Суд: Київський районний суд м. Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 11 жовтня 2026 р.
Справа: №947/25934/26
Суддя: Іванчук В. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 947/25934/26
Провадження № 3/947/2609/26
12.10.2026 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду м. Одеси Іванчук В.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП (протокол серії ЕПР1 № 689621 від 11.06.2026 року) –
ВСТАНОВИВ:
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 689621 від 11.06.2026 року вбачається, що 10.06.2026 року о 23:37 год., за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, біля будинку № 71, водій ОСОБА_1 (далі – особа, що притягується до адміністративної відповідальності), керував транспортним засобом – електричним скутером без державного номерного знаку з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння очей, запах алкоголю з ротової порожнини, порушена координація рухів та мови, після чого відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічних засобів та у спеціалізованому медичному закладі.
За таких обставин особа, що притягується до адміністративної відповідальності порушила п.2.5 «Правил дорожнього руху» України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно п.2.5 «Правил дорожнього руху» України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Особа, що притягується до адміністративної відповідальності повідомила суду, що з протоколом не згодна транспортним засобом у стані сп`яніння не керував, наполягав на проходженні тесту у медичному закладі, однак йому було відмовлено.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність достатніх і належних доказів, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з огляду на таке.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ст.280 КУпАП передбачено обов`язок суду з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна конкретна особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, зокрема, настає за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.
Отже, обов`язковими умовами притягнення особи до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду є встановлення факту керування нею транспортним засобом, наявності законних підстав для проведення такого огляду та факту відмови від його проходження в установленому законом порядку.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 заперечував факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а також зазначив, що не відмовлявся від проходження огляду, натомість наполягав на його проведенні в закладі охорони здоров`я, однак працівниками поліції йому було в цьому відмовлено.
Досліджуючи наявний у матеріалах справи відеозапис, суд встановив, що він не містить аудіосупроводу, у зв`язку із чим неможливо об`єктивно встановити зміст спілкування між працівниками поліції та ОСОБА_1 , зокрема факт висунення вимоги про проходження огляду, роз`яснення порядку його проведення, надання особою відповідної відповіді та висловлення нею відмови від проходження огляду.
За відсутності аудіосупроводу відеозапис не дає можливості перевірити доводи ОСОБА_1 про його наполягання на проходженні огляду в медичному закладі та відмову працівників поліції забезпечити такий огляд.
Крім того, наявні матеріали справи не містять належних та достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували безпосередній факт керування ОСОБА_1 електричним скутером за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Саме по собі перебування особи біля транспортного засобу, за відсутності інших належних доказів, не є безумовним підтвердженням факту керування ним.
При цьому відомості, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, підлягають перевірці та оцінці в сукупності з іншими доказами і самі по собі не можуть усувати обґрунтовані сумніви щодо фактичних обставин правопорушення.
Таким чином, судом не встановлено належними та допустимими доказами ані факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, зазначених у протоколі, ані факту його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на наведене, суд вважає, що наявні у справі докази не утворюють достатньої та переконливої сукупності для висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а встановлені під час судового розгляду сумніви не можуть бути усунуті шляхом припущень.
За таких обставин суд дійшов висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у діях ОСОБА_1 не доведений, у зв`язку із чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.130, 247, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягання до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП – закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з ухвалення постанови.
Суддя Київського районного
суду м. Одеси Іванчук В. М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua