Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №626/382/26 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06 жовтня 2026 року

м. Харків

справа № 626/382/26

провадження № 22-ц/818/3071/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Тичкової О.Ю., Яцини В.Б.,

за участю секретаря: Шнайдер Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, заінтересована особа - ОСОБА_2 ,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Берестинського районного суду Харківської області від 12 лютого 2026 року, постановлене суддею Бєлостоцькою О.В.,

в с т а н о в и в :

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про видачу обмежувального припису відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 6 місяців із забороною: -заходити та перебувати на території його домоволодіння та його житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; -вести листування, телефонні переговори, або контактувати з ним через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішенням Берестинського районного суду Харківської області від 12 лютого 2026 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити його заяву в повному обсязі.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що у поданій до суду заяві детально виклав обставини вчинення стосовно нього колишньою дружиною ОСОБА_2 фізичного насильства та надав ксерокопії двох діагностичних медичних звітів від 30.01.2026 року на його ім`я, Висновку фахівця з питань судово-медичної експертизи №1 -КР/26 від 03.02.2026 року, згідно якого ОСОБА_2 йому були завдані середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, переломів двох ребер справа і зліва, синців грудної клітини справа і зліва, садна на крововиливній основі в потиличній ділянці голови та ксерокопія Витягу з ЄРДР про відкриття кримінального провадження за фактом завдання мені тілесних ушкоджень. Вважає, що причиною конфліктів між ним та колишньою дружиною є майновий спір, який до цього часу не вирішений і його наявність вже є достатнім ризиком створення з боку ОСОБА_2 домашнього насильства. Наявність у неї житла, де вона зараз проживає, і видача стосовно неї обмежувального припису не тільки убезпечить повторення з її боку актів насильства стосовно нього, але і не завдасть ніякої шкоди її житловим правами та інтересам.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що заявник ОСОБА_1 не надав суду належних, допустимих та переконливих доказів на підтвердження фактів вчинення ОСОБА_2 фізичного та психологічного насильства відносно нього, а також ризиків вчинення насильства у майбутньому, оскільки з пояснень учасників справи в судовому засіданні та з досліджених судом доказів, неможливо дійти беззаперечного, поза розумним сумнівом висновку про те, що тілесні ушкодження заявнику були заподіяні саме ОСОБА_2 , а сам по собі факт звернення заявника ОСОБА_1 до органів поліції не підтверджує поза розумним сумнівом факту вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства, що є необхідною умовою застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".

Колегія суддів з вказаними висновками суду погоджується з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перебували у шлюбі, який розірвано на підставі рішення Берестинського районного суду Харківської області від 20.11.2025 року (а.с.9).

Відповідно до рішення Берестинського районного суду Харківської області від 28.11.2025 року, яке набрало законної сили 02.12.2025 року, видано обмежувальний припис відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на шість місяців, якому визначено наступні тимчасові обмеження його прав:

- заборонено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вести листування, телефонні переговори або контактувати через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- заборонено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.

Як вбачається з діагностичного звіту № 288929102 від 30.01.2026 року, у ОСОБА_1 діагностовано ознаки підвищеного внутрішньочерепного тиску, не можна виключити тріщину потиличної кістки (рекомендоване дообстеження), перелом 6 ребра ліворуч без зміщення, перелом 11 ребра праворуч без зміщення (а.с.10).

Згідно висновку фахівця з питань судово-медичної експертизи № 1-КР/26 від 03 лютого 2026 року у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження: садно з синцем навкруги в потиличній ділянці, синці на бокових поверхнях грудної клітини праворуч та ліворуч; згідно наданої медичної документації у нього мали місце струс головного мозку, закритий перелом 11 ребра справа без зміщення, перелом 6 ребра зліва без зміщення, перелом потиличної кістки під питанням. Вказані тілесні ушкодження могли утворитись від дії тупих, твердих предметів, садно по механізму удар-тертя, можливо в строк та способом, на які вказує освідуваний. По ступню тяжкості переломи ребер відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за критерієм тривалості розладу здоров`я строком більше 3 тижнів (більше чим 21 день). Стус головного мозку з ушкодженням на голові по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с.11-12).

04.02.2026 до ЄРДР внесено відомості за № 12026221090000101 з правовою кваліфікацією за ч.1 ст.122 КК України за фактом звернення ОСОБА_1 , який повідомив про те, що 27.01.2026 року близько 15 години у житловому будинку за адресою : АДРЕСА_1 , де він зареєстрований та проживає, його колишня дружина ОСОБА_2 нанесла йому тілесні ушкодження у вигляді СГМ, переломів двох ребер справа та зліва, синців грудної клітини справа та зліва, саден на крововиливній основі в потиличній ділянці голови (а.с.13).

На запит суду слідчий Берестинського РВП ГУНП в Харківській області Супонєв М.Ю. листом від 12.02.2026 року № 71006-2026 повідомив, що СВ Берестинського РВП ГУНП в Харківській області здійснюється кримінальне провадження № 12026221090000101 від 04.02.2026 року з правовою кваліфікацією за ч.1 ст.122 КК України за заявою ОСОБА_1 щодо нанесення йому тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості. Досудове розслідування триває, в межах вказаного кримінального провадження жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

З доданої в апеляційній інстанції відповіді, на запит адвоката Дмитра Ципліцького, слідчий СВ Берестинського РВП ГУНП в Харківській області Дмитро Білоусов повідомив, що матеріали кримінального провадження № 12026221090000101 від 03.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.122 КК України – закриті на підставі постанови слідчого від 13.03.2026 року, за п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що колишня дружина з метою подальшого продовження конфліктів та штучного створення стосовно нього доказів домашнього насильства, стала приходити до належного йому будинку, за місцем його проживання, де 27 січня 2026 року нанесла йому тілесні ушкодження, а 28 січня 2026 року ОСОБА_2 знову прийшла до його будинку, де знову вчинила відносно нього вже психологічне насильство – влаштувала сварку, під час якої ображала його, принижувала його честь і гідність, погрожувала фізичною розправою. А тому, вважаючи себе жертвою систематичного домашнього насильства з боку колишньої дружини, за наявності фізичного та психологічного насильства, яке чинить ОСОБА_2 відносно нього, просив видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 6 місяців із забороною: -заходити та перебувати на території його домоволодіння та його житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; -вести листування, телефонні переговори, або контактувати з ним через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 24 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.

За пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Згідно з частиною третьою статті 26 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

У пункті 9 частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

Відповідно до частини першої статті 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.

З урахуванням змісту вищевказаних норм, видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних обставин та наявності ризиків.

Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суд має встановити, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який розірвано на підставі рішення Берестинського районного суду Харківської області від 20.11.2025 року (а.с.9).

З наданих заявником пояснень під час розгляду справи в суді першої інстанції вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує майновий спір щодо майна - будинків, розташованих за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 .

На підтвердження підстав для видачі обмежувального припису, заявник посилається на наявність у нього тілесних ушкоджень середньої тяжкості, нанесених йому колишньою дружиною - ОСОБА_2 та надає копію діагностичного звіту № 288929102 від 30.01.2026 року, згідно якого у ОСОБА_1 діагностовано ознаки підвищеного внутрішньочерепного тиску та не виключено наявність тріщини потиличної кістки (з рекомендацією дообстеження), а також не виключено наявність перелому 6 ребра ліворуч без зміщення та 11 ребра праворуч без зміщення, а також - копію висновку судово-медичної експертизи № 1-КР/26 від 03 лютого 2026 року, згідно якого у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості та легкі тілесні ушкодження.

На підтвердження нанесення вказаних тілесних ушкоджень саме ОСОБА_2 , заявник посилається на відкрите за його заявою кримінальне провадження від 04.02.2026, № 12026221090000101, внесене на підставі його заяви з правовою кваліфікацією за ч.1 ст.122 КК України та вважає, що його наявність доводить застосування відносно нього домашнього насильства його колишньою дружиною ОСОБА_2 .

Разом з тим, згідно з наданою в апеляційній інстанції відповіддю слідчого СВ Берестинського РВП ГУНП в Харківській області Дмитра Білоусова, від 15.08.2026 року, матеріали кримінального провадження № 12026221090000101 від 03.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.122 КК України – закриті на підставі постанови слідчого від 13.03.2026 року, за п.2 ч.1 ст.284 КПК України, тобто через встановлену відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

А тому, вказані відомості не можуть бути доказом, який підтверджує факт вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства відносно заявника, що є необхідною умовою застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема висновком експерта (ч. 1, п. 2 ч.2 ст. 76 ЦПК).

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для видачі обмежувального припису.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Берестинського районного суду Харківської області від 12 лютого 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: О.Ю. Тичкова

В.Б. Яцина