Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №569/10423/25 — Рівненський апеляційний суд

Суд: Рівненський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: завданої внаслідок ДТП

Дата: 07 жовтня 2026 р.

Справа: №569/10423/25

Суддя: Шимків С. С.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року

м. Рівне

Справа № 569/10423/25

Провадження № 22-ц/4815/1266/26

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача – Шимківа С.С.,

суддів: – Гордійчук С.О., Хилевича С.В.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником – адвокатом Конюшком Денисом Борисовичем на додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 13 квітня 2026 року (ухвалене у складі судді Гордійчук І.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, –

в с т а н о в и в :

Убю провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 26 березня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовлено.

30.03.2026 року представником відповідача, через систему "Електронний суд" подано до Рівненського міського суду Рівненської області заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій він просив стягнути з позивача на користь відповідача понесені витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 15000 грн 00коп та суму понесених витрат на оплату судової автотоварознавчої експертизи в розмірі 14200 грн 00 коп.

Додатковим рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 13 квітня 2026 року заяву представника відповідача адвоката Беляновського Р.Ю. про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп. та витрати за проведення судової автотоварознавчої експертизи в розмірі 14200 (чотирнадцять тисяч двісті) грн. 00 коп.

Не погоджуючись із додатковим рішенням суду, ОСОБА_1 , через представника – адвоката Конюшка Дениса Борисовича, оскаржив його в апеляційному порядку.

Просить суд скасувати додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 13 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та ухвалити нове, яким заяву відповідача про розподіл судових витрат залишити без задоволення

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження витрат за надання правничої допомоги представником відповідача Беляновським Р.Ю. подано докази, а саме: ордер, довіреність, акт №1 приймання-передачі від 26.06.2026 наданої правничої допомоги відповідно до договору про надання правничої допомоги від 25.06.2025, договір про надання правничої допомоги від 25.06.2025, Додаток №1 до договору, рахунок №259.25 на оплату судової автотоварознавчої експертизи у справі №569/10423/25 від 25.08.2025 на суму 15000 грн, платіжну інструкцію від 29.08.2025 на суму 15000 грн.

Визначаючи розмір витрат на надану відповідачеві професійну допомогу адвокатом Беляновським Р.Ю., суд першої інстанції, керуючись вимогами закону та враховуючи фактичні обставини справи, дійшов правильного висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 з 15000 грн до 4000 грн, що відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їх розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, кількості судових засідань, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом Беляновським Р.Ю.

Відповідачем були понесені витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи у справі №569/10423/25 від 25.08.2025 на суму 14200 грн, що підтверджується відповідною платіжною інструкцію від 29.08.2025 на суму 14200 грн.

Оскільки постановою Рівненського апеляційного суду від 08 жовтня 2026 року залишено без змін рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 26 березня 2026 року, в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, висновок місцевого суду про стягнення з позивача на користь відповідача понесені ним витрати на проведення експертизи в сумі 14200 грн є правильним.

Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником – адвокатом Конюшком Денисом Борисовичем залишити без задоволення, а додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 13 квітня 2026 року – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач Шимків С.С.

Судді: Гордійчук С.О.

Хилевич С.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua