Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №501/5957/25 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 08 жовтня 2026 р.

Справа: №501/5957/25

Суддя: Кострицький В. В.

Номер провадження: 33/813/1372/26

Номер справи місцевого суду: 501/5957/25

Головуючий у першій інстанції Яковець Є. О.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Кострицький В.В., за участю: секретаря судового засідання Булацевської Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Шиєнкова Ярослава Євгеновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Чорноморського міського суду Одеської області від 25 березня 2026 року по адміністративному правопорушенню передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 ,-

У С Т А Н О В И В:

Короткий виклад обставин справи

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 526622 від 28 листопада 2025 року, вбачається, що 28 листопада 2025 року о 23:15 год водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом – автомобілем ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Перемоги, 2, в м. Чорноморську Одеського р-ну Одеської обл. з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота) та в порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, зокрема на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу – алкотестера Drager та в закладі охорони здоров`я, відмовився, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.

Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір у розмірі 665,60 грн..

Короткий виклад вимог та доводів апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаною постановою адвокат Шиєнков Я.Є. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Чорноморського міського суду Одеської області від 25 березня 2026 року скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП .

Разом з апеляційною скаргою подав клопотання про поновлення строку в мотивування якого зазначав, що 03.04.2026 року в передбачений строк останній звернувся з апеляційною скаргою на вказану постанову до Чорноморського міського суду Одеської області шляхом направлення на електронну пошту , що вбачається зі скріншоту (а.с.35), але судом першої інстанції дану апеляційну скаргу отримано не було , тому що вказана електронна адреса була зазначена невірно, хоча і належала Чорноморському міському суду Одеської області, електронна адреса spd1513@spd.ics.gov.ua належить ДП «Інформаційні судові системи» (ics.gov.ua), яка забезпечує роботу судової влади України.

В обґрунтування своїх вимог зазначають, що відеозаписи долучені до матеріалів справи є приривними та мають розрив в 1-2 хв між файлами, а тому вважали, що такі докази є не належними.

Явка в судове засідання

Сторона захисту була належним чином повідомлена про час, дату та місце судового засідання, приєдналася до судового розгляду в режимі відеоконференції та надала грунтовні пояснення.

Позиція апеляційного суду

Заслухавши пояснення адвоката Шиєнкова Я.Є. перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Щодо строку на апеляційне оскарження

Частиною 2 ст. 294 КУпАП встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на судовий захист є конституційним правом людини (ст. 55 Конституції України), яке не може бути обмежене, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст. 64). Однією з гарантій реалізації цього права є апеляційне та касаційне оскарження судових рішень як одна з основних засад судочинства в Україні, що може бути обмежене лише законом (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України).

Згідно зі ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.

Оскаржувана постанова Чорноморського міського суду Одеської області ухвалена 25.03.2026 року.

03.04.2026 року адвокат Шиєнков Я.Є. звернувся з апеляційною скаргою на електронну поштову адресу spd1513@spd.ics.gov.ua Чорноморського міського суду Одеської області, про що надав відповідні скрін-шоти зі своєї електронної поштової адреси (а.с.35).

Надалі, адвокат Шиєнков Я.Є. з`ясував, що дана електронна поштова адреса є технологічною та належить ДП «Інформаційні судові системи» (ics.gov.ua), яка забезпечує роботу судової влади України, а тому судом першої інстанції апеляційну скаргу не було отримано з підстав, які не залежали від волі сторони захисту.

Враховуючи, що у межах строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Шиєнко Я.Є. направив апеляційну скаргу на помилково зазначену електронну поштову адресою, то з метою надання належного доступу на правосуддя та перегляд справи судом вищої інстанції, що є складовою права на справедливий суд, апеляційний суд, вважає можливим поновити апелянту строк на апеляційне оскарження постанови від 25.03.2026 року стосовно ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає за необхідне поновити захиснику строк на апеляційне оскарження та забезпечити ОСОБА_1 право на доступ до правосуддя, що передбачено вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Щодо суті апеляційної скарги

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями), водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

З огляду на визначену ст. 266 КУпАП процедуру особи, які керують транспортними засобами, тощо і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Такий огляд, за змістом частини другої вказаної норми, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засобі відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Частиною третьої статті 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, тощо на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разу незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), згідно якої огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно п. 6 Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно п. 12 Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Згідно п. 9 Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Відповідно до п.п. 7-8, 15 Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважав доведеною його вину зібраними в справі доказами, а саме:

- протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначені обставини правопорушення, посвідчення водія не вилучено, ОСОБА_1 надав пояснення: «Ознайомлений»;

- рапорт поліцейського про виявлення правопорушення;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів щодо ОСОБА_1 , в якому зазначені ознаки сп`яніння та є запис про його відмову від огляду;

- направлення на огляд водія транспортного засобу на стан алкогольного сп`яніння щодо ОСОБА_1 , в якому зазначені ознаки сп`яніння та є запис про його відмову від огляду;

- відомості з бази даних Національної поліції України щодо наявності у ОСОБА_1 чинного посвідчення водія;

- відомості з бази даних Національної поліції України щодо ОСОБА_1 ;

- рапорт про надання дозволу на зняття та видачу відеозапису з портативного відеореєстратора;

- оптичний диск з 3 відеозаписами.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі.

Апеляційним судом перевіряючи мотиви з яких виходив суд першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив вірний висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з яким погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об`єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 526622 від 28 листопада 2025 року, вбачається, що 28 листопада 2025 року о 23:15 год водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом – автомобілем ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Перемоги, 2, в м. Чорноморську Одеського р-ну Одеської обл. з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота) та в порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, зокрема на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу – алкотестера Drager та в закладі охорони здоров`я, відмовився, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.;

- відеозаписом встановлено, що на першому відеозаписі зафіксовані , що відеозапис здійснюється з реєстратора у службовому автомобілі поліції з якого вбачається, рух у зустрічному напрямку автомобіля поліції рух автомобілю, який зупиняється на паркувальному місці, вимикає фари, з нього виходить водій, до нього підходять поліцейські, водій надає поліцейським документи для перевірки;- на решті відеозаписів зафіксовані наступні обставини: 23:24:58 – поліцейський виявляє у водія ознаки сп`яніння; 23:25:28 – поліцейський встановлює особу водія згідно посвідчення на право керування транспортними засобами; 23:25:36 – поліцейський повідомляє водію, що щодо нього буде складено протокол за керування транспортним засобом у нетверезому стані; 23:25:44 – поліцейський пропонує водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я або на місці зупинки за допомогою алкотестера Drager; 23:26:24 – поліцейський повторно запитує у водія чи буде він їхати на експертизу; 23:27:20 – поліцейський пропонує поїхати до лікарні, або пройти тестер, або на місці оформити протокол; 23:27:31 – водій відповідає, що обирає оформлення на місці; 23:28:00 – водій повідомляє, що не бажає їхати до лікарні; 23:28:02 – поліцейський уточнює у водія чи він дійсно відмовляється проходити тест та їхати до лікарні, на що водій каже, щоб оформлювали протокол; 23:28:25 – поліцейський складає протокол та інші матеріали; 23:44:24 – поліцейський ознайомлює водія зі змістом протоколу; 23:45:04 – водій повідомляє, що він стояв, не керував; 23:46:03 – водій заперечує наявність тремтіння рук; 23:47:00 – поліцейський ознайомлює водія з положеннями ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП; 23:50:00 – водій отримує копію протоколу. Переглянутим відеозаписом підтверджено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.

- рапортом поліцейського про виявлення правопорушення;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів щодо ОСОБА_1 , в якому зазначені ознаки сп`яніння та є запис про його відмову від огляду;

- направленням на огляд водія транспортного засобу на стан алкогольного сп`яніння щодо ОСОБА_1 , в якому зазначені ознаки сп`яніння та є запис про його відмову від огляду;

- відомостями з бази даних Національної поліції України щодо наявності у ОСОБА_1 чинного посвідчення водія;

- відомостями з бази даних Національної поліції України щодо ОСОБА_1 ;

- рапортом про надання дозволу на зняття та видачу відеозапису з портативного відеореєстратора;

Сукупність вищевказаних доказів підтверджують те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного чи іншого сп`яніння або перебував та на вимогу поліцейського фактично своїми діями та поведінкою відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги, що відеозаписи долучені до матеріалів справи є приривними та мають розрив в 1-2 хв між файлами, а тому вважали, що такі докази є не належними, апеляційний суд не погоджується вваждає такі доводи безпідставними з огляду на наступне.

З матеріалів відеозапису вбачається, що поліцейськими виявлено транспортий засіб, який рухався з несправим освітлювальним приладом, після зупинки такого транспортного засобу поліцейський виявив у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння. Надалі на пропозицію поліцейського ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу та у закладі охорони здоров`я, крім того ОСОБА_1 не заперечував наявності у нього ознак алкогольного сп`яніння, повідомив, що вживав алкогольні напої, відмовився від огляду на стан сп`яніння, був ознайомлений поліцейськими зі своїми правами та отримав копію протоколу, тобто з наявного відеозапису чітко вбачається, наявність всіх складових інкримінованого правопорушення ОСОБА_1 та процесуальних особливостей оформлення такого адміністративного правопорушення.

Крім того, апеляційний суд вважає, що жодних клопотань про проведення технічних експертиз приладів, якими здійснювалась фіксація правопорушення та складання адміністративних матеріалів, не заявлялось ні під час розгляду справи судом першої інстанції ні під час апеляційного перегляду справи.

Також стороною захисту жодних клопотань про витребування доказів, інформації, щодо сертифікації засобів відео фіксації не заявлялось, ні під час розгляду справи в суді першої інстанції , ні під час апеляційного перегляду справи.

Враховуючи досліджені матеріали справи, мотиви з яких виходила сторона захисту в апеляційний скарзі, апеляційний суд вважає, що такі доводи не заслуговують на задоволення, так як містять характер припущень, встановлених обставин справи судом першої інстанції заявлені в апеляційній скарзі доводи не спростовують.

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими (п. 1.3 ПДР).

Будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі (рішення по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати).

Досліджені та перевірені судом обставини, поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. theUnitedKingdom), п. 161, SeriesA заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

Отже, суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами дослідженими в їх сукупності та з точки зору їх достатності під час розгляду матеріалів адміністративної справи.

Доводи ж апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди ОСОБА_1 зі складенням щодо нього протоколу та ухваленням постанови судом.

Таким чином, порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду при її перегляді, апеляційним судом не встановлено.

З огляду на вищенаведене, підстав для скасування постанови суду і закриття провадження по справі з наведених в апеляції мотивів апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката Шиєнкова Ярослава Євгеновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

Поновити адвокату Шиєнкова Ярослава Євгеновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Чорноморського міського суду Одеської області від 25 березня 2026 року по адміністративному правопорушенню передбаченому ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу адвоката Шиєнкова Ярослава Євгеновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Чорноморського міського суду Одеської області від 25 березня 2026 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду В.В. Кострицький

Оригінал: reyestr.court.gov.ua