Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №303/5503/26 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 303/5503/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.09.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., за участю секретаря – Форкош Е.Р., прокурора – Вакули Ю.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1, ч.2 ст.172-7 КУпАП за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 липня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, на накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

22 червня 2026 року до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області з Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Департаменту Стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшли чотири матеріали про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-7, ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7, ч.2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою від 16.07.2026р. справи за вказаними вище адміністративними правопорушеннями об`єднані в одне провадження.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи депутатом VIII скликання Горондівської сільської ради та начальником відділу з питань забезпечення діяльності Центру надання адміністративних послуг Горондівської сільської ради, особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, керуючись приватним немайновим інтересом, публічно 16 грудня 2025 року на засіданні 44 сесії VIII скликання Горондівської сільської ради при голосуванні за п.5 проекту рішення «Про умови оплати праці працівників апарату Горондівської сільської ради та виконавчих органів у 2026 року», яким дозволялось сільському голові встановлювати працівникам надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи та щомісячно преміювати працівників у 2026 році не повідомив у встановлених законом випадках та порядку про наявність реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи депутатом VIII скликання Горондівської сільської ради та начальником відділу з питань забезпечення діяльності Центру надання адміністративних послуг Горондівської сільської ради та будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме 16 грудня 2025 року на 44 сесії VIII скликання Горондівської сільської ради вчинив дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме проголосував «ЗА» за проект рішення п.6 преміювати щомісячно у 2026 році сільського голову ОСОБА_2 «Про умови оплати праці працівників апарату Горондівської сільської ради та виконавчих органів у 2026 року» чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи депутатом VIII скликання Горондівської сільської ради та начальником відділу з питань забезпечення діяльності Центру надання адміністративних послуг Горондівської сільської ради, та будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, керуючись приватним немайновим інтересом, публічно 16 грудня 2025 року на 44 сесії VIII скликання Горондівської сільської ради, при голосуванні за проєкт рішення п.6 преміювати щомісячно у 2026 році сільського голову ОСОБА_2 «Про умови оплати праці працівників апарату Горондівської сільської ради та виконавчих органів у 2026 року» не повідомив у встановлених законом випадках та порядку про наявність реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи депутатом VIII скликання Горондівської сільської ради та начальником відділу з питань забезпечення діяльності Центру надання адміністративних послуг Горондівської сільської ради та будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме 16 грудня 2025 року на 44 сесії VIII скликання Горондівської сільської ради вчинив дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме проголосував «ЗА» за п.5 проєкту рішення «Про умови оплати праці працівників апарату Горондівської сільської ради та виконавчих органів у 2026 року», яким дозволялось сільському голові встановлювати працівникам надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи та щомісячно преміювати працівників у 2026 році, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказав, що постанова суду є незаконною, необґрунтованою та ухваленою з порушенням норм матеріального й процесуального права, а висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що суд першої інстанції прийшов помилкового висновку про наявність у його діях складу правопорушення, а саме реального конфлікту інтересів під час голосування за Положення про преміювання працівників Горондівської сільської ради. Зазначає, що зазначене Положення є нормативно-правовим актом загальної дії, яке визначає лише загальні засади, критерії та порядок виплат для всього трудового колективу, а не для конкретної особи. До того ж зазначає, що рішення про преміювання керівників відділів, згідно з чинним законодавством та положенням, приймається виключно сільським головою особисто, відповідно, він жодним чином не міг вплинути на свій майновий стан шляхом голосування за загальний документ, оскільки остаточне рішення про конкретні суми виплат перебуває у виключній компетенції іншої посадової особи. Вважає, що зазначене свідчить про відсутність корисливого, а тим більше прямого умислу у його діях на вчинення інкримінованих йому адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Просить суд скасувати постанову суду від 16.07.2026 та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутністю у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.

Прокурор подала Висновок, де вказує про безпідставність апеляційних доводів, вважає оскаржувану постанову суду законною і обґрунтованою.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити, думку прокурора, яка заперечила доводам апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов`язаним із корупцією правопорушенням.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад указаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов`язкового елементу об`єктивної сторони, в той час як обов`язковим елементом об`єктивної сторони формального складу завжди є діяння.

Системний аналіз норм КУпАП визначає завдання, яке полягає у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи адміністративного примусу.

Таким чином, незалежно від виду суб`єкту та його службової діяльності, рангу та інших характеристик його обов`язком є діяти лише в рамках закону (дозволено робити тільки те, що дозволено законом статті 6 Конституції України).

За ч. 1 ст. 172-7 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

А частиною 2 статті 172-7 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Зазначена норма закону за своїм змістом є бланкетною та відсилає для повного визначення його ознак до інших норм.

Так, зокрема у ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» дано визначення термінів потенційний та реальний конфлікт інтересів.

Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес» дає підстави констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.

Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Обов`язковою ознакою правопорушень, відповідальність за які передбачена частинами першою та другою ст. 172-7 КУпАП, є наявність у суб`єкта реального конфлікту інтересів.

Відповідно роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у листі від 22.05.2017 № 223-943/0/4/-17 «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією», для встановлення факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів, суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями повинна безпосередньо впливати на вчинення чи не вчинення дій під час виконання таких повноважень, об`єктивність або неупередженість прийняття рішень.

Таким чином, посадовою особою, уповноваженою на складання протоколу про вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, та судом, що розглядає справу, повинно бути доведено наступні обставини:

1) наявність в особи приватного інтересу;

2) наявність суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями;

3) наявність впливу цієї суперечності на об`єктивність або неупередженість рішення;

4) наявність службових чи представницьких повноважень на прийняття рішення.

Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.

При цьому, має бути беззаперечно визначено, в чому саме полягає приватний інтерес конкретної особи, в чому саме проявляється суперечність між приватним інтересом та представницькими повноваженнями цієї особи та її вплив на прийняття рішення.

Питання оплати праці належить до трудових правовідносин, а отже не відноситься до сфери приватного інтересу працівника в розумінні ч.І ст.1 Закону України «Про запобігання корупції».

Відсутність приватного інтересу, в свою чергу, виключає наявність реального конфлікту інтересів у особи, а відтак і склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Таким чином, судом при винесенні оскаржуваної постанови не враховано, що в протоколах 249, 250, 251 та 252 про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією від 15 червня 2026 року в частині опису реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення, посадова особа поліції не довела, що даний вплив мав місце та не вказала в чому він проявлявся, обмежившись тільки загальними формулюваннями без конкретної аргументації. Зміст даної частини є лише нічим не підтвердженою догадкою (припущенням) особи, що склала протоколи, а не юридично оформленою аксіомою.

Протоколи 249, 250, 251 та 252 про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією від 15 червня 2026 року складених старшим оперуповноваженим 1-го сектору Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України не містять будь-яких даних, які б достовірно свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 умислу.

Матеріали справи не містять будь-яких даних, які б з достовірністю свідчили про об`єктивні та суб`єктивні ознаки реального конфлікту інтересів, наявність суперечностей між особистими інтересами ОСОБА_1 та його службовими повноваженнями, як депутата VIII скликання Горондівської сільської ради та начальника відділу з питань забезпечення діяльності Центру надання адміністративних послуг Горондівської сільської ради, в момент голосування за Положення про преміювання працівників Горондівської сільської ради та в чому конкретно полягав конфлікт інтересів і в чому це виразилось в розумінні статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», де зазначено, що корупційне правопорушення це діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною в частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; корупція це використання особою, зазначеною в частині першій статті 3 цього Закону наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній в частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006р. умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначається органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених для держслужбовців відповідних категорій і схем посадових окладів згідно з додатками 48-54, 57 .

Відповідно до абз. 2 п.6 зазначеної Постанови преміювання сільських, селищних, міських голів районних, районних у містах рад, їх заступників, встановлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірі встановленому цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймаються відповідною радою.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 грудня 2025 року на засіданні 44 сесії VIII скликання Горондівської сільської ради при голосуванні за п.5 проекту рішення «Про умови оплати праці працівників апарату Горондівської сільської ради та виконавчих органів у 2026 року», яким дозволялось сільському голові встановлювати працівникам надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи та щомісячно преміювати працівників у 2026 році ОСОБА_1 , будучи депутатом VIII скликання Горондівської сільської ради та начальником відділу з питань забезпечення діяльності Центру надання адміністративних послуг Горондівської сільської ради, не повідомив у встановлених законом випадках та порядку про наявність реального конфлікту інтересів, також проголосував «ЗА» за проект рішення п.6 преміювати щомісячно у 2026 році сільського голову ОСОБА_2 «Про умови оплати праці працівників апарату Горондівської сільської ради та виконавчих органів у 2026 року» та проголосував «ЗА» за п.5 проєкту рішення «Про умови оплати праці працівників апарату Горондівської сільської ради та виконавчих органів у 2026 року», яким дозволялось сільському голові встановлювати працівникам надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи та щомісячно преміювати працівників у 2026 році.

Отже, ОСОБА_1 , як депутат та начальник відділу з питань забезпечення діяльності Центру надання адміністративних послуг Горондівської сільської ради правомірно в межах наданих йому службових та представницьких повноважень, проголосував за прийняття рішення «Про умови оплати праці працівників апарату Горондівської сільської ради та виконавчих органів у 2026 року», що стосувалось не тільки його, як начальника відділу, але і інших посадових осіб апарату цієї ради.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що депутат ОСОБА_1 був зобов`язаний у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про статус місцевих рад» прийняти участь у голосуванні за прийняття рішення «Про умови оплати праці працівників апарату Горондівської сільської ради та виконавчих органів у 2026 року», оскільки воно стосувалось інтересів інших осіб, та його повноваження депутата та начальник відділу не суперечили ніяким його інтересам.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про статус місцевих рад», депутат місцевої ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить. Депутат місцевої ради набуває права ухвального голосу з моменту визнання його повноважень.

Та обставина, що ОСОБА_1 взяв участь у голосуванні на засіданні 44 сесії VIII скликання Горондівської сільської ради від 16.12.2025, ще не свідчить про те, що конфлікт інтересів, який виник, повідомлення про конфлікт інтересів і його голосування реально вплинули на об`єктивність або неупередженість рішення. Участь ОСОБА_1 у голосуванні є лише дією на виконання своїх обов`язків і ніяким чином не особистою дією (рішенням), продиктованою корисним умислом та наявністю приватного інтересу в розумінні Закону України «Про запобігання корупції».

Сукупність вищенаведеного свідчить про те, що судом першої інстанції не надано належну оцінку матеріалам справи, що не містять фактичних даних які б з достовірністю свідчили про об`єктивні та суб`єктивні ознаки конфлікту інтересів у діях ОСОБА_1 .

Апеляційний суд також зазначає, що складання протоколу про адміністративне правопорушення - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення не повинен мати переваги перед іншими доказами, та сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

В той же час, - ні протоколи про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, ні оскаржувана постанова суду, не містять доказів та обґрунтування наявності умислу ОСОБА_1 на вчинення інкримінованих йому адміністративних правопорушень, пов`язаного з корупцією.

Прокурором в судовому засіданні, як суду першої інстанції, так і апеляційного суду, також не надано доказів на підтвердження умислу ОСОБА_1 на вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10 лютого 1995 ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

ЄСПЛ підкреслює, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

На підставі викладеного, апеляційний суд вважає, що постанова районного суду відносно ОСОБА_1 є необґрунтованою та прийнятою з порушеннями вимог КУпАП, в зв`язку з чим підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно нього - закриттю у відповідності до ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 липня 2026 року скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Ю. Бисага