Вирок від 08 жовтня 2026 р. у справі №501/3650/26 — Чорноморський міський суд Одеської області

09 жовтня 2026 року Єдиний унікальний № 501/3650/26 Провадження № 1-кп/501/238/26

ВИРОК

Іменем України

09 жовтня 2026 року м. Чорноморськ

Чорноморський міський суд Одеської області

у складі: головуючого – ОСОБА_1 , секретар судових засідань ОСОБА_2

номер справи 501/3650/26 провадження 1-кп/501/238/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026160000273 від 04 квітня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чорноморську Одеської області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, розлученого, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України, -

участь у справі приймали: прокурор - ОСОБА_5

захисник - ОСОБА_6

обвинувачений - ОСОБА_3 ВКЗ

ВСТАНОВИВ:

Сторони, кожен окремо, не заперечували щодо розгляду справи під час воєнного стану.

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 04 квітня 2026 року о 19 годині 52 хвилини, перебували біля під`їду № 3 багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , де між ними стався словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, який переріс у бійку.

Після бійки, яка тривала приблизно 1 хвилину, ОСОБА_8 зайшов у вищевказаний під`їзд, а ОСОБА_3 залишився біля вказаного будинку. Через декілька хвилин, о 19 годині 56 хвилин, ОСОБА_8 вийшов з під`їзду та направився до ОСОБА_3 тримаючи в правій руці дубинку, загальною довжиною 560 мм, яка являє собою стрижень, виготовлений із деревини, в поперечному розрізі круглої форми, діаметром 20,4 мм, обмотана липкою полімерною стрічкою синього кольору по всій довжині, чорною липкою полімерною стрічкою в зоні руків`я, матерчатим канатом по всій довжині, та яка до категорії холодної зброї не відноситься, після чого ОСОБА_3 накинувся на ОСОБА_8 , таким чином вибивши вказану дубинку із рук ОСОБА_8 та обидва повалились на асфальтне покриття в сторону під`їзду, після чого між ними почалась боротьба, яка тривала приблизно 1 хвилину, в результаті якої ОСОБА_3 , зумівши отримати перевагу в боротьбі, знаходячись в положенні зверху та прижимаючи ОСОБА_8 в положенні лежачі на правому боці до асфальтного покриття, маючи на меті спричинення тяжких тілесних ушкоджень, за допомогою предмету із колото-ріжучими властивостями, який тримав у правій руці, достовірно розуміючи, що ОСОБА_8 не вчиняє активних актів агресії в його сторону та фізично позбавлений такої можливості, наніс не менше шести ударів в область тулуба ОСОБА_8 .

В результаті умисних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_8 заподіяні п`ять колото-різаних ран грудної клітки зліва, одна з яких поникає в ліву плевральну порожнину, колото-різана рана лівого плеча, садна голови та тулуба, у вигляді:непроникаючої колото-різаної рани в ділянці 5-го міжребер`я по заднє-пахвовій лінії, раньовий канал, якої йде спереду назад, дещо досередини та донизу, сліпо закінчується в підшкірно-жировій клітковині;непроникаючої колото-різаної рани в ділянці 6-го міжребер`я по заднє-пахвовій лінії, раньовий канал, якої йде спереду назад, сліпо закінчується в підшкірно-жировій клітковині;непроникаючої колото-різаної рани в ділянці 6-го міжребер`я по лопатковій лінії, раньовий канал, якої в наданій медичній документації не зазначено;проникаючої колото-різаної рани в ділянці 6-7-го міжребер`я по лопатковій лінії нижче на 0,5 см та лівіше на 2.0 см попередньої рани у 6-му міжребер`ї по лопатковій лінії, раньовий канал йде зверху вниз, проникає у плевральну порожнину, яка ускладнилась лівостороннім гемопневмотораксом (наявність крові та повітря в лівій плевральній порожнині);непроникаючої колото-різаної рани в ділянці 9-го міжребер`я по лопатковій лінії, раньовий канал йде зверху вниз, закінчується сліпо в підшкірно-жировій клітковині;колото-різаної рани лівого плеча у верхній третині, раньовий канал в наданій медичній документації не зазначено;трьох саден в тім`яній ділянці по центру, синця на переднє-бічній поверхні грудної клітки зліва, синця в лівій здухвинній ділянці.

Колото-різані рани грудної клітки зліва, колото-різана рана лівого плеча утворились від дії предмета (предметів), який має колюче-ріжучі властивості, індивідуальні особливості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, яким міг бути клинок ножа при його зануреннях в тіло.

Садна в тім`яній ділянці по центру, синець на переднє-бічній поверхні грудної клітки зліва, синець в лівій здухвинній ділянці виникли від дії тупого(-их) твердого(-их) предмета (предметів), індивідуальні особливості якого(-их) в ушкодженнях не відобразились.

Проникаюча колото-різана рана грудної клітки зліва в ділянці 6-7-го міжребер`я по лопатковій лінії, згідно з п. 2.1.3 «й» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.199 р., відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Колото-різані рани грудної клітки зліва, котрі не проникають в плевральну порожнину, закінчуються сліпо в підшкірно-жировій клітковині, колото-різана рана лівого плеча, як окремо так і разом, не були небезпечними для життя, викликають розлад здоров`я строком понад 6 днів, але не більше трьох тижнів (21 день), і за цим критерієм, згідно п.п. 2.3.3 і 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.), відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Садна в тім`яній ділянці по центру, синець на переднє-бічній поверхні грудної клітки зліва, синець в лівій здухвинній ділянці, як окремо так і разом, не були небезпечними для життя, мають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів і за цим критерієм, згідно п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р., відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.

Після вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_3 залишив місце вчинення кримінального правопорушення і зник у невідомому напрямку, а ОСОБА_8 , скориставшись автомобілем марки «Toyota Corola» державний номер НОМЕР_2 чорного кольору, який перебуває у користуванні потерпілого, самостійно дістався до КНП «Чорноморська лікарня» ЧМР, де його госпіталізовано до реанімаційного відділення та надана медична допомога.

Дії ОСОБА_3 , кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України, а саме: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

27 липня 2026 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 за звинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України – надісланий до суду для розгляду за суттю.

Позиція учасників судового процесу.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , беззастережно визнав себе винним у вчиненні злочину за вищезазначеними обставинами, щиро покаявся, не заперечував проти зібраних по справі доказів, просив їх не досліджувати та розглядати справу, згідно положень ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, прохав врахувати наявність малолітнього сина, щире каяття та його бажання відшкодувати завдану шкоду.

Захисник обвинувачуваного адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечувала проти розгляду справи за правилами ч. 3 ст. 345 Кримінального процесуального кодексу України, при визначені покарання прохала врахувати той факт, що ОСОБА_3 мобілізований до лав ЗСУ, щиро покаявся у вчиненні кримінального правопорушення, повністю відшкодував матеріальну та моральну шкоду потерпілому ОСОБА_8 прохала призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі, застосуванням положень ст. 75 Кримінального кодексу України випробувальним терміном на 1 рік 6 місяців.

Потерпілий ОСОБА_8 в судове засідання не з`явився, в підготовчому судовому засіданні заявивши про відсутність матеріальних та моральних претензій до обвинувачуваного, щодо виду та строку покарання покладався на розсуд суду. В судове засідання не з`явився про розгляд справи повідомлений належним чином.

Прокурор враховуючи ставлення обвинуваченого до скоєного, щире каяття беззастережного визнання своєї провину, урахувавши позицію потерпіло вважає можливим продовжити розгляд справи відповідно до положень ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 325 Кримінального процесуального кодексу України, за погодженням із сторонами кримінального провадження, судовий розгляд проведено за відсутності потерпілого.

При визначені покарання прокурор вважав можливим враховуючи особу обвинувачуваного, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, його ставлення до скоєного, щире каяття, відсутність обтяжуючих обставин призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, з застосуванням положень ст. 75 Кримінального кодексу України випробувальним терміном на 3 роки. Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 у виді домашнього арешту, скасувати, врахувавши такий строк відповідно до положень ч. 7 ст. 72 Кримінального кодексу України у строк відбування покарання, заходи забезпечення кримінального провадження, скасувати. Долю речових доказів та судових витрат вирішити відповідно до положень ст. 100, 124 Кримінального процесуального кодексу України.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 , в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим п. 150 рішення Європейського суду з прав людини в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та п. 57 рішення Європейського суду з прав людини в справі «Яременко проти України.

За правилами ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд, переконавшись в тім, що обвинувачений розуміє фактичні обставини справи, в його добровільній та істинній позиції, а також те, що в подальшому він не в змозі буде оспорювати фактичні обставини справи в апеляційній інстанції, зібрані по справі докази не досліджував.

Оцінивши показання обвинуваченого, які він надав вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленим із правилами ст. ст. 349, 394 Кримінального процесуального кодексу України, і які узгоджуються між собою та не суперечать обвинувальному акту, Суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України – умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння

Мотивувальна частина та правові норми застосовані судом.

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з вимогами ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Обов`язок доказування зазначених обставин під час судового розгляду покладається на прокурора.

При ухваленні вироку відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суд вважає за необхідне застосувати Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення Європейського суду з прав людини вказує від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» п. 43). Також, має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення Європейського суду з прав людини від 11 липня 2013 року у справі «Веренцов проти України» - п.86).

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» зі змінами від 12 червня 2009 року, визначаючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, суди повинні виходити з класифікації злочинів згідно ст. 12 Кримінального кодексу України, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Мотиви призначення покарання, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

Відповідно до положень ст. 12 Кримінального кодексу України ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України відноситься до тяжких злочинів та призначає покарання достатнє для виправлення та попередження нових злочинів.

Також, Суд враховує особисті дані обвинуваченого: ОСОБА_3 , який раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні неповнолітню доньку, є військовослужбовцем мобілізованим під час воєнного стану.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 в порядку ч. 1 п. 1 ст. 66 Кримінального кодексу України є щире каяття, відшкодування завданої шкоди потерпілому.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 в порядку передбаченому ст. 67 Кримінального кодексу України, судом не встановлено.

При призначені покарання Суд ураховує позицію потерпілого ОСОБА_8 , який матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого не висував.

Питання призначення покарання визначають форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер злочину, обставини справи, особу винного, а також обставини, що пом`якшують або обтяжують покарання, тощо.

Висновки суду.

Враховуючи, що особі, яка вчинила злочин має бути призначено покарання необхідне для попередження нових злочинів, також враховуючи особу обвинуваченого, позиці. потерпілого Суд, приходить до висновку, що обвинуваченому має бути призначено покарання у виді позбавлення волі, проте вважає можливим від призначеного покарання ОСОБА_3 звільнити з випробуванням, оскільки його виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, однак в умовах здійснення обов`язкового контролю за подальшою його поведінкою, та з покладанням на нього обов`язків передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 Кримінального кодексу України.

Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Інші питання які вирішувались Судом при прийнятті рішення.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_3 визначена ухвалою слідчого судді від 11 травня 2026 року у вигляді домашнього арешту - скасувати. Зарахувати ОСОБА_3 перебування під цілодобовим арештом у строк покарання визначений ч. 7 ст. 72 Кримінального кодексу України з 11 травня 2026 року по 14 серпня 2026 року.

Судові витрати у кримінальному проваджені за проведення судових експертиз підлягають стягненню з ОСОБА_3 в дохід держави.

Позовні вимоги по справі не заявлялись.

По справі маються речові докази, долю яких Суд, вирішує відповідно до положень ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-374 Кримінального процесуального кодексу України, Суд –

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України, та призначити покарання у виді 5 років (п`яти ) позбавлення волі.

Відповідно до ч. 7 ст. 72 Кримінального кодексу України зарахувати ОСОБА_3 , у строк покарання у виді позбавлення волі, перебування під цілодобовим арештом з 11 травня 2026 року до 14 серпня 2026 року, виходячи з співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають, одному дню позбавлення.

На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, строком на 2 (два) роки.

Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

? періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

? повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи .

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 у виді домашнього арешту в період часу з 22:00 години до 06 :00 ранку наступного дня - скасувати.

Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арештів на майно накладених ухвалами слідчого судді Чорноморського міського суду Одеської області від 08 квітня 2026 року - скасувати.

Речові докази:

? паспорт громадянина України на ім’я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запаковано до паперового конверта №1 – вважати поверненими власнику;

? мобільний телефон «Samsung J 6», чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_3 ; IMEI2: НОМЕР_4 ; з сім-картою: НОМЕР_5 , запакований до сейф-пакету№NPU 5145981 – вважати поверненими власнику;

? мобільний телефон марки «Sigma» з сім-картою мобільного оператору Lifecell, запакований до паперового конверта №2 - повернути власнику;

? ?зіп-пакет з сім-картами операторів мобільного зв?язку Lifecell та Kyivstar, запакований до паперового конверту №2 - повернути власнику;

? ?2 зіп-пакети з нашаруванням речовини білого кольору, запаковано до паперового конверта № 3 - залишити на зберіганні у ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області до вирішення долі вказаного речового доказу у виділеному кримінальному провадженні;

? ?зіп-пакет з двома каміннями помаранчевого кольору невідомого походження, запаковано до паперового конверта № 3 - залишити на зберіганні у ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області до вирішення долі вказаного речового доказу у виділеному кримінальному провадженні;

? блокнот синього кольору та блокнот червоно-чорного кольору з чорновими записами, запаковано до паперового конверта №4 - повернути власнику;

? ганчірка з слідами речовини червоного кольору, запаковано до паперового конверта №5 - знищити;

? кросівки білого кольору, марки «Puma» з наявними плямами червоного кольору, запаковано до паперового конверта №6 - повернути власнику;

? дві чорні кепки марки «Nike», запаковані до паперового конверта №7 - повернути власнику;

? 15 ножів, що були запаковані та опечатані у дві картонні коробки - залишити на зберіганні у ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області до вирішення долі вказаного речового доказу у виділеному кримінальному провадженні;

? дерев`яну дубинку, яка обмотана у мотузку - знищити;

? кросівки тряпчані чорного кольору (на лівому кросівку наявна видима речовина бурого кольору), які було запаковано до картонної коробки - знищити;

? куртка чоловіча чорного кольору з плямами забруднення та РБК. Також на лівому рукаві в області під пахвою наявний розрив приблизно 20 см вздовж рукава та лівої частини грудної клітки зі сторони спини, яку було запаковано до картонної коробки - знищити;

? штани чоловічі спортивні чорного кольору, із слідами забруднення та РБК на правому боці біля кишені, які було запаковано до паперового конверту НПУ- знищити;

? кофта з капюшоном сірого кольору на змійці спереду, із слідами РБК на лівій верхній частині в районі між рукавом та капюшоном, яку було запаковано до паперового конверту НПУ - знищити;

? труси чоловічі із слідами РБК, які було запаковано до паперового конверту НПУ - знищити;

? футболка червоного кольору із слідами РБК та пошкодженнями у вигляді розрізів з лівого боку, яку було запаковано до паперового конверту НПУ - знищити;

? фрагмент тканини світлого кольору з візерунком у вигляді крапочок та квіток зеленого кольору зі слідами РБК, який було запаковано до паперового конверту НПУ- знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чорноморську Одеської області, РНОКПП НОМЕР_6 військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , витрати пов`язані з залученням експертів у сумі 40855.13 грн. в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором, виключно з підстав, передбачених ст. 394 Кримінально-процесуального кодексу України до Одеського апеляційного суду через Чорноморський міський суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Суд також роз`яснює право обвинуваченому подати зауваження щодо технічного запису судового засідання.

Головуючий