Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №595/774/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 595/774/26Головуючий у 1-й інстанції

Провадження № 33/817/580/26Доповідач - Лекан І.Є.

Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 17 вересня 2026 року,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Бучацького районного суду Тернопільської області від 17 вересня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік та стягнуто судовий збір.

Згідно з постановою суду, 27 травня 2026 року о 15:39 год. в м. Бучач по вул.Б.Хмельницького,6 водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Dacia», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння очей, різка зміна шкірного покриву обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер 6810» та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 17 вересня 2026 року, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Посилається на те, що судом не було взято до уваги стан його здоров`я.

Вважає, що працівниками поліції було допущено процесуальні порушення, а саме вимоги ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зазначає, що він повідомив працівників поліції, що проходив процедуру забору крові та має індивідуальну неприязнь щодо процедури проходження огляду.

Окрім цього, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день і час розгляду справи, що відповідно до ст.294 КУпАП, не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.

Так, суд вірно послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №676997 від 27 травня 2026 року, відповідно до якого поліцейським зафіксовано факт керування ОСОБА_1 27 травня 2026 року о 15:39 год. в м. Бучач по вул. Б. Хмельницького, 6 автомобілем «Dacia», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння очей, різка зміна шкірного покриву обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер 6810» та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Протокол сумніву не викликає, оскільки складений уповноваженою особою, відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, тому є належним доказом по справі.

З рапорту ст. інспектора-чергового ВП № 2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Табачака В.І. від 27.05.2026 року вбачається, що 27.05.2026 року о 15:39 год. ОСОБА_1 , в м. Бучач по вул. Б. Хмельницького керував автомобілем марки «Dacia», н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, почервоніння очей, різка зміна шкірного покриву обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатору «Драгер 6810» та в медичному закладі категорично відмовився. Відносно водія складено адміністративний протокол серії ЕПР1 № 676997.

Відповідно до відеозапису камер поліцейських, під час патрулювання 27 травня 2026 року о 15:39 год. в м. Бучач по вул. Б. Хмельницького, 6, було зупинено т/з «Dacia», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 ..

Як стверджує відеозапис, під час спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції повідомили, що він, керуючи транспортним засобом, не мав при собі реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив п.2.1 «б» ПДР України, в зв`язку, з чим водій був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до відеозапису, ОСОБА_1 , в зв`язку з наявними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, зміна забарвлення шкіри обличчя, почервоніння очей, працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора Драгер чи в медичному закладі. Останній, на неодноразові запитання чи буде проходити такий огляд, відмовився від проходження огляду.

У матеріалах справи наявний акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, відповідно до якого за результатом огляду у водія працівниками поліції виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27 травня 2026 року. Проте огляд у медзакладі не проводився, у зв`язку з відмовою водія.

Відповідно до пункту п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суть даної норми закону полягає в тому, що якщо водій ухиляється від огляду на стан сп`яніння, його дії та ознаки сп`яніння фіксують в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Твердження апелянта щодо невідповідності висновків суду, викладених в оскаржуваній постанові фактичним обставинам справи, а також порушення судом норм процесуального права є необґрунтованими, оскільки факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку, а також досліджені та оцінені судом в порядку, визначеному ст.ст.251, 252 КУпАП.

Пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння працівниками поліції зроблена згідно до вимог ч.2 ст.266 КУпАП, відповідно до якої під час проведення огляду на стан сп`яніння осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Щодо посилання апелянта на те, що судом не було взято до уваги стан його здоров`я, то вони є необґрунтованими, оскільки такі обставини не спростовують в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та не впливають на висновки суду про доведеність винуватості останнього у його вчиненні.

Необґрунтованими є твердження апелянта про те, що працівниками поліції було допущено процесуальні порушення, а саме умови ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження наведеного апелянтом припущення.

Окрім цього, з відеозапису вбачається, що підставою для зупинки автомобіля марки «Dacia», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 слугувало те, що останній їхав по зустрічній смузі руху.

У подальшому, під час спілкування працівниками поліції у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, зміна забарвлення шкіри обличчя, почервоніння очей, працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора Драгер чи в медичному закладі. Останній, на неодноразові запитання чи буде проходити такий огляд, відмовився від проходження огляду.

Безпідставними є доводи апелянта про те, що він повідомив працівників поліції, що проходив процедуру забору крові та має індивідуальну неприязність щодо процедури проходження огляду, оскільки це не спростовує обов`язку пройти огляд у зв`язку із виявленими ознаками сп`яніння.

Даний обов`язок передбачений п.2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проте водій ОСОБА_1 від такого огляду відмовився.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції статті правопорушення, тому підстав для скасування постанови суду та закриття справи немає.

Оскільки ОСОБА_1 копію постанови отримав 23.09.2026, йому слід поновити строк на апеляційне оскарження, визнавши причини пропуску поважними.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 17 вересня 2026 року щодо нього - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя