Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №211/12972/25 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/12972/25

Провадження № 2/211/1821/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

29 вересня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Юзефовича І.О.,

секретаря судового засідання Андрійченко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

03 листопада 2025 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ» Рудзей Ю.В. через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» звернувся до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення заборгованості, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача загальну суму заборгованості за договором позики №123821 від 01.12.2019 року в розмірі 24 669,50 грн., а також стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що між ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» Решетніковою М.С. за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено договір позики №123821 від 01.12.2019 року в електронній формі. На підставі зазначеного договору, позичальнику було надано грошові кошти в якості позики у сумі 5000 грн., на умовах строковості, поворотності та оплатності. Відповідно до умов договору позики, стандартна процентна ставка становить 0,01% в день, розмір комісії складає 1,9%, підвищена комісійна винагорода, у випадку прострочення терміну платежу становить 3,0%. Відповідач не виконувала свої грошові зобов`язання належним чином, а тому її заборгованість перед позивачем на дату подання позову складає 24 669,5 грн., з яких: 5000 грн. – заборгованість за позикою; 19669,5 грн., – заборгованість по процентам та комісії за користування позикою.

Ухвалою суду від 05.11.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте в прохальній частині позову зазначив, що позовні вимоги просить задовольнити та не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 , правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили.

Згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши та оцінивши наявні у справі письмові докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, встановивши фактичні обставини справи, дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що 01.12.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ» (23.06.2025 назву було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ») та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи в електронній формі було укладено договір позики №123821, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача q2x479s4 (а.с. 14-18).

Відповідно до умов договору позики, сума позики складає 5 000 грн. (п. 1.1.1 договору), процентна ставка складає 0,01% в день від поточного залишку позики (пп. 1.1.2.1 договору). Плата за користування позикою у вигляді комісії складає 1,1% в день від початкового розміру позики (пп. 1.1.2.2 договору). Строк повернення позики 30 грудня 2019 року (п. 1.1.5 договору).

Крім того, додатковими угодами №1, 2 та 3 до договору позики №123821 від 01.12.2019 року, неодноразово було змінено строк повернення позики – до 28.01.2020 року, до 28.02.2020 року та до 28.03.2020 року відповідно (а.с. 21, 29-зі звороту, 32-зі звороту).

На виконання умов договору, позикодавцем відповідачу ОСОБА_1 01.12.2019 було перераховано кошти в розмірі 5 000 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС», яке на підставі договору №04/08-17-ПК від 04.08.2017 надавало ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» послуги з переказу фізичним особам грошових коштів, без відкриття рахунку (а.с. 13).

Проте, відповідач умови кредитного договору не виконала, тому заборгованість ОСОБА_1 за договором позики №123821 від 01.12.2019 року станом на 31.07.2025 року становить 24 669,5 грн., з яких: 5000 грн. – заборгованість за позикою; 19669,5 грн., – заборгованість по процентам та комісії за користування позикою. Зазначене підтверджується розрахунком заборгованості за договором позики №123821 від 01.12.2019 року (а.с. 43-46).

Відповідно до ст. 1056-1ЦК України,процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно із ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини Кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Останні встановлені ст.ст. 1048-1052, 1054 ЦК України, відповідно до яких істотними умовами кредитного договору, щодо яких сторони повинні дійти згоди в належній формі виступають: мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, порядок зміни і припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.

У відповідності до положень ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Частиною 1 статті 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, принципу справедливості розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що надані ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» по справі докази є належними та допустимими, у розумінні ст.ст. 76-81 ЦПК України, та у своїй сукупності підтверджують те, що відповідач користувалася кредитними коштами.

В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно сплатила заборгованість за договором позики.

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», відповідно до якого вимоги позову щодо розміру заборгованості є доведеними у разі, коли стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача.

Отже, наданий позивачем розрахунок заборгованості є належним та допустимим доказом на підтвердження розміру заборгованості ОСОБА_1 за договором позики, що становить 24 669,50 грн. Оскільки, сума заборгованості відповідача по кредитному договору підтверджена належно проведеним розрахунком, тому саме такий її розмір слід стягнути на користь позивача.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд, зазначає наступне.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано: договір про надання правової допомоги від 09.07.2025 року, укладений між ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» та адвокатом Рудзеєм Ю.В., акт №123821 наданих послуг правничої допомги за договором про надання правничої допомоги від 09.07.2025 року від 01.09.2025 року, відповідно до яких загальна вартість послуг становить 5 000 грн. (а.с. 9, 24).

За положеннями ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 4 статті 137 передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Проте, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повинен надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.

Враховуючи, що від відповідача жодних клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не надходило, то на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду за позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 423 грн за подання позову.

Отже, враховуючи, що позов задоволено повністю, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 423 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95 133, 141, 258-259, 263-265, 273-274, 277, 279, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» загальну суму заборгованості за договором позики №123821 від 01.12.2019 року в розмірі 24 669 (двадцять чотири тисячі шістсот шістдесят дев`ять) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 423 (дві тисячі двадцять три) грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ», код ЄДРПОУ 41229318, юридична адреса: м. Київ, вул. Липинського В`ячеслава, буд. 10/1

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1

Суддя І.О.Юзефович