Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №211/5072/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/5072/26

Провадження № 2/211/4483/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

30 вересня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Юзефовича І.О.,

секретаря судового засідання Андрійченко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами, -

ВСТАНОВИВ:

01.05.2026 року директор Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» Сердійчук Я.Я. через модуль підсистеми ЄСІКС «Електронний суд» звернулася до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договорами у розмірі 73 714,19 грн., а також суму сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначає, що 03.02.2020 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір позики №0986154313/5, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в розмірі 3 520 грн., строк користування кредитом – 18 днів, строк дії договору – 3 роки. Позикодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти у порядку, передбаченому умовами договору. 16.12.2021 року було укладено договір №16-12/21, відповідно до якого ТОВ «ІНФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0986154313/5. 10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0986154313/5. 18.02.2025 року було укладено договір №18-02/25, відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0986154313/5. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 0986154313/5. Однак, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором №0986154313/5 належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 97 167,84 грн., з яких: 3 199,99 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 93 967,85 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги. Проте, позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 50 799,99 грн., з яких 3 199,99 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 47 600 грн. – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Також, 24.09.2020 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №0494-9065, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 10 000 грн. для задоволення особистих потреб, на умовах строковості, зворотності, платності, який позичальник зобов`язався повернути. 28.10.2021 року було укладено договір №02/10/2021, відповідно до якого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0494-9065. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором №0494-9065. Однак, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором №0494-9065 належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 17 524,60 грн., з яких: 10 000 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 7 000 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 436,66 грн. – інфляційні збитки, 87,94 грн. – нараховані 3% річних.

Крім того, 23.10.2020 року між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ОСОБА_1 укладено договір позики №555133658330, за умовами якого, відповідач отримав позику в розмірі 3 900 грн. за процентною ставкою 850 % річних, який зобов`язався повернути та сплатити відсотки за користування ним. 18.12.2023 року ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» уклали договір факторингу №18/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» відступило ТОВ «ФКТОРИНГ ПАРТНЕРС» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором №555133658330. Однак, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором №555133658330 належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 5 389,60 грн. з яких: 3 900 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 1 489,60 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

На підставі наведеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 загальну заборгованість за кредитними договорами в розмірі 73 714,19 грн., та понесені судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 06.05.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, який постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду справи належним чином та у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомила, проте в прохальній частині позову зазначила, що не заперечує проти розгляду справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи належним чином та у встановленому законом порядку, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши та оцінивши наявні у справі письмові докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, встановивши фактичні обставини справи, дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що 03.02.2020 року ТОВ «ІНФІНАНС» надіслано пропозицію укласти договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0986154313/5 від 03 лютого 2020 року (оферта) та надання кредиту згідно заявки-анкети №3279679 від 02 жовтня 2020 року. 02.10.2020 року ОСОБА_1 до ТОВ «ІНФІНАНС» надіслано заявку-анкету на отримання кредиту №3279679 на суму 3 520 грн., яку підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача 2l5d8r (а.с. 24).

Того ж дня, 02.10.2020 року ОСОБА_1 (електронним підписом одноразовим ідентифікатором 2l5d8r) підписано акцепт оферти від 02.10.2020 року на укладення договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0986154313/5 від 03 лютого 2020 року та отримання кредиту згідно заявки-анкети №3279679 від 02 жовтня 2020 року (а.с. 52).

Згідно з акцептом оферти від 02.10.2020 року, розмір кредиту складає 3 520 грн., строк користування кредитом 18 днів, строк дії договору 3 роки, відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ІНФІНАНС» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши 02.10.2020 року відповідачу позику в розмірі 3 520 грн., відповідно до умов укладеного договору, що підтверджується довідкою про перерахування коштів від ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 09.07.2025 року.

Отже, судом встановлено, що первісний позикодавець свої зобов`язання за договором позики №0986154313/5 виконав 02.10.2020 року (а не 03.02.2020 року, як зазначено позивачем) в повному обсязі, а саме надав грошові кошти у розмірі встановленому договором.

16.12.2021 року було укладено договір №16-12/21, відповідно до якого ТОВ «ІНФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0986154313/5 (а.с. 46-51).

10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0986154313/5 (а.с. 57-69).

18.02.2025 року було укладено договір №18-02/25, відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0986154313/5 (а.с. 93-104).

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 0986154313/5. Однак, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором №0986154313/5 належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 97 167,84 грн., з яких: 3 199,99 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 93 967,85 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності, позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 50 799,99 грн., з яких 3 199,99 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 47 600 грн. – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Крім того, 24.09.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №0494-9065, відповідно до умов якого, кредитодавець надає позичальникові грошові кошти (кредит) у сумі 10 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом (п. 1.2 договору). Строк кредиту складає 70 календарних днів (10 тижнів). Кредит має бути повернений згідно графіку платежів до 02.12.2020 року (п. 1.4 договору). Протягом строку кредиту розмір процентів за користування кредитом складає 1% від початкової суми кредиту за кожен день користування кредитом. Річна відсоткова ставка складає 365% (п. 1.6 договору). Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) позичальника ОСОБА_1 – А672 та заначено його паспортні дані, адресу проживання тощо (а.с. 18).

Відповідача ОСОБА_1 ідентифіковано Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», що підтверджується довідкою про ідентифікацію, виданою директором ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Резуєвим Є.В. (а.с. 26).

Кредитодавець ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» свої зобов`язання за кредитним договором виконав, перерахувавши на платіжну картку відповідача ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 10 000 грн., що підтверджується листом від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с. 27).

28.10.2021 року було укладено договір №02/10/2021, відповідно до якого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0494-9065 (а.с. 37-45).

За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором №0494-9065.

Однак, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором №0494-9065 належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 17 524,60 грн., з яких: 10 000 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 7 000 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 436,66 грн. – інфляційні збитки, 87,94 грн. – нараховані 3% річних. Докази повернення відповідачем кредиту, сплати процентів за користування кредитом в порядку та на умовах, передбачених спірним договором, у матеріалах справи відсутні.

Судовим розглядом також встановлено, що 23.10.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 укладено договір позики №555133658330, відповідно до умов якого, позикодавець надає позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності грошові кошти на суму у загальному розмірі 3 900 грн. на строк 30 календарних днів під 730% річних, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику та сплатити зазначені проценти (а.с. 122).

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу позику в розмірі 3000 грн. відповідно до умов укладеного договору №555133658330, що підтверджується довідкою від 23.10.2020 року (а.с. 15).

Отже, судом встановлено, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі, а саме надав грошові кошти у розмірі встановленому договором.

18.12.2023 року ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» уклали договір факторингу №18/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» відступило ТОВ «ФКТОРИНГ ПАРТНЕРС» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором №555133658330 (а.с. 70-73).

Однак, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором №555133658330 належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 5 389,60 грн., з яких: 3 900 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 1 489,60 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з положеннями ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Так, звертаючись до суду із позовом ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» надало належні та допустимі докази укладення ОСОБА_1 двох договорів позики - з ТОВ «ІНФІНАНС» (№0986154313/5 від 03.02.2020 року) та з ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна компанія» (№555133658330 від 23.10.2020 року) та кредитного договору з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (№0494-9065 від 24.09.2020 року).

ОСОБА_1 отримав грошові кошти за договорами за кожним з зазначених договорів, проте не виконав взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені договорами, кошти не повернув.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.

Щодо стягнення заборгованості за договором позики №0986154313/5 від 03 лютого 2020 року (02 жовтня 2020 року), суд не погоджується з розрахунком суми відсотків, наданим позивачем, з огляду на наступне.

Як вже було зазначено, відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України, кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12.

Судом встановлено, що відповідно до договору (акцепту оферти) позики №0986154313/5 від 02.10.2020 року, визначено, зокрема, строк позики - 18 днів. Тобто, у даному випадку, нарахування передбачених договором процентів можливе лише до 20.10.2020 року.

Враховуючи правову позицію Верховного Суду, суд вважає, що право позивача нараховувати передбачені договором проценти за договором припинилося після спливу визначеного договором строку кредитування, а тому з 21.10.2020 року кредитодавець не мав права нараховувати передбачені договором проценти за договором позики.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд вважає, що з відповідача підлягають до стягнення відсотки за вказаним договором позики у розмірі 1 023,75 грн. за період з 02.10.2020 року по 20.10.2020 року (3 250 грн. х 1,75% (процентна ставка) : 100% = 56,87 грн. х 18 днів = 1 023,75 грн.).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути заборгованість за договором №0986154313/5 від 02.10.2020 року в розмірі 4 223,74 грн., яка складається з заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 3 999,99 грн., заборгованості за відсотками 1 023,75 грн.

Що стосується вимог про стягнення інфляційних збитків у розмірі 436,66 грн. та 3% річних у розмірі 87,94 грн. за кредитним договором №0494-9065 від 24.09.2020 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18 такого змісту: «у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанови Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), від № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24), згідно яких, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

- в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

- в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

- у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» про стягнення з ОСОБА_1 інфляційних збитків та 3% річних слід відмовити.

Підсумовуючи зазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а тому, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 26 613,34 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд, зазначає наступне.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано: договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 року, укладений між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги №1582 від 02.03.2026 року, витяг з акту №31 про надання юридичної допомоги від 31.03.2026 року, відповідно до яких загальна вартість послуг становить 25 000 грн. (а.с. 112-118).

За положеннями ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

В силу ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи із викладеного, оскільки позов підлягає частковому задоволенню, на 36,10%, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 025 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду за позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн за подання позову.

Отже, враховуючи, що позов задоволено частково (36,10%), то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 961,12 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 89, 141, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договорами у загальному розмірі 26 613 (двадцять шість тисяч шістсот тринадцять) грн. 34 коп., з яких:

-заборгованість за договором позики №0986154313/5 від 03.02.2020 року (02.10.2020 року) у розмірі 4 223,74 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту – 3 199,99 грн., заборгованості за нарахованими відсотками – 1 023,75 грн.;

-заборгованість за кредитним договором №0494-9065 від 24.09.2020 року, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту – 10 000 грн., заборгованості за нарахованими відсотками – 7 000 грн.;

-заборгованість за договором позики №555133658330 від 23.10.2020 року, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту – 3 900 грн., заборгованості за нарахованими відсотками – 1 489,60 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 961 (дев`ятсот шістдесят одна) грн. 12 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 025 (дев`ять тисяч двадцять п`ять) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", код ЄДРПОУ 42640371, юридична адреса: вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521, м. Київ, 03150

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1

Суддя І.О.Юзефович