - 15 % від суми наданого кредиту, що становить 1 650,00 грн. У разі порушення позичальником строків повернення кредиту передбачалося нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом у розмірі, визначеному договором.

Договір позики підписано відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора '32564, який був надісланий на зазначену відповідачем електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1, у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Позивач зазначає, що кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором та перерахував відповідачу кредитні кошти у розмірі 11 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 .

На підтвердження факту перерахування кредитних коштів позивачем надано електронну платіжну інструкцію від 17.06.2025 року, лист кредитодавця, а також довідку ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» про прийняття до виконання платіжної інструкції та завершення платіжної операції на суму 11 000,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів не виконав, платежів на погашення заборгованості не здійснював.

16.10.2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено Договір факторингу № 16/10/25, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги до фізичних осіб-боржників, у тому числі за Договором кредиту № 71837193 від 17.06.2025 року.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимог № 16/10/25-02 від 16.10.2025 року за відповідачем обліковувалась заборгованість у загальному розмірі 19 580,00 грн, з яких 11 000,00 грн - основна сума боргу, 1 650,00 грн - проценти, 1 650,00 грн - комісія та 5 280,00 грн - проценти за понадстрокове користування кредитом.

Позивач просив стягнути з відповідача 19 580,00 грн заборгованості за договором кредиту, 2 422,40 грн судового збору та 4 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 12.01.2026 року відкрито провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву з клопотанням розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, відзив на позов не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

Відповідно до статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.06.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит № 71837193, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 11 000,00 грн. строком на 30 днів, з 17.06.2025 року по 16.07.2025 року.

За умовами договору процентна ставка за користування кредитом становила 0,5 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, а комісія за надання кредиту - 15 % від суми наданого кредиту, що становить 1 650,00 грн. У разі порушення позичальником строків повернення кредиту передбачалося нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом у розмірі, визначеному договором.

Договір позики підписано відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора '32564, який був надісланий на зазначену відповідачем електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Позивач зазначає, що кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором та перерахував відповідачу кредитні кошти у розмірі 11 000,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 .

На підтвердження факту перерахування кредитних коштів позивачем надано електронну платіжну інструкцію від 17.06.2025 року, лист кредитодавця, а також довідку ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» про прийняття до виконання платіжної інструкції та завершення платіжної операції на суму 11 000,00 грн.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів не виконав, платежів на погашення заборгованості не здійснював.

Відповідно до розрахунку суми заборгованості ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості складає 19580,00 грн., з яких: 11000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1650,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1650,00 грн. - сума заборгованості за комісією, 5280,00 грн. - сума заборгованості за відостками нарахованими за понадстрокове користування.

Судом встановлено, що між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено Договір факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025 року, а відповідно до витягу з Реєстру прав вимог право вимоги за Договором кредиту № 71837193 перейшло до позивача.

Таким чином, ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» є належним кредитором за спірним зобов`язанням та має право вимагати від відповідача виконання грошового зобов`язання.

Станом на дату розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1 ст. 527 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею ( стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як вбачається із матеріалів справи, що 17.06.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №71837193 (на умовах повернення позики в кінці строку позики).

Як вбачається з договору, він підписаний сторонами шляхом вчинення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором '32564.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало своє зобов`язання за договором та здійснило переказ грошових коштів на картку НОМЕР_1 на суму 11000,00 грн.

Як вбачається з договору, він підписаний сторонами шляхом вчинення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 330373.

Тобто дані договори є результатом домовленості сторін і відповідають загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України. Позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.

До договору факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025 року додано реєстр прав вимог, згідно якого вбачається, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступає ТОВ «Фінпром маркет» право вимоги заборгованостей до боржників у тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 71837193 від 17.06.2025 року у сумі 19580,00 грн.

Договор факторингу та реєстри прав вимог містять чітку інформацію щодо боржника, номеру та дати договору позики, укладеному між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 та суми заборгованості. Договор факторингу та реєстри прав вимог містять підписи сторін, є належними та допустимими доказами.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладені вимоги закону та встановлені судом обставини, позивач ТОВ «Фінпром Маркет» має право грошової вимоги до ОСОБА_1 щодо стягнення з нього заборгованості за кредитним договором № 71837193 від 17.06.2025 року у сумі 19580,00 грн.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачкою не надано доказів на спростування заявленої позивачем суми заборгованості за договорами.

Враховуючи, що ОСОБА_1 користувався наданими коштами, не виконуючи зобов`язань за кредитним договором щодо своєчасного повернення наданих грошових коштів та сплати відсотків, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу та за відсотками за Кредитним договором №71837193 від 17.06.2025 року, підлягають задоволенню.

У той же час, не є правомірною вимога позивача про стягнення з відповідача за кредитним договором № 71837193 від 17.06.2025 року, а саме комісії в розмірі 1650,00 грн. оскільки у Постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Таким чином, враховуючи викладене, відсутні підстави стягнення з відповідача на користь позивача комісії та пені/неустойки за користування кредитами у розмірі 1650,00 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 4 500,00 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вивчивши надані позивачем докази понесених ним судових витрат на правничу допомогу, а саме: договором про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025 року та актом приймання-передачі правничої допомоги, платіжною інструкцією з урахуванням матеріалів справи, її категорії та складності (малозначність спору, що не потребує вивчення великого обсягу фактичних обставин справи та аналізу значного обсягу судової практики), характер та обсяг наданих адвокатом послуг, з огляду на те, що розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, виходячи з принципу розумності, справедливості та пропорційності, суд прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 1 000,00 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покласти на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2218,26 грн. (2422,40*17930:19580,00).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 611, 625, 638, 640, 1052, 1054 ЦК України, ст. ст. 7, 19, 141, 175, 268, 272, 273, 274, 280-289, 354, 355 ЦПК України суд,-

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту № 71837193 від 17.06.2025 року - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346, адреса: адреса: 08205, Київська область, м.Ірпінь, вул.Садова, буд.31/33 заборгованість за Договором кредиту № 71837193 від 17.06.2025 року, з яких:

-11 000 (одинадцять тисяч) гривень 00 копійок - заборгованість за основною сумою кредиту;

-1 650 (одна тисяча шістсот п`ятдесят) гривень 00 копійок - заборгованість за процентами за користування кредитом;

-5 280 (п`ять тисяч двісті вісімдесят) гривень 00 копійок - проценти, нараховані за понадстрокове користування кредитом.

Усього: 17930 (сімнадцять тисяч дев`ятсот тридцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346, адреса: адреса: 08205, Київська область, м.Ірпінь, вул.Садова, буд.31/33, судовий збір у розмірі 2 218 (дві тисячі двісті вісімнадцять) гривень 26 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346, адреса: адреса: 08205, Київська область, м.Ірпінь, вул.Садова, буд.31/33, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості сторін:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346, адреса: Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд.31/34;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Похваліта С. М.