Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №677/1586/26 — Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/1586/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

08.10.2026 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Васільєва С.В., за участю секретаря судового засідання Шимкової Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (надалі - ТОВ «Споживчий центр») звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором № 15.055.2025-100000314 від 15.05.2025 в розмірі 32300 грн., витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви та 2662,40 грн. судового збору.

Свої вимоги мотивував тим, що 15.05.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено кредитний договір № 15.055.2025-100000314. Відповідно до його умов ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит у розмірі 15000 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, виникла заборгованість у розмірі 32300 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 9500 грн., по процентам в розмірі 13950 грн., додаткова комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) 1350 грн., неустойка - 7500 грн.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 04.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Визначено порядок подання до суду документів по суті у справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві просить справу розглядати за його відсутності.

Інші заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, процесуальні дії не вчинялись.

У визначену дату та час судового засідання представник позивача до суду не з`явився; позивач не заперечує щодо винесення заочного рішення.

Відповідач належно повідомлений про дату, час і місце судового засідання шляхом оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України

Додатково відповідач повідомлявся про дату, час і місце судового засідання (шляхом надіслання на останню відому адресу реєстрації відповідача, однак поштова кореспонденція не була вручена адресату по причині «адресат відсутній за вказаною адресою»). Однак в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності чи про відкладення розгляду справи не подав.

Ухвалою суду від 08.10.2026 прийнято рішення про заочний розгляд справи.

ІІІ. Встановлені судом фактичні обставини.

15.05.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 15.05.2025-100000314 шляхом підписання заявки, що є невід`ємною частиною договору, відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а відповідач зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.

Відповідно до умов кредитного договору (оферти) № 15.05.2025-100000314 від 15.05.2025 відповідачу надано кредит у розмірі 15000 грн. зі строком користування 217 днів з дати його надання.

Заявкою кредитного договору № 15.05.2025-100000314 від 15.05.2025 (кредитної лінії) передбачено наступні умови надання кредиту:

1. Дата надання/видачі кредиту - 15/05/2025;

2. Сума кредиту: 15000 грн.

3. Строк, на який надається кредит - 217 днів з дати його надання;

4. Дата повернення (виплати) кредиту - 17.12.2025;

6. Процентна ставка «Стандарт» – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі – «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

7. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

8. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі – «Комісія за надання», «Комісія»; економічна сутність – плата за надання Кредиту) – 9% від суми Кредиту та дорівнює 1350 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів.

9. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі – «Комісія за обслуговування», «Комісія») – 1350 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

Згідно п. 10.1. договору цей договір набирає чинності з дати отримання кредитодавцем в інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця.

Відповідач ОСОБА_2 підписав електронним цифровим підписом пропозицію про укладення кредитного договору (оферти) та заявку на отримання кредиту.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов кредитного договору, а відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття до виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти, відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання грошових коштів.

З доданого до позовної заяви повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення», яке діє на підставі договіру на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024, встановлено, що за кредитним договором № 15.05.2025-100000314 на номер банківської картки, який ОСОБА_1 вказав в заявці, перераховано кошти в сумі 15000 грн.; призначення платежу: видача за договором кредиту № 15.05.2025-100000314.

Належність банківської картки відповідачу також підтверджується довідкою про відкриття рахунку АТ КБ «ПриватБанк».

Відповідач свої зобов`язання по поверненню грошових коштів по кредитному договору не виконав.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 15.05.2025-100000314 від 15.05.2025 загальна заборгованість за цим договором станом на 20.08.2026 становить 32300 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 9500 грн., по процентам в розмірі 13950 грн., додаткова комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) 1350 грн., неустойка - 7500 грн.

Відповідачем було сплачено 14.06.2025 – 6000 грн. (погашено 1350 грн. комісії та 4650 грн. процентів), 15.07.2025 – 6000 грн. (погашено 1350 грн. комісії та 4650 грн. процентів), 29.01.2026 – 2500 грн. (погашено 2500 грн. тіла кредиту), 20.03.2026 – 3000 грн. (погашено 3000 грн. тіла кредиту). Відсотки нараховані по 17.12.2025.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 525, 526, 530 та 629 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до умов договору ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кошти, а остання зобов`язалася повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними, розмір яких визначений договором.

Такий правочин (кредитний договір), згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Відповідач, в порушення умов укладеного кредитного договору, своєчасно не повернув кредитні кошти та не сплатив відсотки за користування кредитом, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача, а саме: основний борг, проценти.

Відповідачем не спростовано будь-якими доказами правильність розрахунку заборгованості за кредитним договором (в частині нарахованих процентів) та неналежне виконання ним умов договору щодо сплати заборгованості.

Проценти нараховані згідно умов договору.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту, нарахованих процентах підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення комісії за надання кредиту, та за обслуговування кредитної заборгованості, суд також звертає увагу на таке.

За положеннями пунктів 1-1 та 4 частини 1 статті 1 Закону «Про споживче кредитування» (в редакції на час укладення договору про надання кредиту):

- договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором;

- загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції на час укладення договору про надання кредиту) також встановлено, що до загальних витрат за споживчим кредитом, крім процентів за користування кредитом, включаються: комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Саме такі витрати позивачем визначені в умовах кредитування та безпосередньо узгодженні з позичальником у кредитному договорі, де ним взяті на себе обов`язки зі сплати комісії за надання кредиту та обслуговування кредитної заборгованості.

Отже, умовами договору про споживчий кредит, нарахування та сплата комісії за обслуговування кредитної заборгованості визначена сторонами кредитування та безпосередньо узгоджена з позичальником, а тому платежі за комісіями правомірно включені до заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу/пені за невиконання/ неналежне виконання зобов`язання в сумі 7500 грн.

Неустойкою, штрафом, пенею, за статтею 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

Водночас, відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України - у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, в подальшому його дія неодноразово продовжувалася, та такий триває по теперішній час.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постановах від 31.01.2024 року у справі № 183/7850/22 та від 28.11.2024 у справі № 756/8788/22, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Заявлена до стягнення сума штрафу, пені нарахована за період, у якому на території України введено воєнний стан.

Зважаючи на вказане, підстави для стягнення з відповідача вказаної суми, враховуючи положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відсутні.

Позивач посилається на п.6 розділу IV «Прикінцевих та перехідних положень» ЗУ «Про споживче кредитування» як на підставу можливості нарахування неустойки з відповідача. Вважає, що на договори кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцятиденного дня включно з дня набрання чинності Закону №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (з 24.01.2024), вимога пункту 6 розділу ІV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону не поширюється, та нарахування неустойки не забороняється.

Однак Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (п. 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (п. 78), від 29 червня 2022року у справі №477/874/19 (п. 69)).

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року в справі № 5-рп/2012 конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному (абз. 5 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 03 жовтня 1997 року №4-зп). Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни в регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абз. 3 ч. 2 ст. 4 Кодексу.

Отже, враховуючи факт наявності у вищевказаних нормах права колізії між кодексом та ЗУ «Про споживче кредитування», суд приходить до висновку про необхідність застосування в даній цивільній справі саме норм Цивільного кодексу України.

Як наслідок, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню – у розмірі 24 800 грн. (32300 грн. – 7500 грн.).

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи встановлено, що при звернення до суду з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн. (який сплачено з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження розміру ставки при подачі позову через систему «Електронний суд»), що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією.

З урахуванням частково задоволення позовних вимог, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 044,19 грн. (24 800 х 100 : 32300 = 76,78%, 2662,40 х 76,78%:100 = 2 044,19).

Крім цього, п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до судових витрат належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження понесених витрат на поштові відправлення процесуальних документів відповідачу позивачем надано суду копію опису вкладення до цінного листа, квитанцію № 2216564 від 20.08.2026 року ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» на суму 127,38 грн.

Отже, поштові витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення в розмірі 127,38 грн., підтверджені належними та допустимими доказами.

Відтак, враховуючи те, що витрати на направлення копії позову з додатками відповідачу викликані прямим процесуальним обов`язком позивача, такі поштові витрати підтверджені належними та допустимими доказами, тому з огляду на часткове задоволення позову, такі витрати необхідно стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 97,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 76-82, 89, 95, 133, 141, 223, 258, 263-265, 272-282, 284, 352, 354, 355 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №15.055.2025-100000314 від 15.05.2025 у загальному розмірі 24 800 (двадцять чотири тисячі вісімсот) грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2 044,19 грн. судового збору та 97,80 грн. витрат на поштові відправлення процесуальних документів відповідачу, а всього 2 141 (дві тисячі сто сорок одна) грн. 99 коп. судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А м. Київ, поштовий індекс 01032.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 12.10.2026.

Суддя С. В. Васільєв