Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №747/124/26 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

09 жовтня 2026 рокум. Чернігів

Унікальний номер справи № 747/124/26

Головуючий у першій інстанції – Тіщенко Л. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1650/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючої - судді Шитченко Н.В.,

суддів Любчика О.В., Разгуляєвої О.В.,

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на заочне рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 19 травня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 33 965,50 грн за наступними зобов`язаннями:

- за кредитним договором № 60359-05/2025 у розмірі 19 400 грн, з яких: 9 000 грн заборгованість по основною сумою боргу; 5 400 грн заборгованість за відсотками; 5 000 грн заборгованість за штрафом;

- за кредитним договором № 7489218 у розмірі 13 996,50 грн, з яких: 4 300 грн заборгованість за основною сумою боргу; 12,47 грн заборгованість за відсотками; 8 600 грн заборгованість за пенею; 1 084,03 грн комісія за надання кредиту.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26 травня 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 60359-05/2025, за яким товариство надало клієнту фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором. Договір підписано електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора. Позивач, пославшись на наявність права вимоги, зазначив, що 25 листопада 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 25112025, відповідно до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» права вимоги до боржників, указаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 25112025 від 25 листопада 2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 19 400 грн, з яких: 9 000 грн заборгованість за основною сумою боргу, 5 400 грн заборгованості за відсотками, 5 000 грн заборгованості за штрафом. Після відступлення права грошової вимоги позивач не здійснював нарахування додаткових штрафних санкцій.

27 липня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 7489218 у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, за умовами якого позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики, комісію за надання кредиту. Позивач, пославшись на наявність права вимоги, зазначив, що 23 грудня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 23122025/2, відповідно до умов якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників № 1 від 23 травня 2025 року до договору факторингу № 23122025/2 від 23 грудня 2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 13 996,50 грн, з яких: 4 300 грн заборгованість за основною сумою боргу; 12,47 грн заборгованість за відсотками; 8 600 грн заборгованість за пенею; 1 084,03 грн комісія за надання кредиту. Відповідач не виконав зобов`язання та після відступлення позивачу права грошової вимоги не здійснив платежів для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.

Заочним рішенням Талалаївського районного суду Чернігівської області від 19 травня 2026 року відмовлено у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «ЄАПБ», вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим і неправильним по суті, просить його скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що договори № 60359-05/2025 від 26 травня 2025 року, № 7489218 від 27 липня 2025 року підписано позичальником шляхом використання одноразового ідентифікатору, який надіслано но номер мобільного телефону, вказаний ним при укладанні договорів.

Позивач вважає помилковими висновки суду першої інстанції про ненадання доказів перерахування коштів відповідачу. Указує, що довідками ТОВ «Універсальні платіжні рішення», ТОВ «ПрофітГід», які мають право здійснювати перерахування коштів як оператори онлайн послуг платіжної інфраструктури, підтверджено успішність зарахування 10 000 грн по договору № 60359-05/2025 від 26 травня 2025 року на картку № НОМЕР_1 , а також 4 300 грн по договору № 7489218 від 27 липня 2025 року на картку № НОМЕР_2 .

Перерахування коштів на платіжну картку ОСОБА_1 за укладеними договорами безпосередньо здійснено операторами онлайн-послуг платіжної інфраструктури ТОВ «Універсальні платіжні рішення», ТОВ «ПрофітГід» у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу у такому випадку не складаються. ТОВ «ФК «ЄАПБ» не володіє оригіналами первинних документів (касовими та меморіальними), які б могли засвідчити отримання відповідачем кредитних (позичкових) коштів за укладеними договорами, оскільки не є первісним кредитором (позикодавцем). У разі заперечень проти позову, обов`язок доведення їх відповідними доказами покладено саме на відповідача відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 у встановлений судом строк не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу ТОВ «ФК «ЄАПБ» належить задовольнити частково, а рішення суду скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позову ТОВ «ФК «ЄАПБ», суд першої інстанції виходив з того, що позивачем підтверджено обставини укладання договорів № 60359-05/2025 від 26 травня 2025 року, № 7489218 від 27 липня 2025 року, проте не надано доказів про переказ коштів ОСОБА_1 , банківських виписок з його рахунків, а також доказів того, що власником карток № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , на які здійснювались перекази первісними кредиторами, є відповідач. Суд дійшов висновку про недоведеність заявленого розміру заборгованості та її наявності.

З таким висновком суду першої інстанції не погоджується апеляційний суд.

У справі встановлено, 26 травня 2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (товариство) та ОСОБА_1 (клієнт) укладено договір про надання фінансового кредиту № 60359-05/2025, за яким товариство надало клієнту фінансовий кредит у розмірі 10 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором (а.с. 7-11).

Пунктом 1.2 указаного договору передбачено такі умови: тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 26 травня 2025 року. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту 22 вересня 2025 року.

За користування кредитом товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 1 000 грн (що складає 10% від суми кредиту). Тип процентної ставки: фіксована. Тип комісії – одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту). Розмір процентів та комісії, встановлений цим пунктом договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору. Установлений договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Сутність комісії – плата за надання кредиту, комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні, зазначена комісія включається до складу загальної вартості кредиту (п. 1.4.).

Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4441-11хх-хххх-0495 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим у день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами (п. 1.6.).

Для створення особистого кабінету клієнт на сайті товариства вводить свій особистий або фінансовий номер телефону та підтверджує його шляхом введення коду з смс-повідомлення, або приймає вхідний дзвінок від товариства з одноразовим кодом та підтверджує відповідну дію (п. 2.5.).

Після входу (авторизації) до особистого кабінету, клієнт для отримання кредиту заповнює заявку-анкету (надалі - заявка) (п. 2.6.).

У заявці клієнт зобов`язаний вказати повні, точні і достовірні особисті дані відповідно до ідентифікаційних документів клієнта, які необхідні для прийняття товариством рішення про надання кредиту клієнту (п. 2.7.).

Введенням коду на сайті товариства клієнт підтверджує прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) товариства на укладення кредитного договору (електронний підпис клієнта накладається на оригінал договору). Будь-які інші документи (паспорт споживчого кредиту, заяви, звернення, повідомлення, копії документів, інше), пов`язані з укладенням та виконанням кредитного договору, клієнт може підписати одним із способів: накладанням електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором або, у випадку надсилання документів в паперовому вигляді, - власноручним підписом. Сторони домовились, що будь-які інші документи (паспорт споживчого кредиту, заяви, звернення, повідомлення, копії документів, інше), пов`язані з укладенням та виконанням кредитного договору, товариство має право підписувати в будь-який спосіб, який передбачений в договорі про спосіб підписання документів, який розміщений на сайті товариства (п. 2.17.).

Укладання договору відбувається згідно Закону України «Про електронну комерцію». Після здійснення акцепту позичальником оферти товариства, що є укладенням договору відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» товариство накладає на оригінал договору кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу, а оригінал договору завантажується (надсилається) в особистий кабінет клієнта (п. 2.18.).

Після підписання договору товариство надає кредит шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок Клієнта за реквізитами банківської картки клієнта, зазначеної клієнтом в заявці та цьому договорі (п. 2.21.).

Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом НОМЕР_3 . У реквізитах клієнта при підписанні договору з-поміж іншого зазначена картка : НОМЕР_1 .

У додатку № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 60359-05/2025 від 26 травня 2025 року, сторони погодили графік платежів (а.с. 11 зворот-12).

26 травня 2025 року ОСОБА_1 підписав електронним підписом НОМЕР_4 також паспорт споживчого кредиту (а.с. 13-14).

Відповідно до повідомлення сервісу онлайн платежів iPay.ua ТОВ «Універсальні платіжні рішення» 30 грудня 2025 року успішно перераховано кошти в сумі 10 000 грн на платіжну картку НОМЕР_1 , транзакція в системі iPay.ua 752935489 (а.с. 15).

За розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», заборгованість за договором № 60359-05/2025 від 26 травня 2025 року становить 19 400 грн, з яких: 9 000 грн заборгованість по основною сумою боргу; 5 400 грн заборгованість за відсотками; 5 000 грн заборгованість за штрафом (а.с. 21-22).

25 листопада 2025 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (клієнт) укладено договір факторингу № 25112025 (а.с. 16-17), за яким фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та платежів, право на одержання яких належить клієнту.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 та є невід`ємною частиною договору (п. 1.1. договору).

25 листопада 2025 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 25112025 від 25 листопада 2025 року, за яким клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 4846, після чого, ураховуючи п. 1.2. договору факторингу № 25112025 від 25 листопада 2025 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором відносно до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 18).

Відповідно до реєстру (витягу з реєстру) боржників до договору факторингу № 25112025 від 25 листопада 2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 60359-05/2025 у сумі 19 400 грн, з яких: 9 000 грн заборгованість по основною сумою боргу; 5 400 грн заборгованість за відсотками; 5 000 грн заборгованість за штрафом (а.с. 20).

Платіжною інструкцією № 195 від 28 листопада 2025 року засвідчено, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» 4 846 250,67 грн за відступлення прав вимоги згідно з договором факторингу № 25112025 від 25 листопада 2025 року (а.с. 19).

27 липня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) № 7489218, який підписано відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором pb73S8 (п. 30 договору) (а.с. 27-29).

За цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі («Позику»), на погоджений умовами договору строк (далі «Строк Позики»), з метою придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (п. 1 договору).

Параметри та умови позики передбачено у п. 2 договору, згідно з яким:

- сума позики 4 300 грн (п. 2.1. договору);

- строк позики (строк договору) 30 днів (п. 2.2. договору);

- процентна ставка (фіксована), діє протягом строку договору, визначеного пп. 2.2. п. 2 договору 0,01 % в день (п. 2.3. договору);

- комісія від суми позики, зазначеної в пп. 2.1. п. 2 договору, що складає 1 084,03 грн (п. 2.4. договору);

- дата надання позики 27 липня 2025 року;

- дата повернення позики 25 серпня 2025 року.

Пунктом 4 договору передбачено, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, починаючи з наступного дня за датою надання позики, на залишок позики, виходячи зі строку фактичного користування позикою до повного погашення заборгованості за договором, включаючи день такого погашення. Комісія нараховується в дату надання позики (в момент надання позики), у визначеному пп. 2.4. п. 2 договорі розмірі.

У пункті 30 договору зазначено рахунок ОСОБА_1 : № НОМЕР_2 .

Того ж дня, ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором pb73S8 Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є додатком №1 до договору позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) № 7489218 від 27 липня 2025 року (а.с. 30).

Згідно із квитанцією ТОВ «ПрофітГід» № 45360-66785-10083, 27 липня 2025 року успішно перераховано кошти в сумі 4 300 грн на платіжну картку № НОМЕР_2 (а.с. 31).

За розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», заборгованість за договором № 7489218 від 27 липня 2025 року становить 13 996,50 грн, з яких: 4 300 грн заборгованість за основною сумою боргу; 12,47 грн заборгованість за відсотками; 8 600 грн заборгованість за пенею; 1 084,03 грн комісія за надання кредиту (а.с. 38).

23 грудня 2025 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» (клієнт) укладено договір факторингу № 23122025/2, за умовами якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (фінансування) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або настане в майбутньому до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (комісію, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору (п. 1.1. договору) (а.с. 33-34).

27 травня 2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» підписали акт прийому-передачі реєстру боржників № 1 від 23 грудня 2025 року за договором факторингу № 23122025/2 від 23 грудня 2025 року, за яким клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників № 1 від 23 грудня 2025 року кількістю 4 228, після чого, ураховуючи п. 1.2. договору факторингу № 23122025/2 від 23 грудня 2025 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 35).

Згідно з витягом з реєстру боржників № 1 від 23 грудня 2025 року за договором факторингу № 23122025/2 від 23 грудня 2025 року ОСОБА_1 є боржником за договором № 7489218, сума заборгованості становить 13 996,50 грн, з яких: 4 300 грн заборгованість за основною сумою боргу; 12,47 грн заборгованість за відсотками; 8 600 грн заборгованість за пенею; 1 084,03 грн комісія за надання кредиту (а.с. 37).

Платіжною інструкцією № 217 від 26 грудня 2025 року засвідчено, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» 2 153 856,59 грн за відступлення права вимоги за договором факторингу 23122025/2 від 23 грудня 2025 року (а.с. 36).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Статтею 3 ЗУ «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ст. 12 Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За правилами ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За приписами ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Приписами ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Матеріалами справи підтверджено наступне:

- 26 травня 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 60359-05/2025 на суму 10 000 грн;

- 27 липня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) № 7489218 на суму 4 300 грн.

Договори № 60359-05/2025 від 26 травня 2025 року, № 7489218 від 27 липня 2025 року підписано ОСОБА_1 шляхом використання електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».

Аналізуючи доводи апеляційної скарги, суд виходить з того, що у п. 1.6 договору № 60359-05/2025 від 26 травня 2025 року ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 погодили, що кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4441-11хх-хххх-0495 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. За інформацією сервісу онлайн платежів iPay.ua ТОВ «Універсальні платіжні рішення», 26 травня 2025 року успішно перераховано кошти в сумі 10 000 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , транзакція в системі iPay.ua 752935489.

За змістом пунктів 1, 30 договору № 7489218 від 27 липня 2025 року, позикодавець ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» зобов`язався передати позичальнику ОСОБА_1 у власність грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника № НОМЕР_2 . Згідно з квитанцією ТОВ «ПрофітГід» № 45360-66785-10083, 27 липня 2025 року успішно перераховано кошти в сумі 4 300 грн на платіжну картку № НОМЕР_2 .

Суд першої інстанції, зазначивши про відсутність доказів переказу коштів ОСОБА_1 , залишив поза увагою те, що відповідач частково здійснював погашення заборгованості за договором № 60359-05/2025 від 26 травня 2025 року, а саме: 24 червня 2025 року – у сумі 3 700 грн, 24 липня 2025 року – у сумі 2 700 грн. Наведене підтверджено розрахунком заборгованості, складеним первісним кредитором ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (а.с. 21-22).

Не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 338/180/17, викладені у постанові від 05 червня 2018 року).

Отже, часткове погашення заборгованості за договором № 60359-05/2025 від 26 травня 2025 року підтверджує укладення кредитного договору і отримання відповідачем кредитних коштів і виключає висновок про не підтвердження наявності у ОСОБА_1 заборгованості.

Суд першої інстанції, пославшись на те, що матеріали справи не містять доказів, які підтверджують, що відповідач є власником карток № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , не звернув увагу на наступне. Позивачем надано наявні у товариства докази перерахування кредитних коштів у сумі 10 000 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 та у сумі 4 300 грн на платіжну картку № НОМЕР_2 , які у належний спосіб ОСОБА_1 не спростовано. Відповідно до ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав і обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач, маючи доступ до своїх банківських даних, доказів на підтвердження фактів незарахування на його картковий рахунок кредитних коштів та непогашення кредитної заборгованості суду не надав, заперечень проти позову не висловив.

У разі, якщо кредиторами виступають банки-емітенти, відтак вони зобов`язані надати виписку про рух коштів по рахунку, оскільки є тримачами відповідної інформації, однак у справі, яка переглядається, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, з-поміж іншого і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, отже не може надати первинні банківські документи. Таким чином, апеляційний суд вважає надані позивачем розрахунки належним та допустимим доказами заборгованості та її розміру у справі.

ОСОБА_1 не звертався із письмовою заявою про припинення дії договорів ні до первісного кредитора, ні до його правонаступника. Договори № 60359-05/2025 від 26 травня 2025 року, № 7489218 від 27 липня 2025 року є чинними, у судовому порядку відповідачем не оскаржувалися.

Апеляційний суд вважає доведеним твердження позивача про отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеними договорами № 60359-05/2025 від 26 травня 2025 року, № 7489218 від 27 липня 2025 року. ОСОБА_1 власні кредитні зобов`язання не виконав, у передбачені в договорах строки грошові кошти (кредиту) не повернув, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за вказаними договорами, яка не сплачувалась ні новому, ні попередньому кредитору.

ТОВ «ФК «ЄАПБ» надало належні, достатні та допустимі докази на підтвердження переходу до нього права вимоги до ОСОБА_1 :

- за договором про надання фінансового кредиту № 60359-05/2025 від 26 травня 2025 року: договір факторингу № 25112025 від 25 листопада 2025 року, акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 25112025 від 25 листопада 2025 року, витяг з реєстру боржників до договору факторингу № 25112025 від 25 листопада 2025 року та копію платіжної інструкції № 195 від 28 листопада 2025 року про оплату за договором факторингу № 25112025 від тієї ж дати;

- за договором позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) № 7489218 від 27 липня 2025 року: договір факторингу № 23122025/2 від 23 грудня 2025 року, акт прийому-передачі реєстру боржників № 1 від 23 грудня 2025 року за договором факторингу № 23122025/2 від 23 грудня 2025 року, витяг з реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 23122025/2 від 23 грудня 2025 року та копію платіжної інструкції № 217 від 26 грудня 2025 року про оплату за договором факторингу № 23122025/2 від тієї ж дати.

Перевіряючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 60359-05/2025 від 26 травня 2025 року, колегія суддів виходить з такого.

У договорі № 60359-05/2025 від 26 травня 2025 року сторони погодили суму кредиту 10 000 грн (п. 1.1 договору), строк кредиту 120 днів з кінцевою датою погашення кредиту – 22 вересня 2025 року (п. 1.2 договору), проценти за користування кредитом в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісію за видачу кредиту в сумі 1 000 грн (п. 1.4 договору).

Договір № 60359-05/2025 укладено 26 травня 2025 року після набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (24 грудня 2023 року), отже станом на дату укладення договору максимальний розмір денної процентної ставки, встановлений ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», міг становити 1 %.

Розрахунком заборгованості, складеним первісним кредитором ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП, підтверджено, що у період з 26 травня 2025 року по 22 вересня 2025 року ОСОБА_1 нараховувались відсотки в розмірі 0,90% в день, що відповідає п. 1.4 договору № 60359-05/2025 від 26 травня 2025 року та обмеженню, встановленому Законом України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки.

Як свідчить наявний у справі розрахунок заборгованості, відповідачем на погашення заборгованості за договором № 60359-05/2025 від 26 травня 2025 року сплачено 24 червня 2025 року 3 700 грн, 24 липня 2025 року 2 700 грн. За рахунок цих сум 5 400 грн спрямовано на погашення боргу за відсотками та 1 000 грн на погашення тіла кредиту, яке відповідно зменшилось до 9 000 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» 9 000 грн заборгованості за основною сумою боргу та 5 400 грн заборгованості за відсотками по договору № 60359-05/2025 від 26 травня 2025 року є обгрунованими та підлягають задоволенню.

Визначаючи розмір заборгованості за договором позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) № 7489218 від 27 липня 2025 року, колегія суддів виходить з наступного.

У договорі № 7489218 від 27 липня 2025 року сторони погодили суму позики 4 300 грн (п. 2.1 договору); строк позики (строк договору) 30 днів (п. 2.2. договору); процентну ставку (фіксовану) - 0,01 % в день (п. 2.3. договору); комісію від суми позики, що складає 1 084,03 грн (п. 2.4. договору).

За розрахунком заборгованості, складеним первісним кредитором ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», у період з 27 липня 2025 року по 25 серпня 2025 року ОСОБА_1 нараховувались відсотки в розмірі 0,01% в день, що відповідає п. 2.3. договору № 7489218 від 27 липня 2025 року та не перевищує обмеження, встановлене Законом України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки. Відтак первісним кредитором правомірно нараховано 12,47 грн (4 300 х 0,01% х 29 = 12,47) заборгованості за відсотками.

Оскільки ОСОБА_1 зобов`язань по погашенню позики не здійснював, тобто неналежно виконував грошові зобов`язання за договором, ТОВ «ФК «ЄАПБ», як новий кредитор за договором факторингу № 23122025/2 від 23 грудня 2025 року, набуло право вимоги первісного кредитора (ТОВ «СІРОКО ФІНАНС»).

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» 4 300 грн заборгованості за основною сумою боргу, 12,47 грн заборгованості за відсотками та 1 084,03 грн заборгованості за комісією за видачу кредиту по договору № 7489218 від 27 липня 2025 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за штрафом у сумі 5 000 грн за договором № 60359-05/2025 від 26 травня 2025 року, заборгованості за пенею у сумі 8 600 грн за договором № 7489218 від 27 липня 2025 року, колегія суддів ураховує наступне.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24 лютого 2022 року і дотепер, уключаючи дату постановлення оскаржуваного судового рішення.

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки на час розгляду справи в Україні введено та продовжує діяти дотепер воєнний стан, відтак, ураховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відтак позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості за штрафом у сумі 5 000 грн за договором № 60359-05/2025 від 26 травня 2025 року, заборгованості за пенею у сумі 8 600 грн за договором № 7489218 від 27 липня 2025 року не підлягають задоволенню.

Таким чином, за договором № 60359-05/2025 від 26 травня 2025 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість у сумі 14 400 грн, з яких: 9 000 грн заборгованість по основною сумою боргу, 5 400 грн заборгованість за відсотками, а за договором № 7489218 від 27 липня 2025 року заборгованість у сумі 5 396,50 грн, з яких: 4 300 грн заборгованість за основною сумою боргу, 12,47 грн заборгованість за відсотками, 1 084,03 грн заборгованість за комісією.

Дослідивши обставини справи в сукупності, апеляційний суд доходить висновку, що рішення суду першої інстанції суперечить нормам матеріального права, а тому відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 374 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» 14 400 грн заборгованості за договором № 60359-05/2025 від 26 травня 2025 року, 5 396,50 грн заборгованості за договором № 7489218 від 27 липня 2025 року.

Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).

Звернувшись з позовом, ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило 3 328 грн, а при подачі апеляційної 4 992 грн судового збору (а.с. 1, 71). Оскільки апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції та задовольняє частково позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» на 59,27% (19 796,50 грн від заявлених вимог 33 396,50 грн), слід стягнути пропорційно задоволеним вимогам з відповідача на користь позивача 4 931,25 грн судового збору, з яких: 1 972,50 грн – за розгляд справи в суді першої інстанції та 2 958,75 грн – за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 141, 367, 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, 381-384, 389 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити частково.

Заочне рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 19 травня 2026 року – скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 14 400 грн заборгованості за договором № 60359-05/2025 від 26 травня 2025 року, 5 396,50 грн заборгованості за договором № 7489218 від 27 липня 2025 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 4 931,25 грн судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуюча Н.В. Шитченко

Судді О.В. Любчик

О.В. Разгуляєва