Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №209/3824/26 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Справа № 209/3824/26

Провадження № 2/209/2672/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/ ЗАОЧНЕ /

12 жовтня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючої судді Левицької Н.В.,

за участі секретаря судового засідання Погрібної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду міста Кам`янського з позовною заявою звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Стислий виклад позовних вимог.

В обґрунтування позовної заяви вказано, що 18 листопада 2016 року сторони зареєстрували шлюб. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, спільне життя не склалося через різні погляди на життя та постійні сварки. Шлюбні відносини припинені, спільне господарство не ведеться. Позивач вказує, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливі, тому просить суд позов про розірвання шлюбу задовольнити.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 21 липня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 14 вересня 2026 року о 10.30 годині.

14 вересня 2026 року справу знято з розгляду, у зв`язку з перебуванням судді у щорічній основній відпустці та відкладено на 10.30 годину 12 жовтня 2026 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, однак в матеріалах справи наявна заява позивача, в якій остання зокрема просить суд провести розгляд цивільної справи за відсутністю позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Суд вважає за можливе слухати справу за відсутністю позивача згідно вимог ч.3 ст. 211 ЦПК України.

У судові засідання, призначені на 14.09.2026 року та 12.10.2026 року відповідач ОСОБА_2 не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки 01.08.2026 відповідачем особисто отримано копію ухвали про відкриття провадження у справі, а також копію позовної заяви з додатками.

Окрім цього, 22 вересня 2026 року відповідачем отримано судову повістку на 12 жовтня 2026 року, про що свідчать трекінги поштового відправлення, які повернувся на адресу суду.

Про проведення судового засідання відповідач також викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі належним чином не заявив, відзив проти позову не надав.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи достатність доказів та те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов до переконання, що є всі правові підстави провести заочний розгляд даної справи, про що прийнята відповідна ухвала.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Петриківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, позивач ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, про що 18 листопада 2016 року в книзі реєстрації актів про одруження складено відповідний актовий запис №114 (а.с.4).

Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Заводським районним у місті Кам`янське відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 23 березня 2017 року (а.с. 5).

Зі змісту позовної заяви про розірвання шлюбу вбачається, що спільне життя у подружжя не склалося через різні погляди на життя, відсутність в родині взаєморозуміння, втрату почуття любові. Сторони проживають окремо, мають роздільний бюджет, спільне господарство не ведуть, не підтримують подружніх відносин. Позивач наполягає на розірванні шлюбу, що вбачається з висловленої нею у заяві позиції.

Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі останнім не наведені.

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

В силу приписів ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено загальні засади регулювання сімейних відносин.

Так, згідно з ч. 1, 6 ст. 7 СК України сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. Жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ч.1 ст. 24 Сімейного Кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки (стаття 1 Сімейного Кодексу України).

Частиною 2 статті 3 Сімейного Кодексу України встановлено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 3 ст.105 Сімейного Кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 110 Сімейного Кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Стаття 112 Сімейного Кодексу України регламентує, що вирішуючи спір про розірвання шлюбу, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

При вирішенні даного спору, суд виходить із того, що добровільність шлюбу це одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

Мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.

Суд прийшов до переконання, що сім`я сторін розпалася остаточно і зберегти її неможливо. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечать інтересам сторін, а тому згідно ст.112 СК України є всі підстави для розірвання даного шлюбу.

Суд зауважує, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу, у тому числі до перебування у ньому, є неприпустимим.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд доходить до переконання, що подальше спільне життя сторін як подружжя і збереження їхнього шлюбу є неможливим, суперечить інтересам позивача, тому позов підлягає задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі задоволення позову - на відповідача.

Суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір, який сплачено при подачі позовної заяви до суду у сумі 1331 грн 20 коп.

Керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 280-282, 353-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 18 листопада 2016 року Петриківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №114 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості щодо сторін у справі (учасники процесу):

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 )

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ).

Дата складання судового рішення 12 жовтня 2026 року.

Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА