Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №583/2317/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №583/2317/26

Номер провадження 22-ц/816/2707/26

Категорія - 23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Сізова Д.В. (суддя-доповідач),

суддів: Сидоренко А.П., Щербаченко М.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 червня 2026 року, ухвалене у м. Охтирка у складі судді Сидоренка Р.В., повне рішення складено 26 червня 2026 року,

у цивільній справі за позовом Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області до ОСОБА_1

про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

08 травня 2026 року Охтирська міська рада Сумської області звернулася до суду із вказаним позовом, який обґрунтувала такими обставинами.

24 грудня 2014 року відповідач ОСОБА_1 набув у власність нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 , загальною площею 48 кв. м. Зазначене нерухоме майно розташоване на земельній ділянці комунальної власності площею 0,6459 га, кадастровий номер 5910200000:11:013:0005.

Відповідач фактично користується цією земельною ділянкою, однак правовстановлюючих документів, що посвідчують право користування нею, не має, зокрема договір оренди земельної ділянки з Охтирською міською радою не укладався. Унаслідок цього територіальна громада не отримувала орендної плати за користування земельною ділянкою.

Посилаючись на статтю 156 ЗК України та Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, позивач вказує, що використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів та без внесення плати за її використання є підставою для відшкодування завданих територіальній громаді збитків.

На засіданні комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам 06 листопада 2025 року встановлено факт використання відповідачем вказаної земельної ділянки без належного оформлення правовстановлюючих документів на землю та визначено розмір збитків за період, який включає 9 місяців 2018 року, 2019-2024 роки та 6 місяців 2025 року.

Розрахунок збитків проведено Управлінням фінансів та економіки Охтирської міської ради на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з урахуванням того, що відповідачу на праві власності належить нежитлове приміщення площею 48 кв. м, що складає 10/1000 частки від загальної площі будівлі 49 77,2 кв. м за вказаною адресою.

За результатами розрахунку розмір збитків за відповідний період визначено у сумі 88 606,08 грн. Розрахунок проведено виходячи з 1/100 нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 122 215,25 грн (12 221 524,93 грн х 1/100), та ставки орендної плати 10 %. Відповідно, розмір плати за користування земельною ділянкою становить 12 221,53 грн на рік (122 215,25 грн х 10 %) та 1 018,46 грн на місяць (12 221,53 грн : 12 міс.).

У зв`язку з викладеним Охтирська міська рада просила стягнути з ОСОБА_1 безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910200000:11:013:0005, загальною площею 0,6459 га, без договору оренди за період, який включає 9 місяців 2018 року, 2019-2024 роки та 6 місяців 2025 року в загальному розмірі 88 606,08 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 червня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910200000:11:013:0005, загальною площею 0,6459 га, без договору оренди за період, який включає 9 місяців 2018 року, 2019-2024 роки та 6 місяців 2025 року, в загальному розмірі 44 303,07 грн, а також 1 514 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, на якій розташований належний йому об`єкт нерухомості, без достатньої правової підстави зберіг кошти, які мав сплатити власнику землі за її користування, а тому відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України зобов`язаний їх повернути позивачу. Визначаючи розмір безпідставно збережених коштів, суд не погодився з розрахунком позивача в частині застосування ставки 10 %.

Суд встановив, що земельна ділянка має цільове призначення – землі житлової та громадської забудови, вид використання – для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для яких рішенням Охтирської міської ради передбачена ставка орендної плати 5 % нормативної грошової оцінки. Суд не застосував передбачений пунктом 4.3 Положення про порядок оформлення права оренди земельних ділянок, затвердженого рішенням Охтирської міської ради від 20 червня 2020 року №2006-МР, підвищений коефіцієнт, оскільки вважав, що предметом позову є не стягнення збитків, штрафних санкцій чи договірної орендної плати, а саме повернення коштів, які відповідач безпідставно зберіг у себе внаслідок фактичного користування землею. Тому сума до стягнення повинна відповідати тій платі, яку відповідач мав би сплачувати за користування земельною ділянкою за звичайних умов, а не містити додаткового підвищення.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

Не погодившись із вказаним рішенням суду, Охтирська міська рада Охтирського району Сумської області оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на неповне встановлення судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Не погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтоване застосування при розрахунку безпідставно збережених коштів ставки орендної плати 10 % замість 5 %. Вказує, що відповідно до пункту 14.1.147 статті 14 ПК України плата за землю справляється, зокрема, у формі орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Порядок визначення плати за користування земельними ділянками комунальної власності врегульований також рішенням Охтирської міської ради від 25 червня 2020 року № 2006-МР «Про затвердження Положення про порядок оформлення права оренди земельних ділянок». Згідно з пунктом 4.3 зазначеного Положення, обчислення розміру орендної плати за користування сформованими земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства без документів, що посвідчують право оренди, здійснюється із застосуванням ставки орендної плати відповідно до категорії земель з підвищуючим коефіцієнтом К2, але не більше 12 % від нормативної грошової оцінки земель.

Отже, зазначеною нормою безпосередньо врегульовано порядок визначення плати саме за бездоговірне користування земельною ділянкою. Рішення Охтирської міської ради № 2006-МР на момент здійснення розрахунку було чинним, не скасованим та не визнаним незаконним, а тому підлягало застосуванню. Застосування позивачем ставки 10 % із підвищуючим коефіцієнтом є обґрунтованим та відповідає встановленому міською радою порядку.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 24 грудня 2014 року є власником нежитлових приміщень № 1, 2, загальною площею 48,0 кв. м, по АДРЕСА_1 (а.с. 6-7).

За даними витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16 жовтня 2025 року та кадастрового плану земельної ділянки, земельна ділянка площею 0,6459 га, кадастровий номер 5910200000:11:013:0005, що розташована по АДРЕСА_1 , належить до категорії земель - землі житлової та громадської забудови, вид цільового призначення земельної ділянки - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, знаходиться у комунальній власності Охтирської міської ради, дата державної реєстрації - 27 квітня 2006 року (а.с. 8-13).

Рішенням виконавчого комітету Охтирської міської ради від 17 лютого 2016 року № 30 затверджено Порядок з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Охтирської міської ради (а.с. 14, 15-23).

Відповідно до пункту 4.3 розділу 4 Положення про порядок оформлення права оренди земельних ділянок, затвердженого рішенням Охтирської міської ради від 25 червня 2020 року № 2006-МР, обчислення розміру орендної плати за користування сформованими земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства без документів, що посвідчують право оренди, здійснюється із застосуванням ставки орендної плати відповідно до категорії земель з підвищувальним коефіцієнтом 2, але не більше 12 % від нормативної грошової оцінки земель (а.с. 25-32).

Згідно із додатком № 2 до рішення Охтирської міської ради від 25 червня 2020 року № 2006-МР ставка орендної плати за землі 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі становить 5 % (а.с. 30 зв.).

Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформованого 01 вересня 2025 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5910200000:11:013:0005 становить 12 221 524,93 грн (а.с. 34).

За даними довідки Охтирської міської ради від 25 вересня 2025 року № 02-05/182, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, нежитлові приміщення площею 48 кв. м, що належать ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 24 грудня 2014 року, становлять 10/1000 частки від загальної площі будівель 4977,2 кв. м, розташованих по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Із урахуванням зазначеної частки для розрахунку збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів, застосовано площу земельної ділянки, кадастровий номер 5910200000:11:013:0005, у розмірі 10/1000 від її загальної площі 0,6459 га (а.с. 35, 36-43).

Відповідно до акта з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 06 листопада 2025 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Охтирської міської ради від 02 грудня 2025 року № 248, розмір збитків, завданих ОСОБА_1 використанням без достатньої правової підстави земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 0,6459 га, кадастровий номер 5910200000:11:013:0005, за період, який включає 9 місяців 2018 року, 2019-2024 роки та 6 місяців 2025 року, становить 88 606,08 грн. Ставка застосованої орендної плати - 10 % (а.с. 44, 45).

05 грудня 2025 року ОСОБА_1 надіслано копію акта з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 06 листопада 2025 року № 02-09/190 з повідомленням, яке містить пропозицію у 30-денний строк з дня надходження цього повідомлення розглянути його разом з актом та про результати їх розгляду поінформувати Охтирську міську раду (а.с. 53).

29 січня 2026 року між ОСОБА_1 та Охтирською міською радою Охтирського району Сумської області укладено договір оренди земельної ділянки площею 4/1000 частки (для розміщення та обслуговування гаражу) від 0,6459 га, кадастровий номер 5910200000:11:013:0005, із визначенням розміру орендної плати в сумі 5 % від нормативної грошової оцінки землі, що станом на дату укладення договору становить 2 639,65 грн на рік (а.с. 79-81, 82).

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Положеннями статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до положень статті 80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив правову позицію про те, що у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 ЦК України (пункт 27 постанови Верховного Суду від 09 лютого 2022 року у справі № 910/8770/19, пункт 7.10 постанови Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20).

Частиною першою статті 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Отже, встановлені у справі обставини свідчать про фактичне користування відповідачем земельною ділянкою комунальної власності без належного оформлення права користування нею. Із урахуванням належної відповідачу частки у праві власності на розташовані на цій земельній ділянці об`єкти нерухомого майна, саме відповідна частка площі земельної ділянки враховується при визначенні розміру безпідставно збережених відповідачем коштів.

Зазначений розрахунок площі земельної ділянки та її відповідності частці належного відповідачу нерухомого майна сторонами не оскаржується.

За відсутності укладеного у встановленому законом порядку договору оренди земельної ділянки відповідач не здійснював плату за користування нею у вказаний позивачем період, унаслідок чого зберіг у себе кошти, які мав би сплатити за таке користування, без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки - територіальної громади в особі Охтирської міської ради. Отже, спірні правовідносини підлягають регулюванню положеннями статті 1212 ЦК України.

Сформована Охтирською міською радою Охтирського району Сумської області станом на 01 вересня 2025 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки також не оспорюється.

Таким чином, установивши факт користування відповідачем земельною ділянкою без належного оформлення права користування нею та невнесення плати за таке користування, а також визначивши розмір коштів, збережених відповідачем за рахунок позивача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для їх стягнення на користь Охтирської міської ради. Висновки суду першої інстанції відповідають установленим у справі обставинам та нормам матеріального права.

Щодо доводів апеляційної скарги про безпідставне застосування ставки орендної плати у розмірі 5 % замість 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки

Передбачений частиною першою статті 1212 ЦК України обов`язок за своєю правовою природою не є заходом відповідальності, оскільки його застосування спрямоване на повернення майна або коштів, набутих чи збережених особою за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, а не на покарання за допущене порушення чи спонукання до вчинення певних юридично значущих дій.

За таких обставин при визначенні розміру безпідставно збережених коштів суд має виходити з розміру плати, яку відповідач за звичайних умов мав би сплачувати власнику земельної ділянки за фактичне користування нею. При цьому покладення на особу додаткового фінансового тягаря, зумовленого невиконанням обов`язку щодо оформлення права користування земельною ділянкою, не відповідає правовій природі зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України.

Пунктом 4.3 Положення про порядок оформлення права оренди земельних ділянок, затвердженого рішенням Охтирської міської ради від 25 червня 2020 року № 2006-МР, передбачено, що обчислення розміру орендної плати за користування сформованими земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства без документів, що посвідчують право оренди, здійснюється із застосуванням ставки орендної плати, відповідної категорії земель, з підвищеним коефіцієнтом К2, але не більше 12 % від нормативної грошової оцінки земель.

При цьому додатком № 2 до вказаного Положення, для земель із видом цільового призначення 03.07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, встановлено базову ставку орендної плати у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Саме ця ставка відповідає розміру плати, яку відповідач мав би сплачувати за користування земельною ділянкою за звичайних умов оформлення відповідного договору оренди.

Отже застосування підвищеного коефіцієнта К2 у цьому випадку фактично призводить до збільшення суми коштів, що підлягає стягненню з відповідача, порівняно з розміром орендної плати, яку він мав би сплачувати за звичайних умов укладення договору оренди земельної ділянки. За таких обставин сума, розрахована із застосуванням 10 % від нормативної грошової оцінки, не є еквівалентом збереженої відповідачем плати за користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 4 ЦК України цивільні відносини регулюються актами цивільного законодавства, а згідно із частиною четвертою статті 11 цього Кодексу у випадках, установлених такими актами, цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів органів місцевого самоврядування.

Отже, орган місцевого самоврядування в межах наданих законом повноважень вправі приймати рішення, що регулюють відповідні відносини, зокрема визначати порядок розрахунку орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності. Водночас реалізація таких повноважень не може суперечити актам цивільного законодавства, зокрема змінювати правову природу зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність визначення розміру безпідставно збережених відповідачем коштів виходячи зі ставки орендної плати 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Саме така сума відповідає розміру плати, яку відповідач мав би сплачувати за користування земельною ділянкою за звичайних умов, та є еквівалентом безпідставно збережених ним коштів.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру безпідставно збережених коштів є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (частина 1 статті 374 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 375 ЦПК України).

За результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Висновки суду щодо судових витрат

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстави для відшкодування заявнику апеляційної скарги судових витрат зі сплати судового збору за її подання відсутні.

Керуючись статтями 367-369, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області залишити без задоволення.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повну постанову складено 12 жовтня 2026 року.

Головуючий Д.В. Сізов

Судді А.П. Сидоренко

М.В. Щербаченко