Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №766/13941/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/13941/25

Номер провадження: 33/819/166/26

Постанова

іменем України

07 жовтня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд в складі:

головуючий-суддя: Бездрабко В.О.

секретар судового засідання: Манько К.М.,

за участі захисника-адвоката Рясного В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника-адвоката Рясного Владислава Денисовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 31 серпня 2026 року, ухвалену під головуванням судді Єпішина Ю.М., у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КупАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця м. Тулун Іркутської області, РФ, громадянина України, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 31 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та відносно нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Згідно постанови суду ОСОБА_1 , 07 вересня 2025 року о 13 год. 18 хв. в с. Киселівка по вул. Молодіжній, керував транспортним засобом ВАЗ 2115, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, мав різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя.

Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Не погодившись з постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 31 серпня 2026 року, захисник-адвокат Рясний В.Д., який діє в інтересах ОСОБА_1 , 05 вересня 2026 року через підсистему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга мотивована незаконністю розгляду справи 31 серпня 2026 року у відсутність ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Рясного В.Д., який повідомив суд про неможливість явки в призначене судове засідання через зайнятість захисника в іншому судовому процесі.

Скаржник зазначив, що в ході розгляду справи не було доведено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, адже на долученому до справи відеозаписі з місця події відсутній запис зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 . Постанови за порушенням останнім Правил дорожнього руху не складалися.

Відеозапис з місця події не є безперервним, що суперечить п.2 розділу III Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС №1026 від 18 грудня 2018 року. У разі відсутності безперервного відеозапису, працівники поліції під час проведення огляду особи та складення протоколу про адміністративне правопорушення згідно ч.2 ст.266 КУпАП мали залучили двох свідків, що не було зроблено. Оскільки працівниками поліції були порушені вимоги ст.266 КУпАП та Інструкції №1026 від 18 грудня 2018 року, то відеозапис, який міститься в матеріалах справи не є належним доказом у справі.

При складенні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП працівники поліції не роз`яснили особі його права та обов`язки, наслідки складення цього протоколу; наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, чим ввели його в оману; не видали направлення для проходження медичного огляду до конкретно визначеного медичного закладу. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що підтверджують факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі.

Звернув увагу на відсутність допустимих та достовірних доказів, які б з достатністю доводили наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з приводу чого захисник-адвокат просив скасувати постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 31 серпня 2026 року та ухвалити нову постанову, якою провадження у справі №766/13941/25 відносно ОСОБА_1 за ст.130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП заперечував, вказавши про відсутність у нього 07 вересня 2025 року під час керування автомобілем ознак алкогольного сп`яніння. Пояснив, що відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, оскільки поспішав в особистих справах.

Захисник-адвокат Рясний В.Д. просив апеляційну скаргу задовольнити, з підстав наведених у скарзі.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника Рясного В.Д., дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані докази у сукупності з доводами апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Частиною першою статті 268 КУпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ч.1 ст.277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

З матеріалів справи встановлено, що справа в суді першої інстанції неодноразово призначалася до розгляду, а саме на 06 та 22 жовтня, 19 листопада 2025 року, 12 січня, 11 та 25 березня, 28 травня, 07 липня та 31 серпня 2026 року. Виклик ОСОБА_1 у призначені судові засідання здійснювався завчасно шляхом направлення судових повісток рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення та шляхом повідомлення про наступне судове засідання безпосередньо в суді, що підтверджено відповідними розписками.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 надавалася професійна правнича допомога захисником-адвокатом Рясним В.Д., який має зареєстрований кабінет в підсистемі «Електронний суд», до якого направлялися судові повістки про виклик у судові засідання. Вручення судової повістки захиснику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вважається врученням повістки і цій особі.

В призначене судове засідання 31 серпня 2026 року ОСОБА_1 та його захисник повторно не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини своєї неявки в судове засідання ОСОБА_1 не повідомив. 28 серпня 2026 року захисник-адвокат Рясний В.Д. через підсистему «Електронний суд» подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку з його зайнятістю в іншому судовому засіданні призначеному на 31 серпня 2026 року о 09-20 год. у справі 636/5035/26.

Розглянувши справу 31 серпня 2026 року у відсутність ОСОБА_1 та його захисника Рясного В.Д., які у призначених на березень 2026 року судових засіданнях були заслухані, суд зважив на повторність неявки належним чином повідомлених учасників справи, необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, поведінку учасників справи, яка свідчала про невиправдане затягування процесу та вважав за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, відносно якої складений протокол за ч.1 ст.130 КупАП.

В апеляційній скарзі захисник Рясний В.Д., пославшись на необґрунтованість висновків суду першої інстанції, зазначив, що оскільки ним подавалася заява про неможливість участі у судовому засіданні 31 серпня 2026 року у зв`язку з його зайнятістю в іншому судовому процесі, то у суду були відсутні підстави для проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності та її захисника.

Проаналізувавши наведене, а також повторну неявку в судове засідання ОСОБА_1 та його захисника Рясного В.Д., апеляційний суд вважає, що зазначені особи не проявили належної процесуальної активності, не сприяли у як найшвидшому розгляді справи, в той час, як судом першої інстанції вживалися заходи задля дотримання усіх прав ОСОБА_1 . З огляду на викладене доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції права особи на захист слід визнати необґрунтованими. При цьому слід зауважити, що саме на захисника покладається обов`язок з організації представництва інтересів клієнта, невиконання якого не повинно бути виправданим участю в іншому судовому процесі, за відсутності достатніх аргументів надання переваги одному з судових процесів перед іншим.

Згідно вимог ст.280 КУпАП - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно приписів ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9 ПДР).

Апеляційним судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 114415, ОСОБА_1 07 вересня 2025 року о 13 год. 18 хв., в с. Киселівка по вул. Молодіжній, керував транспортним засобом марки ВАЗ 2115, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме мав різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя.

Від проходження огляду на стан сп`яніння водій у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР (водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин) та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан сп`яніння.

Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, які підтверджені зібраними у справі та перевіреними судом доказами.

Протокол про адміністративне правопорушення від 07 вересня 2025 року серії ААД №114415 відповідає вимогам статті 256 КУпАП, складений та підписаний уповноваженою особою, за встановленою законом формою, містить відомості про роз`яснення ОСОБА_1 прав та обов`язків, передбачених ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП та особисто викладені пояснення ОСОБА_1 про те, що «він напередодні випив 1 пляшку пива, сьогодні керував автомобілем ВАЗ 2115, від проходження огляду відмовляюся». Протокол підписаний водієм без зауважень.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 07 вересня 2025 року не керував автомобілем ВАЗ 2115, реєстраційний номер НОМЕР_1 , спростовані зібраними у справі доказами та поясненнями самого водія, який в ході розгляду справи факт керування автомобілем не заперечував; поясненнями свідка ОСОБА_2 тощо.

Аргументи захисника Рясного В.Д. про те, що 07 вересня 2025 року відносно ОСОБА_1 не складалися протоколи про порушення правил ПДР, слід визнати неприйнятними з огляду на долучену копію протоколу серії БАВ №061537 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, згідно якого 07 вересня 2025 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП (керування автомобілем ВАЗ 2115 р/н НОМЕР_1 без пред`явлення посвідчення водія, без пристебнутого ременя безпеки).

Умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, алкогольного сп`яніння, визначені ст.266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, зі змінами від 20 січня 2023 року №57 (далі Порядок) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі Інструкція).

Відповідно до положень ст.266 КУпАП та Інструкції якщо поліцейський виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

За ч.2 ст.266 КУпАП, пунктом 4 Порядку огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

З долученого до матеріалів справи відеозапису з місця події вбачається зафіксовану відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі; роз`яснення працівниками поліції наслідків відмови у проходженні огляду.

За положеннями ст.31, 40 Закону України «Про національну поліцію», поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати превентивні заходи, серед яких застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, з використанням відповідної техніки , що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.

Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18 грудня 2018 року, саме на підрозділи поліції покладається обов`язок по застосуванню технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію, серед іншого відеозапису для фіксації вчинення особами адміністративних правопорушень. Така фіксація проводиться за допомогою, у тому числі, відеореєстраторів, які можуть бути встановлені усередині салону службового транспортного засобу, й портативних відеореєстраторів, конструкція яких дає змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського.

Положення КУпАП не містить застережень щодо об`єму відеозапису, який повинен бути наданий суду, як доказ у справі про адміністративне правопорушення. Твердження сторони захисту про недопустимість наявного у справі відеозапису через те, що він має перерви в часі є безпідставними, оскільки відеозаписом безперервно зафіксовано саме ті обставини, які мають значення для встановлення дійсних обставин справи згідно викладеної у протоколі суті інкримінуємого адміністративного правопорушення, а саме: відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння. Доводи апеляційної скарги не спростовують зафіксовані на відеозаписі обставини.

Оскільки поліцейськими було застосовано технічні засоби відеозапису з місця події, то доводи апеляційної скарги про невиконання працівниками поліції приписів ч.2 ст.266 КУпАП щодо залучення свідків, суд оцінює критично.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу та їх сукупність, суд апеляційної інстанції вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції дотримано вимоги діючого законодавства, у відповідності до положень ст.33 КУпАП правильно враховано характер вчиненого правопорушення, ступінь суспільної небезпеки скоєного та ступінь вини ОСОБА_1 , а тому доводи апеляційної скарги визнає необґрунтованими та такими, що спростовуються зібраними у справі та дослідженими судом доказами.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП є законним та обґрунтованим, а відтак підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП - за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

постановив:

Апеляційну скаргу захисника-адвоката Рясного Владислава Денисовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 31 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Херсонського

апеляційного суду В.О. Бездрабко