Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №686/833/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/833/26

Провадження № 22-ц/820/1713/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Плінська І.П.,

з участю позивача та представника апелянта,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чорноострівської селищної ради про стягнення коштів, інфляційних втрат та 3% річних, за апеляційною скаргою Чорноострівської селищної ради на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Порозової І.Ю. від 29 квітня 2026 року.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд, -

в с т а н о в и в :

У січні 2026 року ОСОБА_1 , звертаючись в суд з цим позовом до відповідача, вказував, що 14.10.2025 року він став переможцем на земельних торгах, проведених Чорноострівською селищною радою з продажу права оренди земельної ділянки водного фонду для рибогосподарських потреб. На виконання умов договору позивачем сплачено 30700 грн. за підготовку лота та 101000 грн. річної орендної плати.

21.10.2025 року між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду з розташованим на ній водним об`єктом. Після цього позивач виявив, що рівень води в орендованому об`єкті становить близько 20 % від визначеного у паспорті водного об`єкта, тож його використання за цільовим призначенням є неможливим, хоча на аукціоні були опубліковані фото та паспорт водного об`єкта, що створювали уявлення про повноцінну водойму, придатну до рибогосподарського використання.

31.10.2025 року уповноваженою комісією Чорноострівської селищної ради проведено обстеження водного об`єкта, за результатами якого складено акт про відсутність належного водонаповнення водойми, що унеможливлює її використання за цільовим призначенням.

25.11.2025 року за заявою позивача селищною радою прийнято рішення про розірвання договору оренди земельної ділянки водного фонду.

04.12.2025 року позивач направив претензію про повернення сплачених коштів, проте йому було відмовлено.

У зв`язку з розірванням договору оренди та наданням відповідачем недостовірної інформації щодо недостовірних характеристик об`єкта оренди відповідач має повернути позивачу сплачені ним кошти, що утримуються відповідачем без належної правової підстави, а також сплатити інфляційні втрати та 3 % річних.

Тому просив стягнути з відповідача 131700 грн. сплачених ним коштів та сплатити інфляційні втрати і 3 % річних згідно ч.2 ст. 625 ЦК України.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 квітня 2026 року з урахуванням ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 травня 2026 року про виправлення арифметичної помилки позов задоволено. Стягнуто з Чорноострівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області на користь ОСОБА_1 131700 грн. майнової шкоди, 4797,69 грн. інфляційних втрат, 1688,64 грн. – 3% річних та судовий збір у розмірі 1331,20 грн., всього 139517,53 грн.

Стягнуто з Чорноострівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області на користь держави 51,10 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі Чорноострівська селищна рада просить скасувати рішення суду як незаконне, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та відмовити у задоволенні позову. Вважає, що суд помилково та безпідставно застосував принцип «суд знає закони» для зміни обраного позивачем способу захисту та перекваліфікації спірних правовідносин, чим порушив принципи змагальності сторін і рівності учасників процесу. Річна орендна плата та витрати на підготовку лота були сплачені позивачем правомірно на виконання умов договору оренди та вимог Земельного кодексу України за наявності відповідної правової підстави. Тому ці кошти не можуть вважатися безпідставно набутим майном у розумінні статті 1212 ЦК України. Крім того, Чорноострівська селищна рада є бюджетною установою та відповідно до Бюджетного кодексу України здійснює видатки виключно за наявності відповідних бюджетних призначень, при цьому чинним законодавством чи умовами договору не передбачено повернення коштів, сплачених наперед у разі розірвання договору за згодою сторін. Висновки суду про неналежний стан водного об`єкта на час проведення аукціону повністю спростовуються наявними у справі матеріалами, зокрема, фото з електронного торгового майданчика та поясненнями сторін.

В засіданні апеляційного суду представник апелянта підтримав апеляційну скаргу з викладений в ній мотивів.

Позивач просив відхилити апеляційну скаргу як безпідставну.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини, які мають значення для справи, допустив порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, у зв`язку з чим оскаржуване рішення слід змінити.

Так, судом встановлено, що 14.10.2025 року відбулися організовані Чорноострівською селищною радою земельні торги, оформлені протоколом про результати земельних торгів № LRE001-UA20250910-75608. Предмет торгів -право оренди земельної ділянки водного фонду площею 3,6800 га для рибогосподарських потреб, кадастровий номер 6825085200:02:004:0001, за межами села Осташки Осташковецького старостинського округу Чорноострівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області. Сума плати за придбаний лот, яка підлягає сплаті переможцем земельних торгів організатору (за вирахуванням залишку гарантійного внеску, що зараховується в рахунок оплати ціни продажу лота): 101000 грн. Переможцем торгів визнано ОСОБА_1

21.10.2025 року позивач уклав з Чорноострівською селищною радою договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 6825085200:02:004:0001, тоді ж сторони підписали акт приймання-передачі земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом за цим договором.

22.10.2025 року позивач сплатив орендну плату на рахунок Чорноострівської селищної ради в сумі 1010000 грн., а також витрати Чорноострівської селищної ради на організацію торгів в сумі 30700 грн.

Згідно з актом розгляду земельного спору від 31.10.2025 року комісія, створена відповідно до рішення виконавчого комітету Чорноострівської селищної ради №13 від 28.08.2025 року, встановила, що рівень води в ставку, орендованому ОСОБА_1 , значно знижений шляхом штучного спуску невідомими особами до рівня 20% від нормального, що перешкоджає використанню ставка згідно договору оренди. Комісією вирішено винести питання про розірвання договору оренди на розгляд Чорноострівської селищної ради.

Рішенням Чорноострівської селищної ради від 25.11.2025 року розірвано за згодою сторін договір оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом площею 3,6800 га, кадастровий номер 6825085200:02:004:0001, укладений 21.10.2025 року між Чорноострівською селищною радою та ОСОБА_1 .

04.12.2025 року ОСОБА_1 направив відповідачу претензію щодо повернення сплачених ним 131700 грн. у зв`язку з тим, що договір розірвано.

У відповідь 15.12.2025 року позивачу відмовлено у поверненні коштів, оскільки договором оренди таке не передбачено у зв`язку з його розірванням, кошти зараховано до бюджету, відповідно їх повернення повинно бути нормативно обґрунтованим.

Відповідно до довідки фінансового відділу Чорноострівської селищної ради від 28.04.2026 року кошти від ОСОБА_1 в сумі 30700 грн. надійшли до бюджету Чорноострівської селищної ради 22.10.2025 року (призначення платежу-сплата витрат здійснених на підготовку лота № LRE001-UA20250910-75608).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що внаслідок розірвання договору оренди з підстав істотного порушення стороною договору, коли позивач був позбавлений можливості використовувати об`єкт оренди за призначенням, позивачу заподіяні збитки в розмірі сплаченої ним орендної плати 101000 грн. та 30700 грн. витрат на організацію торгів, які згідно ст. 22 ЦК України підлягають стягненню з відповідача. Зобов`яння щодо повернення коштів позивачу виникло у відповідача у зв`язку розірванням договору оренди, тобто з 25.11.2025 року, тому підлягають стягненню 4797,69 грн. інфляційних втрат, 1688,64 грн. 3% річних.

Проте повністю з цими висновками суду не можна погодитися, зважаючи на таке.

Згідно з ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди), так само особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (ст.759, 760 ЦК України).

Згідно з ч.ч.1-2 ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі.

Відповідно до ч.1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору ( ч.2 статті 651 ЦК України).

За змістом ч.ч.1-2 статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Згідно з ч.5 ст. 653 ЦК України якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Суд першої інстанції правильно констатував, що 21.10.2025 року між позивачем та відповідачем дистанційно укладено договір оренди водного об`єкта та акт приймання-передачі земельної ділянки з водним об`єктом за цим договором, а вже 31.10.2025 року актом зафіксовано зниження рівня води в ставку, що й стало підставою для розірвання договору оренди, оскільки водний об`єкт був непридатним для використання за призначенням.

В матеріалах справи дійсно немає даних про неналежний стан водного об`єкта на час проведення аукціону.

В суді апеляційної інстанції представник апелянта, позивач підтвердили, що вже після проведення аукціону воду в ставку було спущено.

Позивач ствердив, що згідно повідомлення заступника сільського голови попередній орендар цього водного об`єкта (ставка), відразу після проведення цих торгів, в яких він не переміг, спустив воду з ставка і виловив вирощену ним рибу.

Тож на час приймання-передачі земельної ділянки з водним об`єктом за цим договором та складання відповідного акта 21.10.2025 року водний об`єкт не відповідав заявленій інформації щодо істотних характеристик об`єкта оренди, що перешкоджало використанню ставка згідно договору оренди за його цільовим призначенням.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК україни, що встановлює принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просив відшкодувати заподіяні збитки у зв`язку з розірванням договору оренди та наданням йому недостовірної інформації щодо істотних характеристик об`єкта оренди.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

При цьому посилання позивача на певні норми права не має істотного значення для суду – суд самостійно визначається з нормами права, що врегульовують спір з врахуванням підстав та предмету позову.

Суд першої інстанції відповідно ст. 264 ЦПК України правильно визначився з характером спірних правовідносин, які виникли між сторонами з врахуванням викладених у позовній заяві підстав (обставин, на які посилався позивач в обґрунтування заявлених вимог) та предмету позову, та правильно застосував норми матеріального права - статті 22, 653 ЦК України, що врегульовують спірні правовідносини.

Договір розірваний сторонами у зв`язку з істотним порушенням договору відповідачем, тому позивач вимагав відшкодування збитків, завданих розірванням договору, що передбачено нормою ч. 5 ст. 653 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.3 ст. 22 ЦК).

Відповідно до ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Суд першої інстанції правильно встановив, що внаслідок розірвання договору оренди з підстав, визначених ч.2 статті 651 ЦК України, позивачу заподіяна шкода в розмірі сплаченої ним орендної плати 101000 грн. та 30700 грн. витрат на організацію торгів, які є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України та підлягають відшкодуванню.

Разом з тим, при вирішенні вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних суд припустився помилки.

Так, згідно з ч.2 ст.625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора повинен сплатити борг з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд не застосував норму ст. 1192 ЦК України, відповідно до якої розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.

Отже, саме за результатами вирішення цього спору суд встановлює розмір збитку, що складатиме грошове зобов`язання відповідача.

Зобов`язання щодо відшкодування збитків у цій справі виникає на підставі рішення суду, що набрало законної сили. Тож висновок про наявність підстав для стягнення 3% річних та інфляційних втрат є помилковим і суперечить наведеним нормам права.

З врахуванням наведеного рішення суду слід змінити, стягнути з місцевого бюджету Чорноострівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області на користь ОСОБА_1 131700 грн. майнової шкоди, в решті позову слід відмовити.

У зв`язку з задоволенням позову на 95,31% та апеляційної скарги на 4,69 % відповідно до ч.ч.1, 13 ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача 1255,23 грн. понесених судових витрат, з позивача на користь відповідача 97,21 грн. понесених судових витрат.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Чорноострівської селищної ради задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 квітня 2026 року змінити.

Стягнути з місцевого бюджету Чорноострівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області (місцезнаходження: вул. Незалежності, 13, селище Чорний Острів Хмельницького району, ЄДРПОУ 04403901) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 131700 грн. майнової шкоди та 1255,23 грн. понесених судових витрат.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Чорноострівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області (місцезнаходження: вул. Незалежності, 13, селище Чорний Острів Хмельницького району, ЄДРПОУ 04403901) 97,21 грн. понесених судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 09 жовтня 2026 року.

Судді Л.М. Грох

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк