Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №741/376/26 — Носівський районний суд Чернігівської області

Суд: Носівський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 21 вересня 2026 р.

Справа: №741/376/26

Суддя: Крупина А. О.

Провадження номер 2/741/720/26

Єдиний унікальний номер 741/376/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

іменем України

22 вересня 2026 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Крупини А.О.,

з участю секретаря судового засідання Богдан Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

11 березня 2026 року представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Ткаченко Ю.О. за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернулася до Носівського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Позовна заява обґрунтована тим, що 15 серпня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит № 71342772, за умовами якого надано відповідачеві кредит у розмірі 2500 грн строком на 30 днів (з 15.08.2025 по 13.09.2025) із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,300%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту становить 15,00% від суми наданого кредиту (375 грн). У разі порушення позичальником строків повернення кредиту нараховується 4,00% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора '86615, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». 11 вересня 2025 року між позивачем та відповідачем за ініціативою останнього укладено додаткову угоду № 15758783 до договору № 71342772, предметом якої є пролонгація строку кредитування на 28 днів, у результаті чого строк кредитування складає 58 днів, тобто до 11.10.2025) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,3% на 1%. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора '27064, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу.

Кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництвом системи BankID НБУ, отримавши від «monobank» за згодою ОСОБА_1 персональні дані останнього, у т. ч. електронну адресу, на яку в подальшому надсилалися одноразові ідентифікатори.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачеві у власність грошові кошти в розмірі 2500 грн шляхом перерахування на банківський картковий рахунок відповідача НОМЕР_1 за посередництвом платіжної установи ТОВ «Европейська платіжна система». Відповідач порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в нього виникла заборгованість у розмірі 8590 гривень, зокрема: 2500 гривень - заборгованість за основною сумою боргу; 715 гривень - заборгованість за процентами, 375 грн - заборгованість за комісією, 5000 грн - заборгованість за пенею/штрафами.

14 вересня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит № 6755327, за умовами якого надано відповідачеві кредит у розмірі 2000 грн строком на 365 днів (з 14.09.2025 по 13.09.2026) із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,95%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту становить 17,25% від суми наданого кредиту (345 грн). У разі порушення позичальником строків повернення кредиту нараховується неустойка в розмірі 100 грн за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора '313584, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництвом системи BankID НБУ, отримавши від «monobank» за згодою ОСОБА_1 персональні дані останнього, у т. ч. електронну адресу, на яку в подальшому надсилалися одноразові ідентифікатори.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачеві у власність грошові кошти в розмірі 2000 грн шляхом перерахування на банківський картковий рахунок відповідача НОМЕР_1 за посередництвом платіжної установи ТОВ «Европейська платіжна система». Відповідач порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в нього виникла заборгованість у розмірі 7013,36 гривень, зокрема: 1975 гривень - заборгованість за основною сумою боргу; 1238,36 гривень - заборгованість за процентами, 0 грн - заборгованість за комісією, 3800 грн - заборгованість за пенею/неустойкою.

Саме тому представник ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» просила стягнути з відповідача заборгованість за вищевказаними кредитними договорами в сумі 8590 грн та 7013,36 грн, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати, понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн.

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області від 20 березня 2026 року відкрите провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено розгляд справи по суті на 18 червня 2026 року, установлено відповідачеві строк для подання відзиву на позов, а позивачеві - відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 18 червня 2026 року розгляд справи відкладено до 22 вересня 2026 року у зв`язку з першою неявкою відповідача в судове засідання.

Представник позивача Ткаченко Ю.О. у судове засідання не з`явилася, у позовній заяві просила розгляд справи провести без участі позивача та його представника, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 , який був належним чином повідомленим судом про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток на адресу зареєстрованого місця проживання відповідно до ч. ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки до суду не повідомив, правом на подання відзиву на позов не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не подавав. Поштові конверти із судовими повістками про виклик відповідача до суду повернулися на адресу суду без вручення із зазначенням причин повернення: «Адресат відсутній».

Відповідно до вимог ст. 44 ЦПК України учасники судового розгляду повинні добросовісно користуватися своїми правами. Тому суд вважає, що відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Рішенням ЄСПЛ у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» (№ 12307/16) визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

Отже, сторони у справі на власний розсуд розпорядилися своїми правами щодо предмета спору, а тому несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ними відповідних процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд уважає, що неявка сторін у судове засідання жодним чином не перешкоджає розгляду справи та ухваленню рішення.

У відповідності до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За письмовою згодою позивача суд постановив 22 вересня 2026 року ухвалу про заочний розгляд справи у відповідності до ст. 223 ЦПК України.

Дослідивши надані позивачем докази, суд робить нижченаведений висновок.

Судом установлено, що 15 серпня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71342772 (а. с. 11-18), відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту (п. 2.1. договору).

Відповідно до розділу 2.2.1 договору сума кредиту 2500,00 грн.

Відповідно до розділу 2.2.2 договору строк кредитування/строк договору - 30 днів.

Відповідно до розділу 2.2.3 договору процентна ставка/день 0,300% (фіксована).

Відповідно до розділу 2.2.4 договору комісія за надання кредиту 15 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 375,00 грн).

Дата надання кредиту 15.08.2025. Дата повернення кредиту 13.09.2025. Денна процентна ставка 0,800 % в день. Процентна ставка за понадстрокове користування кредитом - 4 % в день, пеня - 4,00% в день, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 1399,08 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту - 3100 грн.

Згідно з п. п. 5.5., 5.6. договору цей договір укладається сторонами дистанційно в електронній формі, з використанням ІКС, у результаті чого, відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію», у сторін договору виникають цивільні права та обов`язки. Договір укладається відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір в електронній формі та його підписання сторонами шляхом використання електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладений (підписаний) таким чином договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

У розділі 12 договору «Юридичні адреси та реквізити сторін» указано персональні дані позичальника ОСОБА_1 , зокрема його дату народження РНОКПП, паспортні дані, адресу, телефон, електронну пошту, а також указано номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 (а. с. 17, зворот).

Указаний кредитний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 86615 (а. с. 17, зворот). Таким же чином ОСОБА_1 підписано додаток № 1 до договору надання коштів у кредит № 71342772 від 15.08.2025, яким є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а. с. 18).

Підписавши кредитний договір з додатком відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту.

Окрім того, 11.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 15758783 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71342772 від 15.08.2025 (а. с. 19 зворот-20), відповідно до п. 1 якої сторони домовились продовжити строк кредитування на 28 днів та викласти п. п. 2.2.2 п. 2.2 договору в наступній редакції: «2.2.2 Строк кредитування/Строк договору 58 днів». На період продовження строку користування кредитом (пролонгації) до дати повернення кредиту, що визначена п. п. 2.1 п.2 додаткової угоди, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за ставкою 1,00% . У зв`язку з цим викладено п. п. 2.2.3 п. 2.2. договору в наступній редакції: «Процентна ставка/день 1,00% (фіксована)».

Указана додаткова угода до кредитного договору разом із таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а. с. 20 зворот-21) підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 27064.

Довідкою про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підтверджено ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України при укладенні договору № 71342772 за допомогою одноразового ідентифікатора 86615, який надісланий позичальнику 15.08.2025 00:08:38 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , при укладенні договору 15758783 за допомогою одноразового ідентифікатора 27064, який надісланий 11.09.2025 о 21:48:12 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ідентифікація ОСОБА_1 здійснена за посередництвом системи BankID НБУ через «monobank» (а. с. 21, зворот).

Згідно з довідкою ТОВ «Европейська платіжна система» № КД-000026766 від 19.01.2026 підтверджено прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів № ПВ30-09-20/1 від 30.09.2020, укладеного між установою та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», та завершення платіжної операції за такими параметрами: дата: 15.08.2025; номер платежу: а67dsbb7-4b3b-46da-a930-67f070a8cf57, сума: 2500 грн, отримувач: ОСОБА_2 -ЕПЗ номер НОМЕР_1 (а. с. 22).

Відповідно до платіжної інструкції а67dsbb7-4b3b-46da-a930-67f070a8cf57 «Европейська платіжна система» відправником ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» ініційовано транзакцію з переказу отримувачу ОСОБА_1 , платіжний інструмент НОМЕР_1 , коштів у сумі 2500 грн 15.08.2025 (а. с. 23).

Згідно з розрахунком заборгованості, який одночасно є випискою про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 71342772, наданим позивачем, у ОСОБА_1 наявна заборгованість, яка станом на 28 січня 2026 року становить 8590 грн та складається з: 2500 грн - заборгованості за основною сумою боргу; 715 грн - заборгованості за процентами; 375 грн - заборгованості за комісією, 5000 грн - заборгованості за пенею/неустойкою. При цьому відповідач погашав кредитну заборгованість 11.09.2025 року на суму 210 грн (а. с. 9 зворот-10).

Крім того, судом установлено, що 14 вересня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії (надійний) № 6755327 (а. с. 24 зворот-31), відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору (п. 2.1. договору).

Відповідно до розділу 2.2.1 договору сума кредиту 2000,00 грн.

Відповідно до розділу 2.2.2 договору строк кредитування/строк договору - 365 днів.

Відповідно до розділу 2.2.8 договору комісія за надання кредиту 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 345,00 грн). Дата надання кредиту 14.09.2025. Дата повернення кредиту 13.09.2026. Процентна ставка/день (фіксована) - 0,95 %, орієнтовна загальна вартість кредиту - 9280 грн. Неустойка - 100 грн в день. Загальні витрати за кредитом - 7280 грн.

Відповідно до п. 2.3.1 договору денна процентна ставка 0,997%.

Згідно з п. п. 5.5., 5.6. договору цей договір укладається сторонами дистанційно в електронній формі, з використанням ІКС, у результаті чого, відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію», у сторін договору виникають цивільні права та обов`язки. Договір укладається відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір в електронній формі та його підписання сторонами шляхом використання електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладений (підписаний) таким чином договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

У розділі 11 договору «Юридичні адреси та реквізити сторін» указано персональні дані ОСОБА_1 , зокрема його дату народження РНОКПП, паспортні дані, адресу, телефон, електронну пошту, а також указано номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 (а. с. 31 зворот).

Указаний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 313584 (а. с. 31 зворот).

Підписавши кредитний договір відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту.

Довідкою про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підтверджено ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України при укладенні договору № 6755327 за допомогою одноразового ідентифікатора 313584, який надісланий позичальнику 14.09.2025 20:50:52 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ідентифікація ОСОБА_1 здійснена за посередництвом системи BankID НБУ через «monobank» (а. с. 32 зворот, зворот).

Згідно з довідкою ТОВ «Европейська платіжна система» № КД-000026878 від 19.01.2026 підтверджено прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів № ПВ30-09-20/1 від 30.09.2020, укладеного між установою та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», та завершення платіжної операції за такими параметрами: дата: 14.09.2025; номер платежу: fdae39db-78bo0-483b-a26e-b562b1bc5c3d, сума: 2000 грн, отримувач: ОСОБА_2 -ЕПЗ номер НОМЕР_1 (а. с. 33).

Відповідно до платіжної інструкції fdae39db-78bo0-483b-a26e-b562b1bc5c3d «Европейська платіжна система» відправником ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» ініційовано транзакцію з переказу отримувачу ОСОБА_1 , платіжний інструмент НОМЕР_1 , коштів у сумі 2000 грн 14.09.2025. Дата здійснення операції 14.09.2025 (а. с. 34).

Згідно з розрахунком заборгованості, який одночасно є випискою про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 6755327, наданим позивачем, у ОСОБА_1 наявна заборгованість, яка станом на 28 січня 2026 року становить 7013,36 грн та складається з: 1975 грн - заборгованості за основною сумою боргу; 1238,36 грн - заборгованості за процентами; 0 грн - заборгованості за комісією, 3800 грн - заборгованості за пенею/неустойкою. При цьому відповідач погашав кредитну заборгованість 20.09.2025 року на суму 640 грн, 23.09.2025 - на суму 120 грн (а. с. 23 зворот-24).

29 листопада 2025 року позивач надіслав відповідачеві вимогу про повернення кредиту, у якій вимагав повернення заборгованості за кредитним договором № 6755327 від 14.09.2025, яка становить 7013,36 грн, протягом 30 кал. днів з дати отримання цієї вимоги (до 29 грудня 2025 року включно) (а. с. 32, 32 зворот). Однак указану вимогу відповідач залишив без реагування.

За ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли всіх істотних умов договору. За правилами ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною першою статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Як слідує з матеріалів справи, кредитні договори № 71342772 від 15.08.2025 та № 6755327 від 14.09.2025 містять основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, у них зазначено суми кредитів, дати їх видачі, строк надання коштів, розмір процентів, розмір комісії за надання кредиту, інші умови кредитування. Кредитні договори підписано відповідачем з використанням позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За вказаних обставин, суд уважає встановленим факт укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» кредитного договору № 71342772 від 15.08.2025 та додаткової угоди до нього № 15758783 від 15.08.2025, а також кредитного договору № 6755327 від 14.09.2025. Доказів протилежного відповідачем до суду не подано.

У матеріалах справи також відсутні докази того, що надання персональних даних кредиторові здійснено не ОСОБА_1 , а іншою особою, що адреса електронної пошти, з використанням якої здійснювалося підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором договорів, останньому не належить.

Отже, судом встановлено, що відповідач підписав кредитні договори, які відповідали формі, передбаченій ст. ст. 207, 208, 1047, 1055 ЦК України.

Положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 30 травня 2018 року по справі № 191/5077/16-ц (провадження 61-17422св18).

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19 від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року у справі № 127/337824/18 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму, договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений в письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Жодних обставин, які б вказували на нікчемність договорів, суду не надано. Правомірність укладених між сторонами кредитних договорів як правочинів сторонами не оспорена, тому вони є чинними і обов`язковими для виконання.

Крім того, із розрахунків заборгованості, здійснених позивачем, установлено, що ОСОБА_1 частково погашав заборгованості за вищевказаними кредитними договорами, тобто вчиняв конклюдентні дії, які свідчать про визнання ним боргу за кредитами.

Часткова сплата боржником боргу відноситься до дій, що свідчать про визнання боргу. Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27 серпня 2024 року при розгляді справи № 758/4213/21, і така практика є усталеною.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), не можна вважати неукладеним договір після його повного або часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

Факт перерахування відповідачеві коштів у розмірі 2500 грн за кредитним договором № 71342772 від 15.08.2025 підтверджується довідкою про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», якою підтверджено ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 (а. с. 21, зворот), довідкою ТОВ «Европейська платіжна система» № КД-000026766 від 19.01.2026 (а. с. 22), платіжною інструкцією а67dsbb7-4b3b-46da-a930-67f070a8cf57 «Европейська платіжна система» (а. с. 23).

Факт перерахування відповідачеві коштів у розмірі 2000 грн за кредитним договором № 6755327 від 14.09.2025 підтверджується довідкою про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», якою підтверджено ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 (а. с. 32, зворот), довідкою ТОВ «Европейська платіжна система» № КД-000026878 від 19.01.2026 (а. с. 33), платіжною інструкцією fdae39db-78bo0-483b-a26e-b562b1bc5c3d ТОВ «Европейська платіжна система» (а. с. 34).

Указані докази суд уважає належними та достатніми для того, щоб зробити висновок про належне виконання ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свого обов`язку щодо надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 2500 грн та 2000 грн.

Жодних доказів на спростування факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами відповідач суду не надав, як і не надав доказів належного виконання кредитного зобов`язання на користь позивача.

При укладенні кредитного договору відповідач сам надав відомості, які його ідентифікують: свої прізвище, ім`я, по батькові, паспортні дані, РНОКПП, адресу проживання, номер телефону, адресу електронної пошти, номер банківської картки. Саме на вказану ним адресу електронної пошти позивачем було надіслано одноразові ідентифікатори, якими відповідач скористався, увівши їх у відповідне поле на сайті товариства, тим самим підписав договори. При цьому кошти були перераховані на зазначену позичальником банківську картку.

Доказів того, що платіжна картка, на яку було перераховано кредитні кошти, не належить відповідачеві або що відповідачем не отримано кредитні кошти в сумі 2500 грн та 2000 грн, стороною відповідача до суду не подано.

Отже, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало свої зобов`язання за кредитними договорами в повному обсязі, надавши відповідачеві кредитні кошти відповідно до умов укладених кредитних договорів.

В обґрунтування наявності заборгованості відповідача позивачем надано розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 71342772 від 15.08.2025, відповідно до якого заборгованість відповідача складає 8590 грн, з яких: 2500 грн - основний борг, 715 грн - проценти, 375 грн - комісія за надання, 5000 грн - пеня/неустойка (а. с. 9 зворот-10).

В обґрунтування наявності заборгованості відповідача позивачем надано розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 6755327 від 14.09.2025, відповідно до якого заборгованість відповідача складає 7013,36 грн, з яких: 1975 грн - основний борг, 1238,36 грн - проценти, 0 грн - комісія, 3800 грн - пеня/неустойка (а. с. 23 зворот-24).

Оскільки ОСОБА_1 належним чином не виконав умови укладених з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» кредитних договорів, суми отриманих від позивача грошових коштів не повернув, суд уважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованості за основним боргом у сумі 2500 грн та 1975 грн та проценти за користування кредитами в сумі 715 грн та 1238,36 грн.

Вирішуючи вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за комісією в сумі 375 грн, суд робить нижченаведений висновок.

Пунктом 2.2.4 кредитного договору № 71342772 від 15.08.2025 визначено, що комісія за надання кредиту становить 15 % від суми кредиту та дорівнює 375 грн (а. с. 12).

Відтак, комісія за надання кредиту пов`язана із наданням послуги, зокрема, перерахування кредитодавцем коштів на рахунок, указаний позичальником, з використанням стороннього сервісу інтернет-еквайрингу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» у цьому законі терміни вживаються в такому значенні, зокрема, загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Таким чином включення до загальної суми заборгованості за кредитним договором комісії на надання кредиту в сумі 375 грн є обґрунтованим і узгоджується з умовами укладеного між сторонами кредитного договору та положеннями ЗУ «Про споживче кредитування», а тому вказаний розмір комісії за надання кредиту підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання стягнення пені/штрафів у розмірі 5000 грн та 3800 грн, суд зважає на таке.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (ч. ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України).

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Зважаючи на вищенаведені норми та дослідивши обставини справи в сукупності, суд робить висновок про відсутність правових підстав для задоволення вимоги ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» про стягнення з відповідача пені/штрафів, оскільки Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24 лютого 2022 року до теперішнього часу, включаючи дату постановлення цього рішення.

ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про споживче кредитування» метою цього Закону є захист прав та законних інтересів споживачів і кредитодавців, створення належного конкурентного середовища на ринках фінансових послуг та підвищення довіри до нього, забезпечення сприятливих умов для розвитку економіки України, гармонізація законодавства України із законодавством Європейського Союзу та міжнародними стандартами.

Цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті (ст. 3 Закону).

Згідно з п. 6-1 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» (у редакції, чинній до 24 грудня 2023 року) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 цього Закону. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Пункт 6-1 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» виключено на підставі Закону № 3498-IX від 22 листопада 2023 року.

Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній з 24 грудня 2023 року) у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 цього Закону. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Датою набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» є 24 грудня 2023 року. Відповідно, 30-й день включно з дня набрання чинності цим Законом припадає на 23 січня 2024 року.

У цій справі кредитні договори між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено 15 серпня 2025 року та 14 вересня 2025 року. Отже, оскільки кредитні договори укладено після 23 січня 2024 року, тобто, пізніше 30-го дня з дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», до боржника не застосовуються положення п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» щодо звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит.

Системний аналіз приписів п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» та п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить про те, що відповідні положення ЗУ «Про споживче кредитування» з 23 січня 2024 року взагалі не мають предметом правового регулювання питання щодо нарахування неустойки (пені) у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в Україні.

Отже, нарахування пені/штрафів у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в Україні з 24 січня 2024 року регулюються винятково ЦК України, а тому в даному випадку підлягає застосуванню п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Оскільки на час розгляду справи в Україні введено та продовжує діяти воєнний стан, то в силу дії п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України пеня/штрафи з відповідача за прострочення сплати грошових зобов`язань у сумі 5000 грн і 3800 грн стягненню не підлягають.

Крім того, суд уважає, що сплачені добровільно відповідачем 20.09.2025 кошти в сумі 200 грн на погашення кредиту були зараховані кредитором у рахунок погашення неустойки за кредитним договором № 6755327 від 14.09.2025 неправомірно. А тому їх потрібно зарахувати в рахунок сплати заборгованості за процентами, віднявши їх від суми процентів, яка становить 1238,36 грн.

Отож, ураховуючи те, що відповідач, будучи ознайомленим з умовами кредитування, уклавши кредитні договори, не виконує належним чином їх істотні умови щодо порядку та строків погашення кредитів, суд робить висновок, що позовні вимоги ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості:

- за кредитним договором № 71342772 від 15.08.2025 у розмірі 3590 грн, яка складається із заборгованості за основним боргом у сумі 2500 грн, заборгованості за процентами в сумі 715 грн, заборгованості за комісією в сумі 375 грн,

- за кредитним договором № 6755327 від 14.09.2025 у розмірі 3013,36 грн, яка складається із заборгованості за основним боргом у сумі 1975 грн, заборгованості за процентами в сумі 1038,36 грн,

що в загальному розмірі становить 6603,36 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на результат розгляду справи суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір відповідно до задоволеної частини позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1126,73 грн пропорційно до задоволеної частини вимог (позов задоволено на 42,32 %).

Також суд зазначає, що за результатами розгляду справи витрати, зокрема, на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 №301/1894/17, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18 у процесі вирішення питання про віднесення до судових витрат, які розподілені за результатами розгляду спору, бонусів, передбачених договором про надання правничої допомоги, залежно від результатів розгляду справи, тобто так званого «гонорару успіху», для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у разі укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи те, чи були вони фактично здійснені, а також їх необхідність. При цьому суд, визначаючи суму відшкодування, має послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, представником позивача надано такі докази: копію договору № 20-08/25 про надання правничої допомоги від 20.08.2025; копію акта приймання-передачі справ на надання правничої допомоги до договору № 20-08/25 від 20.08.2025; копію витягу з акту № 4-МК приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 20-08/25 від 20.08.2025, датованого 05.02.2026, відповідно до якого адвокатом Ткаченко Ю.О. надано позивачеві послуги з правничої допомоги щодо боржника ОСОБА_1 на суму 4500 грн, надано такі послуги: вивчення наявних документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів для формування позовної заяви - 500 грн, судовий супровід в суді першої інстанції - 4000 грн; копію платіжної інструкції від 27.02.2026 № d44b92 про оплату позивачем на рахунок адвоката Ткаченко Ю.О. правничої допомоги згідно з договором № 20-08/25 від 20.08.2025 та згідно з актом приймання-передачі № 4-МК від 05.02.2026; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2099 гр. Ткаченко Ю.О.; копію ордеру на надання правничої допомоги серії АХ № 1287255 від 03.09.2025 (а. с. 35-42).

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ураховуючи принципи пропорційності та співмірності, суд робить висновок, що розмір витрат на правову допомогу в сумі 4500 грн, визначений позивачем та його адвокатом, відповідає критерію розумності, а тому з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (позов задоволено на 42,32 %) необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1904,40 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.12, 13, 81, 224-226, 228, 258-259, 263, 264, 265, 352, 354, 355, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ЄДРПОУ 39861924, банківські реквізити НОМЕР_3 , відкритий в АТ «Універсал Банк», код банку - 322001, заборгованість:

- за кредитним договором № 71342772 від 15.08.2025 у розмірі 3590 (три тисячі п`ятсот дев`яносто) грн, яка складається із заборгованості за основним боргом у сумі 2500 грн, заборгованості за процентами в сумі 715 грн, заборгованості за комісією в сумі 375 грн;

- за кредитним договором № 6755327 від 14.09.2025 у розмірі 3013 (три тисячі тринадцять) 36 коп, яка складається із заборгованості за основним боргом у сумі 1975 грн, заборгованості за процентами в сумі 1038,36 грн,

а всього стягнути 6603 (шість тисяч шістсот три) грн 36 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ЄДРПОУ 39861924, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1126 (одна тисяча сто двадцять шість) грн 73 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1904 (одна тисяча дев`ятсот чотири) грн 40 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ЄДРПОУ 39861924, місцезнаходження: 01010, м. Київ, пл. Арсенальна, буд. 1Б;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 22 вересня 2026 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua