Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №584/1149/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №584/1149/25Головуючий у суді 1-ї інстанції - Токарєв С. М.

Номер провадження 33/816/1540/26Суддя-доповідач Шинкаренко А. І.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Шинкаренко А. І. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Путивльського районного суду Сумської області від 18 серпня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

у с т а н о в и л а:

Зміст оскаржуваного судово го рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Постановою судді Путивльського районного суду Сумської області від 18 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 гривень 60 копійок.

Судом установлено, що 07 вересня 2025 року о 11 год 09 хв ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ-21099», державний номерний знак НОМЕР_1 , біля будинку № 8 на вул. Свободи в м. Путивль у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», за результатами якого зафіксовано показник 0,33 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись із постановою судді Путивльського районного суду Сумської області від 18 серпня 2026 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати та постановити нову постанову, якою провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції, незважаючи на завчасно подане клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з проходженням військової служби, розглянув справу за його відсутності, чим порушив право на захист.

Крім того, на думку апелянта, матеріали справи не містять належних доказів наявності в нього ознак алкогольного сп`яніння. Зокрема, із долученого відеозапису вбачається, що він поводить себе адекватно.

ОСОБА_1 також стверджує, що під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння працівники поліції не роз`яснили йому право на ознайомлення із сертифікатом відповідності вимірювального пристрою, за допомогою якого проводився огляд, та не пред`явили свідоцтво про повірку засобу вимірювальної техніки.

На його переконання, працівники поліції також не надали доказів наявності в них спеціальних знань щодо застосування зазначеного приладу для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння.

ОСОБА_1 звертає увагу, що акт огляду на стан сп`яніння не містить відомостей про вміст алкоголю в крові, а показник 0,33 проміле у видихуваному повітрі, на його думку, не підтверджує факту перебування водія у стані алкогольного сп`яніння. Він також зазначає, що залишки алкоголю в ротовій порожнині можуть бути зумовлені вживанням спиртовмісних напоїв, використання спреїв чи аерозолів для освіження ротової порожнини на спиртовій основі, лікарських засобів і крапель, а також після курінням.

Крім того, з відеозапису, за твердженням ОСОБА_1 , вбачається, що працівник поліції в порушення вимог інструкції з експлуатації пристрою, надав водієві вже одягнутий на прилад мундштук, що на його думку, ставить під сумнів достовірність результатів огляду. Також він стверджує, що газоаналізатор «Drager Alcotest 6820» не належить до числа приладів, дозволених для застосування на території України.

Посилаючись на те, що він є військовослужбовцем, ОСОБА_1 вважає, що працівники поліції порушили встановлений ст. 266-1 КУпАП порядок огляду, оскільки такий огляд, на його думку, мав проводитися посадовою особою, уповноваженою начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

З огляду на наведене ОСОБА_1 вважає висновок суду першої інстанції про доведеність його вини передчасним і необґрунтованим, таким, що не ґрунтується на належних, допустимих, достовірних і достатніх доказах. У зв`язку із цим просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі.

Позиція учасників апеляційного розгляду.

До початку апеляційного розгляду від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 надійшло клопотання про проведення апеляційного розгляду за його відсутності у зв`язку з проходженням ним військової служби та виконанням бойових завдань. Вимоги апеляційної скарги підтримує, просить задовольнити їх у повному обсязі.

З огляду на приписи ст. 268 КУпАП щодо можливості розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також враховуючи наявність відповідного клопотання ОСОБА_2 , суд апеляційної інстанції вважає за можливе здійснювати апеляційний розгляд за його відсутності.

Мотиви суду.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції належним чином дослідив надані докази, надав їм оцінку в їх сукупності та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Такий висновок суду першої інстанції підтверджується сукупністю доказів, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 446192 від 07 вересня 2025 року, складеним та підписаним уповноваженою особою – страшим інспектором ВП № 2 (м. Путивль) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області Літвіновим А.В., який за змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зафіксовано згоду ОСОБА_1 з результатом огляду за допомогою газоаналізатора « Drager Alcotest 6820»;

- результатом тестом № 718 від 07 вересня 2025 року за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», згідно з яким показник алкоголю у видихуваному повітрі ОСОБА_1 становив 0,33 проміле;

- довідкою начальника ВП № 2 (м. Путивль) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області Кочерги Р., про те, що 30 листопада 2022 року ОСОБА_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 , категорії «В»;

- відеозаписами з нагрудної камери працівника поліції, на яких зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння, проходження на місці зупинки транспортного засобу огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, а також згоди ОСОБА_1 із результатами огляду.

Наведені докази зібрані у встановленому законом порядку, є належними, допустимими та достатніми у своїй сукупності для встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Водночас відеозапис, який було враховано суддею суду першої інстанції під час ухвалення оскаржуваної постанови, переглянуто й апеляційним судом. Саме його даними підтверджується, що 07 вересня 2025 року о 11 год 09 хв біля будинку № 8 на вул. Свободи в м. Путивль працівниками поліції було зупинено автомобіль «ВАЗ-21099», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Причиною зупинки була несправність транспортного засобу, а саме не працювали покажчики стоп-сигналів, унаслідок чого стосовно ОСОБА_1 було складено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5666247 від 07 вересня 2025 року за порушення п. 31.4.3 ПДР України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Під час спілкування з водієм та перевірки документів працівники поліції виявили у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота.

У зв`язку з виявленням зазначених ознак працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, на що останній погодився.

Працівники поліції у присутності ОСОБА_1 розпакували та вставили мундштук, увімкнули пристрій, який здійснив автоматичний забір проби навколишнього повітря. Після відображення на дисплеї повідомлення «Готово» водієві запропоновано здійснити видих до появи безперервного звукового сигналу та зеленого індикатора.

За результатами тестування зафіксовано показник 0,33 проміле. ОСОБА_1 із результатом огляду погодився та повідомив, що напередодні ввечері вживав алкогольні напої.

ОСОБА_1 належним чином роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП і оголошено зміст складеного протоколу про адміністративне правопорушення та вручено його примірник.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про порушення працівниками поліції порядку проведення огляду на стан сп`яніння.

Як встановлено з матеріалів справи та відеозапису, ОСОБА_1 добровільно погодився пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, за результатами якого прилад зафіксував показник 0,33 проміле. Водій не заперечував проти результату огляду та не висловлював зауважень щодо його проведення.

Той факт, що на відеозаписі не зафіксовано момент безпосередньої розпаковки одноразового мундштука, сам по собі не свідчить про використання раніше застосованого виробу та не ставить під сумнів достовірність результатів вимірювання за допомогою спеціального технічного засобу.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що закладена в приладі «Drager Alcotest 6820» технологія та порядок проведення тестування спрямовані на виявлення саме альвеолярного повітря (глибокого видиху). Також, під час проходження огляду на місці зупинки водій не заявляв про використання будь-яких спреїв, вживання ліків чи напоїв та прямо повідомив поліцейським про вживання алкогольних напоїв напередодні ввечері, що повністю узгоджується з установленою концентрацією етанолу у видихуваному ним повітрі.

Доводи апеляційної скарги про відсутність в акті огляду даних щодо вмісту алкоголю в крові та посилання на те, що показник у видихуваному повітрі не є доказом стану сп`яніння, суд апеляційної інстанції відхиляє. Відповідно до положень законодавства, спеціальний технічний засіб вимірює рівень алкоголю саме у видихуваному повітрі, за результатами якого визначається стан алкогольного сп`яніння. Для безпосереднього визначення концентрації алкоголю в крові необхідне проходження огляду в закладах охорони здоров`я шляхом здачі відповідних аналізів, проте обов`язковість такого направлення виникає лише у випадках, передбачених законом (зокрема у разі незгоди з результатами огляду на місці або наявності підстав для його проведення в закладі), тоді як у цьому випадку водій добровільно пройшов огляд на місці за допомогою газоаналізатора і проти його результатів не заперечував.

Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що використання газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» не дозволено на території України, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Згідно з роз`ясненням Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» газоаналізатори марки «Drager Alcotest 6810» та «Drager Alcotest 6820», виробництва компанії Drager Safety AG & Co. KGaA, Німеччина, які вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту. Максимальний інтервал між сервісним технічним обслуговуванням, градуюванням та міжповірочний інтервал зазначених приладів, у тому числі «Drager Alcotest», становить 1 рік. У пам`яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування).

Як встановлено з роздруківки результату тесту, останнє калібрування приладу «Drager Alcotest 6820», проведено 15 липня 2025 року, тобто станом на дату проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням вказаного приладу міжповірочний інтервал і строк калібрування не закінчилися.

Крім того, з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції встановлено, що під час проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу — приладу «Drager Alcotest 6820» — ОСОБА_1 не висловлював жодних зауважень щодо справності приладу та результату огляду.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 право на ознайомлення із сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку приладу, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до п. 5 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поліцейський надає відповідні документи на вимогу особи, яка підлягає огляду.

Як встановлено з матеріалів справи та відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, під час проходження огляду на місці зупинки ОСОБА_1 добровільно погодився пройти огляд за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», жодних заперечень, вимог про надання сертифіката відповідності чи свідоцтва про повірку приладу не заявляв та не заперечував проти результату огляду. За таких обстави доводи про порушення процедури огляду в цій частині є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Щодо доводів ОСОБА_1 про порушення вимог ст. 266-1 КУпАП через його статус військовослужбовця, апеляційний суд зазначає таке.

За змістом ст. 266-1 КУпАП огляд військовослужбовців Військовою службою правопорядку проводиться у випадках виконання ними обов`язків військової служби, перебування на території військових частин чи в інших спеціально визначених місцях.

Водночас із матеріалів справи та відеозапису встановлено, що 07 вересня 2025 року о 11 год 09 хв ОСОБА_1 керував цивільним автомобілем і був зупинений у м. Путивль біля будинку № 8 на вул. Свободи, тобто поза межами військової частини. Під час зупинки він був у цивільному одязі та не надав жодних документів ані про проходження військової служби, ані про керування транспортним засобом під час виконання службових обов`язків.

Оскільки ОСОБА_1 керував транспортним засобом як водій на загальних підставах, огляд на стан сп`яніння правомірно здійснювався працівниками поліції за правилами ст. 266 КУпАП.

Доводи ОСОБА_1 про порушення судом першої інстанції його права на захист через розгляд матеріалів у його відсутність суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими.

Так, відповідно до матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали надійшли до Путивльського районного суду Сумської області 11 вересня 2025 року, проте тривалий час не могли бути розглянуті у зв`язку з чисельними клопотаннями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про відкладення судового розгляду (зокрема від 25 вересня 2025 року, 4 листопада 2025 року, 10 грудня 2025 року, 16 січня 2026 року, 12 лютого 2026 року, 24 березня 2026 року, 24 квітня 2026 року, 28 травня 2026 року, 21 липня 2026 року та 18 серпня 2026 року).

Проаналізувавши процесуальну поведінку ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції вбачає у його діях явне зловживання процесуальними правами.

Крім того, посилання апелянта на неможливість особистої участі в судових засіданнях через проходження військової служби не спростовують законності судового розгляду. У разі об`єктивної неможливості прибути до суду особисто останній не був позбавлений можливості залучити захисника для представництва своїх інтересів, проте своєю процесуальною правомочністю належним чином не скористався.

Право на захист не може тлумачитися як право особи на ухилення від відповідальності шляхом перешкоджання здійсненню правосуддя. Оскільки судом першої інстанції було вжито всіх передбачених законом заходів для належного повідомлення особи про час та місце судових засідань, а затримка розгляду сталася виключно з її власної ініціативи, розгляд справи за відсутності правопорушника є правомірним і не свідчить про порушення його прав.

Отже, доводи апеляційної скарги, якими ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження щодо ОСОБА_1 , не знайшли свого підтвердження.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, є правильним та відповідає фактичним обставинам справи.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критеріям належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Істотних порушень вимог КУпАП, які могли б бути безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови суду, під час розгляду справи судом першої інстанції, апеляційним судом не встановлено.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, всебічно, повно та неупереджено з`ясував обставини справи, безпосередньо дослідив докази й надав їм належну оцінку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення в межах санкції цієї статті з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою та вмотивованою, підстав для її скасування не встановлено, у зв`язку з чим, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову судді – без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и л а:

Постанову судді Путивльського районного суду Сумської області від 18 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуШинкаренко А. І.