Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №743/1048/26 — Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Суд: Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №743/1048/26

Суддя: Макаревич Я. М.

Справа № 743/1048/26

Провадження №3/743/383/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року селище Ріпки

Суддя Ріпкинського районного суду Чернігівської області Макаревич Я.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Ріпки справу про адміністративне правопорушення, вчинене:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

кваліфіковане за частиною 1 статті 2041 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення ЧЦП № 385086 від 27.07.2026 вбачається, що 27.07.2026 близько 14 годині 30 хвилин на території Ріпкинської селищної ради, Чернігівського району Чернігівської області на БП "Планета" півд. окол. н.п. Ріпки, в багажнику автомобіля "Mercedes Е200", д.н.з. НОМЕР_2 , було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який мав намір незаконного перетину Державного кордону України до Республіки Білорусь поза встановленим пунктом порпуску через ДКУ, чим порушив вимоги статті 9 Закону України «Про Державний кордон України».

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1 статті 2041 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Засобами телефонного зв`язку повідомив, що свою вину у вчиненні правопорушення, суть якого викладена у протоколі, складеного щодо нього, він не визнає у повному обсязі, з`явитися не може, так як проходить базову військову підготовку. 12.10.2026 від ОСОБА_1 надійшли пояснення, в яких він вказує, що не мав бажання та наміру перетинати кордон, а їхав з родичами відпочивати на базу відпочинку "Голубі озера", де у них був заброньований будинок. Також вказує, що ховався в автомобілі з метою безпечно перетнути блок-пост.

Вирішуючи питання про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 суддя враховує, що останній обізнаний з фактом складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення, який буде розглядатися Ріпкинським районним судом Чернігівської області, однак до суду не прибув.

Зважаючи на викладене суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних доказів.

Частинами 1, 2 статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

З пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП випливає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення доведеності вини.

Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а, звернув увагу на те, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно встановити як факт правопорушення, так і вину особи у його вчиненні, що має бути підтверджено належними доказами.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

У відповідності до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.

Статтею 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Суддею досліджено всі обставини справи у їх сукупності, які підтверджуються зібраними доказами, а саме: фактичними даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЧЦП № 385086 від 27.07.2026, фотокопії пасорта ОСОБА_1 , схемі району виявлення порушення ДК ОСОБА_1 , рапорті Шулдика від 27.07.2026, довідці за результатами проведених фільтраційно-перевірочних заходів.

Зібрані у справі докази є належними та допустимими, одержані відповідно до вимог КУпАП, порушень при їх збиранні під час розгляду справи судом не встановлено.

Статтею 9 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991

№ 1777-XII встановлено, що перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.

Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об`єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Положення про пункти пропуску через державний кордон України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 №1147 «Про прикордонний режим» установлено вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд.

Пунктом 21 зазначеної постанови установлено спеціальний прикордонний режим та заборону вільного в`їзду, перебування, проживання, пересування осіб і провадження робіт, не пов`язаних з обороною чи охороною державного кордону, в межах земельних ділянок шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів, які надано в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.

Відповідно до пункту 7 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 №1147, громадяни України, іноземці та особи без громадянства в`їжджають, перебувають, проживають, проваджують роботи і пропускаються у прикордонну смугу з дозволу відповідного органу Державної прикордонної служби, який безпосередньо виконує завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону у визначеній зоні відповідальності, за наявності документів, що посвідчують їх особу. У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом воєнного стану громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років також зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ (у паперовій або електронній формі).

В протоколі про адміністративне правопорушення ЧЦП № 385086 від 27.07.2026 вказано, що 27.07.2026 близько 14 годині 30 хвилин на території Ріпкинської селищної ради, Чернігівського району Чернігівської області на БП "Планета" півд. окол. н.п. Ріпки, в багажнику автомобіля "Mercedes Е200" д.н.з. НОМЕР_2 , було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який мав намір незаконного перетину Державного кордону України до Республіки Білорусь поза встановленим пунктом порпуску через ДКУ, чим порушив вимоги статті 9 Закону України «Про Державний кордон України».

Однак, в яких конкретно діях виражалось такий намір, в протоколі не зазначено.

Відтак протокол не містить таку обов`язкову складову правоопорушення як об`єктивна сторона.

Також з рапорту інспектора ПС 2 категорії Шулдика від 27.07.2026, який виявив ОСОБА_1 в автомобілі, вбачається, що ОСОБА_1 можливо мав намір незаконно перетнути ДКУ з України до РБ на напрямку Нові Яриловичі (Україна) - Нова Гута (рб), поза встановленим пунктом перетину через ДКУ.

Суддя зауважує, що єдином доказом, на якому грунтується матеріали справи, є виявлення ОСОБА_1 в автомобілі, де останній ховався в речах. Однак такі обставини не свідчать «поза розумним сумнівом» саме про бажання незаконного перетину державного кордону, а є доказом ухилення від обов`язкових перевірочних заходів на блок-посту.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, з точки зору належності, допустимості та взаємозв`язку, застосовуючи критерій доведення «поза розумним сумнівом» суддя приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення та необхідність закриття провадження в справі.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням наведеного провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 2041 КУпАП необхідно закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Керуючись статтею 62 Конституції України, статтями 2041, 221, 245-249, 251, 252, 276-279, 280, 283-285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 2041 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Ріпкинський районний суд Чернігівської області.

За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, встановленого на оскарження.

Суддя Я.М. МАКАРЕВИЧ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua