Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №729/1134/26 — Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/1134/26 2/729/1002/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

заочне

12 жовтня 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Булиги Н. О.

при секретарі Романченко С. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобровиця у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 12.07.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 6854978 про надання споживчого кредиту.

Відповідно до умов кредитного договору сума кредиту становила 2000 грн., строк кредитування – 360 днів, з кінцевою датою повернення кредиту 06.07.2024 року. Кредитні кошти були перераховані відповідачу на платіжну картку № НОМЕР_1 .

14.07.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до кредитного договору № 6854978, відповідно до якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на 8000 грн., у зв`язку з чим загальний розмір кредиту склав 10000 грн. На виконання умов додаткової угоди відповідачу було перераховано додатково 8000 грн. на вищезазначену платіжну картку.

Позивач зазначає, що умовами кредитного договору передбачено сплату процентів за користування кредитними коштами за стандартною процентною ставкою у розмірі 1,99 % на день, яка застосовується в межах строку кредиту.

Позивач зазначає, що у період з 12.07.2023 року по 26.11.2023 року відповідачем було здійснено платежі на рахунок ТОВ «Авентус Україна» в загальному розмірі 15 355 грн. 46 коп., з яких 4684 грн. спрямовано на погашення тіла кредиту та 10 671 грн. 46 коп. – на погашення процентів за користування кредитними коштами.

27.05.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» відступило фактору право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 6854978.

Відповідно до умов договору факторингу, перехід права вимоги від клієнта до фактора відбувся в момент підписання сторонами акта приймання-передачі реєстру боржників, після чого ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» набуло статусу кредитора щодо заборгованості відповідача.

Позивач зазначає, що станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором складає 17 806 грн 47 коп., з яких 5316 грн. – заборгованість за основною сумою кредиту, 8258 грн. 87 коп. – заборгованість за процентами за користування кредитом та 4231 грн. 60 коп. – проценти, нараховані за 40 календарних днів, з 28.05.2024 року по 06.07.2024 року, у межах строку дії кредитного договору.

25.11.2024 найменування ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» було змінено на ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», що підтверджується відповідними реєстраційними документами.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, позивач просить стягнути з нього на свою користь заборгованість у розмірі 17 806 грн. 47 коп. та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 03 серпня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у поданій заяві просив справу розглядати без його участі. Позовні вимоги підтримує. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи вважається повідомленим своєчасно та належним чином, відповідно до положень п. 2 ч.7, п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України (за зареєстрованим у встановленому Законом порядку місцем проживання), що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України. Причини неявки суду не повідомив, у встановлений судом строк відзив на позов не подавав.

З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов належить задовольнити з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 12.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», було укладено електронний договір № 6854978 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти на умовах строковості, зворотності та платності (а.с.41-46).

Відповідно до умов кредитного договору, сума кредиту становила 2000 грн., а строк кредитування – 360 днів, з кінцевою датою повернення кредиту 06.07.2024 року. Періодичність платежів зі сплати процентів визначена кожні 20 днів. Умовами кредитного договору передбачено сплату процентів за користування кредитними коштами за стандартною процентною ставкою у розмірі 1,99 % на день, яка застосовується в межах строку кредиту.

Зазначений договір укладено в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА». Після ознайомлення з умовами кредитування та прийняття пропозиції кредитодавця відповідач підписав електронний кредитний договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «A1601».

Судом встановлено, що кредитні кошти у сумі 2000 грн. 12.07.2023 були перераховані відповідачу на платіжну картку № НОМЕР_1 , реквізити якої були зазначені ним при оформленні кредиту, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» про перерахування коштів (а.с.81).

З метою перевірки факту отримання відповідачем кредитних коштів ухвалою суду було витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію щодо належності платіжної картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , а також щодо факту зарахування на вказану платіжну картку у період з 12.07.2023 року по 21.07.2023 року грошових коштів у сумі 2000 грн. за ініціативою ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» через платіжного провайдера ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ». На виконання ухвали суду АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надав витребувану інформацію, якою підтверджено належність зазначеної платіжної картки відповідачу та факт зарахування на неї 2000 грн.

14.07.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця було укладено додаткову угоду до договору № 6854978 про надання споживчого кредиту, відповідно до якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на 8000 грн., у зв`язку з чим загальний розмір кредиту склав 10000 грн.

Зазначену додаткову угоду відповідач підписав за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «C5442», після чого додатково отримав кредитні кошти у сумі 8000 грн. на свою платіжну картку № НОМЕР_1 , які 14.07.2023 були перераховані відповідачу на платіжну картку № НОМЕР_1 , реквізити якої були зазначені ним при оформленні кредиту, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» про перерахування коштів (а.с.83).

Крім того, інформацією з АТ КБ «ПриватБанк» підтверджено факт зарахування на цю ж платіжну картку коштів у сумі 8000 грн.

Таким чином, відомості АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підтверджують факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у загальному розмірі 10000 грн.

Таким чином, загальна сума кредитних коштів, отриманих відповідачем за кредитним договором № 6854978 від 12.07.2023 року, з урахуванням додаткової угоди від 14.07.2023 року, становила 10000 грн.

Уклавши кредитний договір та додаткову угоду на визначених у них умовах, відповідач підтвердив свою згоду з їх змістом та взяв на себе зобов`язання належним чином виконувати передбачені ними умови, зокрема щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами.

Умовами кредитного договору передбачено стандартну процентну ставку за користування кредитом у розмірі 1,99 % на день, яка застосовується у межах строку кредиту. Також договором передбачено можливість застосування зниженої процентної ставки у розмірі 1,6915 % на день за умови виконання позичальником визначених договором умов участі у програмі лояльності.

Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість за тілом кредиту та процентами за користування кредитними коштами.

Згідно з наданою позивачем карткою обліку договору, станом на 26 травня 2024 року заборгованість відповідача становила 13574 грн 87 коп., з яких 5316 грн. – заборгованість за сумою кредиту та 8258 грн. 87 коп. – заборгованість за процентами за користування кредитом.

З наданої позивачем картки обліку договору також вбачається, що у період з 12.07.2023 року по 26.11.2023 року відповідачем здійснено платежі на рахунок первісного кредитора в загальному розмірі 15355 грн 46 коп., з яких 4684 грн. спрямовано на погашення тіла кредиту та 10671 грн. 46 коп. – на сплату процентів за користування кредитними коштами (а.с.19-25).

27.05.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, відповідно до якого первісний кредитор відступив фактору право грошової вимоги до боржників, у тому числі право вимоги до відповідача за кредитним договором № 6854978 від 12.07.2023 року (а.с.89-93).

Відповідно до умов договору факторингу перехід права вимоги від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» відбувся в момент підписання сторонами акта приймання-передачі реєстру боржників, після чого фактор набув статусу кредитора щодо відповідних заборгованостей та відповідних прав вимоги.

З наданого позивачем витягу з реєстру боржників до договору факторингу вбачається, що до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 6854978 від 12.07.2023 року у розмірі 13574 грн. 87 коп. (а.с.28).

Згідно з наданою позивачем карткою обліку договору, на момент переходу права вимоги заборгованість відповідача становила 13574 грн. 87 коп., з яких 5316 грн. – заборгованість за сумою кредиту та 8258 грн. 87 коп. – заборгованість за процентами за користування кредитом.

При цьому, судом встановлено, що строк дії кредитного договору № 6854978 від 12.07.2023 року закінчувався 06.07.2024 року. Позивачем нараховано проценти за користування кредитними коштами за 40 календарних днів – з 28.05.2024 року по 06.07.2024 року, тобто саме в межах строку кредитування, у розмірі 4231 грн. 60 коп.(а.с.26).

Отже, станом на дату звернення до суду загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором № 6854978 від 12.07.2023 року, яку позивач просить стягнути, становить 17806 грн. 47 коп., з яких 5316 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 8258 грн. 87 коп. – заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором та 4231 грн. 60 коп. – проценти, нараховані позивачем за 40 календарних днів у межах строку дії кредитного договору.

Таким чином, передбачені кредитним договором проценти нараховувалися позивачем виключно в межах строку кредитування. Так, відповідно до умов кредитного договору строк кредитування становив 360 днів, а кінцевою датою повернення кредиту визначено 06.07.2024 року. Позивачем нараховано проценти за користування кредитними коштами за 40 календарних днів – з 28.05.2024 року по 06.07.2024 року, тобто до закінчення встановленого договором строку кредитування. За вказаний період позивачем нараховано проценти у розмірі 4231 грн. 60 коп. Отже, заявлена до стягнення сума процентів у цій частині не включає нарахувань за період після закінчення строку кредитування.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи,та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

У пункті 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» (далі Закону) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 статті 11 Закону України «Про електрону комерцію». Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями, закріпленими у статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його слід електронним підписом.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У ч.1 ст. 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно вимог, закріплених у ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). А у ч. 2 ст. 1054 ЦК України закріплене правило, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.1ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За правилами, закріпленими у ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У ч.1 ст. 1050 ЦК України закріплене правило, за яким якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За правилами, визначеними ст. 512 та ст. 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

За приписами ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 17 806 грн 47 коп., з яких: 5316 грн – заборгованість за тілом кредиту, 8258 грн 87 коп. – заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором, та 4231 грн. 60 коп. – проценти, нараховані позивачем за 40 календарних днів у межах строку кредитування.

Судом враховано, що факт укладення кредитного договору та додаткової угоди до нього, отримання відповідачем кредитних коштів у загальному розмірі 10000 грн., а також перехід до позивача права грошової вимоги за вказаним кредитним договором підтверджені належними та допустимими доказами, дослідженими судом. Доказів належного виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі, сплати заявленої до стягнення заборгованості або доказів, які б спростовували наданий позивачем розрахунок заборгованості, відповідачем суду не надано.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачено судовий збір у розмірі, визначеному відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір». Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є їх розмір обґрунтованим і пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат, тобто встановлення їх дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру з урахуванням конкретних обставин справи.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано документи, долучені до матеріалів справи, які підтверджують надання позивачу професійної правничої допомоги у цій справі та її вартість. Так, надано Договір про надання правової допомоги від 10.12.2024, Акт прийому -передачі виконаних робіт від 14.07.2026, згідно якого загальна сума витрат на правову допомогу становить 10000 гривень.

Разом з тим, оцінюючи заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує характер та предмет спору, ціну позову, обсяг виконаної адвокатом роботи, а також те, що спір виник із кредитних правовідносин, які не характеризуються значною складністю.

Крім того, справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, представник позивача у судове засідання не з`явився та просив здійснювати розгляд справи без його участі, а тому фактичний обсяг процесуальної роботи адвоката під час судового розгляду не в повному обсязі відповідає переліку наданих послуг закріплених у Акті прийому -передачі виконаних робіт.

З огляду на викладене, виходячи із засад розумності, співмірності та пропорційності судових витрат, суд доходить висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним порівняно зі складністю справи та фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, у зв`язку з чим такі витрати підлягають частковому відшкодуванню, а тому з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 207, 526, 530, 599, 610, 611, 625, 1048–1052, 1054, 1077 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст.4, 12, 13, 76- 81,89, 95, 137, 141, 247, 258, 263-265, 279, 280, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором № 6854978 від 12 липня 2023 року в загальному розмірі 17 806 (сімнадцять тисяч вісімсот шість) гривень 47 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», місцезнаходження 03045, м. Київ вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Суддя Бобровицького районного суду Н.О. Булига