Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №650/7556/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 650/7556/25

Номер провадження: 33/819/168/26

Постанова

іменем України

07 жовтня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд в складі:

головуючий-суддя: Бездрабко В.О.

секретар судового засідання: Манько К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну ОСОБА_1 на постанову Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 23 лютого 2026 року, ухвалену під головуванням судді Ковальчук О.В., у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и в:

Постановою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 23 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 та відносно нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Згідно постанови суду, ОСОБА_1 , 03 грудня 2025 року о 14 год. 29 хв., в с-щі Високопілля по вул. Банковій керував транспортним засобом Renault Kangoo, реєстраційний номер НОМЕР_1 та здійснював буксирування причепу ПФ-01 «Ферма» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який був не під`єднаний електрикою. В ході спілкування з працівниками поліції у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з ротової порожнини.

У встановленому законом порядку, за згодою водія, був проведений огляд на встановлення стану алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера Драгер, результат – 0,40 %, від огляду у найближчому медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду від 23 лютого 2026 року, в якому зазначив, що розгляд справи в суді першої інстанції відбувся у його відсутність, скаржник не був обізнаний про місце, день та час розгляду справи. Копія прийнятої у справі постанови не була надіслана судом на його адресу, а про ухвалену у справі постанову суду він дізнався 07 вересня 2026 року, після арешту банківських рахунків виконавчою службою, що вплинуло на строк подання апеляційної скарги поза межами визначеного законом строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Апеляційна скарга мотивована відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки працівниками поліції був порушений порядок огляду на стан сп`яніння, відеозапис з місця події не вівся безперервно, а судом першої інстанції порушено право особи на захист.

Скаржник зазначив, що при винесені оскарженої постанови суд першої інстанції взяв до уваги лише протокол про адміністративне правопорушення від 03 грудня 2025 року. Факт підписання водієм зазначеного протоколу не свідчив про визнання ним вини у вчиненні правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Долучений до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис з нагрудної камери працівника поліції не є безперервним, а тому цей відеозапис не можна вважати належним та допустимим доказом у справі. На думку скаржника, позитивний результат тесту про наявність алкоголю стався через полоскання ним ротової порожнини настойкою «Фітодент», яка містить спирт, за усною рекомендацією лікаря.

Звернув увагу на відсутність допустимих та достовірних доказів, які б з достатністю доводили наявність у діях скаржника складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з приводу чого просив скасувати постанову Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 23 лютого 2026 року, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, причини неявки не повідомив. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений, про що свідчить поштове відправлення про вручення 29 вересня 2026 року ОСОБА_1 судової повістки про виклик до суду.

Дослідивши матеріали справи у сукупності з доводами апеляційної скарги, вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 23 лютого 2026 року підлягає поновленню, а апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно ст.294 КУпАП, скарга на постанову судді по справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлений.

Відповідно до ст.285 ч.1, 3 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

Матеріали справи не містять інформації про виконання судом першої інстанції приписів ст.285 КУпАП щодо направлення копії постанови суду від 23 лютого 2026 року особі, яка притягнута до адміністративної відповідальності.

Ураховуючи наведене, з метою забезпечення права особи на доступ до суду, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови суду від 23 лютого 2026 року підлягає поновленню.

Відповідно до положень ст.294 КУпАП - апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Частиною першою статті 268 КУпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ч.1 ст.277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

З матеріалів справи встановлено, що 03 грудня 2025 року ОСОБА_1 подав заяву, в якій просив суд направляти йому судові повістки в електронній формі за допомогою sms-повідомлення на його номер мобільного телефона (а.с.7).

В призначені судові засідання 14 січня, 10 лютого та 23 лютого 2026 року ОСОБА_1 не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Виклик особи в судові засідання здійснювався шляхом направлення sms-повідомлення на зазначений ОСОБА_1 номер мобільного телефона, що підтверджено довідками про доставку судових повісток (а.с.11, 13, 15).

Крім того, ОСОБА_1 направлялася судова повістка про виклик в судове засідання на 23 лютого 2026 року за місцем проживання рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак адресат відмовився від отримання кореспонденції, про що свідчить відповідна відмітка в рекомендованому повідомленні (а.с 14).

Ураховуючи наведене, а також повторну неявку в судове засідання ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає, що особа не проявила належної процесуальної активності, не сприяла у як найшвидшому розгляді справи, в той час, як судом першої інстанції вживалися заходи задля дотримання усіх прав ОСОБА_1 . З огляду на викладене доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції права особи на захист слід визнати необґрунтованими.

Згідно вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, докази повинні оцінюватися судом за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Статтею 130 КУпАП України встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9 ПДР України).

Згідно пункту 2.9 «а» ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто, об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді справи, дотримався вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Цей висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених доказів у справі, яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №246000 від 03 грудня 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 о 14 год. 29 хв. в с-щі Високопілля по вул. Банковій, керував транспортним засобом марки Renault Kangoo, реєстраційний номер НОМЕР_1 та здійснював буксирування причепу ПФ-01 «Ферма» реєстраційний номер НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія, у встановленому законом порядку, із застосуванням алкотестера «Drager», проба позитивна – 0,40% (а.с.3);

- результатом огляду на стан сп`яніння, проведеного за допомогою газоаналізатора «Drager 6810», прилад ARZD 0845, тест №217, яким виявлено у особи наявність 0,40 проміле алкоголю (а.с.4);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого у водія ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння – запах алкоголю з ротової порожнини та проведений огляд за допомогою алкотеста Drager 6810, результат огляду 0,40 проміле, тест №217 (а.с.6);

- відеозаписами з місця події, на яких зафіксовано проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння за допомогою технічного засобу, результат якого становив наявність у водія 0,40 проміле алкоголю. Від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився (а.с.9).

В силу положень ст.251 КУпАП наведені докази у своїй сукупності доводять обставини вчиненого особою адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, з приводу чого доводи апеляційної скарги про протилежне слід визнати неприйнятними.

Умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, алкогольного сп`яніння, визначені ст.266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, зі змінами від 20 січня 2023 року за № 57 (в подальшому Порядок) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (в подальшому Інструкція).

Відповідно до положень ст.266 КУпАП та Інструкції якщо поліцейський виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

За ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів.

Пунктом 7 розділу ІІ Інструкції, передбачено, що встановлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Пунктом 4 Порядку визначено, що огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

З долученого до матеріалів справи відеозапису з місця події вбачається зафіксовану процедуру огляду на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу, згідно якого ОСОБА_1 погодився на проведення огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу «Drager Alcotest», за результатами якого вміст алкоголю склав 0,40 проміле. При цьому, ОСОБА_1 з результатом такого огляду погодився, що підтверджується його підписом у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №246300 та підписом в роздруківці результатів тесту, без зауважень.

За положеннями ст.31, 40 Закону України «Про національну поліцію», поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати превентивні заходи, серед яких застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, з використанням відповідної техніки , що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.

Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18 грудня 2018 року, саме на підрозділи поліції покладається обов`язок по застосуванню технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію, серед іншого відеозапису для фіксації вчинення особами адміністративних правопорушень. Така фіксація проводиться за допомогою, у тому числі, відеореєстраторів, які можуть бути встановлені усередині салону службового транспортного засобу, й портативних відеореєстраторів, конструкція яких дає змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського.

Положення КУпАП не містить застережень щодо об`єму відеозапису, який може бути наданий до суду, як доказ у справі про адміністративне правопорушення. Твердження сторони захисту про недопустимість наявного у справі відеозапису через те, що він має перерви в часі є безпідставним, оскільки цим відеозаписом безперервно зафіксовано саме ті обставини, які мають значення для встановлення дійсних обставин справи згідно викладеної у протоколі суті інкримінуємого адміністративного правопорушення, а саме: проведення огляду ОСОБА_1 за допомогою спеціального приладу «Drager Alcotest» та зафіксованого результату огляду на стан сп`яніння, згоду водія з результатом тесту.

Апеляційний суд зауважує, що переривання в часі запису є незначним та не впливає на сприйняття цілісності фіксування правопорушення і дій поліцейських при складанні протоколу. Доводи апеляційної скарги не спростовують зафіксовані на відеозаписі обставини.

Доводи скаржника про те, що він 03 грудня 2025 року не вживав алкогольні напої, а лише здійснив полоскання ротової порожнини настойкою «Фітодент», яка містить спирт є недоведеними та не можуть бути прийнятими до уваги, як такі, що спростовують результат проведеного огляду на стан сп`яніння, яким встановлено наявність у водія 0,40 проміле алкоголю.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілем та їздити на ньому, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Наведена вище сукупність зібраних у справі доказів не викликає сумніву у вчиненні ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, при обставинах викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №246000 від 03 грудня 2025року.

Крім зазначеного, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника, так і для інших учасників дорожнього руху.

На підставі вищенаведеного, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу та їх сукупність, суд апеляційної інстанції вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції дотримано вимоги діючого законодавства, у відповідності до положень ст.33 КУпАП правильно враховано характер вчиненого правопорушення, ступінь суспільної небезпеки скоєного та ступінь вини ОСОБА_1 , а тому доводи апеляційної скарги визнає безпідставними та такими, що спростовуються зібраними у справі та дослідженими судом доказами.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП є законним та обґрунтованим, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП - за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 23 лютого 2026 року задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 23 лютого 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 23 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Херсонського

апеляційного суду В.О. Бездрабко