Суд: Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:
Дата: 07 жовтня 2026 р.
Справа: №742/4709/26
Суддя: ФЕТІСОВА Н. В.
Провадження № 2-о/742/162/26
Єдиний унікальний № 742/4709/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2026 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого-судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Шептун В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представник заявників – адвокат Жабко Наталія Олександрівна, заінтересована особа: Перша прилуцька державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення,
У С Т А Н О В И В :
Представником заявників подано до суду заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: встановити факт припинення боргового зобов`язання ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , перед Полтавським обласним комунальним банком, для забезпечення та на підставі якого було накладено арешт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , архівний запис №894-20 від06.07.1953р., внутр. №86012А3323F1542С6А22, в зв`язку із ліквідацією кредитора без правонаступників; зняти обтяження, вид обтяження: арешт на нерухоме майно – житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться заадресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер обтяження: 3098783; зареєстровано13.04.2006 р. за № 3098783 реєстратором: Прилуцька міська державна нотаріальна контора, 17500, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, м. Прилуки, вул. Шевченка, 107; підстава обтяження: повідомлення б/н від 13.04.2006 року,Полтавський обл.комунбанк; об`єкт обтяження: будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; власник ОСОБА_4 , причина відсутності коду: архівний запис; додаткові дані: архівний запис № 894-20 від 06.07.1953р., внутр.№86012А3323F1542С6А22.
Заявлені вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 . ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є синами померлого. Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, яка складається із права власності на 1/2 частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала на підставі договору дарування жилого будинку від 08.12.2003, посвідченого приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріальногоокругу Чернігівської області Ігнатовою Л.Л., зареєстрованого в реєстрі за №11901.Інша 1/2 частина будинку належить ОСОБА_3 , рідному брату померлого ОСОБА_5 , на підставі договору дарування жилого будинку від 08.12.2003, посвідченого приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу Чернігівської областіІгнатовою Л.Л., зареєстрованого в реєстрі за №11901. На підставі рішення Прилуцької міської ради від 04 грудня 2015 року №7 «Про перейменування вулиць, провулків та в`їздів міста» вулицю Чернишевського перейменовано на вулицю Миколи Маркевича.З метою оформлення спадщини ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , звернулися із заявами про прийняття спадщини та видачусвідоцтва про право на спадщину за законом.Згідно повідомлення Першої прилуцької державної нотаріальної контори від 18.07.2026 року №502/02-14 при підготовці до видачі свідоцтва про право наспадщину за законом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , після померлого24 грудня 2025 року ОСОБА_5 під час перевірки вДержавному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності,Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомогомайна виявлено арешт вищезазначеного житлового будинку. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухомемайна, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек,Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна виявленообтяження: Тип обтяження: арешт нерухомого майна Реєстраційний номеробтяження: 3098783,Дата, час державної реєстрації 13.04.2006 10:12:30 за номером 3098783Державний реєстратор: Прилуцька міська державна нотаріальна контора, 17500,Чернігівська область; Прилуцький район, місто Прилуки, вулиця Шевченка, 107,Підстава обтяження: Повідомлення, б/н, 13.04.2006, Полтавський обл.комунбанк. Об`єкт обтяження: будинок, адреса: АДРЕСА_1 : ОСОБА_4 , причина відсутності коду: архівнийзапис Вид обтяження: заборона на нерухоме майноДодаткові дані: Архівний запис № 894-20 від 06.07.1953 року, внутрішній №86012А3323F1542С6А22Заявник: Прилуцька міська державна нотаріальна контора.Виходячи з інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктівнерухомого майна арешт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 було накладено на підставі архівного запису №894-20 від06.07.1953 року за повідомленням Полтавського обл.комунбанку. Власником арештованого будинку був ОСОБА_4 .
Насправді, у минулому власником арештованого будинку був дід ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та батько ОСОБА_3 - ОСОБА_4 . ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , у минулому належав ОСОБА_4 на підставі Договору №290 на право будівлі будинку і безстрокового користуванняземельною ділянкою, виданого відділом комунального господарства виконкомуПрилуцької міської ради народних депутатів трудящих 10 листопада 1952 року, посвідченого державним нотаріусом нотаріальної контори міста Прилуки 12 грудня1952 року. Однак у цьому Договорі помилково було зазначено по батькові власника « ОСОБА_7 », а « ОСОБА_8 ». ОСОБА_4 звертався до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області із заявою про встановлення фактуналежності правовстановлюючого документу, а саме: що Договір №290 на правобудівлі будинку і безстрокового користування земельною ділянкою, виданий відділомкомунального господарства виконкому Прилуцької міської ради народних депутатів трудящих 10 листопада 1952 року на ім`я ОСОБА_4 , дійсно належить ОСОБА_4 . Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 24 січня 2003 року у справі №2-118/03 заяву було задоволено.
Після встановлення факту належності правовстановлюючого документу ОСОБА_4 подарував належний йому на праві власностібудинок своїм двом синам ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у рівних частках.У період будівництва будинку ОСОБА_4 отримав упозику кошти від Полтавського облкомунбанку на будівництво будинку, в зв`язку зчим на нього було накладено арешт з метою забезпечення виконання зобов`язання. Після створення електронного реєстру заборон до нього було перенесенозапис про арешт майна.Згідно архівної довідки Державного архіву Полтавської області від 24.07.2026 р. №04-17/108 наказом №4 по Українській конторі Цекомбанка від 27 липня 1959року «Про закінчення роботи, пов`язаної з припиненням діяльності Полтавськогокомунального банку», діяльність Полтавського комунального банку припинено, банкліквідовано з 1 серпня 1959 року.Згідно відповіді Державного архіву Полтавської області від 24.07.2026 року №04-17/108 у документах «Полтавського обласного комунального банку(облкомунбанк), м. Полтава Полтавської області» за 1939-1959 роки, які надійшли надержавне зберігання, Статуту облкомунбанку немає, правонаступник ліквідованого облкомунбанку у наказі №4 по Українській конторі Цекомбанку від 27 липня 1959року не зазначений.
В зв`язку із існуванням обтяження (арешту) на нерухоме ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , не можуть отримати свідоцтво проправо на спадщину за законом. Існування обтяження також істотно впливає на право ОСОБА_3 вільно розпоряджатися належною йому направі власності частиною будинку.Для позасудового врегулювання спору до Першої прилуцької державноїнотаріальної контори необхідно надати повідомлення кредитора, в інтересах якогонакладався арешт, про виконання грошового зобов`язання. Однак надати такеповідомлення ми не маємо можливості, оскільки кредитор ліквідований.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26серпня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами окремого (непозовного) провадження, призначено цивільну справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 08 жовтня 2026 року.
У судове засідання заявники не з`явились, проте від їхнього представника надійшла заява про розгляд справи за відсутності заявників та їх уповноваженого представника. Заявлені вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі.
Представник Першої прилуцької державної нотаріальної контори в судове засідання також не з`явився, але надав письмову заяву у якій просить розглядати справу по закону без присутності представника державної нотаріальної контори.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до копії Договору №290 на правобудівлі будинку і безстрокового користування земельною ділянкою, виданого відділомкомунального господарства виконкому Прилуцької міської ради народних депутатівтрудящих 10 листопада 1952 року, ОСОБА_4 надано земельну ділянку площею 600 км.м. на будівництво житлового будинку (а.с.31,32).
Згідно копії рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 січня 2003 року встановлено факт того, що інвентарна справа на будинок АДРЕСА_1 на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 29 листопада 1958 року, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 та його батьками записані ОСОБА_4 та ОСОБА_9 (а.с.29).
Згідно з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 10 серпня 1961 року, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 та його батьками записані ОСОБА_4 та ОСОБА_9 (а.с.28).
Згідно з копії договору дарування жилого будинку від 08 грудня 2003 року, ОСОБА_4 подарував, а ОСОБА_3 та ОСОБА_5 прийняли в дар, в рівних частинах кожний, жилий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , розміщений на земельній ділянці Прилуцької міської ради (а.с.24, зворот).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 12 червня 2012 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.27).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 20.06.1990, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 та його батьками записані ОСОБА_5 та ОСОБА_10 (а.с.22).
Відповідно до копії повторно виданого свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 04.03.2026, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 та його батьками записані ОСОБА_5 та ОСОБА_10 (а.с.23).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 25 грудня 2025 року, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.21).
Згідно з копії інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №484209324 від 02.07.2026 вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 є співвласниками в спільній частковій власності (по кожний) житлового будинку АДРЕСА_1 . Крім того, на вказаний житловий будинок накладено обтяження, а саме: Тип обтяження: арешт нерухомого майна; Реєстраційний номер обтяження: 3098783; Ззареєстровано: 13.04.2006 10:12:30 за №3098783 реєстратором: Прилуцька міська державна нотаріальна контора, 17500, Чернігівська обл., Прилуцький р., м. Прилуки, вул. Шевченка, 107, (04637) 5-36-54, (04637) 5-22-62; Підстава обтяження: повідомлення, б/н, 13.04.2006, Полтавський обл.комунбанк; Об`єкт обтяження: будинок, адреса: АДРЕСА_1 ; Власник: ОСОБА_4 , причина відсутності коду: архівний запис; Додаткові дані: архівний запис №894-20 від 06.07.1953 р., внутр.№86012А3323F1542C6A22; Заявник: Прилуцька міська державна нотаріальна контора (а.с.26, зворот).
Відповідно до копії архівної довідки Державного архіву Полтавської області від 24.07.2026 за №04-17/108 вбачається, що Наказом №4 по Українській конторі Цекомбанка від 27 липня 1959 року «Про закінчення роботи, пов`язаної з припиненням діяльності Полтавського комунального банку», діяльність Полтавського комунального банку припинено, банк ліквідовано з 1 серпня 1959 року. Підстава: ф-5758, оп.1, спр.101, арк.3-4 (а.с.34).
Відповідно до копії листа Державного архіву Полтавської області від 24.07.2026 за №04-17/108 останнє інформує, що у документах «Полтавського обласного комунального банку (облкомунбанк), м. Полтава Полтавської області» за 1939-1959 роки, які надійшли на державне зберігання, Статуту облкомунбанку немає, правонаступник ліквідованого банку у наказі №4 по Українській конторі Цекомбанку від 27 липня 1959 року не зазначений (а.с.33).
Згідно з копії повідомлення Першої прилуцької державної нотаріальної контори Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 18.07.2026 за №502/02-14 завідувач нотаріальної контори повідомляє, що при підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , післяпомерлого 24 грудня 2025 року ОСОБА_5 під час перевірки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності , Державного реєстрі іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна виявлено арешт вищезазначеного житлового будинку.Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна виявлено наступне:Тип обтяження: арешт нерухомого майна; Реєстраційний номер обтяження: 3098783; Дата, час державної реєстрації 13.04.2006 10:12:30 за номером 3098783; Державний реєстратор: Прилуцька міська державна нотаріальна контора, 17500,Чернігівська область; Прилуцький район, місто Прилуки, вулиця Шевченка, 107; Підстава обтяження: Повідомлення, б/н, 13.04.2006, Полтавський обл. комунбанк; Об`єкт обтяження: будинок, адреса: АДРЕСА_1 ; Власник: ОСОБА_4 , причина відсутності колу: архівний запис; Вид обтяження: заборона на нерухоме майно; Додаткові дані: Архівний запис №894-20 від 06.07.1953 року, внутрішній №86012A3323F1542C6A22; Заявник: Прилуцька міська державна нотаріальна контора.Відповідно до п.п.4.20. п.4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій - якщо на спадкове майно покладено арешт, видача свідоцтва про право на спадщину зупиняється дозняття арешту. Зняття арешту здійснюється за заявою особи, за повідомленням якої було його накладено або на підставі рішення суду, ке набрало законної сили (а.с.25, зворот).
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Зокрема, відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
За змістом статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
З матеріалів справи судом установлено, що житловий будинок із господарсько-побутовими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , первісно належав ОСОБА_4 .
Згідно з договором №290 на право будівлі будинку і безстрокового користування земельною ділянкою, виданим 10 листопада 1952 року, відповідне право було оформлено на ім`я ОСОБА_4 . Водночас рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 січня 2003 року у справі № 2-118/03 встановлено факт належності відповідного правовстановлюючого документа ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Таким чином, зазначене судове рішення підтверджує, що розбіжність у по батькові, зазначеному в архівних документах, не свідчить про належність майна іншій особі.
Відповідно до договору дарування жилого будинку від 8 грудня 2003 року ОСОБА_4 подарував своїм синам: ОСОБА_5 та ОСОБА_3 житловий будинок із надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у рівних частках кожному.
Згідно зі свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як убачається з інформаційної довідки з відповідних державних реєстрів, щодо зазначеного житлового будинку зареєстровано обтяження у вигляді арешту нерухомого майна за реєстраційним номером 3098783 від 13 квітня 2006 року. Підставою для його реєстрації зазначено повідомлення Полтавського обласного комунального банку від 13 квітня 2006 року. У додаткових відомостях міститься посилання на архівний запис № 894-20 від 6 липня 1953 року та внутрішній номер 86012А3323F1542С6А22.
Водночас у реєстраційному записі власником майна зазначено ОСОБА_4 , що з урахуванням рішення Прилуцького міськрайонного суду від 24 січня 2003 року та інших досліджених доказів узгоджується з обставинами належності будинку ОСОБА_4 .
Згідно з архівною довідкою Державного архіву Полтавської області від 24 липня 2026 року №04-17/108, наказом № 4 по Українській конторі Цекомбанку від 27 липня 1959 року «Про закінчення роботи, пов`язаної з припиненням діяльності Полтавського комунального банку» діяльність Полтавського комунального банку припинено, а банк ліквідовано з 1 серпня 1959 року.
Із листа Державного архіву Полтавської області від 24 липня 2026 року №04-17/108 також убачається, що у документах Полтавського обласного комунального банку за 1939–1959 роки, переданих на державне зберігання, статут банку відсутній, а правонаступник ліквідованого банку в зазначеному наказі не визначений.
Отже, досліджені судом докази підтверджують припинення діяльності Полтавського комунального банку внаслідок ліквідації та не містять відомостей про визначення його правонаступника.
Вирішуючи питання про правові наслідки ліквідації кредитора для відповідного зобов`язання, суд ураховує положення статті 609 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи - боржника або кредитора, крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу.
Згідно з частиною п`ятою статті 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
При цьому суд бере до уваги, що припинення юридичної особи внаслідок ліквідації без правонаступництва означає припинення її правоздатності та відсутність іншої юридичної особи, до якої переходять відповідні права й обов`язки, якщо інше не встановлено законом.
Під ліквідацією розуміється спосіб припинення юридичної особи без правонаступництва. Юридична особа є такою, що припинена, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина п`ята статті 104 ЦК України). Ліквідація для юридичних осіб призводить по своїй суті до аналогічних правових наслідків, що і смерть фізичної особи, тобто, обумовлює припинення правоздатності юридичної особи. Замість припиненої юридичної особи не виникає іншої юридичної особи, яка наділяється її майном; зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи як за добровільного, так і за примусового порядку її ліквідації. Стаття 609 ЦК України поширюється на договірні, недоговірні, основні та додаткові (акцесорні) зобов`язання. Таких висновків також дійшов Верховний Суд у своїй Постанові від 13 вересня 2023 року по справі за №295/7291/20.
Тлумачення, як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 частини першої статті 3ЦК України свідчить, що загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства (постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі №214/7462/20).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).
Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону) (частина перша статті 8 ЦК України).
Тлумачення частини першої статті 8 ЦК України свідчить: законодавець визначив порядок усунення прогалин в приватному праві. Приватні відносини є різноманітними, а соціальне життя - рухливе. У зв`язку з цим може виникнути необхідність визначення певного правила, яке не закріплено в приватно-правових нормах безпосередньо; умовами застосування аналогії закону є те, що: відносини, до яких застосовується аналогія, охоплюються предметом цивільно-правового регулювання (статті1,9 ЦК); наявність прогалини в їх регулюванні (прогалини в праві); відсутній регулятор, який визначав би правило поведінки учасників приватних відносин (норми акту цивільного законодавства або договору); існують правові норми, що регулюють подібні за змістом відносини; застосування аналогії закону не повинно суперечити суті цих відносин.
Суд зауважує, що можуть існувати випадки, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації).
Верховний Суд у своїй постанові від 13 вересня 2023 року по справі за №295/7291/20 (провадження №61/1110ск21) зауважує, що можуть існувати випадки, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації). Касаційний суд констатує, що в ЦК України є прогалина та відсутній регулятор, який визначав би правило поведінки учасників приватних відносин для випадку, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто, бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації). Подібною нормою є абзац третій частини четвертої статті 277 ЦК України, відповідно до якої, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, то фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування (абзац третій частини четвертої статті 277 ЦК України). Тому Касаційний Суд підкреслює, що коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації), то особа (іпотекодавець) може звернутися із заявою про встановлення факту припинення іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку згідно з абзацом третім частини четвертої статті 277 ЦК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону.
Також у зазначеній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що стаття 609 ЦК України поширюється на договірні та недоговірні, основні й додаткові зобов`язання, а ліквідація юридичної особи без правонаступництва є підставою для припинення відповідних зобов`язань. Суд касаційної інстанції також звернув увагу на те, що збереження в державних реєстрах записів про обтяження після припинення відповідного зобов`язання порушує права власника майна.
Хоча зазначена справа стосувалася припинення іпотеки, викладені Верховним Судом висновки щодо правових наслідків ліквідації кредитора та необхідності ефективного судового захисту можуть бути враховані під час вирішення цієї справи з огляду на подібність відповідних правовідносин у частині припинення зобов`язання та збереження реєстраційного обтяження після ліквідації кредитора.
Разом із тим суд зазначає, що сама по собі ліквідація кредитора не звільняє від необхідності встановити обставини виникнення відповідного зобов`язання, його зв`язок із зареєстрованим обтяженням та наявність передбачених законом підстав для припинення такого зобов`язання.
У цій справі з матеріалів справи вбачається, що арешт житлового будинку пов`язаний з архівним записом №894-20 від 06 липня 1953 року, а підставою реєстрації обтяження зазначено повідомлення Полтавського обласного комунального банку. Заявники пояснюють, що арешт було накладено для забезпечення зобов`язання ОСОБА_4 , який у період будівництва будинку отримав у банку позику.
З урахуванням установленої належності будинку ОСОБА_4 , змісту реєстраційного запису та відомостей про ліквідацію Полтавського обласного комунального банку суд оцінює наведені обставини в їх сукупності для визначення правової підстави подальшого існування обтяження.
При цьому суд ураховує, що арешт нерухомого майна має забезпечувальний характер і не може розглядатися як самостійна підстава для безстрокового обмеження права власності за відсутності правової мети, для досягнення якої його було встановлено.
Відповідно до статей 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується й розпоряджається майном на власний розсуд, якщо інше не встановлено законом.
За змістом статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Як убачається з повідомлення Першої прилуцької державної нотаріальної контори від 18 липня 2026 року №502/02-14, під час підготовки до видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , нотаріусом виявлено зареєстрований арешт житлового будинку. У зв`язку з наявністю такого обтяження видача свідоцтв про право на спадщину зупинена до його зняття.
Отже, збереження реєстраційного запису про арешт перешкоджає заявникам реалізувати право на оформлення спадщини, а співвласнику ОСОБА_3 - повною мірою здійснювати правомочності власника належної йому частки нерухомого майна.
Заявники позбавлені можливості отримати повідомлення про припинення зобов`язання від кредитора, оскільки Полтавський обласний комунальний банк ліквідований, а відомості про його правонаступника відсутні. За таких обставин звернення до ліквідованої юридичної особи для отримання документа, необхідного для зняття обтяження, є неможливим.
Суд також бере до уваги, що відповідно до принципів справедливості, добросовісності та розумності, закріплених у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України, обмеження права власності повинні мати належну правову підставу та не можуть зберігатися виключно через неможливість отримання документа від юридичної особи, яка припинила існування.
Ураховуючи правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 13 вересня 2023 року у справі №295/7291/20, суд вважає, що відсутність кредитора внаслідок ліквідації без правонаступників не повинна позбавляти заінтересованих осіб можливості отримати ефективний судовий захист у разі, якщо наявний реєстраційний запис про обтяження продовжує порушувати їхні майнові права.
Оцінивши надані докази відповідно до статті 89 ЦПК України, суд ураховує їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності.
За встановлених обставин суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених вимог у частині встановлення факту припинення зобов`язання, забезпеченого арештом житлового будинку, та усунення відповідного обтяження шляхом скасування запису про арешт за реєстраційним номером 3098783 від 13 квітня 2006 року.
Такий спосіб захисту відповідає меті цивільного судочинства - ефективному захисту порушених майнових прав заявників, оскільки дає змогу усунути перешкоди в оформленні спадщини та здійсненні правомочностей власника нерухомого майна.
Суд акцентує увагу, що дане рішення є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування заборони відчуження нерухомого майна.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-355, п.9, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представник заявників – адвокат Жабко Наталія Олександрівна, заінтересована особа: Перша прилуцька державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт припинення боргового зобов`язання ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , перед Полтавським обласним комунальним банком, для забезпечення та на підставі якого було накладено арешт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , архівний запис №894-20 від06.07.1953р., внутр. №86012A3323F1542C6A22, в зв`язку із ліквідацією кредитора без правонаступників.
Зняти обтяження, вид обтяження: арешт на нерухоме майно – житловийбудинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер обтяження: 3098783; зареєстровано 13.04.2006 р. за №3098783 реєстратором: Прилуцька міська державна нотаріальна контора, 17500, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, м. Прилуки,вул. Шевченка, 107; підстава обтяження: повідомлення б/н від 13.04.2006 року,Полтавський обл.комунбанк; об`єкт обтяження: будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; власник ОСОБА_4 , причина відсутності коду: архівний запис; додаткові дані: архівний запис №894-20 від 06.07.1953р., внутр. №86012A3323F1542C6A22.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Наталія ФЕТІСОВА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua