Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №309/3841/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 309/3841/25

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.10.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за його апеляційною скаргою на постанову судді Хустського районного суду Закарпатської області від 24 грудня 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Хустського районного суду Закарпатської області від 24 грудня 2025 року Адміністративні матеріали №309/3841/25 (провадження 3/309/1297/25), № 309/3843/25 (провадження 3/309/1299/25), №309/3844/25 (провадження 3/309/1300/25) відносно ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження та присвоєно єдиний номер 309/3841/25 (провадження 3/309/1297/25).

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відмовлено.

Визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 122-4, ст. 124 КУпАП та накладено на нього стягнення:

- за ст. 122-4 КУпАП - у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік;

- за ст. 124 КУпАП - у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців;

- за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

На підставі ст. 36 КУпАП визначено ОСОБА_1 остаточну міру покарання в межах санкції за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок

Відповідно до постанови та протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕНР1 №486411 від 17.10.2025 року, вбачається, що 17.10.2025 року близько 20 год. 20 хв. в м. Хуст по вул. А. Волошина, водій ОСОБА_1 , керував транспортний засобом «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 (латвійської реєстрації), з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук та порушення мовлення). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР і вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕНР1 №486462 від 18.10.2025 року, вбачається, що 17.10.2025 року близько 20 год. 20 хв. в м. Хуст по вул. А. Волошина, водій ОСОБА_1 , керував транспортний засобом «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного інтервалу та безпечної дистанції здійснив зіткнення з транспортним засобом «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_2 , після чого не впоравшись з керуванням здійснив зіткнення з електроопорою. Внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічні пошкодження та електроопора зламана, потерпілих немає. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 12.1 ПДР і вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕНР1 №486492 від 18.10.2025 року, вбачається, що 17.10.2025 року близько 20 год. 20 хв. в м. Хуст по вул. А. Волошина, водій ОСОБА_1 , керував транспортний засобом «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 здійснивши ДТП, залишив місце ДТП. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.10 а ПДР і вчинив правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що з самого першого судового засідання апелянт стверджував, що автомобілем Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 не керував, а безпосередньо до скоєння ДТП продав його невідомому за 700 доларів США, який і вчинив ДТП. Зазначає, що в обґрунтування вини ОСОБА_1 судом першої інстанції в основу повністю покладені покази працівників поліції, які були допитані у судовому засіданні. Зазначає, що судом було проігноровано клопотання про допит основного свідка ОСОБА_2 , який був учасником ДТП та який бачив водія, який керував зазначеним автомобілем. Зазначає, що з відеозаписів не можна встановити усі обставини події та не зафіксовано процедура проходження огляду на стан сп`яніння, зокрема апелянт не заперечував щодо вживання алкогольних напоїв, так як він продав автомобіль і за кермом не перебував в момент скоєння ДТП. Також зазначає, що на відеозаписах відсутня процедура виявлення ознак сп`яніння. Просить суд викликати учасника ДТП – свідка ОСОБА_2 .

Справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , неявка якого із урахуванням положень ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає її розгляду. При цьому, враховується те, що останній належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, заяви про відкладення розгляду справи не надходили.

Приймаючи рішення про розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , враховуються і вимоги чинного законодавства щодо розгляду справи в розумні строки.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Так, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за обставин, наведених в оскаржуваній постанові, суд першої інстанції дійшов правильних висновків.

Обставини справи, які були встановлені судом та зазначені у постанові, були підтверджені безпосередньо дослідженими судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕНР1 №486411 від 17.10.2025 року, в якому викладені обставини події про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕНР1 №486462 від 18.10.2025 року, в якому викладені обставини події про порушення ОСОБА_1 вимог п. 12.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕНР1 №486492 від 18.10.2025 року, в якому викладені обставини події про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.10а ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП; схемою місця ДТП від 17.10.2025 року, підписаною учасниками події без зауважень, та на якій безпосередньо зображено місце зіткнення, електро опора, напрямок руху, заміри ширини проїзної частини дороги, також на схемі зображені транспортні засоби по відношенню до інших об`єктів, а також інші обставини дорожньої обстановки, перелік видимих пошкоджень транспортних засобів; письмовим поясненням лікаря Хустської СЕМД ОСОБА_3 від 17.10.2025 року; поясненням ОСОБА_2 від 17.10.2025, згідно якого слідує, що його автомобіль марки Мерседес Віто д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження внаслідок порушення ПДР автомобілем марки Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого втік; поясненням ОСОБА_1 від 17.10.2025 року; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 17.10.2025 року, який проведений у звязку з виявлении ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, вираженим тремтінням пальців рук; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.10.2025 року; довідкою начальника сектору адміністративної практики Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Біляк Г., від 20.10.2025 року про те, що згідно бази даних ІП ГСЦ «Посвідчення водія» ІТС ІПНП України гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 21.06.2007 з правом керування ТЗ категорії «А1» «А», «В1», «В», «С1» та «С»; довідкою начальника сектору адміністративної практики Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Біляк Г., від 20.10.2025 року про те, що згідно ІП «ГСЦ АТМ» ІКС «Інформаційний портал Національної поліції України» відомості щодо реєстраційного документа на транспортний засіб марки «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 відсутні; СD-R-диск із відеозаписом правопорушення від 17.10.2025 року; іншими поясненнями, наданими у судовому засіданні.

Вказані зібрані по справі докази є належними та допустимими, є взаємоузгодженими між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні суду першої та апеляційної інстанції та повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушеннях. Сумніви у їх належності та достовірності у апеляційного суду не виникає.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що з самого першого судового засідання ОСОБА_1 стверджував, що автомобілем Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 не керував, а безпосередньо до скоєння ДТП продав його невідомому за 700 доларів США, який і вчинив ДТП, не заслуговують на увагу, з огляду на таке.

У судовому засіданні суду першої інстанції інспектор Хустського районного управління ГУНП в Закарпатській області Ізай В.В., пояснив що 17.10.2025 року виїхавши на місце ДТП, було виявлено автомобіль марки «Volkswagen Golf» встановлено, що даний автомобіль належить ОСОБА_1 , після того було здійснено виїзд на адресу проживання ОСОБА_1 , оскільки останній покинув місце ДТП. ОСОБА_1 був вдома в стані алкогольного сп`яніння, пояснив що за кермом не перебував. Автомобіль у той день продав, однак особу, яка купила транспортний засіб «Volkswagen Golf» не знає. Крім того зазначив, що його особисті речі та технічний паспорт знаходилися в авто.

Допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції слідчий Хустського районного управління ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , пояснив що 17.10.2025 року перебував на добовому чергуванні, ввечері на лінію 102 надійшло повідомлення про ДТП. Приїхавши на місце події, слідчо-оперативна група побачила швидку допомогу, скупчення людей та автомобіль, який здійснив зіткнення з електроопорою та іншим транспортним засобом. В кареті швидкої допомоги перебувала жінка. Підійшовши до автомобіля, який здійснив зіткнення з електроопором, відкривши двері авто, були виявлені сліди крові на кермі автомобіля, у бардачку з пасажирської сторони були документи на ім`я ОСОБА_1 , позаду на сидінні були наявні відірвані номерні знаки. На відстані 50 метрів стояла інша машина, яка була учасником ДТП. Очевидці повідомили, що водій був військовий та втік з місця події. Групою реагування патрульної поліції було доставлено ОСОБА_1 на місце події, який повідомив, що за кермом не перебував, оскільки даний автомобіль продав. Відмовився повідомляти особу, з якою перебував в автомобілі та кому його продав. ОСОБА_1 було запропоновано відтворити обставини ДТП, при яких ОСОБА_1 повідомив, що сидів у транспортному засобі позаду і при зіткненні вдарився обличчям у підголовник переднього сидіння. При огляді підголовника крові не виявлено. Тому виник об`єктивний сумнів, що за кермом перебув ОСОБА_1 .

У судовому засіданні суду першої інстанції інспектор Хустського районного управління ГУНП в Закарпатській області Баник В.В., пояснив що 17.10.2025 року приїхали для регулювання руху після ДТП, що відбулось 17.10.2025 р. в м. Хуст по вул. А. Волошина. Після чого з напарником їздили за адресою проживання ОСОБА_1 , так як очевидці повідомили, що він перебував за кермом. На обличчі та на руках у ОСОБА_1 були сліди крові, після чого останнього було доставлено на місце події.

Крім того допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції лікар Хустської СЕМД ОСОБА_3 , повідомив що 17.10.2025 року на лінію 103 надійшов виклик про ДТП, приїхавши на місце виклику побачив розбиту машину, в якій нікого не було, очевидці повідомили, що водій втік.

Відтак, доводи про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, суперечать матеріалам справи, а тому їх апеляційний суд розцінює як обраний спосіб захисту та невдалу спробу змоделювати ситуацію на свою користь з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення, оскільки такі твердження не підтверджені жодним доказом, їх неможливо перевірити, до того ж є неповними, непослідовними, нелогічними.

Отже, сумнівів у тому, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 17.10.2025 року близько 20 год. 20 хв. в м. Хуст по вул. А. Волошина, у суду апеляційної інстанції не виникає, оскільки вказані обставини в повній мірі доведено сукупністю належних та допустимих доказів, які долучені до матеріалів справи.

З тих ще підстав апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП.

Крім того, не має правового значення аргумент ОСОБА_1 у апеляційній скарзі про те, що з відеозаписів не можна встановити усі обставини події та не зафіксовано процедура проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 не проходив огляд на стан сп`яніння, а відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння.

Доводи апеляційної скарги про те, що на відеозаписах відсутня процедура виявлення ознак сп`яніння, є необґрунтованими, оскільки законом не передбачено проведення окремого огляду для виявлення ознак сп`яніння. Більш того, працівники поліції фактично виявляють ознаки стану сп`яніння у водія транспортного засобу у залежності від їх власного розуміння. Але наявність ознак алкогольного сп`яніння самі по собі не означають, що особа перебуває в стані такого сп`яніння. Отже, спростування або підтвердження перебування водія в стані алкогольного сп`яніння, відбувається за рахунок проведення відповідного огляду у встановленому законом порядку, що і було запропоновано ОСОБА_1 .

Окрім цього, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних даних щодо протиправності дій працівників поліції, й оскарження таких дій та його результатів ОСОБА_1 , а незгода з діями працівників поліції була висловлена ним лише під час розгляду справи в суді, що можна розцінювати, як спосіб захисту останнього.

Не надано й доказів, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість працівників поліції.

Тому, апеляційний суд доходить висновку, що поліцейські при виконанні своїх функціональних обов`язків діяли у межах наданих їм повноважень.

Отже, всупереч доводів ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, працівники поліції діяли у відповідності до вимог закону, та в законному порядку встановили факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а тому провадження щодо нього не може бути закрите за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за інкриміноване йому правопорушення, оскільки, таким є виключно водій, тобто особа, яка керувала транспортним засобом, так як матеріали справи містять достатні відомості на підтвердження даного факту, а тому, на нього поширюються вимоги п. 2.5 ПДР України, що покладають на водія обов`язок, на вимогу працівника поліції, пройти в установленому порядку медичний огляд для встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставами для скасування постанови та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.

Всі інші доводи, наведені в апеляційній скарзі були предметом ретельного дослідження та змістовного аналізу судом першої інстанції, цілком спростовані висновками, наведеними судом у постанові, інших відомостей, які б могли вплинути на постановлення іншого рішення матеріали справи не містять.

Аналогічні посилання в апеляційній скарзі носять загальний характер та є суб`єктивними, у зв`язку з чим апеляційний суд приходить висновку, що немає необхідності наводити спростування на кожен аргумент апелянта, викладений ним у поданій апеляційній скарзі.

При цьому апеляційний суд керується висновком ЄСПЛ, зроблений ним у справі «Серекін та інші проти України» від 10.02.2010 року, де в п. 51 Суд вказав, що хоча пункт 1 статті Конвенції (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

На переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинені ним адміністративні правопорушення та є способом його самозахисту.

Заявлене ОСОБА_1 клопотання про виклик учасника ДТП – свідка ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, оскільки наявних у справі доказів достатньо для вирішення апеляційної скарги, а необхідності у допиті свідка ОСОБА_2 судом апеляційної інстанції не встановлено.

Адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 в межах санкції, встановленої ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка є більш серйозною з числа вчинених, з врахуванням вимог ст. 23, ст. 33, ст. 36 КУпАП.

Отже, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід відхилити, а постанову Хустського районного суду Закарпатської області від 24 грудня 2025 року - залишити без змін.

Керуючись ст. 247,294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Хустського районного суду Закарпатської області від 24 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ст. 122-4, ст. 124 КУпАП залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Ю. Бисага