Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №554/6560/26 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/6560/26 Номер провадження 22-ц/814/4805/26Головуючий у 1-й інстанції Чуванова А. М. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокум. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Дряниці Ю.В.,

суддів: Пікуля В.П., Чумак О.В.,

секретаря Чемерис А.К.

за участі адвоката Литовченко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Полтави від 29 червня 2026 року, у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні; заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_1 ; Міністерство оборони України,-

в с т а н о в и в :

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю і перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утриманні племінника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування вимог заявник зазначила, що вона є тіткою ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 загинув під час виконання службових обов`язків в населеному пункті Широчани, Криворізького району, Дніпропетровської області.

Дітей, дружини померлий ОСОБА_2 не мав. Батьки ОСОБА_2 - матір ОСОБА_4 , батько ОСОБА_3 - померли.

Фактично ОСОБА_2 проживав разом із заявником однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з 2002 року.

ОСОБА_1 є пенсіонеркою, отримує невелику пенсію за віком, якої не вистачає для проживання, а тому з 2022 року вона перебуває на утриманні свого племінника ОСОБА_2 , від якого вона отримує грошову та матеріальну допомогу, які є постійним і основним джерелом засобів до існування. Під час відпусток він повертався до неї додому, проживали разом, він допомагав в домашніх справах, з поточними ремонтами.

Встановлення даного факту необхідно заявниці для отримання права на виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі військовослужбовця.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Полтави від 29 червня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення оскаржує ОСОБА_1 , посилаючись в апеляційній скарзі на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення, ухваливши нове, яким задовольнити заяву. Вважає доведеною обставиною факт її перебування на утриманні племінника ОСОБА_3 .

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з підстав, передбачених ст. 375 ЦПК України.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є тіткою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 30.03.2022 року, ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , відповідно до Указу Президента України про загальну мобілізацію №69/2022 від 24.02.2022 року (а.с.12).

Відповідно до сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 05.07.2025 року, кулеметник механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , старший солдат ОСОБА_2 , 1985 року народження, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання службових обов`язків в населеному пункті Широчани, Криворізького району, Дніпропетровської області (а.с.8- сповіщення; а.с.14 - свідоцтво про смерть). Сповіщення про смерть племінника отримала - ОСОБА_1 .

Згідно з довідкою, виданою старостою Мачухівської сільської ради від 18.07.2025 року, ОСОБА_1 дійсно 12.07.2025 року на кладовищі, яке знаходиться в селі Сердюки Калашниківського старостинського округу Мачухівської сільської ради, похоронила свого племінника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.29).

Відповідно до ксерокопії паспорту заявника (а.с.4-5), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з ксерокопією паспорту ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6-7), останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть (а.с.15), повістки на відправку (а.с.20,21), місце проживання ОСОБА_2 - АДРЕСА_3 .

Відповідно до довідки Пенсійного фонду України від 25.04.2026 року сума пенсії ОСОБА_1 за період з 01.04.2022 року по 31.03.2026 року складає 301 356,16 грн. (а.с.30).

Згідно з довідкою АТ КБ «Приватбанк», з картки ОСОБА_2 на власний рахунок ОСОБА_1 в 2022, 2023,2025 роках поступили грошові кошти (сумами від 100 грн. до 85000 грн. в місяць).

Допитана в якості свідка ОСОБА_5 пояснила суду, що вона є сусідкою ОСОБА_2 в с.Калашниках. Останній жив і в селі, і з тіткою. В селі ОСОБА_2 обробляв свою земельну ділянку, працював в колгоспі до 2022 року, приїжджав на роботу 2-3 рази на тиждень. ОСОБА_2 кілька разів зі служби телефонував її матері та говорив, що тітка хворіє і він їй матеріально допомагає.

Допитана свідок ОСОБА_6 пояснила в судовому засіданні, що вона дружить із заявницею, їй ОСОБА_1 розповідала про те, що її племінник служить, матеріально кожного місяця допомагає їй, за надіслані кошти вона купує ліки, побутову техніку. До 2020 року ОСОБА_2 жив в АДРЕСА_4 , доглядав за земельною ділянкою, потім - в квартирі заявниці. Вона бачила як він зробив ремонт в 2023 році в квартирі ОСОБА_1 .

Допитаний свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що він дружив зі ОСОБА_2 та знайомий з ОСОБА_1 . В 2022 році він забрав ОСОБА_2 з с.Калашники, де в нього будинок, та відвіз на автомобілі до м.Полтави, щоб той міг придбати побутову техніку, генератор для тітки.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що факт перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у родинних стосунках (тітка та племінник), періодичне проживання за однією адресою, та перерахування ним грошових коштів на рахунок заявника - не можуть беззаперечно свідчити, що тітка перебувала на утриманні племінника або одержувала від нього допомогу, яка була постійним і основним джерелом засобів до існування.

Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду.

У пункті 2 Постанови № 168 (у редакції, чинній на час смерті батька заявника) установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000,00 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону № 2011-XII, крім громадян російської федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Законом України №3515-IX від 09.12.2023 року, зокрема, ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладена у новій редакції.

При цьому, ч. 1 ст. 16-1 вказаного Закону встановлено, що у випадках, зазначених у пп. 1-3 п. 2 ст. 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у п. 4 цієї статті.

Разом із тим, відповідно до ч. 4 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у пп. 1-3 п. 2 ст. 16 цього Закону, належать:

діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;

вдова (вдівець);

батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);

внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);

жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;

утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги слід з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Таким чином, у відповідних правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого необхідно дослідити зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Даний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 22.10.2020 року у справі №210/343/19, від 22.05.2019 року у справі №520/6518/17, від 27.06.2018 року у справі №210/2422/16-ц.

Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Відповідно до частини першої статті 31 Закону № 2262-ХІІ члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

У конкретній справі заявником не надано суду переконливих доказів того, що вона перебувала на повному утриманні померлого військовослужбовця ОСОБА_3 .

Матеріали справи містять відомості про систематичні перекази Струць М.А. грошових коштів своїй тітці ОСОБА_8 , втім, не містять жодного доказу про утримання заявника за рахунок цих коштів, як і не надано підтвердження, що отримані кошти були використані заявником на забезпечення її особистих потреб та були єдиним засобом для існування.

Так, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до довідки Пенсійного фонду України від 25.04.2026 року сума пенсії ОСОБА_1 за період з 01.04.2022 року по 31.03.2026 року складає 301 356,16 грн, що спростовує факт того, що перераховані на її рахунок кошти племінником ОСОБА_3 були єдиним джерелом доходу заявника.

З огляду на викладене, районний суд, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, врахувавши відсутність доказів того, що кошти, отримані від ОСОБА_3 були постійним і основним джерелом засобів до існування заявника, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про те, що факт утримання - не підтверджено належними і допустимими доказами.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстав для його скасування колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 381, 384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м.Полтави від 29 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з часу її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції

Суддя-доповідач Ю. В. Дряниця

Судді В. П. Пікуль

О. В. Чумак