Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №175/14883/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/14883/26

Провадження № 3/175/6053/26

Постанова

Іменем України

22 вересня 2026 року с-ще Слобожанське

Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Озерянська Ж.М. розглянувши матеріали, що надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 3 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу ДНК-2311 від 01 липня 2026 року, 30 червня 2026 року близько 12-00 год. під час проведення перевірки наявності особового складу та профілактичних заходів, щодо попередження вживання алкогольних напоїв та наркотичних речовин посадовими особами військової частини НОМЕР_1 був виявлений молодший лейтенант ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння. Молодший лейтенант ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 для огляду на встановлення стану сп`яніння. Згідно з Актом №1291 від 30 червня 2026 року молодший лейтенант ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних заходів – відмовився. З огляду на викладене, молодший лейтенант ОСОБА_1 скоїв правопорушення передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. 22 вересня 2026 року до суду надійшло пояснення від захисника ОСОБА_1 – адвоката Шклярук Д.С., згідно з яким просять закрити провадження за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 251 КУпАП передбачає, що наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи орган (посадова особа) встановлює у визначеному законом порядку на основі будь-яких фактичних даних, тобто доказів. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 256 КУпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Частиною 3 ст.172-20 КУпАП передбачена відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що вчинені в умовах особливого періоду.

Суб`єктами відповідальності є військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, їх начальники, командири та інші керівники.

Об`єктивна сторона полягає у розпиванні алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів або поява осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Разом з тим, сама по собі наявність у матеріалах справи зазначених документів не є достатньою підставою для висновку про доведеність вини особи, якщо їх зміст не розкрито, не перевірено в сукупності та не усунуто наявні між ними суперечності.

Зокрема, згідно відомостей військового квитка, 23 червня 2026 року наказом №196 командира ВЧ № НОМЕР_2 ОСОБА_1 було призначено командиром механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 та з того часу його підрозділ перебував у АДРЕСА_2 в зоні виконання бойових дій, і перебування самого ОСОБА_1 у АДРЕСА_2 за місцем тимчасового мешкання не може вважатися територіє тимчасової дислокації військової частини і не кореспондується з диспозицією ст. 172-20 КУпАП.

Порядок направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №32 від 12 січня 2024 року.

Огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов`язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння) (п. 3 Порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №32 від 12 січня 2024 року).

Акт огляду на стан сп`яніння, проведеного уповноваженою посадовою особою, складається у двох примірниках, один з яких вручається військовослужбовцю/військовозобов`язаному, а другий залишається в уповноваженої посадової особи та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення факту перебування у стані сп`яніння. Підтвердження стану сп`яніння за результатами огляду та згода військовослужбовця/військовозобов`язаного з такими результатами є підставою для його притягнення до відповідальності згідно із законом (п.7 Порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №32 від 12 січня 2024 року).

Військовослужбовець/військовозобов`язаний, який відмовився від проведення огляду уповноваженою посадовою особою з використанням спеціального технічного засобу і тесту або не висловив згоду з його результатами, направляється відповідним командиром (начальником) для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я (п.8 Порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №32 від 12 січня 2024 року).

Уповноважена посадова особа забезпечує проведення огляду військовослужбовця/військовозобов`язаного у закладі охорони здоров`я (п.10 Порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №32 від 12 січня 2024 року).

У разі відмови військовослужбовця/військовозобов`язаного від проведення огляду в закладі охорони здоров`я уповноважена посадова особа із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп`яніння і дії військовослужбовця/військовозобов`язаного щодо ухилення від огляду (п.11 У разі відмови військовослужбовця/військовозобов`язаного від проведення огляду в закладі охорони здоров`я уповноважена посадова особа із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп`яніння і дії військовослужбовця/військовозобов`язаного щодо ухилення від огляду).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не був уповноваженою особою направлений для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Копія такого направлення в матеріалах справи відсутня. Також відсутній відеозапис відмови від проходження медичного огляду, а залучені свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є іншими військовослужбовцями щодо неупередженості яких виникають сумніви, оскільки всі пояснення надруковані і лише підписані свідками.

Таким чином, пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 самі по собі, за відсутності інших належних, допустимих та узгоджених доказів, не можуть бути достатньою підставою для висновку про доведеність події правопорушення поза розумним сумнівом.

Також, в матеріалах справи, зокрема в протоколі про адміністративне правопорушення, належним чином не зафіксовано ознак стану саме алкогольного сп`яніння, які начебто мав ОСОБА_1 , що свідчить про суттєву неповноту направленого до суду матеріалу. Так відповідно до протоколу ДНК-2311 від 01 липня 2026 року вказано ознаку алкогольного сп`яніння як «…запах з ротової порожнини…» тоді як ознакою алкогольного сп`яніння є саме «…запах алкоголю з порожнини рота…».

Відповідно до конституційного принципу, закріпленого в ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, у справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04) зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП. Суд не вправі перебирати на себе функції сторони обвинувачення та самостійно усувати недоліки доказування.

Отже, на основі наявних у справі доказів, у розумінні ст. 251 КУпАП України, суд не може встановити наявність події і складу адміністративного правопорушення, винність ОСОБА_1 у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки наявні матеріали не утворюють сукупності достатньо переконливих, чітких та узгоджених між собою доказів.

За таких обставин доводи, викладені у клопотанні в істотній частині знайшли своє підтвердження, а всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 підлягають тлумаченню на його користь.

Відповідно до положень статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З врахуванням наведених обставин суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні докази вчинення правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, що виключає можливість вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.3 ст. 172-20 КУпАП.

Зазначене є підставою для закриття провадження у справі через недоведеність складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у зв`язку з недоведеністю належними доказами складу такого правопорушення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не дає змоги встановити винуватість особи в інкримінованому їй діянні, у зв`язку з чим висновок особи, яка склала протокол, є необґрунтованим належним чином та суперечить чинним нормативним актам, внаслідок чого він носить суб`єктивний характер та не відповідає вимозі щодо його допустимості та достатності.

Керуючись п.1 ст. 247, ст. 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

постановив:

Провадження у про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду через місцевий суд.

Суддя Озерянська Ж.М.