Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №676/6342/26 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №676/6342/26

Суддя: Шульга К. М.

Справа № 676/6342/26

Провадження № 3/676/1893/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Кам’янець-Подільський

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Шульга К. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП у Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною 1 статті 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

16.07.2026 о 19.58 год в м. Кам`янець-Подільський по Нігинському шосе, 10 ОСОБА_1 керував електровелосипедом Minako з електродвигуном потужністю 60 V з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки чи у найближчому медичному закладі водій відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.

В судовому засіданні представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Годнюк С. М. просив закрити провадження у справі, оскільки поліцейськими було порушено процедуру огляду. Вказав, що матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом (електровелосипедом), а не звичайним велосипедом. Крім того, відеофіксація не є безперервною, оскільки факт руху велосипеда зафіксовано автомобільним відеореєстратором о 19.58 год, а запис із бодікамери розпочинається о 20.18 год. як пояснював ОСОБА_1 адвокату, саме в цей проміжок часу поліцейський переконував його відмовитися від проходження огляду на місці зупинки та у медичному закладі. Крім того, працівниками поліції не взято до уваги, що ОСОБА_1 має порушення слуху, що ставить під сумнів усвідомленість відмови від проходження огляду. Крім того, не доведено спосіб приведення велосипеду в рух, оскільки відеозапис не підтверджує, що велосипед приводився в рух саме електродвигуном. Також вказав, що поліцейськими не було належним чином роз`яснено ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду, не роз`яснено пункт 2.5 Правил дорожнього руху. Звернув увагу, що ознаки сп`яніння встановлює інспектор Мерека, який пропонує пройти огляд та фіксує відмову, при цьому акт огляду та направлення складає інспектор Стремінська В., а протокол про адміністративне, який не встановлював факт керування, не встановлював ознаки сп`яніння, не спілкувався з особою під час відмови, оскільки на місці зупинки його на той час фактично не було правопорушення складає інспектор Ревурко О. крім того, звернув увагу на відсутність доказів, які б підтверджували законні підстави для зупинки, тому оскільки зупинка була безпідставна, всі докази відповідно до доктрини «плодів отруйного дерева» є недопустимими та неналежними. Також вказав на суперечливість дій працівників поліції, що свідчить про формальний характер оформлення адміністративного матеріалу. Так, у рапорті зазначено, що ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом шляхом залишення транспортного засобу на місці зупинки, що спростовується відеозаписом, яким зафіксовано як ОСОБА_1 після завершення процесуальних дій продовжив рух, а працівники поліції не вжили заходів для припинення руху. Сукупність вказаних суперечностей та порушень викликають «поза розумним сумнівом» наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та складу такого правопорушення, що є підставою для закриття провадження у справі.

Вислухавши позицію адвоката, дослідивши матеріали справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП, виходячи з наступного.

Верховний Суд 15 березня 2023 року у справі №127/5920/22 встановив, що використання електросамоката є діяльністю, що створює підвищену небезпеку, оскільки він приводиться в рух двигуном. А особи, що керують, такими транспортними засобами як електросамокати, електроскутери, електровелосипеди, гіроскутери, є водіями і зобов`язані дотримуватися Правил дорожнього руху.

Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння осіб, які керують транспортними засобами, визначена статтею 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі Порядок) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 (далі Інструкція).

Відповідно до вказаних нормативно-правових актів огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 3 Інструкції визначено, що ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП підтверджується наступними доказами:

протоколом про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП від 16.07.2026;

актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів з відміткою про відмову водія від проходження огляду;

направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «Кам`янець-Подільська міська лікарня» з відміткою, що водій відмовився від огляду;

рапортом поліцейського про виявлення правопорушення;

диском з відеозаписом, яким зафіксовано зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а також його відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

Відеозаписом зафіксовано чітку та категоричну відмову ОСОБА_1 від проходження огляду як місці зупинки, так і у медичному закладі. Від проходження огляду відмовився після першої пропозиції пройти такий огляд.

Неузгодженість налаштувань годинників нагрудних бодікамер поліцейських та відеореєстратора службового автомобіля, як і непритягнення до відповідальності за порушення прави дорожнього руху, що стало підставою для зупинки транспортного засобу, не спростовують вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.

З долученої до матеріалів справи довідки про видане ОСОБА_1 посвідчення водія та зареєстровані адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також з долучених відомостей з ІПНП про видане ОСОБА_1 посвідчення водія вбачається, що посвідчення водія ОСОБА_1 отримав у 2015 році, що свідчить про знання ним Правил дорожнього руху, зокрема і вимог пункту 2.5 щодо обов`язку водія пройти у встановленому законом порядку огляд на визначення стану сп`яніння.

Позицію адвоката щодо порушення порядку проведення огляду суд розцінює як обраний спосіб захисту з метою уникнення притягнення до відповідальності, оскільки наведені зауваження є формальними та не впливають на встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Як зазначив Верховний Суд, не кожне формальне порушення процедури робить прийнятий акт неправомірним, як лише за умови, що воно вплинуло на правильність прийнятого рішення.

Одночасно суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що стягнення повинно бути накладене в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, що буде необхідною та достатньою мірою відповідальності для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових правопорушень.

На підставі статті 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись статтями 34, 35, 36, 40-1, 130, 268, 283-284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності частиною 1 статті 130 КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред`явлення до виконання - 3 місяці.

Реквізити для сплати штрафу:

Розрахунковий рахунок UA938999980313040106000022763

ГУК у Хмельницькій області/ Кам`янець-Подільське мтг/21081100

Код одержувача 37971775

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

ККД: 21081100.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106;

Код отримувач (код за ЄДРПОУ) 37993783,

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

рахунок отримувача UA908999980313111256000026001

ККД бюджету 22030106; пункт 5.

Штраф підлягає сплаті не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

При примусовому виконанні постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір визначеного постановою суду штрафу, а також стягуються витрати на облік правопорушень (розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України).

Суддя К. М. Шульга

Оригінал: reyestr.court.gov.ua