Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №733/691/26 — Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/480/26

Єдиний унікальний №733/691/26

Рішення

Іменем України

12 жовтня 2026 року м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі головуючого – судді Вовченка А.В.,

за участю секретаря Мошенець Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 9014754 від 28 вересня 2019 року в розмірі 15 850 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 28 вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 9014754, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит в розмірі 5 000,00 грн строком на 30 днів зі сплатою процентів в розмірі 1,50 % за кожен день користування кредитом та комісії за надання кредиту – 12,00%. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме: надав ОСОБА_1 грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору. 17 січня 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір відступлення прав вимоги № 45-МЛ, за умовами якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 9014754 від 28 вересня 2019 року. Сума та розрахунок заборгованості за даним кредитним договором було передано позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно Договору № 9014754 від 28 вересня 2019 року. Станом на дату відступлення заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 15 850 грн, з яких: 5 000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 7 950 грн - заборгованість за процентами; 600 грн – заборгованість за комісією (за видачу кредиту); 2 300 грн - заборгованість за штрафам/пенею. Зазначену суму заборгованості позивач просить стягнути на свою користь з відповідача разом із судовими витрати в розмірі 2 662,40 грн та витратами на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

Ухвалою судді від 30 липня 2026 року дану справу прийнято до свого провадження та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи (а.с. 54).

Інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

У судове засідання представник позивача не з`явився, але надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, підтримавши позовні вимоги в повному обсязі, у разі неявки відповідачки не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.

ОСОБА_1 у судове засідання також не з`явилася, яка згідно поштового повідомлення відсутня за адресою реєстрації, а тому вважається такою, що належним чином

повідомлена про дату, час, та місце судового засідання, яка заяви про розгляд справи за її відсутності та відзиву на позов не надала.

За відсутності всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що 28 вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 9014754, згідно з умовами якого відповідач отримала кредит в розмірі 5 000 грн строком на 30 днів, тобто до 28.10.2019 року шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника (а.с. 6-8, 9, 10).

Відповідно до довідки щодо дій позичальника при підписанні документів відповідачка використовувала одноразовий ідентифікатор L26453 (а.с. 9-на звороті).

Пунктом 1.5 Договору сукупна вартість кредиту складає 2 850 грн в грошовому виразі та 694 % річних у процентному значенні, і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору.

Комісія за надання кредиту – 600 грн, яка нараховується за ставкою 12% від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1 Договору).

Проценти за користування кредитом: 2250 грн, які нараховуються за ставкою 1,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки – фіксована (п. 1.5.2 Договору).

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 1,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.6 Договору).

Позичальник зобов`язаний на умовах, визначених цим Договором, надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 1.2 Договору, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у розмірі та порядку, що встановлені цим Договором (п. 1.1 Договору).

Пункт 7.1. Кредитного договору № 9014754 від 28 вересня 2019 року визначає, що цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по Договору.

Також ОСОБА_1 підписана анкета-заява на кредит № 9014754, який є невід`ємною частиною договору (а.с. 9).

Укладаючи Кредитний договір відповідачка та ТОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст. 11 та ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідачка підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором L26453 (а.с. 9-на звороті).

ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит на потрібну їй суму, що підтверджується платіжним дорученням № 1183659 від 28 вересня 2019 року (а.с. 10) та довідкою ТОВ «Мілоан» (а.с. 9-на звороті).

Відповідно до повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» від 12.06.2026 року за № 20.1.0.0.0/7-260608/155990, наданого на виконання ухвали суду від 06.05.2026 року в частині витребування доказів по справі, надати запитувану інформацію не має можливості, оскільки не вдалося ідентифікувати особу (а.с. 45).

Незважаючи на наявність відповіді АТ КБ «ПриватБанк» про те, що недостатньо інформації для ідентифікації особи, що є також перешкодою у наданні інформації щодо надходження коштів, суд виходить з наявних у матеріалах справи доказів, при цьому враховує, що відповідачем не спростовано належне виконання ним своїх зобов`язань за Договором та відсутності заборгованості перед позивачем.

Отже, ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі.

У свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором № 1781547 від 18 листопада 2019 року за відповідачкою станом на 14.04.2026 року утворилася заборгованість у розмірі 15 850 грн, з яких: 5 000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 7 950 грн - заборгованість за процентами; 600 грн – заборгованість за комісією (за видачу кредиту); 2 300 грн - заборгованість за штрафам/пенею (а.с. 12-на звороті).

17 січня 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір відступлення прав вимоги № 45-МЛ, за умовами якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 9014754 від 28 вересня 2019 року (а.с. 13-17, 18, 19, 20, 21).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до вищевказаного договору до ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 9014754 від 28 вересня 2019 року в загальному розмірі 15 850 грн (а.с. 22).

ОСОБА_1 було надіслано претензію від 01 квітня 2026 року на адресу вказану нею в кредитному договорі (а.с. 22-на звороті).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного «повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею».

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки

відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону і одностороння відмова від зобов`язання чи зміна його умов не допускається, а ст. 1054 ЦК України передбачає обов`язок позичальника за кредитним договором повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Норми ст. 625 ЦК України вказують, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання)

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідачка, не сплативши у вказаний в договорі строк кредит, порушила вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України"Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України"Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Положеннями ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За змістом ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт.

Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності.

За приписами ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на спростування обставин та доказів наданих позивачем.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» просить стягнути з ОСОБА_1 також штраф/пеню за невиконання зобов`язання за кредитним договором у розмірі 2 300 грн. Проте, на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідач звільнений від обов`язку сплатити неустойку на користь кредитодавця, на період дії воєнного стану в Україні, тобто з 24 лютого 2022 року.

Тому судом не встановлено підстав для стягнення з ОСОБА_1 штрафу (пені) у вказаному вище розмірі, у зв`язку з чим у задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

З огляду на це, із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» належить стягнути заборгованість за договором № 9014754 від 28 вересня 2019 року у розмірі 13 550 грн, з яких: 5 000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 7 950 грн - заборгованість за процентами; 600 грн – заборгованість за комісією (за видачу кредиту).

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача, з урахуванням пропорційності до задоволеної частини вимог, слід стягнути 2 276,09 грн судового збору (2 662,40 грн - сума сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви) (а.с. 5) х 85,49 % - задоволено судом вимоги заявленого позову).

Також позивачем ставиться питання про стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 24), копію Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АО «Апологет» (а.с. 24-на звороті - 25), копію договору про надання правової допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року між АО «Апологет» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (а.с. 25-на звороті), копію ордеру про надання правничої допомоги ТОВ «ФК «Кредит -Капітал» адвокатом Усенком М.І. (а.с. 26), копію акта № Д/21250 наданих послуг від 14 квітня 2026 року (а.с. 26-на звороті), копію детального опису наданих послуг від 14 квітня 2026 року (а.с. 27), копію довіреності (а.с. 28).

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку,

недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, суд вважає витрати на правову допомогу у розмірі 8 000 грн є співмірними зі складністю самої справи, проведеної по ній відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, однак з урахуванням пропорційності до задоволеної частини вимог, слід стягнути з відповідача на користь позивача 6 839,12 грн витрат на правничу допомогу (13 550 грн - сума задоволених позовних вимог х 8 000 грн - сума сплачених послуг на правову допомогу: 15 850 грн – сума позовних вимог).

Керуючись ст. 512, 514, 525, 526, 611, 625, 629, 1050, 1054, 1077, 1078, 1079, 1079, 1080, 1082 ЦК України, статтями 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 259, 263?264, 265, 274, 279, 280, 281, 282, 283 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» заборгованість по кредитному договору № 9014754 від 28 вересня 2019 року в розмірі 13 550 (тринадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, з яких: 5 000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 7 950 грн - заборгованість за процентами; 600 грн – заборгованість за комісією (за видачу кредиту), судовий збір у розмірі 2 276 (дві тисячі двісті сімдесят шість) гривень 09 копійок та 6 839 (шість тисяч вісімсот тридцять дев`ять) гривень 12 копійок витрат на правову допомогу, а всього 22 665 (двадцять дві тисячі шістсот шістдесят п`ять) гривень 21 копійку.

В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ - КАПІТАЛ», місце розташування: вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, м. Львів, ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 12 жовтня 2026 року.

Суддя А. В. Вовченко