Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №564/215/26 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року

м. Рівне

Справа № 564/215/26

Провадження № 22-ц/4815/1254/26

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Шимківа С.С.,

суддів: Гордійчук С.О., Хилевича С.В.,

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс",

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 27 березня 2026 року (ухвалене у складі судді Снітчук Р.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У січні 2026 року ТзОВ "Укр Кредит Фінанс" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що 20 листопада 2024 року між ТзОВ "Укр Кредит Фінанс" та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1473-9726.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 11500,00 грн.; строк кредитування – 365 днів; базовий період – 30 днів; знижена % ставка – 1,00 % в день; стандартна ставка – 1,00 % в день протягом перших 180 днів, 0,75 % в день, починаючи із 181 дня договору.

Згідно додаткової угоди № 1 від 24.11.2024 року відповідачу надано додаткові кошти у сумі 1200 грн. 00 коп

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти, відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Відповідач, всупереч умовам кредитного договору, не повернув у повному обсязі кредит, а також не виконав інші грошові зобов`язання перед кредитодавцем.

Станом на 26.11.2025 року загальний розмір відповідача становить 60344,60 грн., а саме: 12700,00 грн. – прострочена заборгованість за кредитом; 39389,60 грн. –заборгованість за нарахованими процентами; 6350,00 грн. – заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України; 1905,00 грн. – прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту.

Просили стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Кредитним договором №1473-9726 від 20.11.2024 року у розмірі 60344,60 грн. та витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 гривень.

Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 27 березня 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1473-9726 від 20.11.2024 станом на 16.11.2025 в сумі 16510 (шістнадцять тисяч п`ятсот десять) грн. 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 728 (сімсот двадцять вісім) грн. 17 коп.

Рішення суду обґрунтовано тим, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в сумі 16510 грн., яка складається із тіла кредиту 12700 грн., процентів за користування кредитом у межах строку кредитування 30 днів, із розрахунку 1,0 % від суми залишку заборгованості за кредитом за кожен день кредитування, що визначено п. 4.10 кредитного договору, в сумі 3810 грн. (12700 х 1 % = 127 грн. х 30 днів = 3810 грн.).

Відсутні підстави для нарахування та стягнення з відповідача комісії за вказаним кредитним договором у сумі 1905 грн. 00 коп., оскільки такі умови договору суперечать ст. 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування» та є нікчемними в силу закону.

Крім того, суд звертав увагу, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином не підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за процентами річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 6350 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із рішенням суду ТзОВ "Укр Кредит Фінанс" оскаржило його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що вважає оскаржуване рішення таким, що прийнято із неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Судом першої інстанції не було у повному обсязі з`ясовано обставини справи, зокрема, інформації щодо строку договору (кредитування) – 365 днів (до 19.11.2025 року) для належного нарахування процентів за користування кредитом, що має наслідком часткове задоволення позову.

Згідно п. 4.13 Кредитного договору визначено законне право позивача нараховувати проценти за користування кредитом в межах строку договору, погодженому сторонами, а саме в межах 365 днів.

Комісія за видачу кредиту нараховувалася одноразово при видачі кредитних коштів, відповідно до умов договору та не застосовувалася як санкція до відповідача за невиконання зобов`язань.

Розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що заборгованість за процентами нарахована поза межами строку кредитування, оскільки строк, на який укладено кредитний договір та нарахування відсотків за користування кредитними коштами протягом строку кредитування узгоджується із умовами кредитного договору, що погоджені сторонами.

Чинна норма Закону України "Про споживче кредитування", яка діяла на дату укладення договору із відповідачем і, яка передбачала звільнення від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язання, не застосовується до договорів про споживчий кредит, які укладені за межами періоду, що встановлений п. 6 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування", тобто з 23.01.2024 року, тому позивач має усі підстави для нарахування та витребування із відповідача сплати неустойки та інших платежів за прострочення виконання зобов`язання, в тому числі процентів, передбачених ст. 625 ЦК України, якщо умовами договору передбачена сплата таких платежів.

Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, стягнути із відповідача судові витрати.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 20.11.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1473-9726, додаткову угоду № 1 від 24.11.2024 року про надання додаткових коштів у сумі 1200 грн. 00 коп., які підписано електронним підписом, вчиненим одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

За умовами цих договорів позичальник ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 12700 грн. строком на 365 днів, базовий період 30 днів, зі сплатою комісії за видачу кредиту 15,00 % від суми кредиту, процентів – промо-ставка 0,75 % за кожен день, знижена та стандартна ставка – 1,00 % в день та зобов`язалася вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування ним.

ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 12700,00 грн. отримала, що стверджується матеріалами справи.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 60344,60 грн.

У частині 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з вимогами чинного законодавства України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений у зобов`язанні строк (термін) його виконання (ст. 526, 527, 530 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до його виконання.

За приписами частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

У справі, що переглядається в апеляційному порядку встановлено, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. Електронний кредитний договір ОСОБА_1 підписала шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором А7102.

Вказаний правочин, відповідно до Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Встановивши факт укладення між сторонами кредитного договору, а також невиконання ОСОБА_1 своїх кредитних зобов`язань, місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову в частині стягнення тіла кредиту, проте невірно визначив розмір відсотків, які мають бути стягнуті із відповідача на користь позивача.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Укладеним між сторонами кредитним договором визначено як строк кредитування: 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику, кінцеву дату повернення кредиту 19.11.2025 року (п. 4.13 кредитного договору), так і розмір процентної ставки та порядок її нарахування.

Пунктом 4.15 Договору визначено орієнтовну загальну вартість кредиту на дату укладення Договору (за весь строк кредитування), яка складає 49881,25 грн. та включає в себе: суму кредиту, комісію та проценти за користування кредитом.

Розмір процентів за користування кредитними коштами був визначений сторонами договору за їх взаємною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 Цивільного кодексу України, при цьому волевиявлення сторін на укладення та підписання договору було усвідомленим і добровільним. Відповідач, укладаючи кредитний договір, мала можливість самостійно обрати фінансову установу для отримання кредиту, оцінити запропоновані умови кредитування та зважити на можливість їх виконання з огляду на своє фінансове становище. Крім того, згідно з умовами договору, вона мала право відмовитися від договору протягом 14 днів з дня його укладення без пояснення причин, у тому числі після отримання грошових коштів (п. 6.9. договору), однак таким правом не скористалася.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що до стягнення із відповідача на користь позивача підлягає заборгованість в сумі 16510,00., яка складається із: 12700,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 3810,00 грн. - заборгованості за відсотками за користування кредитом у межах строку кредитування 30 днів.

Проте, апеляційний суд не погоджується із розміром стягнутих відсотків та, вирішуючи питання щодо стягнення процентів за користування кредитом, колегія суддів виходить з наступного.

Пунктом 4.13 визначено строк кредитування – 365 днів. Дата повернення кредиту - 19.11.2025 року.

Тобто позикодавець має право нараховувати відсотки за користування кредитом в межах 365 днів.

Таким чином, до стягнення із відповідача на користь позивача підлягають відсотки, заявлені позивачем, у розмірі 39389,60 грн.

Відмовляючи у стягненні процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України у сумі 6350,00 грн., суд першої інстанції виходив із положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки нарахування здійснено під час дії воєнного стану, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обов`язковість застосування зазначеної імперативної норми закону.

Доводи скаржника про те, що змінами, внесеними Законом № 3498-IX до Закону України «Про споживче кредитування» скасовано заборону на нарахування штрафних санкцій під час дії воєнного стану, не спростовують висновків суду, оскільки положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України є нормою прямої дії, мають імперативний характер та підлягають застосуванню незалежно від умов договору.

Отже, суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позовних вимогах в частині стягнення коштів за ст. 625 ЦК України.

Також місцевим судом вірно зазначено, що відсутні підстави для нарахування та стягнення із відповідача комісії у сумі 1905,00 грн., оскільки такі умови договору суперечать ст. 11, 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Ураховуючи, що позов задоволено на 86,32%, то з відповідача на користь позивача слід стягнути 2298,18 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 3447,28 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" задовольнити частково.

Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 27 березня 2026 року в частині стягнення відсотків з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» за кредитним договором №1473-9726 від 20.11.2024 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за нарахованими відсотками за кредитним договором №1473-9726 від 20.11.2024 року задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за нарахованими відсотками у розмірі 39389,60 грн.

У решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 2298,18 грн. за розгляд справи судом першої інстанції та 3447,28 грн. - за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач Шимків С.С.

Судді: Гордійчук С.О.

Хилевич С.В.