Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №954/2178/25 — Нововоронцовський районний суд Херсонської області

Суд: Нововоронцовський районний суд Херсонської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про позбавлення батьківських прав

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №954/2178/25

Суддя: Гончаренко О. В.

Справа № 954/2178/25

Номер провадження 2/954/37/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 рокус-ще Нововоронцовка

Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі: головуючого судді Гончаренка О.В., за участю секретаря судового засідання Посохіної О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Нововоронцовка Херсонської області цивільну справу за позовом Нововоронцовської селищної ради Бериславського району Херсонської області до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальний заклад "Нововоронцовський центр надання соціальних послуг" Нововоронцовської селищної ради, Служба у справах дітей виконкому Покровської районної в місті Кривому Розі ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

встановив:

Представник служби у справах дітей апарату Нововоронцовської селищної ради в інтересах Нововоронцовської селищної ради звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про позбавлення її батьківських прав відносно її неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позовних вимог зазначив, що матір ОСОБА_1 фактично не спілкується з дитиною протягом тривалого періоду, повернення дитини до матері, різка зміна оточення, різка зміна місця проживання дитини та як наслідок відсутність поряд з дитиною людей, які були поряд на протязі останніх років, може спричинити глибоку психологічну травму для дитини. Відповідачка ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання своєї малолітньої дитини ОСОБА_5 , з дитиною не спілкується, участі у вихованні та навчанні дитини не приймає, матеріально не забезпечує, що є підставою для позбавлення батьків батьківських прав.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити.

Відповідачка у судовому засіданні заперечила проти задоволення позову, повідомила, що після відібрання дитини вживала всі необхідні заходи для спілкування з нею, однак представники служби всіляко перешкоджали їй у цьому, повідомляючи про необхідність проходження нею низки програм та бесід з психологом. Також вона має на утримання двох двохрічних дітей, тому їй важко залишити їх та постійно і виїжджати за межи села. У виняткових випадках їй допомагає родичка, яка в цей час перебуває з дітьми. Їжу вона багато не готує, оскільки дітям в силу їх віку необхідна тільки свіжоприготовлена їжа. У будинку, де проживає дійсно була пожежа, але вона вчасно його погасила, у будинку зробила самостійно ремонт, іноді їй допомагають волонтери. У селі Любимівка були проблеми із водою, які наразі вирішені. Алкогольні напої не вживає, бажає повернути сина ОСОБА_5 , любить його.

Представник третьої особи - Комунального закладу "Нововоронцовський центр надання соціальних послуг" Нововоронцовської селищної ради Топчій О.С. позов підтримала просила задовольнити. Також зазначила, що представники центру надання соціальних послуг відвідували ОСОБА_1 за місцем проживання у с. Любимівка у липні цього року, остання проживає з двома двохрічними дітьми, у будинку було брудно, у холодильнику були відсутні необхідні запаси їжи на декілька днів, було багато брудних речей, будинок мав сліди пожежі. Відповідачка була твереза, проте у будинку були пусті пляшки з під пива.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей виконкому Покровської районної в місті Кривому Розі ради повідомив суду, що висновок органу опіки і піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідачки вони зробити на сьогодні не можуть, оскільки відбувається реорганізація їх структури. Особисто вважає, що позов необхідно задовольнити, оскільки ОСОБА_4 проживає у нормальних безпечних умовах у сім`ї ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на території Покровського району міста Кривого Рогу.

Треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 також підтримали позов, просили задовольнити. Повідомили суду, що дитина ОСОБА_4 дійсно проживає у них. За весь час проживання дитини у них, мати не запитувала про дитину і не цікавилась ним. Весь цей час саме вони виховують і утримують ОСОБА_5 .

У судовому засіданні прокурор заперечив проти задоволення позову, вважає, що підстав для позбавлення відповідачки батьківських прав не має, надав письмові пояснення щодо предмету спору. Також зазначив, що ОСОБА_1 з 2023 року до цього часу дійсно неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки відносно свого малолітнього сина. Разом з цим матеріали справи не містять доказів винної поведінки матері щодо ухилення від виконання батьківських прав та свідомого нехтування ними. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (повторно) серії НОМЕР_1 від 24.08.2023.

ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис про шлюб №1 від 21 липня 2011 року складений Узинською сільською радою Тисменицького району Івано-Франківської області). В шлюбі має п`ятьох дітей - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . На момент розгляду справи шлюб між подружжям розірвано.

Рішенням Тисменицького районного суду Івано-франківської області від 21 вересня 2016 року справа № 352/614/16-ц відібрано малолітніх ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 від матері ОСОБА_1 та батька ОСОБА_7 без позбавлення батьківських прав.

Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 04 грудня 2018 року справа № 352/281/18 мати ОСОБА_1 та батько ОСОБА_7 позбавлені батьківських прав відносно малолітніх ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

За поновленням в батьківських правах відносно 2 дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мати не зверталася.

Розпорядженням начальника Нововоронцовської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 17 серпня 2023 року малолітній ОСОБА_4 був відібраний від матері ОСОБА_1 , у зв`язку із загрозою для життя та здоров`я дитини.

З 14 серпня 2023 року до 18 серпня 2023 року дитина тимчасово була влаштована до дитячого відділення КНП «Нововоронцовська центральна лікарня» Нововоронцовської селищної ради для проходження медичного огляду, а з 18 серпня 2023 року дитина була тимчасово влаштована до родини.

Рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 13 березня 2024 року цивільна справа №954/457/23 малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відібрано у матері без позбавлення батьківських прав. Рішення набрало законної сили 15 квітня 2024 року.

Батько малолітньої дитини, ОСОБА_7 , рішенням Залізничного районного суду міста Львова від 10 вересня 2024 року за цивільною справою №462/4611/24 позбавлений батьківських прав відносно дитини ОСОБА_4 . Рішення набрало законної сили 05 листопада 2024 року.

Розпорядженням начальника Нововоронцовської селищної військової адміністрації від 19 грудня 2024 року №916 малолітньому ОСОБА_4 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Згідно розпорядження голови Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області, начальника Бериславської районної військової адміністрації від 23 грудня 2024 року №121 ОСОБА_4 влаштований до прийомної сім`ї.

На даний час догляд за малолітньою дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його матеріальне забезпечення здійснюють прийомні батьки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Дитина на даний час проживає у м. Кривий Ріг.

05 лютого 2025 року до органу опіки та піклування Нововоронцовської селищної ради надійшла заява від матері ОСОБА_1 про надання можливості спілкуватися з дитиною. Враховуючі той факт, що після написання попередньої заяви мати дій спрямованих на спілкування з дитиною не вчиняла, вказана заява винесена на розгляд комісії з питань захисту прав дитини.

Під час підготовки до розгляду заяви, комісією з питань захисту прав дитини, Службою у справах дітей проведено бесіду з матір`ю, з метою з`ясування мотивів відновлення родинних стосунків, ставлення до дитини. Обстежено житлово-побутові умови проживання матері, проведено бесіду з залученням психолога з дитиною та матір`ю, відповідно до пункту 53-2 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 (зі змінами).

В ході перевірки встановлено, що: у 2024 році ОСОБА_1 народила ще 2 малолітніх дітей ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

ОСОБА_1 на даний час проживає разом зі своїми малолітніми дітьми за адресою: АДРЕСА_1 . Родина займає 1/2 частину житлового будинку, загальною площею 19,5 кв. м. Житло складається з 1 житлової кімнати, зимової кухні, яка перероблена в житлову кімнату. В кімнатах проведено косметичний ремонт, чисто. В дитячій кімнаті встановлено 2 дитячих ліжечка для малолітніх дітей, розкладний диван «малютка» б/у, шафа для одягу. В зимовій кухні встановлене ліжко, стіл для вживання їжі, стільці. Опалення пічне. Подвір`я впорядковане. Для малолітніх дітей придбано речі першої необхідності, в наявності одежа відповідно до віку, дитяче харчування, підгузки (акт обстеження умов проживання родини від 06 лютого 2025 року).

ОСОБА_1 не працевлаштована, з пояснень працює не офіційно «по найму». Малолітні діти в цей час перебувають з тіткою. ОСОБА_1 перебуває у відпустці по догляду за дітьми до досягнення ними 3 років.

За місцем проживання характеризується посередньо. З часу народження 2 малолітніх дітей алкогольні напої не вживає, на території села Любимівка в стані алкогольного сп`яніння помічена не була.

ОСОБА_1 перебувала під соціальним супроводим КЗ «Нововоронцовський центр надання соціальних послуг», після відібрання дитини від матері без позбавлення її батьківських прав.

Згідно соціального супроводу сім`ї/особи та обстеження, яке було проведено спеціалістами КЗ «Нововоронцовський центр надання соціальних послуг» Нововоронцовської селищної ради у липні місяці 2026 року встановлено, що ОСОБА_1 проживає у приватному будинку АДРЕСА_1 разом з малолітніми дітьми ОСОБА_8 та ОСОБА_11 . В кімнатах чисто, проведено косметичний ремонт. На момент приїзду спеціалістів ОСОБА_1 поралася на городі. Діти перебували вдома та дивилися мультфільми по телефону, у будинку не було світла у зв`язку з технічним аварійним відключенням. У малолітніх дітей були в достатній кількості речі першої необхідності, в наявності одяг відповідного віку, дитяче харчування, підгузки.

Нововоронцовська селищна рада Бериславського району Херсонської області у Висновку від 02.06.2025 року № 02/12-504-1 вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судовому засіданні в якості свідка була допитана психолог ОСОБА_16 , яка повідомила, що декілька разів в ігровій формі сплакувалася з ОСОБА_4 у 2025 році. Хлопець був нормально розвинутим, у нього було бажання повернутися до мами, поганого про неї не пам`ятав. Дитина навчалася у першому класі, йому подобалося де він живе зараз, позитивно до всього відносився. Також спілкувалася із ОСОБА_1 , у неї не побачила любові до сина, вона казки на ніч дитині не читала, дні народження не організовувала. В розмові ОСОБА_1 повідомила те, що хоче повернути дитину до родини.

Також у судовому засіданні суд заслухав думку дитини ОСОБА_4 , який повідомив, що проживає у прийомній сім`ї із мамою ОСОБА_2 і батьком ОСОБА_3 , має братів і сестер. До нього відносяться добре, він навчається. Маму ОСОБА_1 пам`ятає, до неї також відноситься добре. Як жив з мамою ОСОБА_1 вона нічого поганого йому не робила, у них все було добре.

Статтею 171 СК України передбачено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Згідно ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини, перелік підстав для позбавлення батьківських прав є вичерпним. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

У п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що позбавлення батьківських прав, тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Позбавлення батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з другого, - заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов`язки стосовно дитини.

Згідно з принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Зазначені вище положення закону повинні бути застосовані у кожній конкретній справі, виходячи з її обставин та інтересів дітей.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України). За ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд вважає, що позивачем не доведено, що відповідачка не бажає виконувати батьківські обов`язки, піклуватись про дитину, її здоров`я та займатись її вихованням. Наданий висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідачки батьківських прав не свідчить, що мати дитини систематично та постійно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

Висновок не містить відомостей щодо наявності виключних обставин, підтверджених відповідними доказами, які б свідчили про свідоме нехтування відповідачкою своїми обов`язками та які б були законною підставою для застосування такого крайнього заходу впливу, як позбавлення його батьківських прав.

До того ж вказаний висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер та не є обов`язковим для суду, а враховуючи, що він є недостатньо обґрунтованим та передчасним, суд при прийняття рішення не приймає його до уваги.

Інші надані позивачем до суду докази також не свідчать про злісне ухилення відповідача від виховання дитини, свідоме нехтування нею батьківськими обов`язками, її винну поведінку щодо дитини.

ОСОБА_1 жодного разу не була притягнута до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов`язків щодо дитини. Показами свідків також не підтверджено, що мати дитини зловживає алкогольними напоями чи систематично та свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. Сторонами не заперечується, що відповідачка писала заяву до служби у 2024 році про можливість побачитися з дитиною, бажала виконати рекомендації органу опіки. Цей час витратила на упорядкування житла, подвір`я, зробила косметичний ремонт в кімнатах, має плани відновити другу частину будинку та облаштувати кімнату для ОСОБА_5 . Також в цей період часу народила ще 2 дітей.

Відсутні достатні підстави для позбавлення відповідача батьківських прав, як і гострої соціальної необхідності у цьому. Позбавлення відповідача батьківських прав відносно дитини, тобто природніх прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого за обставин цієї справи не доведено. Відповідач не є тією особою, поведінка чи дії якої можуть свідчити про негативний вплив на дитину, а тому розрив із нею сімейних відносин не буде відповідати інтересам дитини, незважаючи на обставини, викладені у висновку органу опіки та піклування.

Відповідно до ч. 4 ст. 164 СК України під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї

Отже, суду не надано переконливих доказів щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Суд вважає, що позивачем не доведено, що відповідачка не бажає виконувати батьківські обов`язки, піклуватись про дитину, її здоров`я та займатись її вихованням.

Також суд вбачає за доцільне попередити ОСОБА_1 про необхідність змінити ставлення до виховання дитини та покласти на органи опіки та піклування контроль за виконанням нею батьківських обов`язків.

На підставі викладеного, відповідно до статей 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову Нововоронцовської селищної ради Бериславського району Херсонської області до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальний заклад "Нововоронцовський центр надання соціальних послуг" Нововоронцовської селищної ради, Служба у справах дітей виконкому Покровської районної в місті Кривому Розі ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення виготовлено 09.10.2026 року.

СуддяО.В. Гончаренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua