Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №682/2045/26 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/2045/26

Провадження № 2/682/1629/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року

Славутський міськрайонний суд

Хмельницької області у складі:

головуючої судді Мотонок Т.Я.,

за участю секретаря судових засідань Мелашенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 682/2045/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування поданого позову вказано, що 26.02.2020 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та відповідачем укладено договір про надання кредиту № 491020987 відповідно до умов якого АТ «АЛЬФА-БАНК» падав позичальнику кредит у сумі 18 703,45 грн, строк кредиту 60 місяців на споживчі потреби з відсотковою ставкою 39.90%. Договір кредитної лінії укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», який має силу договору, укладеного в письмовій формі та підписаний сторонами. АТ «АЛЬФА-БАНК» виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 18703,45 грн., в свою чергу позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість.

Згідно детального розрахунку заборгованості станом на 20.12.2021 загальний розмір заборгованості становив 26706,78 грн., яка складалась з тіла кредиту в розмірі 17 952,89 грн, заборгованості по відсоткам за користування кредитом 8 753,89 грн.

20.12.2021 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором №491020987 від 26.02.2020. Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 станом на 20.12.2021 має заборгованість в розмірі 26706,78 грн.

За таких обставин, представник позивача звернувся до суду та просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 491020987 у розмірі 26 706,78 грн, а також судові витрати: судовий збір в сумі 3328 грн, та витрати на професійну правову допомогу в сумі 9 200 грн.

Ухвалою суду від 28.07.2026 у провадження у справі відкрито та призначено судове засідання на 12.10.2026 в порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи.

У встановлений судом строк учасники справи не заявили клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином. Відзиву на позов відповідачем не надано.

Отже, суд не вбачає перешкод для розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що з метою отримання банківських послуг ОСОБА_1 звернувся до АТ «АЛЬФА-БАНК», у зв`язку із чим підписав оферту на укладення угоди про надання кредиту № 491020987 від 26.02.2020 (а.с. 5).

Підписанням даної оферти відповідач запропонував банку надавати йому послуги з розрахунково-касового обслуговування в порядку та на умовах, що визначені договором. За надання послуг позичальник пропонує встановити комісійну винагороду, а саме: за надання кредиту 0,00% від суми кредиту, зазначеної в цій оферті на укладення угоди; за обслуговування кредиту 0,00% від суми кредиту, зазначеної в цій оферті. Дата повернення кредиту – 27.02.2025 року. Кредит надається для повернення заборгованості за кредитним договором № 630819510 від 09.01.2018 року, в сумі 18 703,45 грн.

Тип кредиту – кредит готівкою; сума кредиту – 18 703,45 грн; процентна ставка % річних – 39,90%, тип ставки – фіксована; строк кредиту – 60 місяців.

З паспорту споживчого кредиту вбачається, що тип кредиту – споживчий кредит; мета отримання кредиту – споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту – безготівковий; сума/ліміт кредиту – 18 703,45 грн; строк кредитування – 602 місяці; процентна ставка, відсотків річних – 39,50%; тип процентної ставки – фіксована; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк кредитування – 43 412,73 грн; реальна річна процентна ставка, відсотків річних – 48,20%. Паспорт споживчого кредиту підписано ОСОБА_1 власноруч (а.с. 6 зворот).

З виписки по рахунку ОСОБА_1 вбачається факт користування кредитними коштами, в тому числі зарахування на рахунок та списання коштів в рахунок погашення заборгованості (а.с. 17-20, 21-28).

Згідно розрахунку, станом на 20.12.2021 загальна заборгованість ОСОБА_1 складає 26 706,78 грн (а.с. 29).

20.12.2021 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, у відповідності до умов якого АТ «АЛЬФА-БАНК» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» приймає належні АТ «Альфа Банк» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а.с. 9-14).

Згідно реєстру прав вимоги, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 491020987, на суму 26 706,78 грн, з яких: залишок по тілу кредиту – 17 952,89 грн, залишок по відсотках – 8 753,89 грн. (а.с. 16).

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, судом враховується наступне.

Згідно зі ст.ст. 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами. (ч. 3).

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 по справі № 2-383/2010стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Положеннями ст. 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні, серед яких передбачено передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

За змістом зазначених норм права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що між ПАТ «Альфа Банк» та відповідачем було укладено угоду про надання кредиту, яку було підписано відповідачем власноручно. Оферта, акцепт та паспорт споживчого кредиту були підписані відповідачем власноруч.

За таких обставин суд приходить до висновку про укладення договору між ПАТ «Альфа-Банк» та відповідачем, право вимоги за яким відступлено до ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС».

Отже, за результатами судового розгляду встановлено, що відповідач порушив умови договору та своєчасно не виконав зобов`язання, в результаті чого має заборгованість перед кредитором в сумі 26706,78 грн.

Станом на день подачі позовної заяви відповідач продовжує ухилятись від належного виконання зобов`язань за кредитним договором, чим порушує законні права позивача як нового кредитора у зобов`язанні.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, судом враховується наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц, витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Стороною позивача до матеріалів справи додано Договір про надання правничої допомоги № 24-02/26 від 24.02.2026, укладений ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» із ФОП ОСОБА_2 , акт приймання-передачі наданих послуг від 26.03.2026, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю, платіжну інструкцію від 30.03.2026 про оплату послуг адвоката (а.с. 30-32, 34).

Згідно вказаних документів, вартість наданих адвокатом послуг становить 9 200 грн.

Однак, Верховний Суд у постанові від 13.02.026 у справі № 911/1065/24 вказав, що оцінюючи надані позивачем на підтвердження понесених витрат документи, Суд зазначає, що вони не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо).

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею судові витрати на професійну правничу допомогу. Оцінка обґрунтованості та пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, а також підтвердженості таких витрат вирішується судом у кожному окремому випадку з урахуванням обставин конкретної справи.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з урахуванням поведінки сторін при розгляді справи, типовості судової справи, за відсутності судових засідань за участі учасників справи, оцінюючи співмірність витрат із ціною позову, яка становить 26706, 78 грн, обсяг послуг, які були надані адвокатом з урахуванням предмету позову, відповідність їх за критерієм реальності, суд вважає за доцільне стягнути із відповідача 5000 грн витрат на правову допомогу, що буде достатнім та пропорційним.

Також, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 3 328 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 13, 81, 130, 141, 263-265, 274, 352-355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 491020987 від 26.02.2020 в сумі 26 706 грн 78 коп. (двадцять шість тисяч сімсот шість гривень сімдесят вісім копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» 3 328 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5000 грн (п`ять тисяч).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» (адреса: пл. Солом`янська, буд. 2, м. Київ, ЄДРПОУ: 40340222);

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації згідно даних Єдиного державного демографічного реєстру: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Суддя Мотонок Т. Я.