Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №607/17939/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/17939/26Головуючий у 1-й інстанції Холява О.І.

Провадження № 33/817/565/26Доповідач - Гриниха Л.Є.

Категорія - ст.124 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Гриниха Л.Є.

з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвоката Костишина В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Тернополя справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 –Костишина В.М. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 вересня 2026 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн. в дохід держави.

Згідно постанови суду, 20 липня 2026 року о 15.00 год. в м. Тернопіль, вул. Будного, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Volkswagen р.н. НОМЕР_1 , під час виїзду з прилеглої території на головну дорогу не був достатньо уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, не переконався у безпечності свого маневру, не надав перевагу у русі автомобілю Audi р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався головною дорогою, унаслідок чого відбулось їх зіткнення. Унаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3(б), 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник, не оспорюючи фактичні обставини справи, просить оскаржувану постанову суду скасувати в частині накладеного на нього стягнення, та постановити нову, якою пом`якшити накладене на ОСОБА_1 стягнення, визначивши його у вигляді штрафу, звільнивши також від сплати судового збору.

Вказані вимоги мотивує тим, що при призначенні стягнення судом першої інстанції не було враховано відсутність обтяжуючих вину обставин та визнання вини ОСОБА_1 .

Звертає увагу, що потерпілий не має претензій, а ОСОБА_1 вперше притягується до адмінвідповідальності.

Зазначає, що накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами позбавить його можливості здіснювати догляд за дружиною.

Зазначає також про безпідставне стягнення із ОСОБА_1 судового збору, оскільки він є особою з інвалідністю, учасником ліквідації наслідків ЧАЕС.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника Ладики І.Т., який підтримав апеляційну скаргу та просять її задовольнити, з мотивів викладених у ній, прихожу до наступних висновків.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується доказами та правопорушником не оспорюється, а отже судом апеляційної інстанції не переглядається.

Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Призначаючи ОСОБА_1 суворіше за видом та у розмірі стягнення, яке передбачене санкцією ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції, в порушення вимог ст. ст. 33-35 КУпАП, своє рішення взагалі не мотивував.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 визнав свою винуватість у інкримінованому йому правопорушенні, вперше притягується до відповідальності, відсутність обтяжуючих вину обставин, а також те, що він є особою з інвалідністю ІІ групи, учасником ліквідації наслідків ЧАЕС (а.с.39-40).

Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, визнання ним своєї винуватості, відсутність обтяжуючих обставин, а також позицію потерпілого ОСОБА_2 , котрий вказує, що претензій до ОСОБА_1 немає та просить не позбавляти його права керування транспортними засобами, вважаю, що стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на максимальний термін є надто суворим, яке не відповідає вчиненому адміністративному правопорушенню та особі правопорушника, а тому його слід змінити.

З огляду на викладене вище та відповідно до ч.9 ст. 294 КУпАП при апеляційному перегляді постанови по справі про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про підставність апеляційних вимог, у зв`язку із чим постанову місцевого суду слід змінити в частині накладення стягнення в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу та вважаю за доцільне призначити ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ст. 124 КУпАП.

Також згідно п.5 ч.2 ст.4 ЗУ “Про судовий збір” у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюються у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.5 ЗУ “Про судовий збір” від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

У зв`язку із тим, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю II групи, тому наявні підстави для звільнення його від сплати судового збору, тому апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33-35, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 –Костишина В.М. - задовольнити.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 вересня 2026 року відносно ОСОБА_1 — змінити в частині призначеного стягнення.

Накласти на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн., за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору в розмірі 665,60 грн..

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя