Вирок від 11 жовтня 2026 р. у справі №507/2140/26 — Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/2140/26

Провадження № 1-кп/507/63/2026

Номер рядка звіту 254

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 рокуселище Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні приміщенні суду в селищі Любашівка Подільського району Одеської області в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026167180000098 від 18 серпня 2026 року, відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Молдова, громадянина України, із середньою освітою, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на посаді стрільця-санітара 2 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 у військовому званні «солдат», не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судимого 04.09.2026 року вироком Любашівського районного суду Одеської області за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на З (три) роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік,

про обвинувачення у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок за встановлених досудовим розслідуванням обставин: ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, у розпорядженні начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , у військовому званні «солдат», маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 № 60/95-ВР та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» № 62/95-ВР від 15.02.1995, в середині липня 2026 року (точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не вдалося можливим), перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , виявив у кущах дикорослі рослини конопель.

У подальшому, ОСОБА_3 , не маючи спеціального дозволу та переслідуючи умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів для власного вживання, без мети збуту, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, у той же день зірвав рослини роду коноплі, тим самим незаконно придбав рослини коноплі.

Після чого, достовірно знаючи, що придбані ним рослини є нарковмісними, ОСОБА_3 , реалізуючи свій протиправний умисел, переніс вказану рослину до житлового будинку за місцем свого проживання ( АДРЕСА_2 ), та помістив на картонну коробку в приміщенні літньої кухні для власного вживання, чим почав незаконного зберігати наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, до моменту його виявлення та вилучення працівниками поліції.

18 серпня 2026 року в період з 11:42 по 13:27 під час проведення санкціонованого обшуку за адресою проживання ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), виявлено та вилучено речовину рослинного походження, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, загальною масою 35 г (маса у висушеному стані - 31,25 г), що є більше ніж невеликий розмір та не перевищує великий розмір, передбачений наказом Міністерства охорони здоров`я України від 1 серпня 2000 року № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу».

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 309 КК України - незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч.1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта долучено письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена за участі його захисника адвоката ОСОБА_5 , в якій він зазначає, що свою вину у вчинені кримінального проступку беззаперечно визнає, згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.

Також, у вказаній заяві ОСОБА_3 зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Крім того, у цій заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Враховуючи викладене, те, що ОСОБА_3 , обвинувачується у вчинені кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодний з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали обвинувального акту та зібрані досудовим розслідуванням у справі докази в їхній сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого кримінального проступку повністю доведена.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з положень ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При обранні покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.65 КК України суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який є громадянином України, судимий, має постійне місце проживання на території України, є військовослужбовцем, за місцем проживання характеризується посреденьо, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, а також суд враховує пом`якшуючі вину обставини. Так, обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд згідно ст.66 КК України визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України не має.

За таких обставин, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приймаючи до уваги дані про особу ОСОБА_3 , обставини скоєного правопорушення, особу правопорушника, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції частини ч.1 статті 309 КК України у виді штрафу. Обмежень для призначення даного виду покарання судом не встановлено. Саме таке покарання буде найбільше відповідати принципам та цілям призначення покарань і буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження скоєня ним нових правопорушень.

ОСОБА_3 04.09.2026 року був засуджений вироком Любашівського районного суду Одеської області за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на З (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України зобов`язано ОСОБА_3 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та відповідно до ч. 4 вказаної статті контроль за поведінкою ОСОБА_3 і за виконанням ним обов`язків під час іспитового строку відповідно до Порядку здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробовуванням, затвердженого наказом Міністерства оборони України 17 вересня 2020 року №337, покладено на командира (начальника) військової частини (установи), в якій ОСОБА_3 проходить військову службу.

Дане кримінальне правопорушення було вчинене ОСОБА_3 18 серпня 2026 року, тобто до постановлення вищевказаного вироку, а тому покарання ОСОБА_3 необхідно призначити відповідно до ч.4 ст. 70 КК України.

Оскільки самостійне виконання таких вироків не засноване на вимогах закону про кримінальну відповідальність, призначаючи остаточне покарання згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК, суд має право вмотивовано вирішити питання про звільнення особи від відбування остаточного покарання з випробуванням, та визначити іспитовий строк в порядку та в межах, передбачених ст. 75 КК. Постанова ОП ККС від 23.09.2019 у справі № 199/1496/17 (провадження № 51-2631кмо19).

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження ОСОБА_3 , не обирався, підстав для його обрання не має.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Процесуальні витрати за проведення експертизи необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.

Керуючись ст. 56, ч. 1 ст. 309 КК України ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Визнати винуватим ОСОБА_6 у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, повністю приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Любашівського районного суду Одеської області від 04.09.2026 року у виді позбавлення волі строком на 3 роки, та остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки та штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. - виконувати самостійно.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України, зобов`язати ОСОБА_3 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та відповідно до ч. 4 вказаної статті контроль за поведінкою ОСОБА_3 і за виконанням ним обов`язків під час іспитового строку відповідно до Порядку здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробовуванням, затвердженого наказом Міністерства оборони України 17 вересня 2020 року №337, слід покласти на командира (начальника) військової частини (установи), в якій ОСОБА_3 проходить військову службу..

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати в сумі 4813 грн. 60 коп. на користь держави.

Речові докази, після набрання вироком законної сили - речовину рослинного походження, яка зберігається в камері схову ВП № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області сейф-пакет NPU 5579687, - знищити.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду області через Любашівський районний суд Одеської області з урахуванням особливостей, передбачених ч. 1 ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1