Суд: Нововоронцовський районний суд Херсонської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: визнання права власності
Дата: 08 жовтня 2026 р.
Справа: №954/1391/26
Суддя: Гончаренко О. В.
Справа № 954/1391/26
Номер провадження 2/954/2546/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2026 рокус-ще Нововоронцовка
Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі: головуючого судді Гончаренка О.В., за участю секретаря судового засідання Посохіної О.Ю., розглянувши у судовому засіданні в селищі Нововоронцовка Херсонської області цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 до Новокаховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області про визнання права власності, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з позовом до Новокаховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області про визнання права власності на квартиру. Позовні вимоги мотивує тим, що на підставі договору дарування, посвідченого 23 червня 1998 року приватним нотаріусом Н. Каховського нотаріального округу Сердюком І.П., зареєстрованого в реєстрі за №907, ОСОБА_3 належить на праві власності на квартиру квартири, яка складається з двох кімнат загальною площею 47,5 кв.м, у тому числі житлової 29,0 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вищезазначений договір дарування був зареєстрований у КП «Каховське бюро технічної інвентаризації», що підтверджується копією договору дарування. Однак, звернувшись з заявою про реєстрацію права власності на вищезазначене нерухоме майно до державного реєстратора виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області, ОСОБА_4 отримав рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій №84049831 від 31.03.2026 року, оскільки відсутні відомості про реєстрацію прав власності до 01.01.2013 року. Як вбачається з відповіді Херсонської обласної ради №01-25/600/373/1/07 від 30.03.2026 року - надати інформацію щодо об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , не має змоги, так як, вищевказане майно, територіально підпорядковане Комунальному підприємству «Каховське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради, яке на даний час знаходиться під окупацією зс рф. Тому просить суд визнати, за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на двохкімнатну квартиру, загальною площею 47,5 кв.м, у тому числі житлової 29,0 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
У судове засідання позивач та відповідач не з`явилися. Позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав. Представник відповідача судове засідання не з`явився.
Дослідивши та проаналізувавши всі обставини справи, суд приймає до уваги наступне.
Відповідно до копіії договору дарування, посвідченого 23 червня 1998 року приватним нотаріусом Н. Каховського нотаріального округу Сердюком І.П., зареєстрованого в реєстрі за №907 , ОСОБА_3 належить на праві власності квартира, яка складається з двох кімнат загальною площею 47,5 кв.м, житловою площею 29,0 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
На вказаному договорі дарування від 23 червня 1998 року міститься реєстраційний напис №2521 від 10.07.1998, згідно якого право приватної власності вказаної квартири було зареєстровано Каховським державним бюро технічної інвентаризації.
Згідно із технічного паспорта квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , має загальну площу 48,7 кв.м., у тому числі житлову 29 кв.м.
Державним реєстратором виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області, Гардабура-Черпак Тетяни Василівни ухвалено рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 84049831 від 31.03.2026 року, оскільки відсутні відомості про реєстрацію прав власності до 01.01.2013 року.
Відповідно до Наказ Мінрозвитку від 28.02.2025 № 376 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" територія Новокаховської міської територіальної громади Херсонської області визнано тимчасово окупованою територією України із 24.02.2022 року. Зазначені обставини виключають можливість підтвердження реєстрації права власності в БТІ через окупацію населеного пункту.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч.1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 01 липня 2004 року), права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. За ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.
У таких випадках ч.1 ст. 392 ЦК України захищає право власності та передбачає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 18.02.2015 у справі № 6-244цс14 зазначив, що за правилами статті 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.
Тобто, вказані дві підстави пред`явлення позову для захисту (визнання) прав власності є самостійними та такими, що можуть не залежати одна від одної, про щ свідчить їх виокремлення у ст. 392 ЦК України і про що наголошується у зазначеному рішенні Верховного Суду.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 07.10.2015 у справі № 6-1622цс1 вказується, що відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема і правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача права власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм праве викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, тлумачення норми ч.1 ст. 392 ЦК України та правові висновки Верховного Суду свідчать, що власник має право звернутись із позовом про визнання його права власності у випадку втрати ним документа, який засвідчує його прав власності, що є достатньою та самостійною підставою для застосування ч.1 ст. 39 ЦК України.
Згідно зі статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожна людина має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте, виникнення права власності на будинки, квартири, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року.
Таким чином, за змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, квартири, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
Відповідно до ч. ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Проаналізувавши вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 263, 265 ЦПК України суд,
в и р і ш и в :
Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 до Новокаховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області про визнання права власності – задовольнити.
Визнати, за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) право власності на квартиру АДРЕСА_2 .
Рішення суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО.В. Гончаренко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua